Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
2.1.М-холіноміметики (мускариноміметичні): пілокарпіну гідрохлорид, ацеклідин.
2.2.М-холіноблокатори (атропіноподібні): атропіну сульфат, препарати красавки (беладонни), скополаміну гідробромід, платифіліну гідротартрат, метацин.
3. Засоби, що впливають на н-холінорецептори:
3.1.Н-холіноміметики: цититон, лобеліну гідрохлорид.
3.2.Гангліоблокатори: бензогексоній, пентамін, гігроній.
3.3. Міорелаксанти: тубокурарину хлорид, ардуан (піпекуронію бромід), панкуронію бромід (павулон) диплацин, дитилін.
Антихолінестеразні засоби знижують активність ферменту ацетилхолінестерази і сприяють накопиченню в холінергічних синапсах ацетилхоліну, який стимулює м- і н-холінорецептори. Під впливом препаратів підвищується тонус і скоротлива активність гладеньких (непосмугованих) м'язів (циркулярні м'язи райдужки, м'язи бронхів, травного каналу, жовчовивідних шляхів тощо), розвивається брадикардія, робота серця та артеріальний тиск знижуються, підсилюється секреція залоз, а також виявляються нікотиноподібні ефекти: покращується передача збудження на скелетні м'язи та у вегетативних гангліях.
Прозерин є синтетичним антихолінестеразним засобом. Застосовують при міастенії, паралічах, залишкових явищах після менінгіту, полімієліту, при атонії кишок і сечового міхура, іноді при глаукомі. Призначають дорослим внутрішньо, а при міастенічному кризі — внутрішньовенно. Призначають іноді при слабкій пологовій діяльності по 0,003 г 4-6 разів через 40 хв. Для стимуляції пологів вводять під шкіру по 1 мл. При глаукомі застосовують 0,5% розчин препарату.
Галантаміну гідробромід — алкалоїд цибулинок пролісків. На відміну від прозерину проникає в ЦНС. Призначають препарат при міастенії, залишкових явищах після порушення мозкового кровообігу, у період рецидиву гострого полімієліту і при дитячих церебральних паралічах. Можна застосовувати при атонії кишок і сечового міхура. Вводять галантаміну гідробромід підшкірно 1 раз, а за необхідності — 2 рази на добу. Дозу підбирають індивідуально.
Побічні явища:
—міоз;
—гіперсалівація;
—пронос.
Для усунення побічних явищ дозу зменшують або припиняють приймання препарату. Препарати протипоказані при епілепсії, бронхіальній астмі, стенокардії, вираженому атеросклерозі.
Антихолінестеразні засоби виявляють оборотну дію, тобто через декілька годин після їх введення в організм активність ацетилхолінестерази повністю відновлюється. Є речовини з необоротною дією — фосфороорганічні сполуки (хлорофос, карбофос), які використовують у побуті і є високо токсичними речовинами.
Гостре отруєння речовинами антихолінестеразної дії може виникнути внаслідок передозування препаратів цієї групи, а також у разі недотримання правил безпеки під час роботи з інсектицидами типу ФОС. У потерпілих з'являється затруднення дихання, різко сповільнюється серцева діяльність і знижується AT. Підсилюється слино- і потовиділення, з'являються блювання, пронос, судоми, запаморочення, коматозний стан.
Допомога полягає у видаленні отрути з місць, у які вона потрапляє. Так, у разі потрапляння її на шкіру — ділянки ураження промивають 3—5% рочином натрію гідрокарбонату; в травний канал — промивають шлунок, дають адсорбівні та проносні засоби, призначають високі сифонні клізми. Якщо ФОС потрапила в кров — форсований діурез. Ефективними методами є гемодіаліз і гемосорбція. Призначають антагоністи (атропін) та реактиватори холінестерази — дипіроксим, ізонітрозин. їх призначають внутрішньо, у м'яз або вену. Проводять симптоматичне лікування.
До засобів, що впливають на мускариночутливі рецептори, відносять речовини, які збуджують мускариночутливі рецептори — м-холіноміметичні речовини, та речовини, які блокують мускариночутливі холінорецептори — м-холіноблокатори.
Дія м-холіноміметичних засобів подібна до ефектів, які спостерігають при збудженні парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. З лікувальною метою використовують пілокарпін і ацеклідин.
Пілокарпін — алкалоїд, який одержали з рослини Pilocarpus Jaborandi (росте в Південній Америці). Препарат пілокарпіну гід-рохлорид звужує зіниці і знижує внутрішньоочний тиск, спричинює спазм акомодації. У практичній медицині застосовують у вигляді розчинів місцево для лікування глаукоми. Перед сном закладають за повіки пілокарпінову мазь. Є плівки для очей з пілокарпіном (закладають за повіки 1—2 рази на добу).
Ацеклідин — синтетичний препарат, який використовують (краплі для очей) для лікування глаукоми, а також при атонії кишок та сечового міхура, гіпотонії матки (вводять під шкіру). У терапевтичних дозах добре переноситься хворими. Унаслідок передозування може бути слинотеча, пітливість і пронос. Протипоказано застосування препарату при бронхіальній астмі, тяжких захворюваннях серця, стенокардії, епілепсії, вагітності, запальних процесах у черевній порожнині.
Особливості роботи з м-холіноміметиками:
—після закапування препаратів притискують на 2—3 хв ділянку сльозового мішка, щоб уникнути надходження препарати в сльозовий канал і порожнину носа;
— м-холіноміметики несумісні з антигістамінними засобами, місцевими анестетиками.
При отруєнні м-холіноміметиками, а також мускарином, з'являється брадикардія, міоз, слинотеча, надмірне потовиділення, блювання, пронос, знижується AT, утруднюється дихання внаслідок бронхоспазму, виникають судоми, коматозний стан. Допомога полягає у вжитті заходів із запобігання всмоктуванню отрути, введенні внутрішньовенно функціонального антагоніста — атропіну сульфату по 2 мл кожні 10 хв до появи сухості у роті. Проводять симптоматичне лікування.
М-Холіноблокатори — це засоби, що блокують м-холіно-рецептори і перешкоджають взаємодії з ними ацетилхоліну. Під їх дією зменшують або усувають ефекти стимуляції парасимпатичних нервів, тобто спостерігається мідріаз (розширення зіниць), підвищення внутрішньоочного тиску, параліч акомодації; з'являється тахікардія, покращується атріовентикулярна провідність; знижується тонус м'язів травного каналу, жовчних проток, жовчного міхура, бронхів, потових і сльозових залоз, шкіри, слизових оболонок порожнини рота.
Атропін — алкалоїд, що міститься в беладонні (Atropa Belladonna), блекоті (Hyoscyamus niger), дурмані (Datura stramonium).
У медичній практиці застосовують атропіну сульфат. Для нього характерні всі ефекти м-холіноблокаторів, крім того він проникає через ГЕБ і чинить складний вплив на ЦНС. Застосовують атропін при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, холециститі, жовчнокам'яній хворобі, спазмах кишок і сечовивідних шляхів, бронхіальній астмі, для профілактики рефлекторної брадикардії перед наркозом. У практиці лікування очей для дослідження дна ока, при травмах ока. Застосовують як антидот при отруєнні холіноміметичними і антихолінестеразними засобами.
Препарати беладонни
Настойку беладонни призначають внутрішньо дорослим по 5—10 крапель як спазмолітичний і знеболювальний засіб при виразковій хворобі шлунка, жовчнокам'яній хворобі.
Екстракт беладонни сухий призначають у таблетках і супозиторіях як болезаспокійливий і спазмолітичний засіб.
Комбіновані препарати з атропіном «Бекарбон», «Бесалол», «Белалгін» призначають при захворюваннях травного каналу, при геморої і болю в прямій кишці — супозиторії «Бетіол», «Анузол».
Скополамін — алкалоїд, що міститься разом з атропіном в беладонні, блекоті, дурмані, скополії. В медичній практиці застосовують у вигляді скополаміну гідроброміду. Подібний до атропіну. На відміну від останнього пригнічує ЦНС — чинить седативний ефект, протиблювотну дію, знижує рухову активність. Застосовують скополаміну гідробромід для лікування паркінсонізму, разом з анальгетиками, іноді як протиблювотний засіб при морській і повітряній хворобі (таблетки «Аерон»). У практиці лікування очей — з діагностичною метою.
Платифілін — алкалоїд рослини жовтозілля (Senecio platy-phyllis). Застосовують препарат платифіліну гідротартрат. Поступається атропіну м-холіноблокуючою дією. Виявляє міотропну | спазмолітичну дію, пригнічує судиноруховий центр. Застосовують І при спазмах шлунка, кишок, жовчних проток і жовчного міхура, виразкових хворобах шлунка та дванадцятипалої кишки, бронхіальній астмі, при спазмах мозкових і вінцевих судин, стенокардії. В очній практиці використовують для розширення зіниць. Діє менш тривало ніж атропін.
Метаний (метацину йодид) — синтетичний м-холіноблокатор. Застосовують при виразковій хворобі шлунка та хронічних гастритах, нирковій і печінковій коліках; в анестезіології — для премедикації перед наркозом.
Небажані ефекти м-холіноблокаторів:
—відчуття сухості в роті (порушення ковтання);
—тахікардія;
—мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску;
—атонія кишок, закрепи;
—зниження тонусу сечового міхура;
— порушення тепловіддачі (за рахунок зменшення потови
ділення).
Протипоказані м-холіноблокатори при глаукомі.
Особливості роботи з м-холіноблокаторами:
—всі препарати (крім препаратів беладонни) є отруйними речовинами, а атропіну сулгфат зумовлює психомоторне збудження і га люцинації; під час застосування треба бути дуже обережними з дозу ванням;
—під час закапування атропіну в кон'юнктивальний мішок при тиснути ділянку сльозових шляхів, щоб уникнути абсорбції препара ту в кров;
—розчин атропіну для ін'єкцій — 0,1%, а в краплях для очей — 1%;
—м-холіноблокатори несумісні зі психостимуляторами, кофеї ном, препаратами наперстянки, клофеліном;
—атропіну сульфат несумісний зі снодійними, морфіном, магнію сульфатом, дибазолом, кислотою ацетилсаліциловою;
—атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, метацин при значають внутрішньо до їди.
На сьогодні синтетичні м-холіноблокатори мають переваги перед описаними вище в лікуванні деяких станів. Наприклад, для дослідження в офтальмологічній практиці застосовують тропіка-мід (дія триває 2—6 год), при бронхіальній астмі — іпратропію бромід (атровент) і тровентол, що чинить селективну дію на бронхи; пірензепін (гастроцепін) блокує переважно м-холінорецептори в шлунку та дванадцятипалій кишці.
Отруєнння м-холіноблокаторами може виникнути внаслідок передозування препаратів або вживання рослин — беладонни, блекоти, дурману (стосується дітей).
Симптоми отруєння: психічне збудження (марення, галюцинації), почервоніння і сухість шкіри, спрага, підвищення температури тіла; розлади ковтання, мовлення; розширення зіниць; тахікардія.
Допомога при отруєнні:
—промивання шлунка 0,5% розчином таніну;
—активоване вугілля;
—сольові проносні;
—для прискореного виведення отрути з крові — форсований діурез, гемосорбція.
Застосовують функціональні антагоністи — прозерин, галантаміну гідробромід. При збудженні — діазепам; при тахікардії — р-адреноблокатори; для зниження температури тіла обкладають потерпілих грілками з льодом. При пригніченні дихання роблять штучне дихання з інгаляцією кисню.
Н-Хлінорецептори мають різну локалізацію. Чутливість Н-холінорецепторів до хімічних сполук неоднакова. Одержано лікарські речовини, які стимулюють та блокують н-холінорецеп-тори.
Н-Холіноміметики — це засоби, що стимулюють нікотиночутливі холінорецептори. Нікотин у практичній медицині не використовують, тільки в експериментальній фармакології.
Тютюнопаління призводить до хронічного отруєння нікотином. При цьому розвиваються процеси запалення в слизових оболонках дихальних шляхів, аритмії, рак легенів, ішемічна хвороба серця. Зменшується тривалість життя.
Як лікарські засоби іноді використовують такі н-холіноміметики, як цититон і лобеліну гідрохлорид. Вони збуджують н-холінорецептори сонної пазухи і рефлекторно — дихальний центр. Під їх впливом дихання стає глибшим і частішим, а також підвищується AT (стимулюють симпатичні ганглії і мозкову речовину надниркових залоз).
Лобеліну гідрохлорид — сіль алкалоїду з рослини лобелії. Застосовують при рефлекторних зупинках дихання. Останнім часом — дуже рідко. Лобелін входить до складу таблеток «Лобесил» — препарату, що полегшує відвикання від тютюнопаління.
Цититон — це розчин алкалоїду цитизину, що міститься в насінні термопсису. Дія цититону нетривала. Застосовують при рефлекторних зупинках дихання, шокових і колаптощних станах, інфекційних захворюваннях. Цититон входить до складу таблеток «Табекс» — препарату для відвикання від тютюнопаління. З такою метою використовують таблетки, плівки та жувальні гумки «Гамібазин», що містять алкалоїд анабазин.
Н-Холіноблокатори — це речовини, що блокують нікотиночутливі холінорецептори. До таких відносять гангліоблокатори та курароподібні засоби (міорелаксанти).
Гангліоблокатори — це засоби, що блокують передачу збудження у вегетативних гангліях (парасимпатичних і симпатичних), а також н-холінорецептори клітин мозкової речовини надниркових залоз. Унаслідок цього розширюються периферійні судини і покращується кровообіг, розширюються кровоносні судини (артеріальні і венозні) і знижується AT, погіршуються секреторна і моторна функції шлунка і кишок.
Препарати тривалої дії
Бензогексоній має достатню активність. Діє протягом 3—5 год. Застосовують при спазмах периферійних судин (ендартеріїт), гіпертензивних кризах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. Дозу підбирають індивідуально.
Пентамін за гангліоблокуючими властивостями поступається перед бензогексонієм. Вводять тільки парентерально. Тривалість дії — 2—4 год. Використовують при спазмах периферійних судин, гіпертензивних кризах, набряку мозку, набряку легенів, при коліках (кишкових, ниркових), гострих нападах бронхіальної астми, при еклампсії.
Препарати нетривалої дії Гігроній — це препарат, подібний до бензогексонію. Антигіпер-тензивна дія після введення у вену настає через 2-3 хв і діє 10-30 хв. Використовують для керованої артеріальної гіпотензії, а також в акушерській практиці (при нефропатії вагітних, еклампсії).
Небажані ефекти гангліоблокаторів:
—ортостатичний колапс;
—загальна слабість;
—сухість у роті;
—розширення зіниць;
—атонія сечового міхура і кишок.
Препарати протипоказані при інфаркті міокарда, гострій стадії гіпотензії, ураженні нирок і печінки, тромбозах, дегенеративних змінах з боку ЦНС. Обережно слід призначати людям літнього віку.
Особливості роботи з гангліоблокаторами:
—перевірити реакцію організму пацієнта на малі дози препарату (вводять половину середньої дози і слідкують за його станом);
—пам 'ятати про можливість ортостатичного колапсу і пора дити пацієнту полежати після ін 'єкції 2—2,5 год;
—бензогексоній не сумісний з мезатоном, кофеїном, дибазолом;
—бензогексоній приймають до їди.
Міорелаксанти — це лікарські речовини, що блокують н-холінорецептори скелетних м'язів і переривають нервово-м'язову передачу. Під їх впливом знижується тонус м'язів і настає їх розслаблення (релаксація) в певній послідовності. Такі властивості було виявлено в кураре — отруті, яку використовували індійці Південної Америки під час полювань.
За механізмом дії їх поділяють на дві групи:
1. Антидеполяризувальні препарати блокують н-холінорецептори і перешкоджають деполяризувальному впливу ацетилхоліну.
Тубокурарину хлорид вводять у вену. Дія починається через 1—1,5 хв і триває 25-40 хв. Застосовують в анестезіології під час оперативних втручань та в ортопедії при репозиції кісткових уламків. Уводять препарат після переведення пацієнта на штучне дихання. Антагоністом курареподібних антидеполяризувальної дії є прозерин.
Побічні явища: розширення зіниць, зниження AT.
Протипоказання: міастенія, захворювання печінки та нирок.
З цієї групи переважно використовують такі препарати стероїдної будови: панкуроній (павулон), піпекуроній (ардуан), векуроній (норкрон), атракурій, які справляють менш токсичну дію.
2. Засоби деполяризувальної дії збуджують н-холінорецептори і зумовлюють стійку деполяризацію постсинаптичної мембрани. Спочатку спостерігають тремтіння м'язів, а потім настає міопаралітичний ефект.
Дитилін (лістенон) застосовують при інтубації трахеї, ендоскопічних процедурах, нетривалих операціях. Спричинює сильне, але нетривале (8-10 хв) розслаблення м'язів. Застосовують препарат після переведення пацієнта на штучну вентиляцію легенів.
Побічні явища:
— брадикардія;
— колапс;
— спазм бронхів;
— біль у м'язах кінцівок, шиї, поперековій ділянці. Протипоказаний при глаукомі. Обережно призначають при
тяжких захворюваннях печінки, анемії, кахексії, вагітним.
Особливості роботи з курареподібними засобами:
—всі недеполяризувальні міорелаксанти можуть зумовити псев доалергійні реакції, особливо бронхоспазм;
—міорелаксанти не сумісні з адреноміметиками, гепарином, стро фантином, глюкокортикоїдами, наркотичними анальгетиками;
—тубокурарину хлорид не сумісний з промедолом.
Таблиця. Засоби, що діють на холінергічні синапси
| Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
| Антихолінестеразні засоби | ||
| Прозерин (Proserinum) | Порошок; таблетки по 0,015 г; ампули по 1 мл 0,05% розчину | Внутрішньо до їжі дорослим по 0,01—0,015 г 2—3 рази на день; під шкіру 1 мл 0,05% розчину (0,0005 г) 1-2 рази на добу |
| Галантаміну гідробромід (Galanthamini hydrobromidum) | Ампули по 1 мл 0,1%; 0,25%; 0,5% та 1% розчинів | Вводять під шкіру залежно від віку 0,25-1 мл 1 % розчину 1—2 рази на добу |
| Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
| М-Холіноміметики | ||
| Пілокарпіну гідрохлорид (Pilocarpini hydrochloridum) | Порошок; флакони по 5 та 10 мл 1% та 2% розчинів; 1% та 2% мазь для очей, плівка для очей (0,0027 г препарату) | Закапують у кон'юнк-тивальну порожнину 1—2 краплі 1-2% розчину, закладають за повіки 1% і 2% мазь |
| Ацеклідин (Aceclidinum) | Порошок; ампули по 1 та 2 мл 0,2% розчину; 3% та 5% мазь для очей | У кон'юнктивальну порожнину — 1-2 краплі 2-5% розчину, 3% та 5% мазь; вводять під шкіру 1—2 мл 0,2% розчину |
| М -Холіноблокатори | ||
| Атропіну сульфат (Atropini sulfas) | Порошок; таблетки по 0,0005 г; ампули та шприц-тюбики по Імл 0,1% розчину; 1% мазь для очей; плівки для очей (містять по 0,0016 г препарату) | Призначають внутрішньо до їди дорослим по 0,00025-0,0005 г 1-2 рази на добу. Вводять підшкірно, внутрішньом'я-зово, внутрішньовенно 0,25-0,5 мл 0,1% розчину (0,00025-0,0005 г); у кон'юнктивальну порожнину 1—2 краплі 0,5-1% розчину, 1% мазь закладають за повіки |
| Екстракт беладонни сухий ( Extractum Belladonnae siccum ) | Порошок | Внутрішньо та ректально 0,02-0,04 г |
| Скополаміну гідробромід (Scopolamini hydrobromidum) | Порошок, ампули по 1 мл 0,05% розчину | Внутрішньо та підшкірно - 0,00025-0,0005 г; у кон'юнктивальну порожнину — 1—2 краплі 0,25% розчину |
| Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
| Платифіліну гідротартрат (Platyphyllini hydrotartras) | Порошок; таблетки по 0,005 г; ампули по 1 мл 0,2% розчину | Внутрішньо до їди по 0,003 - 0,005 г 2-3 рази на добу; підшкірно — 1-2 мл 0,2% розчину; у кон'юнктивальну порожнину — 1-2 краплі 1-2% розчину; ректально — по 0,01 г 2 рази на добу |
| Метацин (Methacinum) | Таблетки по 0,002 г; ампули по 1 мл 0,1% розчину | Внутрішньо до іди по 0,002-0,005 г 2-3 рази на добу; підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенно 0,5-2 мл 0,1% розчину |
| Гангліоблокатори | ||
| Пентамін (Pentaminum) | Ампули по 1 і 2 мл 5% розчину | Внутрішньом'язово 1-2 мл 5% розчину; внутрішньовенно 0,2-0,5 мл 5% розчину в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду (повільно) |
| Гігроній (Hygronium) | Флакони та ампули по 0,1 г препарату (розчиняють перед застосуванням) | Внутрішньовенно крапельно 0,04—0,08 г в ізотонічному розчині натрію хлориду |
| Міорелаксанти | ||
| Тубокурарину хлорид (Tubocurarin chloridum) | Ампули по 1,5 мл 1% розчину | Внутрішньовенно 0,0004-0,0005 г/кг |
| Дитилін (Dithylinum) | Порошок; ампули по 5 і 10 мл 2% розчину | Внутрішньовенно 0,0015-0,002 г/кг |
VI І. Матеріали активізації студентів під час викладення лекції
1. Препарат спричинює звуження зіниць, спазм акомодації, зниження внутрішньоочного тиску. Використовують лікарський засіб в очній практиці дня лікування глаукоми. Також препарат посилює перистальтику кишечнику, підвищує тонус м'язів сечового міхура, матки, завдяки чому його застосовують при атонії кишок, сечового міхура, матки. Що це за препарат?
2. У хворого післяопераційна атонія сечового міхура. Які препарати потрібно застосувати для лікування? Як вони діють? Вказати шляхи ведення.
3. Ви опинилися на місці автокатастрофи. У потерпілого раптова зупинка дихання. Застосування яких засобів невідкладної допомоги доцільне для стимуляції дихання в цьому стані? Як вони діють? Укажіть шляхи введення.
4. У людини, яка кинула палити виникла абстиненція( тяжкий стан). Які препарати доцільно призначити для полегшення цього стану? Як вони діють?
5. У хворого симптоми отруєння: звуження зіниць, спазм акомодації, брадикардія, бронхоспазм, діарея, різке потовиділення, слинотеча. Які речовини спричинюють такі симптоми під час отруєння? Яку потрібно надати невідкладну допомогу?
VIII . Матеріали для самопідготовки студентів
(література, питання, завдання)
Запитання
1.Поясніть анатомо-фізіологічні особливості еферентної іннервації. Наведіть схему передачі нервового імпульсу в холінергічних синапсах.
2.Які ефекти характерні для М-холіноміметичних засобів? Назвіть препарати та обґрунтуйте їх застосування.
3.У чому полягає механізм дії Н-холіноміметичних засобів? Назвіть препарати та дайте їм фармакотерапевтичну характеристику.
4.Що таке антихолінестеразні засоби? Назвіть препарати та обґрунтуйте їх застосування.
5.Які симптоми отруєння ФОС та допомога при цьому?
Тести
1. Пацієнтові для лікування глаукоми призначено лікарський засіб групи М-холіноміметиків. Визначте препарат:
а) армін;
б) пілокарпіну гідрохлорид;
в) фізостигміну саліцилат;
г) прозерин;
д) лобеліну гідрохлорид.
2. Визначте ефект, що характерний для Н-холіноміметичних засобів:
а) зниження внутрішньоочного тиску;
б) зниження тонусу гладких м'язів;
в) рефлекторна стимуляція дихання;
г) брадикардія;
д) звуження зіниць.
3. Пацієнтові для лікування післяопераційної атонії кишечнику призначено лікарський засіб. Визначте препарат:
а)анабазинугідрохлорид;
б) пілокарпіну гідрохлорид;
в) цититон;
г) прозерин;
д) армін.
4. Визначте антагоніст при отруєнні М-холіноміметичними засобами:
а) ізонітрозин;
б) дипіроксим;
в) алексин;
г) фізостигміну саліцилат;
д) атропіну сульфат.
5. Визначте, в яких випадках призначають галантаміну гідробромід:
а) міопатія, ДЦП;
б) гостра глаукома;
в) отруєння ФОС;
г) тромбоз артерій сітківки ока;
д) атонія матки.
Ситуаційні задачі
1. У пацієнта симптоми отруєння: значне слиновиділення, рясний піт, зіниці різко звужені, дихання внаслідок спазму бронхіальних м'язів утруднене. Якими лікарськими засобами або речовинами спричинене отруєння? Яку допомогу слід надати пацієнту?
2.Ви працюєте медичною сестрою в офтальмологічному відділенні, де є такі препарати: 10 мл 1 % пілокарпіну гідрохлориду; 10 мл 1:5000 розчину фурациліну, 10 мл 0,01 % розчину арміну. Наведіть порівняльну характеристику препаратів.
3.*В аптеку надійшов фармацевтичний товар. Зробіть класифікацію препаратів: а) за токсичністю; б) за застосуванням; в) за шляхом введення. Препарати:
—армін у флаконах;
—ацеклідин в ампулах;
—галантаміну гідробромід в ампулах;
—лобеліну гідрохлорид в ампулах;
—нікоретте в таблетках;
—пілокарпіну гідрохлорид у флаконах;
—прозерин в ампулах;
—табекс у таблетках;
—цититон в ампулах;
—фізостигміну саліцилат у порошку.
4. *Пацієнтові для лікування глаукоми призначено армін у формі очних крапель. Поясніть пацієнту спосіб та тактику застосування препарату.
5. *Перевірте рецептурні прописи:
Дитині віком 8 років:
Rp.: Sol. Galanthamini hydrobrumidi 1 % — 1 ml
D. t. d. N. 6 in ampull
S. Вводити по 0,5 мл під шкіру 1-2 рази на день
Дорослому:
Rp.: Pilocarpini hydrochloridi
Sol. Adrenalini hydrocloridi 0,1 % — 10 ml
M. D. S. У кон'юнктивальний мішок по 2 краплі 3 рази на день
6. Випишіть рецепти на:
—засіб для лікування глаукоми;
—антихолінестеразний засіб для лікування атонії після операції;
—стимулятор дихання.
Робота з рецептурником
1. Занотуйте класифікацію холіноміметичних засобів.
2.До словника фармакологічних термінів внесіть: медіатор (трансмітер); ацетилхолін; холінорецептори; М-холінорецептори; Н-холінорецептори; ацетилхолінестераза; холінергічний синапс.
3.Внесіть до словника клінічних термінів: глаукома; атонія кишок і сечового міхура; міопатія; ДЦП (дитячий церебральний параліч); слабка пологова діяльність; асфіксія; шок; колапс.
4.Виконайте завдання з фармакотерапії (оформіть у вигляді таблиці):
—засіб для лікування хворих з глаукомою;
—засіб для лікування хворих з післяопераційною атонією кишечнику;
—засіб для лікування хворих з міастенією;
—засіб для рефлекторної стимуляції дихання;
—засіб для відвикання від тютюнопаління.
5.Занотуйте вищі разові та добові дози для дітей і дорослих: цититону; лобеліну гідрохлориду; галантаміну гідроброміду; прозерину; ацеклідину
Матеріали для самоконтролю
Запитання
1. Які ефекти характерні для М-холіноблокаторів? Зробіть порівняльну характеристику препаратів.
2.Наведіть симптоми отруєння атропіном. Яку допомогу слід надати потерпілому?
3. Що таке гангліоблокатори? Обґрунтуйте їх фармакотерапію, ускладнення та заходи щодо запобігання.
4.У чому полягає принцип дії міорелаксантів?
5.Зробіть порівняльну характеристику міорелаксантів. У чому полягають особливості їх застосування?
Тести
1. Визначте препарат, що призначають для профілактики рефлекторної брадикардії перед наркозом:
а) гігроній;
б) ардуан;
в) атропіну сульфат;
г) меліктин;
д) димеколін.
2. Визначте, при якому захворюванні протипоказані М-холіноблокатори:
а) бронхіальна астма;
б) глаукома;
в) печінкова коліка;
г) пептична виразка шлунка;
д) панкреатит.
3. У пацієнта гіпертензивний криз. Визначте препарат, що є ефективним у такому випадку:
а) метацин;
б) дитилін;
в) пентамін;
г) пірилен;
д) гастроцепін.
4. Для премедикації перед наркозом призначають лікарські засоби, що розслабляють скелетні м'язи. Визначте препарати:
а) дитилін, ардуан;
б) бензогексоній, гігроній;
в) скополаміну гідробрмід, метацин;
г) тубокурарину хлорид, димеколін;
д) дитилін, пентамін.
5. Ви працюєте медсестрою в офтальмологічному відділенні. З якою метою призначають 1 % розчин атропіну сульфату?
а) для лікування хворих на глаукому;
б) для дослідження очного дна;
в) для лікування хворих з кон'юнктивітом;
г) для лікування пацієнтів з далекозорістю;
д) для спазму акомодації.
Ситуаційні задачі
1. Пацієнтові призначено внутрішньом'язово 1 мл 2,5 % розчину бензогексонію. Дайте поради щодо запобігання розвитку ускладнень.
2.Ви працюєте медичною сестрою в хірургічному відділенні, де є такі препарати в ампулах по 1 мл: 0,1 % розчин атропіну сульфату; 0,05 % розчин прозерину; 2 % розчин дитиліну. Проаналізуйте застосування препаратів.
3.Пацієнтові призначено ін'єкції з приводу кишкової коліки. Поясніть можливі побічні ефекти.
4.*Ви працюєте в аптеці у відділі готових лікарських форм. Відвідувачу аптеки ви відпускаєте супозиторії з екстрактом беладони. Про наявність якого супутнього захворювання слід запитати в пацієнта?
5.*До аптеки надійшов фармацевтичний товар. Зробіть класифікацію лікарських препаратів: а) за токсичністю; б) за фармакологічною дією. Препарати: атропіну сульфат; ардуан; бензогексоній; гігроній; димеколін; дитилін; метацин; меліктин; пентамін; тубокурарину хлорид.
6. *Перевірте наступні рецептурні прописи:
Rp.: T-rae Belladonnae 10 ml
D. S. Всередину по 20 крапель 3 рази на день
Rp.: Sol. Atropini sulfatis 0,1 % — 10 ml
D. S. Закапувати по 1-2 краплі в кон'юнктивальний мішок
7. Випишіть рецепти на:
засіб для премедикації;
супозиторії з екстрактом красавки;
засіб для дослідження очного дна;
засіб для усунення печінкової коліки;
засіб для усунення гіпертензивного кризу.
'Робота з рецептурииком
1.Занотуйте класифікацію холіноблокаторів.
2.До словника фармакологічних термінів внесіть: М-холіноблокувальні засоби; гангліоблокувальні засоби; міорелаксанти деполяризувальної та антиполяризувальної дії.
3.Занесіть до словника клінічних термінів: премедикація; бронхіальна астма; коліка (кишкова, печінкова, ниркова); гіпертонічна хвороба; артеріальна гіпотензія; ортостатичний колапс.
4.Виконайте завдання з фармакотерапії (оформіть у вигляді таблиці) на препарати атропіну сульфат, екстракт красавки, платифіліну гідротартрат, бензогексоній, тубокурарину хлорид.
5.Занотуйте вищі та середньотерапевтичні дози препаратів для дорослих та дітей.
Дата: 2019-02-19, просмотров: 998.