Митний кодекс України. Прийнятий 11 липня 2002 р
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Визначає порядок соціального захисту працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій. Підкреслюється, що їхнє пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до умов і порядку, які встановлені Законом України "Про державну службу" (ст. 427—432).

20. Закон України від 7 червня 2001 р. "Про службу в орга­
нах місцевого самоврядування".
Визначає умови і порядок
матеріального та соціально-побутового забезпечення посадових
осіб місцевого самоврядування (ст. 21).

21. Закон України від 25 лютого 1994 р. "Про судову екс­
пертизу".
Передбачає, що на працівників державних спеціалі­
зованих установ судових експертиз та відомчих експертних

202


служб поширюються особливості матеріального та соціально-побутового забезпечення держслужбовців (ст. 18).

22. Закон України від 13 грудня 1991 р. "Про наукову і на­
уково-технічну діяльність".
Визначає правові засади пенсійно­
го забезпечення та соціального захисту наукового працівника
(ст. 24).

23. Закон України від 1 червня 2000 р. "Про пенсії за особ­
ливі заслуги перед Україною".
Дає перелік осіб, які мають особ­
ливі заслуги перед Україною і передбачає для них надбавку до
пенсій у відсотках до прожиткового мінімуму, визначеного для
осіб, які втратили працездатність.

24. Закон України від 24 березня 1998 р. "Про статус вете­
ранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ
та їх соціальний захист".
Встановлює статус ветеранів військо­
вої служби і ветеранів органів внутрішніх справ, визначає ос­
новні засади державної політики щодо соціального захисту
звільнених з військової служби і служби в органах внутрішніх
справ громадян та членів їхніх сімей.

25. Закон України від 22 жовтня 1993 р. "Про статус вете­
ранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Визначає право­
вий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних
умов для їхнього життєзабезпечення, сприяє формуванню в
суспільстві особливого ставлення до них.

26. Закон України від 20 грудня 1991 р. "Про соціальний і
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Передбачає комплекс прав військовослужбовців, до якого вхо­дить право на матеріальне забезпечення, охорону здоров'я, за­безпечення їх і членів їхніх сімей житловими приміщеннями, на освіту, відшкодування шкоди, пенсійне забезпечення і до­помогу, а також пільги на проїзд, перевезення багажу, пошто­вих відправлення.

203


Глава 4


Джерела і форми права соціального забезпечення


 


27. Закон України від 16 грудня 1993 р. "Про основні заса­
ди соціального захисту ветеранів праці та інших громадян
похилого віку в Україні".
Визначає основні засади державної
політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку
і спрямований на формування в суспільстві гуманного, шаноб­
ливого ставлення до них та забезпечення їм активного довго­
ліття. Він гарантує зазначеним особам рівні з іншими громадя­
нами можливості в економічній, соціальній, політичній сфе­
рах, сприятливі умови для повноцінного способу життя.

28. Закон України від 17 квітня 1991 р. "Про реабілітацію
жертв політичних репресій в Україні".
Закон усуває наслідки
беззаконня, допущеного з політичних мотивів до громадян
України, поновлюються їхні права, закон встановлює компен­
сацію за незаконні репресії та пільги реабілітованим.

29. Закон України від 23 березня 2000 р. "Про жертви наци­
стських переслідувань".
Визначає правові, економічні та орга­
нізаційні засади державної політики щодо жертв нацистських
переслідувань і спрямований на їхній соціальний захист та збе­
реження пам'яті про них.

 

30. Закон України від 1 березня 1991 р. "Про зайнятість
населення".
Передбачає особливі гарантії працівникам, які
втратили роботу в зв'язку зі змінами в організації виробництва
і праці і, в тому числі, право на достроковий вихід на пенсію.

31. Закон України від 26 червня 1997 р. "Про збір на обо­
в'язкове державне пенсійне страхування".
Визначає порядок
справляння та використання збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування.

32. Закон України від 15 лютого 1995 р. "Про статус гірських
населених пунктів в Україні".
Встановлює гарантії соціально­
го захисту громадян, які проживають, працюють або навчають-

204


ся в гірських населених пунктах, у тому числі, збільшення на 20 відсотків пенсій, грошових допомог (ст. 5, 6).

33. Закон України від 23 червня 1995 р. "Про донорство
крові та її компонентів".
Дає перелік пільг, що надаються до­
норам, до яких входить і надбавка до пенсії (ст. 9—13).

34. Закон України від 20 травня 1999 р. "Про національний
банк України".
Встановлює правовий статус працівників На­
ціонального банку України як державних службовців і перед­
бачає заходи щодо їхнього соціального захисту (ст. 64).

35. Закон України від 9 липня 2003 р. "Про недержавне пен­
сійне забезпечення".
Визначає правові, економічні та орга­
нізаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні
та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності.

36. Закон України від 7 грудня 2000 р. "Про державну со­
ціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".
Спрямований на
реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціаль­
ний захист, забезпечення рівня життя, не нижчого від прожит­
кового мінімуму, шляхом надання грошової допомоги найменш
соціально захищеним сім'ям.

37. Закон України від 22 березня 2001 р. "Про державну
допомогу сім'ям з дітьми".
Встановлює гарантований держа­
вою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом на­
дання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї,
її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріори­
тету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі
соціального захисту населення.

Структура Закону:

Розділ І. Загальні положення (ст. 1—6). Розділ II. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 7—9).

205


Глава 4


Джерела і форми права соціального забезпечення


 


Розділ III. Одноразова допомога при народженні дитини (ст. 10—12).

Розділ IV. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 13—15).

Розділ V. Допомога на дітей, які перебувають під опікою та піклуванням (ст. 16—18).

Розділ V-A. Допомога на дітей одиноким матерям (ст. 18-1— 18-3).

Розділ VII. Відповідальність місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, уста­нов, організацій і громадян (ст. 21—24).

Розділ VIII. Прикінцеві положення.

38. Закон України від 16 листопада 2000 р. "Про державну
соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам".

Гарантує інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів державного бю­джету України та їх соціальну захищеність шляхом встанов­лення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.

39. Закон України від 3 березня 1998 р. "Про запобігання
захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та
соціальний захист населення".
Визначає порядок правового
регулювання діяльності, спрямованої на запобігання поширен­
ню ВІЛ-інфекцій в Україні, та відповідні заходи соціального
захисту ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД. Передбачає при­
значення щомісячної державної допомоги дітям віком до
16 років, інфікованим вірусом імунодефіциту людини або хво­
рим на СНІД (ст. 23).

40. Закон України від 21 березня 1991 р. "Про основи со­
ціальної захищеності інвалідів в Україні".
Визначає основи со­
ціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з
усіма іншими громадянами можливості для участі в еко­
номічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства,

206


створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя відповідно до індивідуальних здібностей та інтересів.

41. Закон України від 19 червня 2003 р. "Про соціальні по­
слуги".
Визначає основні організаційні та правові засади на­
дання соціальних послуг особам, які перебувають у складних
життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

Структура Закону:

Розділ І. Загальні положення (ст. 1—4).

Розділ II . Забезпечення прав громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допо­моги, на соціальні послуги (ст. 5—6).

Розділ III . Організація діяльності й надання соціальних по­слуг (ст. 7—15).

Розділ IV. Професійна діяльність у сфері надання соціаль­них послуг (ст. 16—18).

Розділ V. Відповідальність за порушення законодавства про соціальні послуги (ст. 19—20).

Розділ VI. Міжнародне співробітництво (ст. 21).

Розділ VII. Прикінцеві положення.

42. Закон України від 10 липня 2003 р. "Про поховання та
похоронну справу".
Визначає загальні правові засади здійснен­
ня в Україні діяльності з поховання померлих, регулює відно­
сини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо прове­
дення процедури поховання, а також встановлює гарантії на­
лежного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збе­
реження місця поховання.

43. Закон України від 16 вересня 1997 р. "Про благодійни­
цтво та благодійні організації".
Визначає загальні засади бла­
годійництва, забезпечує правове регулювання відносин у
суспільстві, спрямованих на розвиток благодійницької діяль­
ності, утвердження гуманізму й милосердя, гарантує держав-

207


Глава 4


Джерела і форми права соціального забезпечення


 


ну підтримку її учасникам, створює умови для діяльності бла­годійних організацій відповідно до законодавства України.

44. Закон України від 22 жовтня 1999 р. "Про гуманітарну
допомогу".
Встановлює правові, організаційні, соціальні заса­
ди отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за
цільовим використанням гуманітарної допомоги.

45. Основи законодавства України про охорону здоров'я.

Закон України від 19 липня 1992 р. Визначає правові, органі­заційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, а також встановлюють основи медико-соціальної екс­пертизи втрати працездатності.

4.6. Підзаконні нормативні акти як форма права соціального забезпечення

Підзаконними вважаються всі нормативні акти, крім за­конів. Формами права соціального забезпечення є ті підзаконні акти, які визначають механізм дії законів, встановлюють до­даткові види соціальних допомог і послуг, зазначають розміри соціальних виплат. Найчастіше ними затверджуються різно­манітні положення, інструкції, порядки, методики, норми тощо. Постановами Кабінету Міністрів України здійснюється підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат (див., наприклад, постанови від 10.11.2000 № 1686, 14.03.2001 № 227, 27.06.2001 №741, 19.12.2001 №1706, 13.03.2002 №279, 15.04.2003 544). Указами Президента України практикуєть­ся встановлення довічних стипендій як одного із видів соціаль­ного забезпечення. До нормативних актів як форм права со­ціального забезпечення можуть належати:

1. Положення про порядок призначення соціальних сти­ пендій Верховної Ради України студентам вищих навчальних

208

















































































































Дата: 2019-03-05, просмотров: 212.