г) Проставляють алгебраїчні знаки втрат напору у графі 10 [табл.19] або у графі 8 табл. 20. Для витрат у кільці, спрямованих за годинниковою стрілкою, приймають знак “ + ”, проти годинникової стрілки – знак “ - “. Нев’язку кожного кільця визначають як алгебраїчну суму значень втрат в графах 10 або 8 відповідних таблиць.

д) Знаходять S (Sq)_к  для кожного кільця та визначають ув’язувальні витрати:

Dq_к = - Dh_к / (2 S (Sq)_к ).                                        (37)

е) Записують всі ув’язкувальні витрати з їх знаками у графу 11 табл.19 або у графу 10 табл.20 зі знаком, протилежним знаку нев’язки кільця, що розглядається. Поправочні витрати для ділянки від кільця, суміжного до того, що розглядається, вносять зі знаком для цієї ділянки в суміжному кільці. Для зручності розстановки знаків ув’язувальних витрат рекомендується в кожному кільці напівкруглою стрілкою показати напрямок отриманої для нього нев’язки (за годинниковою стрілкою – при знаці Dh_к “ + “, проти годинникової стрілки – при знаці Dh_к “ - “). Проти стрілки нев’язки направити другу стрілку, яка буде показувати напрям внесення ув’язкувальних витрат Dq_к . Тоді, якщо напрямок стрілки Dq_к та витрат на ділянці співпадають, то Dq_к для цієї ділянки беруть зі знаком “ + “; якщо ці напрямки протилежні, то зі знаком “ – “.

є) Визначають виправлені витрати для кожної ділянки (графи 12 або 11 відповідних таблиць). По зміні виправлених витрат в порівнянні з вихідними можна контролювати правильність внесення поправок Dq_к. Якщо витрати на перевантажених ділянках після внесення поправок зменшилися, а на недовантажених збільшилися, поправка внесена правильно. У суміжних ділянках при великих поправках від суміжних кілець та неспівпаданні знаків поправок для кільця суміжного та того, що розглядається, це правило може не виконуватись.

ж) Заповнюють графи 12-14 таблиць 19 або 20 та визначають нев’язки та поправочні витрати після першого виправлення витрат.

з) Повторюючи всі розрахунки до тих пір, поки буде виконуватися умова:

Dh_к. £ 0,5 м;                                   (38)

перевіряють виконання умови:

   Dh_конт. £ 0,5 м,                                  (39)

де Dh_конт - нев’язка по зовнішньому контуру мережі.

Якщо умова (39) виконується, розрахунок по таблицям 19 або 20 закінчується, якщо не виконується – проводять ще одне виправлення витрат.

По закінченні гідравличного розрахунку мережі слід накреслити її схему, на якій показати номера вузлів, вузлові та зосереджені витрати, діаметри, довжину ділянок, кінцеві швидкості, витрати та втрати напору на ділянках.

Рис. 10. Кінцева розрахункова схема

 Розділ 9. Графічна частина проекту

Графічну частину виконують олівцем або за допомогою комп’ютера з дотриманням правил ЄСКД.

На першому аркуші креслень слід нанести генплан населеного пункту з промисловими підприємствами з горизонталями в масштабі 1:10000 (генплан населеного пункту з промисловими підприємствами переноситься з завдання на курсовий проект на аркуш креслення з збільшенням у 2 рази по вертикалі та горизонталі). На цьому плані зображуються усі елементи системи водопостачання: водоприймальні пристрої, майданчик водозабірно-очисних споруд з насосними станціями першого та другого підйомів, напірні водоводи, водонапірна башта, магістральна водопровідна мережа. Вздовж усіх водопровідних ліній вказують діаметри ділянок і їх довжину, прив’язку водоводу до осей вуличних проїздів чи крайньої рейки залізної дороги, водопровідні колодязі в місцях установки запірної арматури і пожежних гідрантів (рис.3).

На цьому ж аркуші креслень виконується повздовжній профіль по основній магістралі мережі (від точки підключення водоводів до диктуючої точки) з дотримання усіх норм щодо прокладки трубопроводу під землею [7,18] (рис.11).

Рис. 11.Повздовжній профіль водоводу

Горизонтальний масштаб профілю 1:5000, 1:10000, вертикальний – 1:100, 1:200.

На другому аркуші виконують деталювання одного кільця водопровідної мережі (рис.4 без масштабу), план та розріз одного вузлового колодязя з визначенням його розмірів (рис.6,7). Колодязь виконують в масштабі 1:50. На основі деталювання кільця складають його специфікацію на труби, запірну арматуру та фасонні частини , яку також зображують на даному аркуші (рис.5).

Додаток 1. 

План міста з промисловими підприємствами

Додаток 2.