1. Препарати наперстянки ( Digitalis ): дигітоксин (кардиток-син, дигіфтон, кардигін), дигоксин (ланікор, диланацин, ланоксин), целанід (ізоланід, ланатозид С), кордигіт, лан-тозид.

2. Препарати конвалії ( Convallaria ): корглікон, настойка кон­валії.

3. Препарати горицвіту весняного ( Adonis Vernalis ): настій тра­ви горицвіту, адонізид, адоніс-бром.

4. Препарати строфанту ( Strophanthus ): строфантин, строфан-тидину ацетат.

5. Препарати жовтушника сірого ( Erysimum ): кардіовален.

6. Препарати морської цибулі ( Scilla marina ): кліфт (талусин).

Фармакологічна дія серцевих глікозидів:

—посилення і вкорочення систоли (серцевого скорочення) — позитивна інотропна дія;

—подовження діастоли та уповільнення серцевого ритму — негативна хромотропна дія;

—уповільнення проведення нервових імпульсів провідною си­стемою серця — негативна дромотропна дія;

—підвищення збудливості й автоматизму серця — позитивна батмотропна дія при застосуванні препаратів у великих дозах;

—сечогінна дія;

—седативна (заспокійлива) дія (препарати конвалії та гори­цвіту);

—покращення енергетичного балансу міокарда — збільшення вмісту АТФ, утилізації молочної кислоти, зменшення потреби сер­ця в кисні.

Механізм дії серцевих глікозидів: збільшують вміст у клітинах серця іонізованого кальцію, який забезпечує швидке і сильне ско­рочення; поліпшують зв'язок кальцію зі скоротливими білками.

Препарати наперстянки

Дигітоксин — препарат наперстянки повільної дії. Дія почина­ється через 2 год, максимальна дія розвивається через 8—12 год. Застосовують для лікування хронічної серцевої недостатності, призначають за схемою. Побічна дія — кумуляція.

Дигоксин — препарат наперстянки середньої швидкості дії. Початок дії від 30 хв — до 2 год, максимум дії — через 6-8 год. За­стосовують для лікування хронічної недостатності кровообігу, де­яких видів порушень серцевого ритму (аритмій). Кумуляція менш виражена, ніж у дигітоксину.

Целанід — препарат наперстянки швидкої дії. Початок дії — через 15—20 хв, максимальна дія — через 2—3 год. Застосовують для лікування гострої та хронічної серцевої недостатності. Куму­ляція незначна.

Препарати конвалії Корглікон — препарат конвалії швидкої дії для внутрішньовен­ного введення. Дія настає через 3—5 хв, максимальна дія — через 30-90 хв, тривалість дії — до 15 год. Справляє седативну дію. За­стосовують при гострій серцевій недостатності.

Препарати строфанту

До них належать строфантин К та строфантин G (залежно від джерел отримання).

Строфантин — кардіотонічний засіб швидкої і сильної дії. По­чаток дії — через 5—10 хв, максимум дії — через 30—120 хв, трива­лість дії — до 3 днів. Застосовують при гострій серцевій недостат­ності, деяких серцевих аритміях.

Препарати горицвіту

До них належать настій трави горицвіту, адонізид. Вони справ­ляють менш активну дію на серце, ніж препарати наперстянки, конвалії і строфанту; менш стійкі, з менш тривалою дією. Препа­рати горицвіту чинять седативну (заспокійливу) дію, не кумулюють в організмі. Застосовують у легких випадках хронічної серце­вої недостатності, при вегетосудинних неврозах, дистоніях.

Серцеві глікозиди, особливо препарати наперстянки, мають влас­ тивість кумулюватися (накопичуватися) в організмі.

Основні симптоми передозування:

— шлунково-кишкові розлади (відсутність апетиту, нудота,
диспепсія);

—серцеві розлади (брадикардія, часткова чи повна блокада се­рця, екстрасистолія);

—неврологічні симптоми (головний біль, неспокій, розлади кольорового зору, переважає жовто-зелений колір, міастенія);

—зменшення діурезу.

Лікування передозування серцевих глікозидів включає:

— відміну препаратів;

—призначення внутрішньо активованого вугілля чи інших ен-теросорбентів;

—препарати калію (калію хлорид, панангін, аспаркам);

—антидоти серцевих глікозидів (унітіол);

—м-холіноблокатори (атропіну сульфат, настойка беладонни, краплі Зеленіна);

—протиаритмічні та інші засоби.

Неглікозидні кардіотоніки поділяють на:

—адреноміметики: дофамін, добутамін, допексамін;

—інгібітори фосфодіестерази: амринон (вінкорам, інокор), мілринон (примакор, кортроп).

Неглікозидні кардіотоніки застосовують з метою короткочас­ної терапії гострої серцевої недостатності після операцій на серці.

Особливості роботи з препаратами:

—серцеві глікозиди наперстянки накопичуються в організмі, то­ му їх призначають за схемою: спочатку проводять початкову ди- гіталізацію (насичення організму препаратами), потім призначають підтримувальну терапію. Підтримувальна доза як правило у 4—5 ра­ зів менша за дозу початкової дигіталізації;

—серцеві глікозиди в ампулах вводять виключно внутрішньовенно повільно. Вміст ампули розчиняють у 10—20мл ізотонічного розчину;

—строфантин вводять внутрішньовенно протягом 5—7 хе;

—серцеві глікозиди несумісні з препаратами кальцію, блокатора- ми кальцієвих каналів (антагоністами кальцію), адренергічними за­ собами, препаратами калію;

—при комбінації глікозидів з діуретиками (сечогінними) посилю­ється їх токсична дія внаслідок гіпокаліємії. При цьому необхідне призначення препаратів калію.

Таблиця. Кардіотонічні засоби

Протиаритмічні засоби (антиаритмічні засоби) — препара­ти, які здатні усувати порушення серцевого ритму (табл. 22). Роз­різняють тахіаритмії (прискорення серцевого ритму) та брадиарит-мії (уповільнення серцевого ритму). При тахіаритміях підвищую­ться автоматизм, збудливість і провідність серця.

До тахіаритмій належать:

—екстрасистолія — позачергові серцеві скорочення;

—пароксизмальна тахікардія — напади серцевих скорочень ве­ликої частоти (понад 100—120 за 1 хв);

—миготлива аритмія — некоординовані скорочення окремих міокардіоцитів, при цьому не може відбутися повноцінна систола.

При брадіаритміях порушується проведення нервового імпуль­су між шлуночками та передсердями, що призводить до часткової або повної блокади серця; пульс уповільнюється до 30-40 за 1 хв.