І. Науково-методичне обґрунтування теми:

Недостатність коронарного кровопостачання проявляється у вигляді ішемічної хвороби серця, гсновними формами якої являються стенокардія та інфаркт міокарду. Це дуже тяжкі захворювання, які можуть привести до смертельного наслідку. Необхідно досконально знати засоби, які застосовуються для попередження та купування нападів стенокардії, комплексного лікування при інфаркті міокарду. Шлях їх введення, дози, побічні ефекти, особливості дії, ускладнення під час відміни препаратів та особливості їх дії залежно від виду стенокардії. Досконале знання цієї теми допоможе вам у вашій практичній діяльності в якості фельдшера.

Знати ( L - I І ) :

Класифікацію засобів. Механізм дії кожної групи препаратів. Ускладнення під час застосування.Шлях введення залежно від захворювання.

- Визначення груп препаратів;

- Класифікацію;

- Механізм дії кожної групи препаратів;

- Застосування препаратів;

- Латинську назву основних препаратів, та їх форму випуску.

Тема: Лікарські засоби, що впливають на серцево-судинну систему та функцію нирок.  

План:

Кардіотонічні засоби, класифікація.

Серцеві глікозиди. Класифікація. Рослини, що містять серцеві глікозиди. Вплив серцевих­ глікози­дів на серце. Механізм кардіотонічної дії. Основні представники: препарати наперстянки — дигоксин, дигітоксин; форми випуску, особливості дії, призначення, застосування; препарати горицвіту — целанід, настій трави горицвіту весняного, форми випуску, особливості дії, призначення, застосування; препарати конвалії та строфанту — адоні­зид, строфантин, корглікон, форми випуску, особливості дії, призначення, застосування. Порівняльна ха­ракте­ристика окремих препаратів. Токсична дія серцевих глі­козидів, заходи щодо запобігання їй та її ліквідації. Препарати для надання невідкладної допомоги при гострій серцевій недостатності.

Протиаритмічні засоби. Класифікація.

Засоби, які застосовують при тахіаритміях: мембраностабілізувальні засоби — етмозин, лідокаїн, хінідину сульфат, новокаїнамід; бета-адреноблокатори — анаприлін, аміодарон; антагоністи кальцію — верапаміл; препарати калію — аспаркам. Механізм дії та застосування окремих препаратів.

Засоби для корекції брадіаритмій серця (бета-адреноміметики, М-холіноблокатори).

Антиангінальні засоби (засоби, які застосовують при недостатності вінцевого кровообігу).­ Класифікація, принципи фармакотерапії при недостатності вінцевого кровообігу.

Засоби для зняття нападів стенокардії: нітрогліцерин, валідол. Форми випуску, механізм дії, фармакологічні ефекти, шляхи введення, побічна дія.

Засоби для запобігання нападам стенокардії: нітрати подовження дії — сустак-форте, нітронг, нітрогранулонг; бета-адреноблокатори — анаприлін, атенолол; блокатори кальцієвих канальців — ніфедипін, верапаміл; аміодарон. Засоби, що збільшують надходження кисню до міокарда, — дипіридамол, карбокромен. Відмінності механізму дії окремих препаратів. Форми випуску, способи застосування, побічна дія.

Засоби, які використовують при інфаркті міокарда. Використання наркотичних анальгетиків, азоту закису, протиаритмічних засобів, серцевих глікозидів, антикоагулянтів, фібринолітичних та судинорозширювальних засобів.

Гіпотензивні засоби. Класифікація: засоби нейротропної дії (центральної та периферійної), міотропної дії та засоби, що впливають на водно-мінеральний обмін. Загальна характеристика та механізм дії гіпотензивних засобів. Основні представники: клофелін, бензогексоній, резерпін, празозин, анаприлін, дибазол, магнію сульфат, фенігідин, дихлотіазид, фуросемід, метилдофа, октадин, атенолол, метопролол, каптоприл, еналаприл, ніфедипін, натрію нітропрусид, спіронолактон. Форми випуску та застосування, побічна дія.

Засоби невідкладної допомоги під час гіпертензивного кризу. Застосування комбінованих препаратів. Фітотерапія при гіпертонічній хворобі.

Засоби, що підвищують артеріальний тиск: кофеїн-бензоат натрію, кордіамін, мезатон. Форми випуску, спосіб застосування, механізм дії.

Засоби, що посилюють видільну функцію нирок. Сечогінні засоби: калійвивідні діуретики — фуросемід, лазикс, дихлотіазид; що не впливають на секрецію йонів Калію, — маніт, манітол; калійзберігаючі діуретики — спіронолактон, триамтерен. Принцип дії, призначення, побічна дія, запобігання їй.

Рослини, що містять речовини сечогінної дії: листя брусниці, толокнянки, “ведмежі вушка”, бруньки берези та ін.

Кардіотонічні препарати. Серцеві глікозиди. Класифікація, Властивості і застосування. Не- глікозидні кардіотоніки. Протиаритмічні препара­ ти. Класифікація, застосування.

Кардіотонічні препарати — засоби, що посилюють скорот­ливу активність серця та усувають явища серцевої недостатності (табл. 21).

Кардіотонічні засоби поділяють на:

11.1.1.Серцеві глікозиди.

11.1.2.Неглікозидні кардіотоніки.

Серцеві глікозиди — складні сполуки рослинного похо­дження, що мають кардіотонічну активність. У результаті розпаду утворюють 2 частини: цукристу (глікон) та нецукристу (аглікон). Глікон визначає фармакокінетику серцевих глікозидів — їх роз­чинність, проникність крізь мембрани, швидкість всмоктування тощо. Аглікон визначає фармакодинаміку серцевих глікозидів та їх хімічну назву.