Місцевоанестезувальні засоби: новокаїн (прокаїн), анестезин (бензокаїн), дикаїн (тетракаїну гідрохлорид), лідокаїн (ксикаїн, ксилокаїн), артикаїн (ультракаїн), бумекаїну гідрохлорид (піромекаїн), бупівакаїну гідрохлорид (маркаїн).
2. Речовини, що захищають чутливі нервові закінчення від зовнішніх подразнень:
2.1. В 'яжучі: неорганічного походження — вісмуту нітрат основний та солі важких металів (міді сульфат, цинку сульфат, срібла нітрат — у малих концентраціях); органічного походження (танін, лист шавлії, кора дуба, квітки ромашки).
2.2.Обволікальні: слиз із крохмалю, насіння льону, вівса, відвар кореня алтеї.
2.3.Адсорбівні: вугілля активоване.
3. Речовини, що подразнюють чутливі нервові закінчення: розчин аміаку, гірчичники, ментол.
Місцевоанестезувальні — це засоби, які зумовлюють місцеву втрату чутливості — анестезію (від грец. aethesis — відчуття, біль, an — заперечення). Під їх впливом тимчасово на місці застосування втрачається больова, температурна та тактильна чутливість.
Механізм їх дії ще до кінця не з'ясовано. Вважається, що вони діють на мембрани нервових волокон, блокують натрієві канали і, таким чином, блокують проведення імпульсів.
Місцевоанестезувальні засоби повинні мати такі властивості:
• високу вибіркову дію;
• короткий латентний період;
• високу ефективність при різних видах місцевої анестезії;
• певну тривалість дії;
• бажано, щоб вони звужували судини (така дія зменшує всмоктування анестетика і його токсичні ефекти).
Використовують місцевоанестезувальні засоби для різних видів анестезії:
• поверхнева, або термінальна анестезія (анестетик наносять на поверхню слизової оболонки, рани, виразки);
• інфільтраційна (розчином анестезувальної речовини послідовно «проймають» шкіру і більш глибокі тканини. Для цього використовують 400-800 мл 0,25-0,5% розчину новокаїну або лідокаїну);
• провідникова (анестетик вводять по ходу нерва використовують 1-2% розчини новокаїну або лідокаїну;
• спинномозкова (0,7-0,8 мл розчину анестетика вводять у простір над твердою оболоною спинного мозку. Використовують 5% розчин новокаїну або лідокаїну.
Першим анестезувальним засобом, який застосовували в медичній практиці, був кокаїн — алкалоїд рослини Erythroxybon coca. Препарат має високу анестезувальну активність, але застосування його заборонено через високу токсичність та здатність зумовлювати медикаментозну залежність.
Дикаїн за активністю майже в 10 разів перевершує кокаїн, але в 2—5 разів токсичніший. Використовують в офтальмологічній практиці і у ЛОР-практиці. Дітям до 10 років анестезію дикаїном не проводять. Дози дикаїну не можна перевищувати. У літературі описано випадки, пов'язані з передозуванням, неправильним застосуванням дикаїну.
Анестезин погано розчиняється у воді (легко в спирті, оліях), тому призначають для зовнішнього застосування у вигляді присипок, паст, мазей, а також внутрішньо (при болю в шлунку) та вводять у пряму кишку у вигляді супозиторіїв.
Новокаїн (прокаїну гідрохлорид) має широкий спектр терапевтичної дії та відносно незначну токсичність. Застосовують для провідникової, інфільтраційної та спинномозкової анестезії. Розчин новокаїну призначають внутрішньо (при гіпертонічній хворобі, пізніх токсикозах вагітних, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки) та ректально (при спазмах у кишках). Розчин новокаїну використовують для розчинення бензилпеніциліну натрієвої та калієвої солі з метою подовження тривалості дії.
Побічні явища: алергійні реакції (дерматит, набряк Квінке і навіть анафілактичний шок).
Лідокаїн (ксикаїн, ксилокаїн) діє швидше, сильніше і триваліше, ніж новокаїн. У малих концентраціях (0,5%) за токсичністю не відрізняється від новокаїну, але з підвищенням концентрації (1 і 2%) токсичність підвищується. Застосовують при всіх видах місцевої анестезії. Резорбтивну дію лідокаїну використовують при гострій фазі інфаркту міокарда, для профілактики фібриляцій шлуночків (протиаритмічна дія).
Особливості роботи з місцевоанестезувальними засобами:
—зібрати алергологічний анамнез; якщо він не з 'ясований, роб лять пробу на чутливість (на внутрішню поверхню плеча кладуть тампон, змочений препаратом, покривають вощаним папером і за бинтовують. Поява через добу дерматиту є проявом підвищеної чут ливості);
—для зменшення всмоктування і подовження дії анестетиків до них додають 1-2 краплі 0,1% розчину адреналіну гідрохлориду на 5—10 мл анестетиків по 1 краплі;
—лідокаїн може спричинити артеріальну гіпотензію, брадикардію, уразі передозування можливе психомоторне збудження, судоми;
—новокаїн несумісний з сульфанілімідними препаратами;
—лідокаїн у 10% розчині не можна вводити в тканини, оскільки розвивається миттєва анафілаксія;
—місцевоанестезувальні засоби несумісні з м-холіноміметиками, антихолінестеразними засобами, серцевими глікозидами, судинороз ширювальними та fi -адреноблокуючими засобами.
В'яжучі — це такі засоби, які ущільнюють поверхневий шар слизових оболонок і шкіри, утворюючи плівку, що захищає чутливі нервові закінчення від подразнень. Вони справляють:
—болезаспокійливу дію (зменшується біль при запальних процесах);
—протизапальну дію (звужуються судини, знижується їх проникність, зменшуються прояви ексудативного процесу;
—зниження секреції травних залоз.
До в'яжучих відносять препарати органічного (рослинного) походження (танін, кора дуба, трава звіробою, ягоди чорниці) і неорганічного (вісмуту нітрат основний, дерматол).
Танін — галодубильна кислота, яку одержують з чорнильних горішків, тобто наростів на пагонах малоазіатського дуба й сумахи. Застосовують зовнішньо у вигляді розчинів та мазей при запальних процесах шкіри та слизових оболонок.
Кора дуба містить 8% дубильних речовин, які зумовлюють його в'яжучу дію. Відвар кори дуба використовують при запальних процесах ротової порожнини, кровоточивості ясен, а також для лікування опіків.
В'яжучу дію справляють також трава звіробою, ягоди чорниці, листя шавлії, квітки ромашки тощо. їх застосовують при запальних процесах ротової порожнини і горла, а також внутрішньо при колітах, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.
Вісмуту нітрат основний — в'яжучий засіб неорганічного походження. Призначають зовнішньо у мазях і присипках при запальних процесах шкіри; внутрішньо при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, ентеритах, колітах. Широко застосовують також комбіновані препарати — таблетки «Вікалін», «Вікаїр», а також вісмуту субцитрат — «Де-нол» (вентрисол).
Обволікальні засоби — це індиферентні речовини рослинного походження, які здатні утворювати у воді клейкі рідини — слизи, що покривають захисною плівкою слизові оболонки або шкіру та захищають їх від подразнень.
Призначають обволікальні засоби:
—при запальних та виразкових процесах на слизових оболонках травного каналу;
—при отруєннях кислотами, основами тощо;
— для зменшення подразнювальної дії лікарських препаратів.
До обволікальних засобів відносять: крохмаль, насіння льону, кореневища та коріння алтеї лікарської, а також продукти — молоко, розчин яєчного білка, відвари з вівсяної крупи.
Адсорбівні — це засоби, які здатні своєю поверхнею поглинати й утримувати рідини та гази і тим самим захищати чутливі нервові закінчення від подразнень.
Вугілля активоване застосовують при отруєннях, тому що препарат адсорбує токсичні речовини, уповільнює або припиняє їх всмоктування. Для кращої адсорбції застосовують у подрібненому вигляді. Призначають також при метеоризмі й проносах.
Поширення набувають також ентеросорбенти, які ефективні при отруєннях, захворюваннях органів травлення, алергійних захворюваннях тощо.
Подразливі — це лікарські речовини, що чинять стимулю-вальну дію на чутливі нервові закінчення шкіри і слизових оболонок та виявляють місцеву рефлекторну та відволікальну дію. До них відносять розчин аміаку, гірчичники, ментол.
Розчин аміаку під час вдиху подразнює рецептори слизової оболонки дихальних шляхів і рефлекторно збуджує дихальний і судиноруховий центри. Призначають інгаляційно хворим у непритомному стані, а також при сильному алкогольному сп'янінні внутрішньо по 5—10 крапель із водою.
Гірчичники виявляють відволікальний ефект при запальних процесах дихальних шляхів та легенів (накладають на ділянку грудної клітки), радикулітах (на поперекову ділянку), стенокардії (на ділянку серця) і при гіпертензіях (на потилицю). Відволікальна дія пояснюється взаємодією в ЦНС двох потоків збудження — з ушкоджених внутрішніх органів та поверхні шкіри на місці дії подразнюючої речовини. При цьому зменшується біль і запальні реакції в ушкоджених органах. Не виключено, що під впливом подразливих речовин в ЦНС виробляються речовини типу енкефалінів і ендорфінів, які чинять знеболювальну дію.
Під час роботи з гірчичниками слід знати, що їх занурюють на 5—10 с у воду температури 37—40 °С, тому що під впливом ферменту мірозину виділяється гірчична ефірна олія, яка має подразливі властивості. Якщо змочити холодною водою або окропом — фермент не утворюється (в першому випадку) або руйнується ( у другому випадку) і гірчична ефірна олія не утворюється. Це стосується і роботи з «Гірчичниками-пакетами». Гірчичники не застосовують при ушкодженій шкірі, гнійничкових захворюваннях, нейродерматитах, екземі, псоріазі.
Ментол — основний компонент ефірної олії м'яти перцевої. Препарат малорозчинний у воді, легко розчинний в спирті та оліях. Ментол при нанесенні на шкіру та слизові оболонки зумовлює подразнення нервових закінчень, що супроводжується відчуттям холоду; виявляє рефлекторну та відволікальну дію. Призначають для втирань при міалгії, невралгії (2% спиртовий розчин); при мігрені застосовують ментоловий олівець; при запальних процесах верхніх дихальних шляхів — олійний розчин. Внутрішньо призначають як заспокійливий засіб разом з настоянками конвалії, валеріани тощо, та сублінгвально 2—3 краплі 5% спиртового розчину на грудочку цукру або в складі таблеток валідолу), при стенокардії, оскільки рефлекторно розширює вінцеві судини.
Для відволікальної дії використовують різні спиртові компреси або лініменти, що містять подразливі речовини рослинного походження (олія соняшникова, олія терпентинова очищена, ментол), синтетичні (мазь «Фіналгон», хлороформ), препарати, що містять отрути бджіл та змій (мазь «Віпроксол» та «Апізатрон») тощо.
Подразливі засоби не можна призначати дітям переддошкіль-ного віку, тому що можливі рефлекторне пригнічення та зупинка дихання.
Таблиця . Засоби, що впливають на аферентну іннервацію
Назва препарату |
Форма випуску
Спосіб застосування
Анестезійні засоби
Порошок; плівки для очей з дикаїном
У порожнину кон'юнктиви — 2—3 краплі 0,25—2% розчину; в оториноларингології — 2—3 мл 0,5-1% розчину
Порошок; таблетки по
0,3 г; 5% мазь
Внутрішньо по 0,3 г 3—4 рази на день; ректально — 0,05—0,1 г; на слизові оболонки — 5-20% олійний розчин;
на шкіру — 5-10% мазь та присипка
Порошок; ампули по 1, 2, 5, 10 і 20 мл 0,25% і 0,5% розчинів та по 1, 2, 5 мл і 10 мл 1% і 2% розчинів; Флакони по 200 і 400 мл стерильного 0,25% і 0,5% розчинів; 5% і 10% мазі: супози-лашіиректальні по 0,1 г
Для інфільтраційної анестезії — 0,25-0,5% розчин; для провідникової анестезії — 1—2% розчин; для периду-ральної анестезії — 2% розчин; для спинномозкової анестезії — 5% розчин; для термінальної анестезії — 10—20% розчин; внутрішньо - 30-40 мл 0,25-0,5% розчину; внутрішньовенно — 5-15 мл 0,25-0,5% розчину (повільно)
Ампули по 10 і 20 мл 1% розчину, по 2 і 10 мл 2% розчину, по 2 мл 10% розчину
Для інфільтраційної анестезії — 0,25% розчину — 1000 мл; 0,5% розчину — 500 мл; для провідникової анестезії — 0,5-2% розчину; для термінальної анестезії — 1-5% розчину — 20 мл
В'яжучі засоби
Порошок
Для полоскання рота, носа, зіва, гортані — 1—2% розчин (водні, глицеринові); для змащування уражених ділянок — 3—10% розчин та мазь
Для полоскання відвар 1:10, зовнішньо (під час лікування опіків) — відвар 1:5
Порошок; таблетки по 0,25 і 0,5 г; 10% мазь
Внутрішньо по 0,25 — 0,5 г 3—4 рази на день за 30 хв до їди; зовнішньо — 5—10% мазь і присипка
Обволікальні засоби
Порошок
Внутрішньо та ректально
(15-30 мл)
Адсорбівні засоби
Порошок; таблетки по 0,25 і 0,5 г
Внутрішньо по 1—2 г при метеоризмі; 20-30 г при отруєннях
Подразливі засоби
Порошок; 1% і 2% олія ментолова; 1% і 2% спиртові розчини; олівець ментоловий
Зовнішньо — 0,5-2% спиртовий розчин, 1% мазь, 10% олійна завись; під язик — 2-3 краплі 5% спиртового розчину (на грудочці цукру)
Розчин аміаку (Solutio
Аттопіі caustici)
Флакони по 10, 40 і 100 мл; ампули по 1 мл
VI І. Матеріали активізації студентів під час викладення лекції
Ситуаційні задачі:
1. Пацієнтові з отруєнням призначено акивоване вугілля. Дайте поради щодо вживання засобу.
2. Медична сестра поставила пацієнту гірчичники, але ефекту не спостерігалося. Яка причина відсутності ефекту?
3. В аптеку звернувся хворий з проханням порадити засоби для полоскання горла при фарингіті. Ваша відповідь?
4. Ви працюєте медичною сестрою в хірургічному відділенні, де є такі лікарські засоби: 2% розчин новокаїну в ампулах по 5 мл; 0,25% розчин лідокаїну гідрохлориду – 200 мл; 1% розчин ультракаїну в ампулах по 1 мл; 0,25% розчин бупівакаїну гідрохлориду у флаконах по 20 мл. Визначте, які з них застосовують для провідникової анестезії, а які для інфільтраційної.
VIII . Матеріали для самопідготовки студентів
(література, питання, завдання)
Запитання
1.Назвіть препарати, які зумовлюють місцеву втрату чутливості, ти обґрунтуйте їх застосування.
2.Що таке в'яжучі засоби? Назвіть препарати цієї групи і зробіть їх порівняльну характеристику.
3.Визначте механізм дії та показання до застосування обволікальних засобів.
4.У чому полягає принцип дії адсорбувальних засобів? Обґрунтуйте мету їх застосування.
5.Назвіть лікарські засоби, що подразнюють чутливі нервові закінчення, та проведіть фармакотерапевтичний аналіз окремих препаратів.
Тести
1. Для провідникової анестезії використовують такі препарати:
а) лідокаїн, новокаїн;
б) анестезин, ультракаїн;
в) лідокаїн, дикаїн;
г) бупівакаїну гідрохлорид, анестезин;
д) дикаїн, анестезин.
2. У пацієнта В. пептична виразка шлунка. Визначте в'яжучий засіб, який застосовують у такому випадку:
а) танін;
б) активоване вугілля;
в) вісмуту нітрат основний;
г) шавлія лікарська;
д) новокаїн.
3. У складі мікстур для зменшення подразливої дії застосовують такий препарат:
а) анестезин;
б) танін;
в) слиз з крохмалю;
г) тримекаїн;
д) новокаїн.
4. У разі знепритомнення першою допомогою є такий препарат:
а) розчин ментолу;
б) розчин аміаку;
в) розчин таніну;
г) розчин новокаїну;
д) розчин адреналіну гідрохлориду.
5. Для якої групи лікарських засобів характерні такі дії:
—звуження судин;
—зниження секреції залоз;
—протизапальний ефект:
а) адсорбувальні;
б) обволікальні;
в)місцевоанестезувальні;
г) подразливі?
6. Підберіть пари «запитання –правильна відповідь»
1.Ультракаїн | 1.Отруєння, метеоризм |
2.Вугілля активоване | 2.Інфільтраційна провідникова анестезія |
3.Танін | 3.Невралгія, мігрень |
4.Мекатол | 4.Гастрит, виразкова хвороба шлунка |
5.Насіння льону | 5.Запальний процес слизової оболонки рота, гортані; опіки |
Ситуаційні задачі
1. Пацієнтові з отруєнням призначено активоване вугілля. Дайте поради щодо вживання засобу.
2.Медична сестра поставила пацієнту гірчичники, але ефекту не спостерігалося. Яка причина відсутності ефекту?
3.*В аптеку звернувся хворий з проханням порадити засоби для полоскання горла при фарингіті. Ваша відповідь?
4.Ви працюєте медичною сестрою в хірургічному відділенні, де є такі лікарські засоби: 2 % розчин новокаїну в ампулах по 5 мл; 0,25 % розчин лідокаїну гідрохлориду — 200 мл; 1 % розчин ультракаїну в ампулах по 1 мл; 0,25 % розчин бупівакаїну гідрохлориду у флаконах по 20 мл. Визначте, які з них застосовують для провідникової анестезії, а які — для інфільтраційної.
5.*До аптеки надійшов фармацевтичний товар, перерахований нижче. Зробіть класифікацію:
а) за токсичністю; б) за фармакологічними групами; в) за шляхом виведення.
Анестезин у таблетках
Бупівакаїну гідрохлорид в ампулах
Вісмуту нітрат основний в таблетках
Гірчичники
Дикаїн у порошку
Корінь алтеї в коробках
Кора дуба в коробках
Крохмаль у порошку
Лідокаїн в ампулах
Ментол у порошку
Новокаїн в ампулах
Розчин аміаку у флаконах
6. *Перевірте рецептурні прописи:
Rp.: Sol. Lidocaini hydrochloride 2 % 2 ml
D. t. d N. 20 in amp
S. Для інфільтраційної анестезії
Rp.: Sol. Tanini 2 % Glycerini 20,0
M. D. S. Для змащування ясен
7. Випишіть рецепти на:
—засіб для знеболювання при геморої;
—засоби при непритомності;
—засіб при метеоризмі;
—засіб при пептичній виразці шлунка;
—засіб для полоскання горла при фарингіті.
* Робота з рецептурником
1. У словник фармакологічних термінів внесіть: місцевоанестезійні засоби; в'яжучі засоби; обволікальні засоби; адсорбувальні засоби; подразливі засоби.
2.Занесіть у словник клінічні терміни: термінальна анестезія; провідникова анестезія; інфільтраційна анестезія; епідуральна анестезія; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; радикуліт; невралгія; міалгія; синусит; бурсит; міозит; люмбаго; мігрень.
3.Виконати завдання з фармакотерапії (оформити у вигляді таблиці — див. розділ «Антисептичні та дезінфекційні засоби»).
Дата: 2019-02-19, просмотров: 1161.