1. Галогени (галоїди):
1.1.Препарати, що містять хлор, — хлорне вапно, хлорамін Б, хлоргексидину біглюконат, хлорантоїн, натрію гіпохлорид.
1.2.Препарати, що містять йод, — розчин йоду спиртовий, йодонат, йодоформ, розчин Люголя, йоддицерин, йодинол.
2. Окисники — розчин водню перекису (водню пероксиду) розведений і концентрований, калію перманганат.
3. Похідні аліфатичного ряду — спирт етиловий, формальдегід (формалін).
4. Похідні ароматичного ряду — фенол чистий (кислота карболова), іхтіол, дьоготь березовий, резорцин.
5. Похідні нітрофурану — фурацилін.
6. Барвники — розчин брильянтового зеленого спиртовий, метиленовий синій, етакридину лактат (риванол).
7. Кислоти й основи — кислота борна, кислота бензойна, розчин аміаку.
8. Солі важких металів — ртуті дихлорид (сулема), срібла нітрат, коларгол, протаргол, цинку сульфат, дерматол, ксероформ.
9. Детергенти — мило зелене, церигель, етоній.
До галогеновмісних сполук відносять сполуки хлору (хлорне вапно, хлорамін Б, хлоргексидину біглюконат тощо), сполуки йоду (розчин йоду спиртовий, розчин Люголя, йодинол тощо).
Вони справляють бактерицидну дію. Механізм дії: денатурують білки в мікробних клітинах.
Хлорне вапно — білий порошок, що містить 25% вільного хлору. Зберігають у сухому прохолодному місці. Виявляє дезінфекційну та дезодораційну дії.
Хлорамін Б — білий або жовтуватий порошок, що містить 25—29% активного хлору. Йод має антисептичні і дезодораційні властивості. Застосовують для обробки предметів догляду за хворими, неметалевого інструментарію, а також для обробки інфікованих ран.
5% розчин йоду спиртовий використовують для обробки операційного поля та рук хірурга перед операційним втручанням, а також країв ран. Йод справляє місцеву подразливу дію та може всмоктуватись у кров і чинити резорбтивну дію.
Розчин Люголя — препарат, що містить йод (1 частина йоду, 2 частини калію йодиду і 17 частин води). Застосовують як антисептик для змащування слизових оболонок глотки і гортані.
Йодонат — це комбінований препарат, що містить 4,5% йоду. Застосовують для обробки операційного поля.
Йодинол — рідина темно-синього кольору із запахом йоду. Основною діючою речовиною є молекулярний йод, який має антисептичні властивості. Застосовують зовнішньо при тонзиліті, гнійному отиті, опіках, трофічних і варикозних виразках.
Йоддицерин завдяки широкому спектру протимікробної дії застосовують для лікування гнійних ран, маститів, гаймориту тощо. Йоддицерин — препарат нового покоління, який досліджували в Україні протягом 18 років. Це комбінований засіб, що містить йод, димексид та гліцерин; він не спричинює пекучі відчуття, не пошкоджує тканини, добре проникає через шкіру і знешкоджує гриби, патогенні мікроорганізми, кліщі та віруси.
До окиснювачів відносять гідрогену пероксид і калію перманганат, які справляють антисептичну і дезодораційну дії.
Розчин водню пероксиду — безбарвна прозора рідина без запаху, що містить 3% гідрогену пероксид. Швидко руйнується під дією світла, під час нагрівання, зіткнення з основами, органічними сполуками й металами, виділяючи кисень, який має незначну протимікробну активність, але при цьому відбувається механічне очищення ран, виразок, порожнин від гною, слизу, згустків крові, мікроорганізмів, а також виявляє здатність зупиняти кровотечу (сприяє переходу фібриногену у фібрин). Застосовують цей розчин як дезінфекційний і дезодораційний засіб для промивань та полоскань при стоматиті, ангіні, для обробки та лікування гнійних ран, зупинки носових кровотеч.
Калію перманганат — темно-фіолетові кристали або дрібний порошок з металевим полиском, розчинний у воді. Препарат має здатність у присутності органічних речовин виділяти атомарний кисень, який забезпечує протимікробний і дезодораційний ефекти. Місцева дія на шкіру і слизові оболонки залежить від концентрації: за низьких концентрацій — в'яжуча дія, а за великих — подразлива і припікальна дії. Застосовують розчин калію перманганату для полоскань, спринцювань, промивання ран, шлунка при отруєнні морфіном та іншими легко окиснювальними отрутами. Як антисептичний та в'яжучий засіб застосовують при опіках.
Органічні та неорганічні кислоти справляють дезінфекційну дію, яка залежить від ступеня дисоціації (розщеплення на іони). Кислоти й основи проникають у мікробні клітини і спричинюють коагуляцію (зсідання) білків, що зумовлює їх загибель. До них відносять кислоту борну та розчин аміаку.
Кислота борна — білий порошок, розчинний у воді та спирті. У зв'язку з побічними діями використовують обмежено: дорослим призначають водні розчини для промивання при кон'юнктивітах, дерматитах, а спиртові розчини — при отитах, піодермії, екземі. Протипоказано застосування борної кислоти жінкам у період лактації для обробки молочних залоз, тому що вона є протоплазматичною отрутою.
Розчин аміаку 10% (нашатирний спирт) — прозора летка рідина з гострим запахом. Змішується з водою та спиртом. Справляє подразливу та рефлекторну дії (див. тему 6), а також добре очищує ; шкіру і чинить протимікробну дію.
Застосовують для обробки рук хірурга за методом Спасокуко-цького—Кочергіна.
До солей важких металів відносять ртуті дихлорид, срібла нітрат, протаргол, цинку сульфат. Препарати справляють як протимікробну, так і місцеву дію на тканини. Місцева дія солей важких металів залежить від концентрації — в'яжуча, подразлива та припікальна. В'яжуча дія пов'язана зі здатністю іонів металів утворювати альбумінати. За підвищення концентрації розчинів солі металів справляють подразливу і припікальну дії.
Ртуті дихлорид — білий порошок, розчинний у воді та спирті. Є активним дезінфекційним засобом, але дуже токсичним. Застосовують для дезінфекції білизни, одягу, предметів догляду за хворими.
Срібла нітрат — безбарвні кристали у вигляді пластинок. Під дією світла препарат темніє. У невеликих концентраціях чинить в'яжучий та протизапальний ефекти, у великих — припікальний. Застосовують зовнішньо при ерозіях, тріщинах, виразках, надмірних грануляціях, для обробки слизових оболонок гортані, піхви, сечівника, а також при гострому кон'юнктивіті.
Протаргол — коричневий порошок, що містить 7,8—8,3% срібла. Чинить в'яжучу, антисептичну та протизапальну дії. Застосовують для змащування слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, промивання сечовивідних шляхів і сечового міхура, в очній практиці — при кон'юнктивіті, бленореї. На сьогодні широкого застосування не має.
Цинку сульфат — безбарвний порошок, справляє антисептичну та в'яжучу дії. Застосовують при кон'юнктивітах, ларингітах, для спринцювань при уретритах і вагінітах.
Солі вісмуту справляють в'яжучу, антисептичну та адсорбівну дії.
Дерматол — порошок жовтуватого кольору, без запаху та смаку, нерозчинний у воді і спирті. Призначають зовнішньо у вигляді мазі та присипок для лікування дерматиту, екземи, виразок, опіків.
Ксероформ — порошок жовтого кольору зі слабким запахом, нерозчинний у воді і спирті. Застосовують зовнішньо у вигляді присипки або мазі для лікування виразок, екземи.
Гостре отруєння солями важких металів виникає внаслідок випадкового або навмисного вживання препаратів внутрішньо.
При цьому виникають такі симптоми:
—ознаки подразнення травного каналу (нудота, блювання, біль у животі);
—порушення з боку ЦНС (збудження, судомні напади або пригнічення);
—порушення з боку серцево-судинної системи (гостра серцева недостатність, колапс);
— порушення функції нирок через 2—4 доби (сулемова нирка).
Допомога полягає у:
• видаленні отрути (промивання шлунка з унітіолом, активованим вугіллям, молоком, яєчним білком). Промивання шлунка слід проводити обережно при отруєнні ртуті дихлоридом, оскільки він ушкоджує стравохід та шлунок. Призначають також сольові проносні та сифонні клізми з унітіолом;
• інактивації отрути, що всмокталася. Здійснюють шляхом уведення в вену протиотрути — унітіолу або натрію тіосульфату (унітіол має сульфгідрильні групи, з якими зв'язуються солі металів, а натрію тіосульфат під час взаємодії перетворює їх на неотруйні сульфіти);
• проведенні форсованого діурезу при легкому та середньому ступенях отруєння;
• гемодіалізі та перитонеальному діалізі з уведенням унітіолу та тетацин-кальцію (утворює з ртуттю комплексні сполуки) при тяжкому ступені отруєння.
До антисептиків ароматичного ряду відносять фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вишневського, мазь Вількінсона. Вони справляють дезінфекційну та антисептичну дію.
Фенол (кислота карболова) — безбарвна рідина, яка має своєрідний запах. Чинить бактерицидну і місцеву подразливу дію. Розчини фенолу використовують для дезінфекції інструментів, предметів догляду за хворими, меблів, екскрементів, харкотиння.
Березовий дьоготь — чорна рідина, що має своєрідний запах. Одержують методом сухої перегонки берези. Чинить антисептичну (оскільки містить фенол) та місцеву подразливу і кератолітичну дії, а також інсектицидну дію (на членистоногих). Призначають при паразитарних захворюваннях шкіри (короста, лишай) та для лікування інфікованих ран.
Лінімент бальзамічний за Вишневським (мазь Вишневського) є комбінованим препаратом. До його складу входять дьоготь і ксероформ по 3 г та олія рицинова (до 100 мл). Застосовують для лікування ран.
Мазь Вількінсона — це комбінований препарат, що містить дьоготь, кальцію карбонат, сірку очищену, мазь нафталану, зелене мило. Застосовують як антисептичний, протигрибковий та проти-паразитарний засіб.
Іхтіол — продукт перегонки сланців (останків стародавніх риб). Це чорна сироподібна речовина, розчинна у воді та гліцерині, має своєрідний запах. Чинить антисептичну (містить 15% сірки, яка діє бактерицидно) та протизапальну дії. Застосовують зовнішньо у вигляді мазі для лікування опіків, екземи, лишаїв, бешихи, фурункульозу та у вигляді супозиторіїв для лікування запальних процесів органів малого таза.
Похідні нітрофурану справляють виразну протимікробну дію і відносно малотоксичні для людини. Використовують як хіміотерапевтичні засоби (див. тему 4) й антисептики.
Фурацилін — жовтий порошок, гіркий на смак. Малорозчинний у воді, малорозчинний у спирті. До нього чутливі грампозитивні та грамнегативні бактерії. Не справляє місцевої подразливої дії і сприяє процесу загоєння ран. Застосовують у вигляді розчинів при пролежнях і виразках, опіках, для полоскання ротової порожнини і горла при стоматитах й ангіні, для лікування кон'юнктивіту. Препарат іноді призначають внутрішньо для лікування гострого бактеріального шигельозу (приймати після їди і запивати великою кількістю рідини).
До групи барвників відносять брильянтовий зелений, метиленовий синій та етакридину лактат. До антисептиків цієї групи особливо чутливі грампозитивні мікроорганізми і коки.
Брильянтовий зелений — це порошок золотисто-зеленого кольору, що важко розчиняється у воді і спирті. Виявляє високу протимікробну активність. Водні та спиртові розчини брильянтового зеленого використовують при піодермії, блефариті, невеликих ушкодженнях шкіри для обробки операційного поля.
Метиленовий синій — темно-зеленого кольору порошок. Застосовують спиртові розчини як антисептичний засіб при опіках, піодермії; при циститах, уретритах промивають порожнини водним розчином. Розчини метиленового синього вводять у вену як анти-дот при отруєннях ціанідами, чадним газом та сірководнем.
Етакридину лактат — жовтого кольору порошок, гіркий на смак. Справляє бактеріостатичну дію у малих концентраціях, а у великих — бактерицидну. Активність висока, але дія розвивається повільно. Застосовують для промивання інфікованих порожнин, обробки і лікування ран, виразок, абсцесів, фурункулів, у практиці лікування очей, стоматології, оториноларингології.
ЗЛО. До групи антисептиків аліфатичного ряду належать спирт етиловий і формальдегід. Препарати цієї групи мають антисептичні та дезінфікувальні властивості. Механізм дії: зумовлюють дегідратацію (зневоднення) білків клітинної мембрани і загибель мікроорганізмів.
Спирт етиловий — рідина, що має своєрідний запах та смак. Бактерицидна дія проявляється при 20% концентрації. Крім протимікробної дії спирт етиловий справляє також подразливу (у малих концентраціях) та в'яжучу (у великих концентраціях).
Місцево етиловий спирт застосовують у таких концентраціях:
• 40% — для компресів;
• 70 % — для обробки шкіри пацієнта, рук хірурга, операційного поля та дезінфекції інструментів перед маніпуляціями;
• 95-96% — для лікування опіків та дезінфекції медичних інструментів.
Розчин формальдегіду, або формалін, — це рідина, що містить 36,5-37,5% формальдегіду, має різкий своєрідний запах, добре змішується з водою та спиртом. Справляє протимікробну дію на вегетативні форми бактерій та їх спори. Розчин формальдегіду застосовують для дезінфекції білизни, посуду, предметів догляду за хворими, металевого та неметалевого інструментарію, для консервації анатомічних препаратів, вакцин і сироваток. Використовують як дезінфекційний та дезодораційний засіб при надмірній пітливості шкіри.
Детергенти — це речовини, що здатні знижувати поверхневу активність і чинять очисну і протимікробну дії. Протимікробна дія полягає в тому, що детергенти змінюють проникність ци-толеми мікробних клітин і спричинюють розпад бактеріальних клітин.
До них відносять зелене мило, церигель, хлоргексидину біглюконат, етоній.
Зелене мило — зеленкувата маса зі слабким запахом. Легко розчиняється у воді та спирті. Це аніонний детергент. Застосовують для очищення шкіри.
Церигель — катіонний детергент. Густа рідина із запахом спирту. Добре розчинна у спирті та ефірі. Справляє дезінфекційну дію. Застосовують для обробки рук медичних працівників під час підготовки до хірургічних втручань.
Хлоргексидину біглюконат — ефективний антисептичний засіб. Бактерицидно впливає на грампозитивні і грамнегативні бактерії, а також на збудників венеричних хвороб: трепонем, гонококів, трихомонад. Застосовують для обробки операційного поля і рук хірурга, знезараження хірургічного інструментарію, а також для промивання ран, сечового міхура, лікування опіків.
Етоній справляє бактеріостатичну і бактерицидну дії щодо стрептокока, стафілокока та інших мікроорганізмів. Призначають при трофічних гнійних виразках прямої кишки та інших захворюваннях.
Особливості роботи з препаратами:
—під час роботи з фенолом слід бути обережними, оскільки він добре всмоктується крізь шкіру і слизові оболонки, що може призвес ти до отруєння;
—під час роботи зі спиртом етиловим слід враховувати його ре зорбтивну дію (пригнічує ЦНС і тому стоїть на предметно-кількіс ному обліку);
—під час роботи з розчином формальдегіду слід бути обережни ми, оскільки вдихання парів спричинює сльозотечу, ядуху, задишку, психомоторне збудження;
—слід пам'ятати, що потрапляння нерозведеного розчину аміаку на кон'юнктиву ока або внутрішньо зумовлює опіки;
—під час роботи з кислотою борною не слід наносити препарат на великі поверхні тіш, особливо в дітей переддошкільного віку, оскільки препарат добре проникає через шкіру та слизові оболонки і може накопичуватися в органах і тканинах;
— під час роботи з ртуті дихлоридом (є дуже сильною отрутою) треба бути обережними, щоб препарат не потрапив у порожнину ро та, на слизові оболонки та шкіру.
Таблиця . Антисептичні та дезінфекційні засоби
Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
Хлорамін Б (Chloraminum В) | Порошок | 0,25-0,5% розчин для дезінфекції рук; 1,5—2% розчин для обробки ран; 1—5% розчин для дезінфекції неметалевих предметів |
Розчин йоду спиртовий ( Solutio Iodi spirituosa ) | Флакони по 10; 15; 25 мл 5% спиртового розчину; ампули по 1 мл 5% розчину | Зовнішньо 5% спиртовий розчин |
Розчин Люголя (Solutio Lugoli) | Флакони по 50 мл | Зовнішньо для змащування слизової оболонки глотки, гортані |
Йодинол (Iodinolum) | Флакони по 100 мл | При тонзилітах — 4—5 промивань; при гнійних отитах закапують по 5-8 крапель; при трофічних виразках, опіках — прикладають серветки, що змочені йодинолом |
Йоддицерин (Ioddicerinum) | Флакони по 15 мл | Зовнішньо для змащування слизових оболонок, шкіри |
Розчин водню пероксиду ( Solutio Hydro genii peroxydi diluta ) | Офіцінальний 3% розчин у флаконах | Зовнішньо для промивань та полоскань при стоматиті, ангіні, гінекологічних захворюваннях |
Калію перманганат (Kalii permanganas) | Порошок | 0,1-0,5% розчини для промивання ран; 0,05-0,1% розчини для промивання шлунка |
Ртуті дихлорид (Hydrargyri dichloridum) | Порошок; таблетки по 0,5 і 1 г для зовнішнього застосування | Для дезінфекції розчини 1:500- 1:1000 |
Назва препарату |
Форма випуску
Порошок
Порошок
Порошок; очні краплі (0,25 і 0,5% розчини) у флаконах по 10 мл
Порошок; мазь 10%
Порошок; мазь 10%
Порошок
Рідина
Флакони по 100 г
Тюбики по 40 г
Назва
Препарату
Спосіб чаотогування
Розчин
формальдегіду
(Solutio
Formaldehydi)
Зовнішньо 0,5 — 1% розчини; для спринцювань — розчини 1:2000— 1: 3000; для дезінфекції інструментів — 0,5% розчин
Спирт етиловий (Spiritus aethylicus)
Для обробки рук медичного персоналу, операційного поля — 70%; стерилізації хірургічних інструментів — 90—96%
Брильянтовий зелений (Viride nitens)
Зовнішньо 1-2% водні та спиртові розчини
Метиленовий синій
(Methylenum coeruleum)
Зовнішньо 1—3% спиртові розчини; для промивання сечівника і сечового міхура — 0,02% водні розчини; у вену — 50-100 мл 1% розчину
Етакридину лактат (Aethacridini lactas)
Для обробки ран — 0,05-0,2% розчин; у порожнини тіла — 0,05-0,1% розчини; зовнішньо — 2,5% присипки, 1% мазі, 5-10% пасти, 0,1-0,2% розчини
Фурацилін (Furacillinum)
Водні розчини 1:5000 (0,02%) -для обробки гнійних ран, при виразках і пролежнях, опіках II і III ступеня, кон'юнктивітах; спиртові розчини 1:1500, 0,2% мазь — при блефаритах; внутрішньо для лікування шигельозу по 0,1 г 4-5 разів на добу
Розчин аміаку 10% (Solutio Ammonii caustici 10%) |
У хірургії для миття рук (25 мл на 5 мл теплої перевареної води)
Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
Хлоргексидину біглюконат (Chlorhexidini bigluconas) | 20% водний розчин у флаконах по 0,5; 3 і 5 л | 0,5% водноспиртовий розчин для обробки операційного поля; 0,5% водний розчин для дезінфекції ран, промивання опіків; 0,5% спиртовий розчин або 1% водний розчин для дезінфекції рук; 0,1 % водний розчин для дезінфекції приміщень; 0,05% водний розчин для профілактики венеричних захворювань |
Церигель (Cerigelum) | Скляні флакони по 400 мл | Зовнішньо (для обробки рук) 3-4 г |
Зелене мило (Sapo viridis) | Зеленкувата маса | Для очищення шкіри та приготування мильного спирту |
Етоній (Aethonium) | Порошок; паста по 20 г; мазь 0,5% по 25 г і 1% по 25 г | Зовнішньо 0,02 1% розчини і 0,5-2% мазі; в оториноларин-гології і офтальматології — 0,1%; у стоматології — 0,5% розчин |
VII . Матеріали активізації студентів під час викладення лекції
Ситуаційні задачі.
1. Вам потрібно приготувати розчин фурациліну для полоскання горла. Як це зробити, якщо є таблетки фурациліну для зовнішнього застосування по 0,02г?
2. Є 10% розчин хлорного вапна. Вам потрібно приготувати 10л 1% розчину вапна. Як це зробити?
3. В аптеку звернулася мати дитини дошкільного віку із запитанням про застосування борного спирту з метою лікування отиту в дитини. Яка повинна бути відповідь фармацевта?
4. В аптеку надійшли лікарські засоби. Визначте засоби: а) для лікування захворювань шкіри; б)для профілактики і лікування інфекцій порожнини рота і носоглотки; в) для лікування кон’юнктивіту.
Перелік препаратів: фурацилін (нітрофурал); протаргол; іхтіол; цинку сульфат; декаметоксин; кислота борна; розчин фодню пероксиду; метиленовий синій; брильянтовий зелений; фурагін; лізоформ.
VIII . Матеріали для самопідготовки студентів
(література, питання, завдання)
1. Як класифікують антисептичні та дезінфекційні засоби?
2. Що характерно для галогеновмісних сполук?
3. У яких випадках і як застосовують калію перманганат?
4. У яких випадках обмежено застосування ислоти борної?
5. Препарати якої групи спричинюють денатурацію білка, блокують сульфгідрильні групи ферментних систем протоплазми мікробної клітини, утворюючи альбумінати?
6. У яких випадках і як застосовують фенол?
7. Що характерно для антисептиків групи барвників?
8. У чому полягає механізм протимікробної дії детергентів?
Тести
1. Який розчин водню пероксиду застосовують для хімічної стерилізації інструментів(%):
а. 5;
б. 1;
в. 2;
г. 6;
д. 7?
2. Пацієнтці Т., 45 років, яка перебуває на лікуванні в урологічному відділенні, лікар призначив промивання сечового міхура. Який антисепичний розчин повинна підготувати медична сестра:
а. 3% розчин водню пероксиду;
б. Розчин фурациліну 1:5000;
в. 0,25% розчин хлораміну Б;
г. 7% розчин борної кислоти;
д. 1% розчин лізоформу?
3. Медична сестра готує дезінфекційний розчин для обробки рук медичного персоналу після огляду хірургічних хворих. Усі приготовлені нею препарати належать до препаратів бактерицидної дії, окрім:
а. 0,5% розчину хлораміну;
б. 0,9% розчину натрію хлориду;
в. 70% етилового спирту;
г. 1% розчину хлораміну;
д. 0,5% розчину хлоргексидину.
4. Пацієнту перед застосуванням препарату фурапласт потрубно обробити ушкоджену ділянку шкіри. Визначте антисептики, які можна застосувати.
а. Кислота борна, натрію тетраборат;
б. Розчин водню пероксиду, спирт етиловий;
в. Цинку сульфат, протаргол;
г. Спирт етиловий, йодоформ;
д. Фурацилін, розчин формальдегіду.
5. Визначте, які з антисептиків використовують для полоскання горла:
а. Резорцин, метиленовий синій;
б. Фурагін, етоній;
в. Спирт етиловий, калію перманганат;
г. Протаргол, цинку сульфат;
д. Фурацилін, етакридину лактат.
6. У підлітка акне. Який з препаратів доцільно призначити для лікування:
а. Кислоту борну;
б. Калію перманганат;
в. Фурацилін (нітрофурал);
г. Бензоїлпероксид (окси 5,10);
д. Мило зелене?
7. Визначте препарат, який має такі властивості: сильну дезінфекційну дію, є отрутою; його застосовують для оброблення білизни та предметів догляду за хворими:
а. Фурацилін;
б. Метиленовий синій;
в. Ртуті дихлорид;
г. Фенол;
д. Срібла нітрат.
8. Брильянтовий зелений застосовують у таких випадках:
а. У разі піодермії;
б. У разі кон’юнктивіту;
в. Для дезінфекції білизни;
г. Для промивання сечового міхура;
д. У разі отиту.
9. Випишіть рецепти на:
¾ 100 мл спирту етилового для оброблення рук хірурга;
¾ 10 мл розчину йоду спиртового для оброблення країв ран;
¾ 200 мл розчину хлоргексидину біглюконату для обробки операційного поля;
¾ 10 супозиторіїв з іхтіолом для введення у піхву 2 рази на день;
¾ 25 мл розчину перекису водню для промивання гнійних ран.
Дата: 2019-02-19, просмотров: 519.