Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Протитуберкульозні засоби . Проти- спірохетозні засоби Противірусні засоби. Засоби для лікування хворих на трихомоноз . Протимікозні засоби . Протигельмінтнізасоби.
До протитуберкульозних відносять хіміотерапевтичні засоби, які затримують розмноження і зменшують вірулентність мікобактерій туберкульозу. Комітет з лікування Міжнародної протитуберкульозної спілки в 1975 р. запропонував таку класифікацію протитуберкульозних засобів:
1. Група А (найбільш ефективні) — ізоніазид та інші похідні гідразиду ізонікотинової кислоти, рифампіцин.
2. Група В (ефективні) — стрептоміцин, етамбутол, канаміцин, етіонамід, піразинамід, циклосерин.
3. Група С (найменш ефективні) — ПАСК, тіоацетазон.
Розроблено 3 основні схеми застосування протитуберкульозних
засобів:
— тривале лікування (18—24 міс). Спочатку призначають комбінацію з трьох препаратів (2—3 міс), потім з двох;
— уривчасте лікування;
— короткотривалі курси лікування. Різні схеми лікування короткотривалими курсами відрізняються компонентами, які використовують у початковий період, але всі засновані на тривалому лікуванні із застосуванням ізоніазиду і рифампіцину.
Ізоніазид — синтетичний протитуберкульозний препарат, який вибірково діє на мікобактерії туберкульозу. Залежно від концентрації справляє бактеріостатичну або бактерицидну дію. Препарат добре всмоктується з травного каналу, розподіляється у водному середовищі організму, проходить через тканинні бар'єри та проникає в клітини і спинномозкову рідину. Підлягає ацетилюванню. Виводиться нирками. Застосовують для лікування всіх форм туберкульозу. Призначають внутрішньо по 0,3 г 2 рази на день або по 0,6 г 1 раз на день. У разі необхідності призначають внутрішньовенно або внутрішньом'язово.
Побічні явища:
— нейротоксичність (безсоння, судоми, психічні порушення, порушення пам'яті). Для запобігання цьому слід призначати з ізоніазидом піридоксин (вітамін В6);
— відчуття сухості у роті, нудота, блювання, закрепи.
Рифампіцин — антибіотик широкого спектра дії. Справляє виражену дію на мікобактерії туберкульозу, а також на грампозитив-ні бактерії у великих дозах і на грамнегативні. Рифампіцин добре всмоктується з травного каналу. Легко проникає через тканинні бар'єри, в тому числі й через ГЕБ. Терапевтичний ефект триває 8—12 год. Екскреція відбувається з жовчю, частково з сечею, бронхіальними та сльозовими залозами. Застосовують для лікування всіх видів туберкульозу. Призначають внутрішньо по 0,3 г 2 рази на день до їди або по 0,45 г 1 раз на день. У разі необхідності вводять внутрішньовенно.
Побічні явища:
— ураження функції печінки та підшлункової залози;
— диспепсичні явища;
— надає сечі, мокротинню та сльозовій рідині червоного забарвлення.
Не рекомендують призначати в перші 3 міс вагітності.
Етамбутол — це синтетичний протитуберкульозний препарат. Стійкість мікобактерій до нього виникає повільно. З травного каналу всмоктується неповністю (3/4). Екскреція відбувається нирками. Призначають при всіх формах туберкульозу в комбінації з іншими протитуберкульозними засобами (наприклад, рифампіцин + етамбутол + ізоніазид).
Побічні явища: — порушення зору (через 2-6 міс лікування препаратом).
Піразинамід — один із найактивніших препаратів групи В, хоча і поступається ізоніазиду. Впливає на стійкі до інших препаратів мікобактерії туберкульозу.
Натрію пара-аміносаліцилат (ПАСК-натрій) — це синтетичний протитуберкульозний препарат. Ефективний при внутрішньому застосуванні. Призначають у дозі 3-4 г на одне приймання 3 рази на добу через 1/2—1 год після їди. Препарат запивають молоком, лужними мінеральними водами або 2% розчином натрію гідрокарбонату. Внутрішньовенно крапельно вводять 3% розчин натрію па-ра-аміносаліцилату.
Побічні явища:
— нудота, блювання, діарея;
— агранулоцитоз, тромбоцитопенія;
— алергійні реакції.
Якщо виникають тяжкі реакції, лікування припиняють. Стрептоміцину сульфат — антибіотик широкого спектра дії (див. у розділі «Антибіотики-аміноглікозиди»).
Особливості роботи з протитуберкульозними засобами:
— суворо дотримуватися режиму дозування;
— для запобігання нейротоксичності слід призначати з ізоніази дом піридоксин (вітамін BJ ;
— при застосуванні етамбутолу потрібен систематичний контроль за функцією зору. Пацієнту радять звернути увагу на спроможність читати дрібний текст (газети), щоб виявити побічні явища на ранній стадії і повідомити лікаря;
— розчин натрію пара-аміносаліцилату вводять внутрішньо венно під ретельним наглядом лікаря.
Протиспірохетозні засоби. Для лікування всіх стадій сифілісу призначають антибіотики групи пеніциліну, як короткої дії (бензилпеніциліну натрієву або калієву сіль), так і пролонговані препарати (новокаїнову сіль бензилпеніциліну, біциліни). Бензилпеніцилін справляє швидку і виразну трепонемоцидну дію.
Призначають препарати курсами, тривалість яких визначається формою і стадіями захворювання. У разі непереносимості бензилпеніциліну для лікування застосовують інші антибіотики — цефалоридин, еритроміцин, азитроміцин (сумамед).
Для лікування різних форм сифілісу в комбінації з пеніцилінами призначають препарати вісмуту. До них відносять бійохінол і бісмоверол. На відміну від антибіотиків препарати вісмуту пригнічують лише збудник сифілісу.
Терапевтичний ефект препаратів вісмуту розвивається повільно. З травного каналу вони не всмоктуються, тому їх вводять внутрішньом'язово. Екскреція відбувається нирками.
Побічні явища:
— стоматит, гінгівіт;
— коліт, діарея;
— темна облямівка (смуга) по краю ясен.
При застосуванні препаратів необхідно стежити за станом слизової оболонки порожнини рота, функцією нирок та печінки.
Віруси — це внутрішньоклітинні паразити. Впливати на них за допомогою ліків і не ушкодити при цьому клітини макроорганізму неможливо.
Противірусні засоби — препарати з обмеженим спектром терапевтичної дії. Найбільшого ефекту можна досягти при їх застосуванні з профілактичною метою або місцево. Найбільше практичне значення мають засоби для профілактики та лікування грипу. До них відносять: ремантадин, оксолін, інтерферони (лаферон тощо), мідантан. Всі ці препарати захищають клітини людини від проникнення в них вірусу грипу. Призначають їх у період хвороби, але тільки у перші 2 доби захворювання, для обмеження поширення вірусу в організмі і зменшення ускладнень захворювання, а також для індивідуальної та масової профілактики грипу під час епідемії.
Для лікування хворих на СНІД призначають азидотимідин (зидовудин).
Фармакокінетика. Всі препарати (крім оксоліну) призначають внутрішньо. Із травного каналу вони добре всмоктуються у всі тканини і рідини. Виводяться нирками.
Оксолін призначають місцево або у вигляді мазі, якою змащують 2 рази на день (вранці та ввечері) слизові оболонки носа; у вигляді розчину, який закапують у кон'юнктивальний мішок по 2 краплі 5—6 разів на добу; ефективний при герпетичних ураженнях.
Побічні явища:
— нудота, блювання, атаксія, галюцинації, психоз (ремантадин);
— диспепсичні явища, висипка на шкірі, відчуття сухості в роті, тремор пальців (мідантан);
— чхання, підвищене виділення слизу (оксолін).
Інтерферони — глюкопротеїди, що виробляються клітинами
макроорганізму у відповідь на інфікування вірусами. Препарат інтерферон лейкоцитарний одержують з донорської крові людини.
Для профілактики грипу і гострих вірусних захворювань розчин інтерферону закапують у носові ходи по 5 крапель 2 рази на добу. При перших ознаках грипу краще вводити інгаляційно.
Існують противірусні препарати для лікування герпесу (ацикловір, герпевір, ідоксуридин).
Трихомоноз сечових і статевих органів — це паразитарне захворювання, збудником якого є трихомонади. Збудник потрапляє у піхву при статевих зносинах. Основне місце паразитування трихомонад — слизова оболонка піхви, каналу шийки матки, порожнини матки, маткових труб, вихідних протоків великих присінкових (бартолінових) залоз, сечівника і сечового міхура. У слизових оболонках цих органів виникає запалення. Для лікування використовують препарати метронідазол, трихомонацид тощо.
Метронідазол (трихопол, метрагіл) добре всмоктується з травного каналу, проникає у всі тканини, метаболізується в печінці, виводиться нирками. Діє бактерицидно на трихомонади, лямблії, амеби, збудників анаеробних інфекцій. Застосовують для лікування трихомонозу. Необхідно одночасно лікувати обох сексуальних партнерів, навіть якщо в одного з них відсутнє інфікування.
Побічні явища: переважно нудота, головний біль, відчуття сухості або металевий присмак у роті. Сеча може набувати темного забарвлення. Рідко (12%) може бути діарея, безсоння, слабість, стоматит, висипка.
При застосуванні метронідазолу слід попередити пацієнтів про необхідність відмовитися від вживання алкоголю за 24 год до приймання препарату і протягом 48 год після приймання останньої дози.
Не слід призначати метронідазол у період вагітності (особливо в І триместрі), лактації, а також дітям грудного віку.
Трихомонацид — це синтетичний препарат, який застосовують при трихомонозі сечових і статевих органів у жінок і чоловіків. Призначають внутрішньо за схемою. Подібну дію справляють також тинідазол (фазижин), орнідазол (тиберал), атрикан та ін.
5.5. Для профілактики та лікування мікозів застосовують ністатин, леворин, амфотерицин В, нітрофунгін, клотримазол, нізо-рал, орунгал, кетокеназал, гризеофульвін тощо.
Ністатин — антибіотик, що пригнічує ріст патогенних грибів і особливо дріжджових грибів роду Candida, а також справляє амебоцидну дію. Стійкість до препарату виникає повільно. При внутрішньому застосуванні ністатин погано всмоктується і виводиться з калом. Призначають місцево у вигляді аплікацій на шкіру і слизові оболонки у формі мазі, свічок, суспензій та внутрішньо для профілактики і лікування кандидозів у дітей та дорослих зі зниженим імунітетом.
Побічні явища: діарея. Якщо з'являється кашель та підвищується температура тіла, лікування слід припинити.
Леворин — антибіотик, активний відносно дріжджових грибів роду Candida і деяких простіших. За фармакологічними властивостями подібний до ністатину. Призначають внутрішньо та місцево.
Побічні явища: нудота, діарея, дерматити.
Амфотерицин В — це антибіотик широкого спектра дії. Препарат вводять внутрішньовенно, ендолюмбально або в порожнини організму. Добре проникає в тканини, але погано в спинномозковий канал. Біотрансформація відбувається в різних тканинах організму. Елімінація здійснюється з жовчю та сечею. Застосовують для лікування системних мікозів. Препарат токсичний, має здатність до кумуляції.
Побічні явища: при внутрішньовенному введенні може підвищитися температура тіла, з'явитися озноб, нудота та головний біль.
Виразність побічних явищ можна зменшити шляхом зниження дози, а також призначенням ацетилсаліцилової кислоти, антигіс-тамінних препаратів або відміни препарату на декілька діб. Препарат справляє нефротоксичну і гепатотоксичну дію, порушує електролітний баланс крові, призводить до появи нейротоксичних симптомів.
Клотримазол — синтетичний препарат, що має широкий спектр протимікозної дії. При місцевому застосуванні в малих концентраціях чинить фунгістатичну дію, а у великих — фунгіцидну. Спектр дії: гриби роду Candida, збудники дерматомікозів, а також грампозитивні коки (стафілококи і стрептококи). Призначають тільки місцево (у вигляді кремів, мазей, розчинів, інтравагінальних таблеток) для лікування мікозів стоп і урогенітального кандидозу.
Препарат протипоказаний вагітним.
Нітрофунгін справляє фунгіцидну дію на дерматофіти і гриби роду Candida. Застосовують для лікування епідермофітії, трихофітії (грибкове ураження волосся), грибкових екзем, кандидозу шкіри шляхом змащування ушкоджених ділянок (2—3 рази на день) до зникнення клінічних проявів хвороби.
Гризеофульвін — антибіотик, що продукується пліснявим грибом. Препарат добре всмоктується з травного каналу, його біозас-воєння збільшується у разі вживання жирної їжі. Краще всмоктується у вигляді суспензії. Препарат накопичується в клітинах епідермісу і, зв'язуючись із кератином, порушує синтез клітинної стінки грибів. Одужання настає після повної заміни інфікованого епідермісу. Застосовують при дерматомікозах. Призначають внутрішньо у вигляді таблеток під час їди з олією або у вигляді суспензії.
Побічні явища:— у терапевтичних дозах переноситься добре. Може спричинити головний біль, анорексію, діарею, безсоння, фотосенсибілізацію, алергійні реакції. Під час дослідів на лабораторних тваринах у гризеофульвіну встановлено тератогенний та канцерогенний ефекти.
Протительмінтні засоби — це медикаменти, які застосовують для лікування гельмінтозів. Гельмінтози дуже поширені серед населення земної кулі. Збудниками гельмінтозів є глисти (гельмінти) та їх личинки, які паразитують в організмі людей і тварин. Відомо 3 класи гельмінтів: а) нематоди (круглі глисти — аскариди, гострики); б) цестоди (стьожкові глисти — бичачий, широкий і карликовий ціп'яки); в) трематоди (сисуни).
Для лікування кишкових нематодозів — аскаридозу, ентеробіозу (інвазія гостриками) — застосовують піперазину адипінат, нафтамон, мебендазол (вермокс), пірантел, левамізол (декарис).
Піперазину адипінат призначають дорослим внутрішньо за схемою: при аскаридозі — 2 дні, при ентеробіозі — 5 днів, при тяжких інвазіях лікування повторюють через 1 тиж. Добре переноситься хворими; іноді зумовлює диспепсичні явища, головний біль. Унаслідок приймання у великих дозах виникають нейротоксичні ускладнення. У хворих на епілепсію можуть загостритися напади.
Нафтамон — синтетичний протигельмінтний препарат. Призначають для лікування аскаридозу внутрішньо щоденно за 2 год до сніданку в дозі 5 г (для дорослих та дітей віком понад 10 років) протягом 3—5 днів. Лікування проводять в умовах стаціонару.
Мебендазол (вермокс) — синтетичний препарат, що має широкий спектр антигельмінтної дії і є малотоксичним. Призначають для лікування ентеробіозу внутрішньо до або після їди (перед ковтанням таблетку слід розжувати) в дозі 100 мг і повторюють приймання через 2—4 тиж.
При аскаридозі дорослим і дітям віком понад 2 роки призначають по 100 мг 2 рази на день протягом 3 діб. Лікування можна повторити через 2—3 тиж.
Левамізол (декарис) — імуностимулівний та протиглисний засіб. Має високу активність при аскаридозі. Призначають внутрішньо 1 раз перед сном. Лікування у разі необхідності повторюють через тиждень.
Всі вищеназвані препарати майже не всмоктуються з травного каналу.
Призначають внутрішньо з водою під час чи після їди. При застосуванні протинематодозних засобів не потрібно дотримуватися дієти і приймати проносні засоби.
Побічні явища:
— диспепсичні явища;
— головний біль, загальна слабість, сонливість;
— при надходженні в кров препарати можуть справляти тератогенну дію.
Пірантел (комбантрин) є високоефективним препаратом при кишкових нематодозах, особливо при поліінвазіях.
Протипоказання. Більшість антигельмінтних препаратів протипоказані в період вагітності і при виразках травного каналу. Обережно призначають дітям до 1 року (мебендазол, пірантел).
Для лікування цестодозів застосовують фенасал, кору гранатника, екстракт чоловічої папороті.
Фенасал — синтетичний протиглисний засіб. Призначають внутрішньо одноразово дорослим і дітям віком понад 12 років по 8—12 таблеток при інвазії бичачим, широким і карликовим ціп'яками. Препарат приймають зранку або ввечері через 3—4 год після легкої вечері. Протягом дня вживають легкозасвоювані продукти. Перед прийманням препарату вживають 2 г натрію гідрокарбонату.
Кора гранатника. Використовують відвар з висушеної кори стовбура і гілок цієї рослини (25-40 г на 200—300 мл води). Призначають його пити протягом 1 год.
Побічні явища: нерідко загальна слабість, запаморочення, порушення зору, можливі судоми. Допомога: промити шлунок, дати активоване вугілля, сольовий проносний засіб.
Таблиця. Протитуберкульозні засоби
| Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
| Ізоніазид (Isoniazidum) | Порошок; таблетки по 0,1; 0,2 і 0,3 г; 10% розчини в ампулах по 5 мл | Внутрішньо по 0,3 г 2 рази на день або 0,6 г 1 раз на день; внутрішньовенно крапельно — 0,01-0,015 г/кг |
| Рифампіцин (Rifampicinum) | Капсули по 0,05 і 0,15 г; ампули по 0,15 г (розчиняють перед застосуванням) | Внутрішньо по 0,45 г зранку до їди |
| Етамбутол (Ethambutolum) | Таблетки по 0,1; 0,2 і 0,4 г | Внутрішню по 0,025 г/кг за 1—2 приймання |
| Натрію пара-аміносаліцилат ( Natrii paraaminosalicylas ) | Порошок; таблетки по 0,5 г; таблетки, розчинні в кишках, по 0,5 г; гранули (2 г препарату в 6 г гранул); флакони по 250 і 500 мл 3 % розчину | Внутрішньо по 3—4 г після їди з молоком або лужною водою за 3 приймання; 3% розчин внутрішньовенно крапельно |
Таблиця. Протиспірохетозні засоби
| Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
| Бійохінол (Biiochinolum) | Флакони по 100 мл | Внутрішньом'язово 2 мл (1 раз на 2-3 дні) |
| Бісмоверол (Bismoverolum) | Флакони по 100 мл | Внутрішньом'язово 1,5 мл (2 рази на тиждень) |
Таблиця. Противірусні засоби
| Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
| Мідантан (Midantanum) | Таблетки, вкриті оболонкою, по 0,1 г | Внутрішньо по 0,1 г 2 рази на день |
| Ремантадин (Remantadinum) | Таблетки по 0,05 г | Внутрішньо по 0,05—0,1 г 3 рази на день (перші 5 діб захворювання) |
| Оксолін (Охоїіпит) | Порошок; 0,25; 0,5; 1; 2% та 3% мазь | У порожнину кон'юнктиви по 1-2 краплі 0,1—0,2% розчину або 0,25% мазь; для змащування слизової оболонки носа — 0,25-0,5% мазь; зовнішньо 1—3% мазь |
Таблиця. Протимікозні засоби
| Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
| Амфотерицин В (Amphotericinum В) | Порошок у флаконах по 50 000 ОД для внутрішньовенного введення (додається флакон із розчинником) і для інгаляції (без розчинника); мазь у тубах по 15 і 30 г, яка містить в 1 г 30 000 ОД | Внутрішньовенно крапельно 250 ОД/кг (через день); зовнішньо — мазь, що містить в 1 г 30 000 ОД; інгаляційно — 5—10 мл розчину, який містить в 1 мл 5000 ОД |
| Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
| Гризеофульвін (Griseofulvinum) | Таблетки по 0,125 г | Внутрішньо по 0,125 г під час їди з олією (добова доза дорослих з масою тіла до 50 кг — 5 таблеток, а при більшій масі тіла — до 8 таблеток) |
| Нітрофунгін (Nitrofunginum) | Флакони по 25 мл | Для зовнішнього застосування |
| Ністатин (Nystatinum) | Таблетки, покриті оболонкою, по 250 000 і 500 000 ОД; супозиторії ректальні і піхвові по 250 000 і 500 000 ОД; мазь у тубах по 15 і 30 г, що містить в 1 г 100 000 ОД | Внутрішньо, ректально та інтравагінально — 250 000- 500 000 ОД; зовнішньо — мазь, що містить в 1 г 100 000 ОД |
| Леворин (Levorinum) | Таблетки по 500 000 ОД; защічні таблетки по 500 000 ОД; таблетки піхвові по 250 000 ОД; порошок для приготування зависі, яку застосовують зовнішньо; мазь у тубах по 30 і 50 г, що містить в 1 г 500 000 ОД | Внутрішньо і за щоку 500 000 ОД; зовнішньо — мазь, що містить в 1 г 500 000 ОД; інтравагінально — 250 000 – 500 000 ОД; для полоскання — 0,2% завись |
| Клотримазол (Clotrimazolum) | 1% крем у тубах по 20 г; 1 % розчин у флаконах по 15 мл; таблетки інтравагінальні по 0,1 г | Змащувати уражені ділянки шкіри двічі на день. Таблетки — у піхву на ніч |
Таблиця. Засоби, що призначають для лікування хворих на трихомоноз
| Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
| Метронідазол (Metronidazo lutn) | Таблетки по 0,25 і 0,5 г; супозиторії піхвові по 0,5г | Внутрішньо по 0,25-0,5 г через 6—8 год (таблетки ковтають, не розжовують); у піхву — супозиторії або піхвові таблетки по 0,5 г |
| Трихомонацид ( Trichomonacidum) | Таблетки і супозиторії піхвові по 0,05 г | Внутрішньо по 0,3 г після їди через 6—8 год; у піхву — супозиторії по 0,05 г |
| Тинідазол (фазижин) (Tanidazole (Fasigyn)) | Таблетки по 0,15 і 0,5 г | Внутрішньо за 1 раз 2 г або по 0,5 г через 15 хв протягом 1 год (4 приймання), або по 0,15 г 2 рази на день (7 діб) |
Таблиця. Протигельмінтні засоби
Назва препарату
Таблетки по 0,1 г
Внутрішньо дорослим по 0,1 г один раз (при ентеробіозі); по 0,1 г двічі на день протягом 3 діб (при інших гельмінтозах)
Таблетки по 0,2 і 0,5 г
Дорослим по 1,5 — 2 г двічі на день протягом 2 діб (при аскаридозі); 5 діб поспіль з перервою 7 діб (при ентеробіозі)
Таблетки, покриті оболонкою (таблетки на-фтамона «К») по 0,5 г; таблетки, розчинні в кишках, по 0,5 г
Дорослим і дітям віком понад 10 років призначають внутрішньо 5 г препарату протягом 3-5 діб
Таблетки по 0,25 г
Внутрішньо 2 г (таблетки ретельно розжовують або подрібнюють у теплій воді), через 2 год випивають склянку холодного чаю
Таблетки по 0,05 г
(50 мг) і 0,15 г
(150 мг)
Призначають на ніч до-
рослим по 0,15 г (150 мг);
дітям — по 2,5 мг/кг
V І I . Матеріали активізації студентів під час викладення лекції
Вирішіть задачі.
1. Синтетичний хіміотерапевтичний засіб із широким спектром дії на мікроорганізми. Погано всмоктується в кишках, створює в них високу концентрацію і діє бактеріостатично. Застосовують для лікування дизентерії, коліту, ентериту. Визначте препарат.
2. Антибіотик широкого спектра дії з групи аміноглікозидів. Виявляє бактерицидну дію, яка триває 8—12 год. До нього найчутливіші мікобактерії туберкульозу, збудники чуми, туляремії, бруцельозу. Застосовують для лікування туберкульозу легень і туберкульозних уражень інших органів. Частим і тяжким побічним ефектом у разі застосування цього препарату є порушення функції слухового нерва та вестибулярного апарата. Визначте препарат.
3. Похідне 8-оксихіноліну, має широкий спектр протимікробної дії та високу активність щодо грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів і грибів. Препарат добре всмоктується з травного каналу, виділяється у незмінному вигляді нирками, що створює високу бактеріостатичну концентрацію засобу в крові та сечі. Застосовують при інфекційних захворюваннях нирок і сечових шляхів. Визначте препарат.
4. У хворого цистит. Який сульфаніламідний препарат спеціального призначення треба застосувати для лікування? Які побічні ефекти можуть виникнути за його тривалого вживання?
5. У пацієнта сифіліс. Призначте для лікування комбінацію вісмуту з антибіотиками. Вкажіть способи введення і можливі побічні ефекти препаратів.
VIII . Матеріали для самопідготовки студентів
(література, питання, завдання)
Запитання
1. Що таке сульфаніламідні препарати? Наведіть їх класифікацію та обґрунтуйте застосування препаратів.
2.У чому полягає механізм антибактеріальної дії? Обґрунтуйте схему лікування препаратами.
3.Що характерно для нітрофуранів? Проведіть порівняльну характеристику препаратів.
4.В яких випадках і як призначають похідні 8-оксихіноліну? Назвіть препарати та проведіть їх фармакотерапевтичний аналіз.
5. Особливість застосування "в медичній практиці похідних фторхінолону.
Тести
1. Визначте спектр протимікробної дії сульфаніламідів:
а) кишкові палички, мікобактерії туберкульозу, холерний вібріон;
б) синьогнійна паличка, трепонеми, шигели;
в) хламідії, патогенні коки, кишкова паличка, холерний вібріон;
г) збудник коклюша, сальмонели, рикетсії;
д) патогенні коки, шигели, хламідії, синьогнійна паличка;
2. Визначте захворювання, для лікування яких призначають фталазол:
а) кишкові інфекції;
б) туберкульоз;
в) пневмонія;
г) лямбліоз;
д) трихомоноз.
3. Щоб запобігти кристалізації внаслідок застосування сульфаніламідних препаратів, слід вжити таких заходів:
а) запивати їх великою кількістю лужної мінеральної води;
б) запивати їх великою кількістю кислої мінеральної води;
в) вживати з натрію хлоридом;
г) вживати з триметопримом;
д) вживати з кислотою ацетилсаліциловою.
4. Визначте комбінований сульфаніламідний препарат, що діє бактерицидно та має широкий спектр протимікробної дії:
а) норфлоксацин;
б) сульфадиметоксин;
в) котримоксазол;
г) фуразолідон;
д) сульфацил-натрій.
Ситуаційні задачі
1. Пацієнтові І., 34 роки, встановлено діагноз: «лакунарна ангіна». Одним з препаратів для комплексного лікування призначений сульфадиметоксин. Дайте поради хворому щодо способу прийому препарату. Назвіть фармакологічну групу і можливі побічні ефекти препарату.
2.Пацієнтові призначено нітроксолін. Поясніть спосіб прийому препарату та можливі побічні ефекти.
3.*До аптеки надійшли синтетичні антибактеріальні препарати. Наведіть класифікацію препаратів за хімічною будовою та проаналізуйте їхнє застосування.
Бісептол
Кислота налідиксова
Кислота оксолінієва
Сульфален
Сульфадимезин
Сульфадиметоксин
Сульфазин
Сульфатон
Сульфацил-натрій
Фталазол
Ципрофлоксацин
4. *Пацієнтові призначено офлоксацин. Дайте паради щодо його вживання та сумісності з іншими препаратами.
5. *Пацієнтові призначено фуразолідон у таблетках. Поясніть дію та спосіб застосування препарату.
6. *Перевірте рецептурні прописи.
Дорослому:
Rp.: Sulfapyridazini 0,5
D. t. d. N. 10 in tab.
S. Всередину по 1 таб. З рази на день ,
Дитині 3 років: Rp.: Aethazoli 0,5
D. t. d. N. 20 in tab.
S. Всередину по 1 таб. через 4 год
7. Випишіть у рецептах:
1. Сульфаніламідний препарат пролонгованої дії для лікування бронхіту.
2.Сульфаніламідний препарат для лікування кон'юнктивіту.
3.Похідний 8-оксихіноліну для лікування пієлонефриту.
4.Похідний нітрофурану для лікування лямбліозу.
5.Препарат групи фторхінолону для лікування сепсису.
* Робота з рецептурником
*Занотуйте класифікацію сульфаніламідних препаратів та синтетичних протимікробних засобів різної хімічної будови.
*У словник фармакологічних термінів внесіть: сульфаніламідні препарати; триметоприм; похідні 8-оксихіноліну; похідні нафтиридину; фторхінолони.
*3апишіть у словник клінічних термінів: пієлонефрит; пієліт; пієлоцистит; уретрит; вагініт; трахома; холангіт; холецистит; виразковий коліт; лямбліоз; трихомонадний кольпіт.
*Виконайте завдання з фармакотерапії (оформіть у вигляді таблиці) на препарати бісептол, сульфацил-натрію, фталазол, нітроксолін, фуразолідон, фурадонін, кислота налідіксова, офлоксацин, ципрофлоксацин.
*Занотуйте вищі і середньотерапевтичні дози препаратів для дорослих та дітей.
Матеріали для самоконтролю
Запитання
1.Назвіть препарати для лікування сифілісу та дайте їм фармакотерапевтичну характеристику.
2.Що таке протитуберкульозні засоби? Проведіть фармакотерапев-тичний аналіз основних препаратів.
3.Назвіть противірусні препарати для профілактики і лікування грипу.
4.Що таке антипротозойні засоби? Проаналізуйте класифікацію.
5.Які препарати спричиняють фунгістатичну та фунгіцидну дію? Обґрунтуйте застосування цієї групи засобів.
6.Назвіть протигельмінтні засоби, спектр їхньої дії та застосування.
Тести
1. У пацієнта Б. сифіліс. Визначте препарати, що є ефективними в такому випадку:
а) препарати пеніциліну, макроліди;
б) стрептоміцину сульфат, рифампіцин;
в) ізоніазид, бійохінол;
г) бісмоверон, фтивазид;
д) тетрациклін, рифампіцин.
2. Визначте препарати групи А (найбільш ефективні) для лікуванні хворих на туберкульоз:
а) стрептоміцину сульфат, ізоніазид;
б) рифампіцин, ізоніазид;
в) фтивазид, метазид;
г) канаміцин, циклосерин;
д) етамбутол, піразинамід.
3. Ремантадин призначають для лікування хворих на:
а) кандидамікоз;
б) ентеробіоз;
в) трихомоноз;
г) аскаридоз;
д) грип.
4. Визначте препарат, до якого чутливі амеби, трихомонади, лямблії і який добре всмоктується з травного каналу:
а) оксолін;
б) левамізол;
в) метронідазол;
г) трихомонацид;
д) клотримазол.
5. Визначте препарати для лікування кандидамікозів:
а) гризеофульвін, мікогептин;
б) флуконазол, нітрофунгін;
в) амфотерицин, цинкундан;
г) ністатин, леворин;
д) амфоглюкамін, мікосептин.
6. Левамізол (декарис) призначають для лікування такого захворювання:
а) аскаридоз;
б) ентеробіоз;
в) цестодоз;
г) трематодоз;
д) трихоцефальоз.
Ситуаційні задачі
1. Пацієнтові призначено ін'єкції бійохінолу. Який шлях та тактика введення препарату? Які побічні ефекти та заходи щодо запобігання розвитку ускладнень?
2.*Ви працюєте у відділі готових лікарських форм. Які рекомендації слід дати пацієнтові при відпуску метронідазолу?
3.*Дитині віком 4 роки і з масою тіла 15 кг призначено пірантел у формі суспензії (50 мг/мл). Поясніть матері дитини, як приймати препарат, якщо його призначено в дозі 0,01 г на 1 кг маси тіла.
4.Пацієнтові призначено ізоніазид. Поясніть, які побічні ефекти можуть виникнути і яких заходів слід ужити, щоб запобігти цьому.
5. *Із наявних в аптеці препаратів виберіть для відправки в шкірно-венерологічний диспансер засоби для лікування хворих на сифіліс: антибіотики (А), препарати вісмуту (Б), засоби неспецифічної дії (В):
• азитроміцин
• біцилін-1
• еритроміцин
• бісмоверол
• бензилпеніциліну натрієва сіль
• бійохінол
• пірогенал
• цефтріаксон.
6. *Аптека отримала такі хіміотерапевтичні засоби:
• амфотерицин В
• ацикловір
• вермокс
• гризеофульвін
• декарис
• леворин
• клотримазол
• метронідазол
• міконазол
• мікосептин
• ністатин
• оксолін
• пірантел
• піперазину адипінат
• празиквантель
• ремантадин.
Назвіть, які з них є засобами: протимікозними; протигельмінтними; противірусними. Вкажіть механізм дії. Застосування.
7. *Перевірте рецептурні прописи:
• Rp.: Rifampicini 0,15
D. t. d. N. 100 in tab.
S. Всередину по 1 таблетці З рази на день
• Rp.: Sol. Clotrimasoli 1 % 150 ml
D. S. Всередину по 1 чайній ложці розчину 3 рази на день
8. Випишіть рецепти на:протитуберкульозний антибіотик високої активності
—супозиторії з метронідазолом
—протигрибковий засіб у вигляді мазі
—противірусний засіб в ампулах
—протигельмінтний препарат для лікування нематодозу.
"Робота з рецептурником
1. Занотуйте класифікацію лікарських засобів за фармакологічними групами.
2.Занотуйте в словник фармакологічних термінів: противірусні засоби; протитуберкульозні засоби; антипротозойні засоби; протимікозні засоби; протигельмінтні засоби.
3. Занотуйте в словник клінічних термінів: туберкульоз; сифіліс; простий герпес; оперізувальний герпес; СНІД; малярія; трихомоноз; лямбліоз; лейшманіоз; амебіаз; системні глибокі мікози; епідермомікози; кандидоз; кишкові нематодози (аскаридоз, ентеробіоз, трихоцефальоз); кишковий цестодоз (теніоз, теніаринхоз, гіменолепідоз); трематодоз печінки.
4. Завдання з фармакотерапії (оформляється у вигляді таблиці):
• препарат вісмуту для лікування хворих на сифіліс;
• найбільш ефективний антибіотик для лікування хворих на туберкульоз;
• засіб для лікування хворих на дерматомікоз;
• засіб для лікування хворих на трихоманоз, лямбліоз, амебіаз;
• засіб для лікування хворих на аскаридоз;
• засіб для профілактики грипу.
5. Занотуйте вищі та середньотерапевтичні дози препаратів для дітей і дорослих.
Матеріали для самоконтролю
Запитання
1. Що таке притипухлинні засоби і як їх класифікують?
2.У чому полягає принцип дії алкілювальних засобів? Назвіть пре парати та їх застосування.
3.Що таке антиметаболіти? Назвіть препарати і проведіть їх фарма-котерапевтичний аналіз.
4.Алкалоїди яких рослин виявляють протипухлинну дію? Назвіть препарати та їх застосування.
5.Назвіть антибіотики, що виявляють протибластомну дію, та дайте їм фармакотерапевтичну характеристику.
6.Проведіть фармакотерапевтичний аналіз гормональних та антигормональних препаратів, що застосовують в онкології.
Тести
1. Визначте препарат з алкілювальних засобів, що призначають при гемобластозах:
1)дексаметазон;
2) флутамід;
3) колхацин;
4) брунеоміцин;
5) циклофосфан. ,
2. Визначте препарат алкалоїду для лікування хворих на рак шкіри:
1) тіофосфамід;
2) колхамін;
3) блеоміцин;
4) фторурацил;
5) мієлосан.
3. Визначте антагоніст фолієвсйжнеишзн для лікування гострого лейкозу в дітей:
1) тестостерону пропіонат;
2) фторурацил;
3)метотрексат;
4) тіофосфамід;
5) вінкристин.
4. Визначте антибіотик для лікування хворих на рак слизових оболонок порожнини рота і гортані:
1)меркаптопурин;
2)вінбластин;
3)вінкристин;
4)блеоміцин;
5)фосфестрол.
5. Визначте ферментний препарат для лікування хворих на гостру лімфобластну анемію:
1) брунеоміцин;
2) флутамід;
3) L-аспарагіназа;
4) мієлосан;
5) циклофосфамід.
Ситуаційні задачі
1. Є флакони зі стерильним порошком брунеоміцину по 0,0005 г. Пацієнтові призначено ввести внутрішньовенно 0,00015 г препарату. Як це зробити?
2.Є таблетки метотрексату по 0,0025 г. Пацієнтові призначено 7,5 мг препарату. Яку кількість одиниць препарату слід дати пацієнту?
3.*В анотації до протипухлинного препарату вказано, що він спричинює лейкопенію, тромбоцитопенію, анемію, геморагічний цистит, алопецію. Поясніть ці терміни.
4.*Аптекою отримані гормональні препарати: тестостерону пропіонат, тестенат. синестрол, фосфестрол; антиестрогенний — тамоксифену цитрат; антиандрогенний — флутамід. Визначте, які з них є ефективними для лікування хворих на рак молочної залози, а які — на рак передміхурової залози? Відповідь обґрунтуйте.
5.У діагностичне відділення надійшли препарати: йодоліпол, індигокармін, білігност. Обґрунтуйте іх застосування. Проведіть фармакотерапевтичний аналіз.
6. *Перевірте рецептурні прописи:
Rp: Colchacini 0,5 % — 25 г
D. S. На поверхню пухлини наносять 1-1,5 г мазі, зверху накладають марлеву серветку і заклеюють лейкопластиром
Rp: Pulvis Bleomycini 0,15
D. S. Вводити внутрішньовенно повільно (5 хв). Перед введенням вміст ампули розчинити в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду
7. Випишіть рецепти на:
—алкілювальний засіб при гемобластозах;
—антиметаболіт для лікування гострого лейкозу в дітей;
—алкалоїд з барвінку рожевого;
—антибіотик для лікування хворих на рак яєчника;
—антиестрогенний препарат для лікування хворих на рак передміхурової залози;
—ферментний препарат для лікування хворих на лімфосаркому.
Робота з рецептурником
1. Занотуйте класифікацію протипухлинних засобів.
2.У словник фармакологічних термінів внесіть: протипухлинні (протибластомні) засоби; цитотоксична дія; ДНК; РНК; антиметаболіти; алкалоїди; антиестрогенні препарати; антиандрогенні засоби.
3. Виконайте завдання з фармакотерапії (оформити у вигляді таблиці) на препарати метотрексат, циклофосфан, меркаптопурин, вінбластин, вінкристин, брунеоміцин.
4. Випишіть вищі та середньотерапевтичні дози протипухлинних препаратів для дорослих і дітей.
Дата: 2019-02-19, просмотров: 882.