Передбачає вивчення правових норм і правовідносин у сфері соціального забезпечення щодо реального життя. Використо­вує такі прийоми, як узагальнення роботи органів соціального забезпечення, соціальний моніторинг, опитування, анкетуван­ня, співбесіда, аналіз статистичних даних, правовий експери­мент, вивчення справ отримувачів допомог і пенсій і т. ін. Ці прийоми цінні тим, що забезпечують отримання необхідної інформації про факти безпосередньо із самого життя. Так, фахівці права соціального забезпечення у своїх дослідженнях широко використовують дані державного моніторингу застосу­вання державних соціальних стандартів і нормативів (ст. 24 За­кону України від 5 жовтня 2000 р. "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"), моніторингу про­житкового мінімуму (ст. 5 Закону України від 15 липня 1998 р. "Про прожитковий мінімум"). Специфіка права соціального забезпечення зумовлена необхідністю значних матеріальних витрат і вимагає великої обережності у проведенні реформи соціального забезпечення. Наприклад, перш ніж повністю в усіх регіонах у 2002 р. передати призначення пенсій органам Пен­сійного фонду України, було передбачено проведення в 1999 р. відповідного правового експерименту в Львівській області.

5. Системний (системно-структурний, структурно-функціо­
нальний) метод. Дослідження соціального забезпечення за допо­
могою цього методу передбачає вичленення його із суспільного

107

Глава 2

Право соціального забезпечення як самостійна галузь права і науки

середовища, розгляд як єдиного цілого, проведення компонент­ного, структурного й функціонального аналізу. Він розглядає право соціального забезпечення як систему взаємопов'язаних частин, як єдине ціле і як елемент національного права тощо.

Наука права соціального забезпечення використовує й інші методи пізнання, в тому числі методи філософії, психології, соціології і т. ін.

Наступним компонентом науки права соціального забезпе­чення є її система. Великі обсяги невпорядкованих знань по­трібно якимось чином систематизувати і зробити придатними для використання. Тому під системою науки права соціального забезпечення розуміють науково обґрунтовані способи об'єднан­ня знань про правові засоби соціального захисту населення у відносно самостійні і взаємопов'язані групи та розташування їх у певній послідовності.

Основою системи науки є система права соціального забез­печення як галузі права. Системи науки і галузі в багатьох відношеннях збігаються, але не є тотожними. Предмет пізнан­ня науки набагато ширший, ніж предмет правового регулюван­ня суспільних відносин однойменної галузі права.

Система науки права соціального забезпечення складається з таких елементів:

1. Поняття соціального забезпечення і його економіко-пра-
вовий зміст. Функції і форми соціального забезпечення. Соці­
альна держава і її соціальна функція. Право людини на соці­
альне забезпечення. Формування системи соціального забезпе­
чення в Україні і його сучасний стан. Фінансування соціально­
го забезпечення. Управління соціальним забезпеченням. Ці
питання досліджують економічні, юридичні та інші науки, але,
з урахуванням їх значення для права соціального забезпечен­
ня, вивчають під відповідним кутом і фахівці цієї галузі права.

2. Поняття науки права соціального забезпечення, її завдан­
ня, предмет, методи і система. Соціальні функції науки,

співвідношення її з іншими юридичними науками. Галузева бібліографія. Джерела науки. Історія науки.

3. Право соціального забезпечення як галузь права: понят­
тя, предмет, методи правового регулювання, функції, система,
принципи, джерела. Норми права соціального забезпечення.
Матеріальні і процедурні правовідносини у сфері соціального
забезпечення та їх елементи. Соціальні ризики та юридичні
факти. Відповідальність у праві соціального забезпечення.
Місце права соціального забезпечення в системі вітчизняного
права. Історія національного законодавства про соціальне за­
безпечення. Перспективи подальшого розвитку права соціаль­
ного забезпечення.

4. Інститути Особливої частини права соціального забезпечен­
ня: загальнообов'язкове державне соціальне страхування, дер­
жавне пенсійне забезпечення, грошові допомоги й компенсаційні
виплати, соціальне обслуговування, медична допомога і ліку­
вання, пільги за системою соціального забезпечення та ін.

5. Практика роботи органів соціального захисту населення.
Аналіз статистичних даних у сфері соціального захисту насе­
лення.

6. Зарубіжне право соціального забезпечення як галузь пра­
ва та науки. Порівняльне право соціального забезпечення.

Зі сказаного вище можна зробити висновок, що система на­уки права соціального забезпечення будується з урахуванням таких критеріїв, як види надання соціального забезпечення, джерела їх фінансування та правові інститути.

Знання про предмет пізнання науки права соціального за­безпечення фахівці галузі черпають із певних джерел. До них належать чинні нормативно-правові акти (закони, підзаконні акти органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, локальні акти суб'єктів господарювання), рішення органів соці­ального захисту населення і судів, нормативні акти, що втра­тили чинність, законодавство зарубіжних країн, практика діяльності соціальних служб інших країн, міжнародно-правові акти, праці вітчизняних і зарубіжних учених. До недавнього

108

109

Глава 2

часу багато джерел з ідеологічних міркувань були недоступні для вітчизняних фахівців права соціального забезпечення. За­раз ці обмеження знято.

Наука права соціального забезпечення зародилася в надрах таких юридичних наук, як трудове, цивільне, адміністративне і колгоспне право. Саме представники цих наук, досліджуючи проблеми матеріального забезпечення непрацездатних, у 70— 80 pp. XX ст. обґрунтували самостійність права соціального забезпечення як галузі права.

Зміни, що відбулися протягом останнього десятиліття в су­спільному житті, перехід до побудови ринкової економіки, не­обхідність створення самостійної законодавчої бази, потреба в соціальному захисті значної частини зубожілого населення змусили науковців узяти участь у розв'язанні назрілих право­вих проблем у соціальній сфері. У юридичних виданнях поча­стішали публікації з права соціального забезпечення, захище­но ряд кандидатських дисертацій, з'явилися перші навчальні посібники з цієї галузі права.

2.8. Право соціального забезпечення як навчальна дисципліна

Право соціального забезпечення як навчальна дисципліна — це спеціально відібрана правова інформація, за допомогою якої у студентів формуються знання про форми і види загальнообо­в'язкового державного соціального страхування, соціального забезпечення, соціальної допомоги та соціального захисту і вміння й навички використання цих знань у їхній практичній діяльності.

Як навчальна дисципліна право соціального забезпечення пе­редбачає формування в студентів знань про предмет одноймен­ної галузі права, тобто ознайомлення їх зі змістом основних нор­мативних актів, які регулюють суспільні відносини у сфері соці-

110

Право соціального забезпечення як самостійна галузь права і науки

ального забезпечення та захисту. Вони повинні знати не лише систему права та законодавства, механізм правового регулюван­ня у сфері соціального захисту населення, стан застосування норм права соціального забезпечення, а й уміти орієнтуватись у сис­темі чинного соціального законодавства та застосовувати його на практиці в процесі реалізації особисто чи іншими особами права на той чи інший вид соціального забезпечення.

У навчальному курсі викладаються положення та висновки науки права соціального забезпечення. Студенти ознайомлю­ються з основними поняттями, якими оперує наука, теоретич­ним обґрунтуванням закріплених у правових актах норм права соціального забезпечення, правилами їх тлумачення й застосу­вання. У них формуються вміння аналізувати правові інститу­ти права соціального забезпечення.

Зміст права соціального забезпечення як навчальної дисцип­ліни не збігається з предметом однойменної галузі й науки. З одного боку, він набагато вужчий, а з другого, — у предмет навчальної дисципліни часто включаються питання, що є об'єк­том вивчення інших галузей права й однойменних наук, на­приклад, конституційного, адміністративного, фінансового, цивільного.

Система права соціального забезпечення як навчальної дис­ципліни — це об'єднання відібраного правового матеріалу у сфері соціального захисту населення в окремі групи і розмі­щення їх у певному порядку з урахуванням однойменної галузі й науки та методики викладання правових предметів.

У межах права соціального забезпечення вивчаються: 1) між­народні акти, що визначають міжнародні стандарти у сфері соціального захисту населення; 2) витоки й основні етапи ста­новлення законодавства про соціальне забезпечення; 3) орга­нізаційно-правові форми та джерела фінансування соціального забезпечення, місце права на соціальне забезпечення у системі прав людини, роль держави у соціальному захисті населення; 4) поняття предмета, методів і системи права соціального за­безпечення, його місце у системі національного права; 5) по­няття й види загальноправових, галузевих і внутрігалузевих

111

Глава 2

принципів права соціального забезпечення; 6) нормативні акти, що є джерелом права соціального забезпечення; 7) правовідно­сини у сфері соціального забезпечення: поняття, види, суб'єкти, об'єкти, зміст, юридичні факти як підстави виникнення їх, зміни та припинення; 8) умови призначення, розміри та поря­док звернення й призначення, строки призначення різних видів пенсій у солідарній системі; 9) особливості пенсійного забезпе­чення окремих категорій осіб; 10) порядок і умови призначен­ня окремих видів допомог; 11) форми і види соціального обслу­говування непрацездатних; 12) гарантії та пільги в системі со­ціального захисту окремих категорій громадян; 13) практика роботи органів соціального захисту населення; 14) основи пра­ва соціального забезпечення окремих зарубіжних країн.

Право соціального забезпечення як самостійна галузь права і науки

9. У чому полягає відмінність права соціального забезпечен­ня від інших галузей права?

10. Що входить до предмета науки права соціального забез­
печення?

11. Які методи пізнання використовує наука права соціаль­
ного забезпечення?

12. У чому полягає відмінність між правом соціального за­
безпечення як наукою та навчальною дисципліною?

Література

Контрольні запитання

1. Дайте визначення права соціального забезпечення як га­
лузі права.

2. За якими ознаками визначається самостійність галузі
права?

3. Які суспільні відносини регулюються правом соціального
забезпечення?

4. З яких елементів складається предмет права соціального
забезпечення?

5. Що таке система права соціального забезпечення як га­
лузі права і чим вона відрізняється від системи права соціаль­
ного забезпечення як науки?

6. Які Ви знаєте методи правового регулювання права соці­
ального забезпечення?

7. Назвіть характерні риси методів права соціального забез­
печення.

8. У чому полягає суть регулятивної функції права соціаль­
ного забезпечення?

112

1. Андріїв В. Співвідношення трудового права та права соці­
ального забезпечення // Сіверянський літопис: Всеукраїнський
науковий журнал. — 2000. — № 4. — С 253—254.

2. Безугла Я.І. Актуальні проблеми соціального забезпечен­
ня і захисту в Україні // Проблеми соціального захисту в
Україні: Матеріали наук.-практ. конф. 20—21 червня 1996 р.

— Чернігів, 1996. — С 6—14.

3. Болотіна Н. Метод сучасного права соціального забезпе­
чення України // Юридичний вісник. — 2001. — № 1. —
С 108—113.

4. Болотіна Н. Соціальне право України: окремі теоретичні
проблеми формування та розвитку // Право України. — 2000.

— № 12. — С 16—20.

5. Болотіна Н.Б. Деякі питання систематизації соціального
законодавства // Систематизація законодавства в Україні: про­
блеми теорії і практики: Матеріали міжнарод. наук.-практ.
конф. — К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1999.

— С 259—263.

6. Болотіна Н.Б. До питання про модель соціального забез­
печення в Україні // Державність. — 1993. — № 2. — С 3—4.

7. Болотіна Н.Б. До питання про структуру системи права
соціального забезпечення // Проблеми державотворення і за-

8 — 5-747

хисту прав людини в Україні: Матеріали І регіональної наук.-практ. конф., лютий 1996 р. — С. 77—79.

8. Болотіна Н.Б. Концепція кодифікації законодавства
України про соціальне забезпечення // Право України. — 1996.

— №7. — С 51—53.

9. Болотіна Н.Б. Медичне право в системі права України //
Право України. — 1999. — № 7. — С 116—121.

10. Болотіна Н.Б. Соціальний захист прав особи при корекції
статі // Вісник Львів, ун-ту. — Сер. юрид. — Вип. 34. — 1999. —
С 128—131.

11. Болотіна Н.Б. Соціально-забезпечувальні правовідносини
// Актуальні проблеми формування правової держави: Вісник
Львів, ун-ту. — Сер. юрид. — Вип. 32. — 1995. — С 51—53.

12. Прилипко С. Розмежування права соціального забезпечен­
ня і трудового права // Право України. — 1999. — № 10. —
С 58—61.

13. Сташків Б. До питання про метод права соціального забез­
печення // Підприємництво, господарство і право. — 2003. —
№4. — С 53—56.

14. Сташків Б. Метод права соціального забезпечення: його
визначення // Право України. — 2000. — № 12. — С 37—39.

15. Сташків Б. Місце права соціального забезпечення в сис­
темі права України // Право України — 2001. — №11. —
С 80—83.

16. Сташків Б. Поняття права соціального забезпечення //
Право України. — 2000. — № 5. — С 24—26.

17. Сташків Б. Право соціального забезпечення як навчаль­
на дисципліна // Вища шк. — 2002. — № 6. — С 35—41.

18. Сташків Б. Право соціального забезпечення як наука //
Право України. — 2002. — № 9. — С 18—23.

19. Сташків Б. Предмет права соціального забезпечення: погляд
на проблему // Право України. — 2000. — № 9. — С 71—75.

20. Сташків Б. Функції права соціального забезпечення: вимо­
ги сьогодення // Право України. — 2001. — № 7. — С 66—69.

21. Стичинсъкий Б. Право соціального забезпечення: пробле­
ми становлення і розвитку // Право України. — 2002. — № 6.

— С 85—89.

114

Глава З