Закон «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачає, що нарахування та сплата податку здійснюється двома типа­ми суб'єктів: самостійно платником податку або податковим агентом.

Податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-пра­вового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей по­даток до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність подат­ковим органам відповідно до закону, а також нести відпові­дальність за порушення норм Закону «Про податок з доходів фізичних осіб».

Стосовно оподаткування окремих видів доходів платника податку законодавець визначає суб'єкта, який виступає подат­ковим агентом та нараховує, утримує та сплачує відповідну суму податку до бюджету. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний доход на користь платника подат­ку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідну ставку податку.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним докумен­том. Банки не мають права приймати платіжні документи на ви­плату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховуєть­ся, але не виплачується платнику податку особою, що його на­раховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахо­ваного доходу, підлягає сплаті (нарахуванню) до бюджету в стро­ки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму та­ких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму та­ких доходів до складу річного оподатковуваного доходу та по­дати річну декларацію з цього податку. Особою, яка не є подат­ковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету перед­бачений ст. 16 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб».

Податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зараху­ванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу Ук­раїни. Податок, утриманий з доходів нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету територіальної громади за місцем утримання такого податку.

Сума податку за звітний місяць, яка підлягає перерахуван­ню до місцевого бюджету за місцезнаходженням відокремле­них підрозділів юридичної особи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, ви­значається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які пра­цюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезна­ходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам подат­ку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого додатку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних уп­равліннях Державного казначейства України. Територіальні управління Державного казначейства України в установлено­му Бюджетним кодексом порядку здійснюють розподіл зазна­чених коштів згідно з нормативами, встановленими ст. 65 Бюд­жетного кодексу України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів.

Фізична особа, відповідальна згідно з вимогами Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:

— у випадку, коли така фізична особа є податковим агентом, — за місцем реєстрації у податкових органах;

— в інших випадках — за її податковою адресою.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та спла­ту (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді за­робітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який ви­плачує такі доходи на користь платника податку (самозайня- тої особи).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та спла­ту (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України —податковий агент;

для іноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знахо­диться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утриман­ня та сплати (перерахування) податку до бюджету, — платник податку, отримувач таких доходів;

для доходів, що виплачуються на користь платника додат­ку фізичними особами, — такий платник податку.

Звітність платників податку

Обов'язок щодо подання податкової звітності є невід'ємним елементом змісту податкового обов'язку платника податків. Формою податкової звітності є річна декларація про майновий стан і доходи — податкова декларація. Податкова декларація подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію відповідно до законодавства, або має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту. Обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від подат­кових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього подат­ку у встановленому порядку.

Платники податку—резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати податково­му органу декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду.

Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність подат­кових зобов'язань з цього податку, яка здається органам мит­ного контролю під час перетину митного кордону та є підста­вою для проведення митних процедур.

Платники податку звільняються від обов'язку подання дек­ларації у таких випадках:

а) незалежно від видів та сум отриманих доходів платника­ми податку, які:

є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засуджени­ми до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного стро­ку подання декларації; перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених Законом «Про додаток з доходів фізичних осіб».

МИТО