Склад, зміст, трудомісткість та правила

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту на тему

“Проектування та розрахунок водопровідної мережі міста”

з дисципліни “ВОДОПОСТАЧАННЯ”

для студентів спеціальності 6.092100

«Споруди та обладнання водопостачання і водовідведення»

денної форми навчання

Кривий Ріг

2010

Укладачі: Бурим В.О., ст. викладач,

Кіріченко П.С., асист. каф.

Відповідальний за випуск: Голишев О.М., д.т.н, проф.

Рецензент: Задорожній С.І., к. т. н.

Методичні вказівки містять вихідні дані та перелік основних питань, які повинні бути вирішені при виконанні курсового проекту, та допоможуть студентам набути навички прийняття проектних рішень та вміння виконувати розрахунки водопровідної мережі. Призначені для бакалаврів спеціальності «Споруди та обладнання водопостачання і водовідведення» денної форми навчання.

РОЗГЛЯНУТО СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри на засіданні вченої ради

теплогазоводопостачання, будівельного факультету.

водовідведення і вентиляції. Протокол № від 2010 р.

Протокол № від 2010 р.

Вступ

Курс «Водопостачання» є одним із профілюючих для студентів спеціальності СОВВ. Робота над матеріалом курсу включає як вивчення теорії, так і отримання практичних навичок проектування і розрахунку систем водопостачання. Одним із найбільш відповідальних та дорогих елементів цих систем є водопровідні мережі, які призначені для подачі та розподілу води між окремими споживачами.

Мета курсового проекту – розширити та поглибити одержані теоретичні знання та виробити практичні навички з методики технологічних та гідравлічних розрахунків, їх аналізу та оформленню результатів. Курсовий проект повинен навчити студентів проектуванню, гідравлічному розрахунку водопровідної мережі і використанню отриманих результатів для визначення розмірів та висоти розташування напірно-регулюючих ємностей.

В процесі виконання курсового проекту необхідно ознайомитися з нормативними та довідковими матеріалами з водопровідних систем та споруд.

Завдання

Курсовий проект розробляється на підставі індивідуального завдання, в якому наведено генеральний план міста з характеристиками, необхідними для визначення кількості населення та розрахункових витрат води на господарсько-питні та інші потреби міста та промислових підприємств.

При розробці проекту потрібно:

- визначити розрахункове водоспоживання;

- накреслити план міста з промисловими підприємствами;

- запроектувати на плані водопровідну мережу, починаючи з резервуарів чистої води (РЧВ) і насосної станції другого підйому (НС-ІІ);

- вибрати місце розташування водонапірної башти;

- скласти розрахункову схему водопровідної мережі та виконати її гідравлічний розрахунок;

- визначити висоту водонапірної башти та об’єм її бака;

- розрахувати необхідну ємність регулюючих резервуарів чистої води на водозабірно-очисних спорудах (ВОС);

- побудувати профілі водоводів від НС-ІІ до найвіддаленішої та найвище розташованої (диктуючої) точки;

- накреслити монтажну схему одного магістрального кільця та скласти для нього специфікацію;

- накреслити план і розріз одного вузлового колодязя.

Вихідні дані

1. Характеристика та призначення водопроводу. Водопровід проектується об’єднаний, одночасно обслуговуючий господарсько-питні, промислові та пожежні потреби.

2. Дані до графічної частини проекту. План міста з промисловими підприємствами (додаток 1) приймаємо по останній цифрі шифру студента.

3. Дані до розрахунку водоспоживання приведені в додатку 2.

4. Умови проектування та будівництва приведені в додатку 2.

Склад, зміст, трудомісткість та правила

Ступінь благоустрою

Таблиця 2.

Добові витрати води на господарсько-питні потреби населення міста

Район міста

Площа району, F₁, га

К доб max

К доб min

Q доб

Qдоб max

Qдоб min

…

7,1

135

960

230

1,3

0,9

220,8

287,04

198

Всього по місту

S ` Q_і

S Q_{доб.макс.і}

S Q_{доб.мін.і}

Для визначення витрати води на миття вулиць, майданів і поливання зелених насаджень за генпланом міста (арк. 1 ) підраховуємо окремо площі вулиць, проїздів і площ, а також зелених насаджень. Відповідно до виду миття і поливу за табл.3 приймаємо норми витрати води. При відсутності даних про площі поливу сумарна витрата води на поливку приймається в перерахунку на одного мешканця в межах 50-90 л/доб., в залежності від місцевих умов.

Таблиця 3.

Призначення води	Одиниці виміру	Норма витрати води, л/м²


Механізована мийка удосконалених покриттів проїздів і площ	1 миття	1,2 - 1,5


Поливання міських зелених насаджень	1 поливка	3 - 4
Поливання міських зелених насаджень
Поливання газонів та квітників	1 поливка	4 - 6
Поливання газонів та квітників

Добова витрата води на миття вулиць, майданів і поливання зелених насаджень визначається за формулою:

, (4)

де: - площа вулиць, проїздів і зелених насаджень, які підлягають миттю і поливанню; - норми витрат води на одне миття або поливання.

Вихідні дані і результати розрахунків записуємо в табл. 4

Таблиця 4.

Район міста

Вулиці, проїзди, майдани

Зелені насадження

Загальні витрати на поли - вання Qп і миття , м³

Площа Nп1, га

Норма витрат води, q_п1, м³/га

Витрати води, Q_п1, м³

Площа Nп2, га

Норма витрат води, q_п2, м³/га

Витрати води, Q_п2, м³

1,3

19,5

0,8

51,5

Разом

Для перевірки пропускної спроможності окремих ділянок мережі водопостачання визначаємо зосереджені витрати води в деяких громадських будівлях, норми витрати яких увійшли до норм господарсько-побутового водоспоживання. У даному курсовому проекті рекомендується визначити зосереджені витрати води для школи-інтернату, лазні та пральні, тому що вказані споживачі мають значні витрати. Розрахункова добова витрата води у громадських будівлях визначається за формулою (м³/доб):

, (5)

де: - норма водоспоживання на одиницю виміру, л/доб; - число одиниць виміру (кількість людей, які користуються лазнею, кількість учнів у школі і т.д.).

Норми витрати води за добу максимального водоспоживання в цих будівлях становлять:

для шкіл-інтернатів - 200 л/доб. на 1 місце;

для лазні - 400 л на 1 відвідувача;

для механізованих пралень - 75 л на 1 кг сухої білизни.

Кількість місць, відвідувачів та кілограмів сухої білизни приведені у завданні.

Розраховані зосереджені витрати води зводимо у таблицю 5.

Таблиця 5.

Зосереджені споживачі води

Розрах. кіль - кість

Норма водоспо-живання

Л/доб

К _{доб.макс}

Витрата води, м³/доб

Середня

Максим.

лазні

200

400

1,3

104

пральня

150

75 л/кг

1,3

11,25

14,625

школа-інтернат

100

200

1,3

Оскільки витрата води громадськими будівлями входить у добову витрату населеного пункту, то розрахункова витрата води на господарсько питні потреби (м³/доб):

. (6)

Витрати води на промислових підприємствах складаються з витрат на господарсько-питні потреби робітників, прийняття душа та виробничі потреби [4-8].

Витрату води на господарсько-питні потреби робітників, зайнятих на виробництві, визначають для кожної зміни, виходячи з кількості працюючих та питомої витрати води на одного працюючого. Кількість працюючих в кожній зміні наведена в завданні на проектування.

Загальну кількість працюючих за видами цехів (гарячі та холодні) розподіляють на підставі вказаного в завданні відсотка працюючих в гарячих цехах. Питоме водоспоживання для цехів з тепловиділенням більше ніж 80 кДж (20 ккал/на 1м³/год) приймається на одну людину 45 л/зміну, для холодних цехів – 25 л/зміну. Витрата води на господарсько-питні потреби робітників визначається по змінах (м³/зміна):

, (7)

де: - норма водоспоживання за зміну відповідно в гарячих та холодних цехах, м³; - число робочих за зміну відповідно в гарячих та холодних цехах.

Розрахунки по визначенню витрати води на господарсько-питні потреби робітників, зайнятих на виробництві, зводять у табл.6.

Таблиця 6.

Таблиця 7.

Зведена таблиця добової витрати води на господарсько-питні та виробничі потреби промислових підприємств міста

Підприємство	Робочі зміни	Гарячі цехи			Холодні цехи			Прийом душу				Витрата води на виробничі потреби м³/доб	Загальна витрата Qр, м³
		кількість робітників, Nг, чол	норма витрати води, q_г, л/чол	витрата води Qг=N_гq_г, м³	кількість робітників, Nо, чол	норма витрати води, q_о, л/чол	витрата води Qо=N_оq_о, м³	кількість робітників, що приймають душ, Nд, чол	кількість робочих душових сіток, n_д=N_д/N_д1	норма витрати води на 1 душову сітку, q_д, л/год	витрата води Qд=N_дq_д, м³








ППР	1	40	45	1,8	100	25	2,5	125	18	500	6,75	3,12	14,17
	2	60	45	2,7	150	25	3,75	125	18	500	6,75	3,12	16,32
Всього				4,5			6,25				13,5	6,24	30,49

Витрата води на миття та заправку автомобілів у гаражі становить:

грузових – 500 л на 1 автомобіль;

легкових – 300 л на 1 автомобіль.

Кількість автомобілів береться із завдання на проектування. Визначені витрати води на миття грузових та легкових автомобілів зводимо до таблиці 8.

Таблиця 8.

Витрата води у гаражі.

Призначення витрати води	Одиниці виміру	Норма витрати води, л	Кількість автомобілів за добу	Витр. води, м³


Миття та заправка автомобілів:
вантажних	1 авто	500	100	50
легкових	1 авто	300	25	7,5

Витрата води на зовнішнє пожежогасіння для об’єднаних господарсько-питних та протипожежних систем водопостачання визначають у відповідності з [7, п.2.16]. При цьому витрату води на зовнішнє пожежогасіння в місті розраховують в залежності від кількості мешканців та характеру забудови за таблицею 9.

Таблиця 9.

Число жителів у
населеному пункті,
тис. чол.

Розрахункова
кількість одночасних пожеж

Таблиця 10.

До 3

3 - 5

5 - 20

20 - 50

50 - 200

200 - 400

400 - 600

І та ІІ

Г, Д

10 10 10 10 15 20 25

А, Б, В

10 10 15 20 30 35 40

ІІІ

Г, Д

10 10 15 25 35 - -

10 15 20 30 40 - -

При визначенні витрати води на зовнішнє пожежогасіння для заводу металоконструкцій та хлібозаводу виходять із ступеня вогнестійкості будівлі та категорії приміщень підприємства по пожежній безпеці:

для заводу металоконструкцій – ІІІ ступінь вогнестійкості і категорія В;

для хлібозаводу – ІІІ ступінь вогнестійкості і категорія Г.

Повна витрата води на пожежогасіння, крім витрати на зовнішнє пожежогасіння, повинна містити в собі витрату води на внутрішнє пожежогасіння із розрахунку 2 струменя по 2,5 л/с [9].

Для об’єднаного водопроводу, що обслуговує населений пункт та промислове підприємство, кількість одночасних зовнішніх пожеж приймається:

при кількості населення в населеному пункті до 10 тис. чол. та площі промислового підприємства до 150 га – 1 пожежа (по найбільшій витраті на підприємстві чи в населеному пункті);

при кількості населення в населеному пункті від 10 до 25 тис. чол. та площі промислового підприємства до 150 га – 2 пожежі (обидві на підприємстві чи обидві в населеному пункті - по найбільшій витраті).

Розділ 5. Режим водоспоживання міста. Обгрунтувати режими споживання води на різні потреби та скласти можливий графік водоспоживання міста в цілому. Для призначення режиму споживання води на господарсько-питні потреби кожного району міста визначити максимальний коефіцієнт годинної неравномірності:

К_і _г.макс. = a_{і макс.} b_{і макс.} , (10)

де a _{і макс.} – коефіцієнт, який враховуює ступінь благоустрою житлової забудови, режим роботи підприємств та інші місцеві умови [7]:

a _{і Макс} =1,2-1,4;

b _{і макс.} – коефіцієнт , який враховує чисельність мешканців в районі, який приймається за таблицею 11.

Таблиця 11.

Коефі-цієнт

Число споживачів, тис. чол.

1 1,5 2,5 4 6 10 20 50 100 300 1000 і більше b_max 2 1,8 1,6 1,5 1,4 1,3 1,2 1,15 1,1 1,05 1 b_min 0,1 0,1 0,1 0,2 0,25 0,4 0,5 0,6 0,7 0,85 1

Розрахований за формулою (10) К_і _г.макс. зрівняти з найближчим коефіцієнтом годинної неравномірності К _і _г.табл., приведеним в таблиці 12.

Таблиця 12.

Години доби	Годинна витрата води у % від добової
	населений пункт при коефіцієнті годинної нерівномірності водоспоживання							лазні, пральня	школи-інтернати	на полив та миття вулиць

	1,25	1,3	1,35	1,5	1,7	2	2,5
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
0 - 1	3,35	3,2	3	1,5	1	0,75	0,6	-	0,15	-
1 - 2	3,25	3,1	3,2	1,5	1	0,75	0,6	-	0,15	-
2 - 3	3,35	3,2	2,5	1,5	1	1	1,2	-	0,15	-
3 - 4	3,2	3,2	2,6	1,5	1	1	2	-	0,15	-
4 - 5	3,25	3,2	3,5	2,5	2	3	3,5	-	0,15	-
5 - 6	3,4	3,4	4,1	3,5	3	5,5	3,5	-	0,25	12,5
6 - 7	3,85	3,8	4,5	4,5	5	5,5	4,5	-	0,3	12,5
7 - 8	4,45	4,6	4,9	5,5	6,5	5,5	10,2	-	30	12,5
8 - 9	5,2	5,4	4,9	6,25	6,5	3,5	8,8	6,25	6,8	12,5
9 - 10	5,05	5	5,6	6,25	5,5	3,5	6,5	6,25	4,6	-
10 - 11	4,85	4,8	4,9	6,25	4,5	6	4,1	6,25	3,6	-
11 - 12	4,6	4,6	4,7	6,25	5,5	8,5	4,1	6,25	2	-
12 - 13	4,6	4,5	4,4	5	7	8,5	3,5	6,25	3	-
13 - 14	4,55	4,4	4,1	5	7	6	3,5	6,25	3	-
14 - 15	4,75	4,6	4,1	5,5	5,5	5	4,7	6,25	3	-
15 - 16	4,7	4,6	4,4	6	4,5	5	6,2	6,25	3	12,5
16 - 17	4,65	4,4	4,3	6	5	3,5	10,4	6,25	4	12,5
17 - 18	4,35	4,3	4,1	5,5	6,5	3,5	9,4	6,25	3,6	12,5
18 - 19	4,4	4,4	4,5	5	6,5	6	7,3	6,25	3,3	12,5
19 - 20	4,3	4,5	4,5	4,5	5	6	1,6	6,25	5	-
20 - 21	4,3	4,5	4,5	4	4,5	6	1,6	6,25	2,6	-
21 - 22	4,2	4,8	4,8	3	3	3	1	6,25	18,6	-
22 - 23	3,75	3,8	4,6	2	2	2	0,6	6,25	1,6	-
23 - 24	3,7	3,7	3,3	1,5	1	1	0,6	6,25	1	-
Разом	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100

У випадку збігу значень, які порівнюються, розподіл витрати води на господарсько-питні потреби по годинах доби, визначений у відсотках, приймається рівним табличному. У випадку розбіжності розподілу води по годинах доби приймається у відповідності з найближчим табличним коефіцієнтом. При цьому значення витрати у відсотках від Q _доб. в годину максимального водоспоживання повинно бути замінено значенням:

Р _ск = К _і _г.табл. 4,17, (11)

де Р _ск – витрата води в годину максимального водоспоживання у відсотках від Q _{доб.макс.і.}

Щоб після такої заміни не порушився добовий баланс, необхідно скоригувати (зменшити при К_і _г.макс > К _і _г.табл або збільшити при К_і _г.макс < К _і _г.табл) витрати води в години з середнім водоспоживанням. Кількість годин, на протязі яких коригуються витрати, студенти мають приймати на свій розсуд (зазвичай 2-3 год.)

Прийняті режими розподілу витрат води на господарсько-питні потреби для кожного району записують у відповідні колонки таблиці сумарного водоспоживання міста [6; 8]. За відсотковим розподілом добових витрат визначають витрату води для кожної години, м³:

Q _jг = Р_і Q_{і доб.макс}/ 100 , (12)

де: Р_і – значення і-тої годинної витрати, %; Q_{і доб.макс}– максимальна витрата для і-го району міста, м³/доб.

Миття вулиць, майданів і поливання зелених насаджень виконується в години мінімального і середнього водоспоживання: з 5 до 9 та з 15 до 19 години (всього 8 годин за добу). Годинна витрата води на поливку:

Q_г.пол = Q_{доб.пол}/ Т_пол, (13)

де: Q_{доб.пол.} – витрата води на поливку (силами двірників або машинами), м³/доб;

Т_пол – тривалість поливки, г.

При проектуванні водопровідної мережі для реального об’єкту режим витрати води на поливку вулиць та зелених насаджень приймають за даними дослідження. Враховуючи вплив режиму поливки на режим роботи водопровідної мережі та насосної станції ІІ підйому, режим поливки доцільно передбачити таким чином, щоб виключити розбір води на поливку в години максимального водоспоживання.

Робота шкіл-інтернатів цілодобова. Витрата води лазні та пральні приймається рівномірною впродовж 16 годин.

Режим використання води на промисловому підприємстві залежить від виду споживання.

При побудові розрахункових графіків відбору води з мережі міста промисловим підприємством для реального проекту необхідно за узгодженням з технологами підприємства передбачити заходи, які виключають збіг у годинах максимальних відборів води на різні потреби (шляхом використання регулюючих ємностей з рівномірним або автоматичним їх заповненням по заданому режиму регулювання тощо).

Для господарсько-питного водоспоживання на виробництві коефіцієнт годинної нерівномірності приймають: в гарячих цехах – 2,5, в холодних – 3.

Розподіл витрат води по годинам зміни у відсотках від загальної витрати води за зміну приведений в табл.13:

Таблиця 13.

Восьмигодинна зміна

Семигодинна зміна

Година зміни Гарячі цехи Холодні цехи Година зміни Гарячі цехи Холодні цехи Перша 0 0 Перша 0 0 Друга 12,05 6,25 Друга 10 5,8 Третя 12,05 12,5 Третя 13 12 Четверта 12,05 12,5 Четверта 18 21,4 П’ята 12,05 18,75 П’ята 10 5,9 Шоста 12,05 6,25 Шоста 13 12 Сьома 12,05 12,5 Сьома 18 21,4 Восьма 12,05 12,5 По закін-ченні зміни 15,65 18,75 По закін-ченні зміни 18 21,5

Витрату води для кожної години визначають за формулою, аналогічною (12). При заповненні таблиці сумарного водоспоживання денну зміну приймають як зміну з максимальною чисельністю робочих.

Воду на душові сітки витрачають в необхідних кількостях по закінченні відповідних змін.

При наявності на підприємстві баків-акумуляторів гарячої води годинні витрати для роботи душових установок повинні визначатися з урахуванням часу заповнення водою цих баків. Якщо відомості про режим приготування гарячої води відсутні, вся змінна витрата води на душові сітки планується в першу годину зміни, наступної за зміною, яка розглядається [4-9].

Режим витрачання води на виробничі потреби приймають рівномірним на час роботи підприємства.

Гаражі працюють 16 годин на добу (з 6 до 22 години).

За прийнятими режимами споживання води на різні потреби міста складають таблицю сумарного водоспоживання (таблиця 14).

За даними цієї таблиці будують ступінчастий (диференційний) або інтегральний графік погодинного водоспоживання міста рис. 1.

Рис. 1. Ступінчатий графік погодинного водоспоживання міста:

1 – господарсько-питне водоспоживання, 2 – полив, 3 – промисловими підприємствами; 4 – на пожежогасіння.

Режим витрачання води при пожежі – рівномірний на протязі 2-3 годин.[6, п.2.24].

Ці витрати води в таблицю сумарного водоспоживання не вносять, а використовують при перевірці роботи мережі у випадку пожежогасіння та при визначенні необхідних недоторканних запасів води в резервуарах.

Таблиця 14.

Таблиця 15.

Визначення регулюючого об'єму бака водонапірної башти (контррезервуара)

Години доби

Водоспо-живання, %

Подача НС 2, %

Надход-ження до бака, %

Витрата з бака, %

Залишок у баку , %

0-1

2,97

2,6

0,37

2,11

1-2

2,51

2,6

0,09

2,20

2-3

2,13

2,6

0,47

2,67

3-4

2,18

2,6

0,42

3,09

4-5

3,49

2,6

0,89

2,20

5-6

4,08

4,58

0,50

2,70

6-7

4,58

2,70

7-8

4,57

4,58

0,01

2,71

8-9

5,17

4,58

0,59

2,12

9-10

5,58

4,58

1,00

1,12

10-11

5,17

4,58

0,59

0,53

11-12

5,11

4,58

0,53

0,00

12-13

4,53

4,58

0,05

13-14

4,37

4,58

0,21

0,26

14-15

4,56

4,58

0,02

0,28

15-16

4,56

4,58

0,02

0,30

16-17

4,80

4,58

0,22

0,08

17-18

4,48

4,58

0,10

0,18

18-19

4,57

4,58

0,01

0,19

19-20

4,42

4,58

0,16

0,35

20-21

4,31

4,58

0,27

0,62

21-22

4,15

4,58

0,43

1,05

22-23

4,28

4,58

0,29

1,34

23-24

3,43

4,58

1,14

2,48

Всього

100,00

100

4,19

В таблиці 15 приведений приклад визначення регулюючого об’єму бака водонапірної башти. У стовпець 2 вносять раніше визначений режим водоспоживання міста, в стовпчик 3 – прийнятий режим роботи насосної станції другого підйому. Порівнюючи значення подачі та витрати води в кожний час, визначають значення витрати води, яке надходить у бак або витрачається з нього, та заносять відповідно у 4-ий і 5-ий стовпці. Залишок води у баку починають розраховувати з останньої години найдовшого і об’ємного періоду витрати води з бака (час 11-12 періоду з 8 до 12 год). Вважається, що в цей час витрата води дорівнює нулю. Значення залишку води в інші години визначається додаванням і відніманням значень стовпців 4 і 5 відповідно. Максимальний залишок води в розглянутому прикладі має місце в годину 3-4 та становить 3,09 % .

Якщо після визначення значень залишку води в баку виявилось, що деякі їх значення мають знак « - », то максимальний залишок води у баку визначають як суму абсолютних величин залишку зі знаком « - » та « + ».

Рис. 2. Сумісний графік водоспоживання міста та роботи насосної станції другого підйому: 1 – режим водоспоживання, 2 – режим роботи насосної станції другого підйому, І – витрата води з баку водонапірної башти чи резервуарів чистої води, ІІ – надходження води в бак водонапірної башти чи до резервуарів чистої води.

Регулюючий об’єм баку водонапірної башти повинен бути 1,5 - 5 % добової витрати міста. Якщо при наміченому режимі роботи насосної станції регулюючий об’єм баку башти великий, необхідно відкорегувати режим подачі.

Повний об’єм баку водонапірної башти:

W_б = W_рег + W_нз , (19)

де: W_рег – регулюючий об’єм баку; W_нз – недоторканий запас води у баці, рівний 10-хвилинній тривалості гасіння однієї зовнішньої та однієї внутрішньої пожеж.

За результатами розрахунку підбирають типові розміри баку [14]. При відсутності типових розмірів для потрібного об’єму баку його діаметр (з округленням до 1 м.) розраховують за формулою:

D_б = ³ Ö W_б / 0,55; (20)

висоту води у баці – за формулою:

h_б = 4 W_б / (ПD²_б). (21)

· Визначення висоти водонапірної башти.

Водонапірна мережа повинна забезпечувати подачу води до всіх точок її споживання не тільки в заданій кількості, але і під необхідним вільним напором Нвіл. Величину потрібного вільного напору визначають в залежності від поверховості забудови: для одноповерхових будинків Нвіл приймають не менше 10 м, а при більшій поверховості на кожен поверх додають 4 м. Для систем пожежогасіння низького тиску мінімальний вільний напір біля пожежних гідрантів (на рівні поверхні землі) повинен складати не менше 10 м.

Розрахункова висота башти, чи висота розташування дна бака башти над поверхнею землі, визначається за формулою (м):

, (22)

де: – потрібний вільний напір в точці мережі з найвищими відмітками землі і найбільш віддаленій від джерела водопостачання, яка називається критичною точкою; – сума втрат напору по довжині в водопровідній мережі від башти до критичної точки, коефіцієнт 1,1 тут враховує втрати напору на місцеві опори; – відмітка поверхні землі в критичній точці; – відмітка поверхні землі біля башти.

При визначенні висоти башти вибирають 2-3 критичні точки і приймають найбільше значення Нб, отримане за розрахунком.

Якщо висота стовбура водонапірної башти виходить надмірно великою, необхідно перейти на безбаштову систему. В цьому випадку додатково слід розраховувати на ЕОМ мережу для години мінімального водорозбору.

Повний об’єм резервуарів чистої води (РЧВ):

W_РЧВ = W ¢_рег + W_вп + W_п, (23)

де: W ¢_рег – регулюючий об’єм РЧВ, який визначається аналогічно розрахунку регулюючого об’єму баку водонапірної башти; W_вп – запас води на власні потреби станції водопідготовки, W_вп » 1000 м³ (при реальному проектуванні W_вп визначають з розрахунку запасу води на дві промивки фільтру або контактного освітлювача); W_п – запас води на пожежогасіння:

W_п = 3,6 Q_нt + S Q_см- (4,17 Q_{макс.доб.}t) / 100, (24)

де: Q_н– повна розрахункова витрата води на пожежогасіння, л/с.; t – час гасіння пожежі, години; S Q_см– витрата води за t суміжних годин максимального водоспоживання , м³; Q_{макс.доб.}– витрата води в добу максимального водоспоживання.

Виходячи з розрахованого за формулою (23) значення, по довіднику [14] підбирають не менше двох резервуарів сумарним об’ємом, що дорівнює або більше розрахункового.

Розділ 7. Схема мережі та її конструктивні особливості.

Обгрунтувати схему мережі, її трасування, місце розташування водонапірної башти, прийнятий матеріал труб, описати запірну, водорозбірну та запобіжну арматуру, яка використовується, фасонні частини та колодязі. Керуватися при цьому необхідно існуючими нормами [7, п.п.8.1.-8.66] та літературними джерелами [4-6].

У курсовому проекті виконують трасування тільки магістральної міської мережі. Відстань між магістралями рекомендується приймати 300 … 800 м., відстань між перемичками – 400 … 1000 м. При цьому доцільно, щоб довжина початкових ділянок була менше кінцевих.

Рисунок 3. Генеральний план міста з водопровідними мережами.

Глибину прокладання водопровідних ліній визначають у залежності від глибини промерзання грунтів у відповідності до вказівок [7, п.8.42]. Прийняту запірну, водорозбірну та запобіжну арматуру, фасонні частини та колодязі описують на підставі деталювання мережі.

Деталювання одного кільця виконують після гідравлічного розрахунку мережі. Порядок деталювання наступний:

- Тонкими лініями накреслити без масштабу, але з дотримуванням конфігурації та кутів, кільце, яке повинно деталюватися. Розміри кільця повинні бути зручні для розташування елементів вузлів, які виконують в масштабі. На кожній магістральній лінії між двома вузлами необхідно позначити місця приєднання розподільчих ліній, які повинні прокладатись по кожній вулиці.

В усіх вузлових точках мережі та місцях приєднання розподільчих ліній нанести запірну арматуру. При цьому у вузлових точках магістральної мережі засувки ставлять на всіх лініях, які перетинаються у вузлі, що розглядаємо. В місцях приєднання до магістральної мережі розподільчих ліній засувки передбачають тільки на останніх.

На магістральних лініях розставити пожежні гідранти, які доцільно передбачати на перехресті вулиць. При цьому відстань між ними визначається розрахунком і не повинна перевищувати 150 м [7, п.8.16]. Якщо на лінії встановлюється велика кількість гідрантів, необхідно передбачити додаткові засувки, які дозволяють відключати водночас не більше п’яти гідрантів. Ці засувки треба розташовувати в найближчих колодязях, де встановлюється пожежний гідрант.

При наявності на магістральних лініях у високих точках “перелому” профілю, в яких може накопичуватися повітря, передбачити установку вантузів для випуску повітря, а в низьких точках – випусків для води (пп.8.12-8.15 [7]) . Випуск повинен передбачатися також в найнижчій точці мережі для спорожнення її після промивки.

В усіх точках кільця, де буде встановлена арматура, підібрати необхідні фасонні частини, які дозволяють змонтувати весь вузол та приєднати його до водопровідних ліній. Номенклатуру та розміри фасонних частин приймають по довідкових даних [13-15]. Якщо діаметр магістральної лінії більше 300 мм., пожежні гідранти встановлюють на відводі від неї, який здійснюється з допомогою розтрубного трійника.

Для сприйняття виникаючих гідравлічних зусиль на поворотах в горизонтальній або вертикальній площині трубопроводів з розтрубних труб чи труб, які з’єднуються муфтами, необхідно передбачати упори (п.8.62 [7]). Упори також встановлюються в колодязях на відгалуженнях від трубопроводів.

Накреслити, використовуючи умовні позначення, всі вузли кільця в масштабі. Довжину фасонних частин та арматури прийняти по [13-15].

Визначити тип (круглий чи прямокутний) кожного колодязя та його розміри. Колодязі передбачають із збірних залізобетоних елементів [13, розд.VIII.8]. Розміри прямокутних колодязів, мм.: 1500 х 2000, 1500 х 2500, 2000 х 2500, 2500 х 2500. Діаметр круглих в плані колодязів, мм.: 1000, 1500, 2000. При розташуванні вузла в колодязі необхідно дотримуватися відстані від елементів фасонних частин до внутрішніх поверхонь колодязя [7, п.8.63]. Якщо вузол не може бути розташований у стандартному колодязі, необхідно розділити його на два вузли, кожний з яких розташувати в окремому колодязі. При цьому слід відкоригувати деталювання цього вузла.

Якщо в колодязі встановлюють пожежний гідрант, відстань від центру пожежного гідранту до внутрішньої поверхні стінки колодязя повинна бути не менше 600 та не більше 900 мм. При неможливості дотримання такої відстані одну з засувок можна винести у окремий колодязь.

На підставі деталювання кільця скласти специфікацію на труби, арматуру, фасонні частини згідно з ГОСТ 21.110-82, яку привести у додатку до розрахунково-пояснювальної записки.

Рис. 4. Деталювання одного кільця мережі

Рисунок 5 – Специфікаця розрахункового кільця

Рис. 6. Деталювання колодязя з лічильником води (1:50)

Рис. 7. План та розріз водопровідного колодязя з гідрантом (1:50)

Розділ 8. Гідравлічний розрахунок водопровідної мережі.

8.1. Обгрунтування характерних режимів роботи мережі та визначення розрахункових годинних та секундних витрат води. Характерні режими, на які повинна розраховуватися мережа, обгрунтовують виходячи з обраної схеми мережі та місця розташування башти з урахуванням вимог [7, п.4.10, 4.11].

У курсовому проекті, зважаючи на відсутність розподілу витрат води по годинам доби із середнім та мінімальним водоспоживанням, мережу слід розраховувати для таких режимів:

- безбаштова схема мережі – режими максимального, мінімального водоспоживання та пожежі при максимальному водоспоживанні;

- схема з баштою на початку мережі – режими максимального водоспоживанння та пожежі при максимальному водоспоживанні;

- мережа з контррезервуаром та схема з баштою в середині мережі - режими максимального водоспоживанння, максимального транзиту води в башту та пожежі при максимальному водоспоживанні.

Для кожного з намічених режимів мережі необхідно визначити годинну та секундну витрати води. Витрата води у години максимального, мінімального водоспоживання та максимального транзиту приймають за таблицею сумарного водоспоживання. Витрата води в башту в годину максимального транзиту:

Q _{макс.тр.} = а Q _{макс.діб.} /100, (25)

де: а – найбільший відсоток надходження води в башту (приймають за таблицею розрахунку регулюючого об’єму водонапірної башти); Q _{макс.діб.} – витрата води у добу найбільшого водоспоживання (приймають за таблицею сумарного водоспоживання).

8.2. Визначення питомих, шляхових, та вузлових витрат. Питомі та шляхові витрати визначають для випадку максимального водоспоживання, вузлові – для кожного з намічених режимів роботи водопровідної мережі.

Питома витрата для і-го району при максимальному водоспоживанні:

q _пит.і. = (Q_i - S Q _ci)/ S l_і, (26)

де: Q_i – повна витрата води, яка відбирається з мережі при максимальному водоспоживанні, л/с.; S Q _ci – сумарна зосереджена витрата в і-му районі, л/с.; S l_і – загальна розрахункова довжина магістральної лінії і-го р-ну, м.

В загальну розрахункову довжину ліній включають тільки ті лінії, які беруть участь в розподілі води. Ділянки мережі, які проходять по незабудованій території, в загальну довжину не включаються. Ділянки мереж на межі двох районів, а також ділянки, які обслуговують споживачів тільки з однієї сторони, враховують в половинному розмірі.

Шляхові витрати ділянок:

Q_шл. = q _пит.і l_діл., (27)

де l_діл. – розрахункова довжина ділянки, яка розглядається (дорівнює повній або половинній довжині ділянки).

Розрахунок шляхових витрат для випадку максимального водоспоживання зводять у табл.16

Таблиця 16.

Визначення шляхових витрат при Q_{макс.год.}

Номер ділянки

Розрахункова довжина ділянки, м, l_діл.

Шляхова витрата Q_шл_., л/с, при максимальному

водоспожи-ванні транзиті води у башту водоспожи-ванні при пожежі 1-2 430 36 20 36 2-3 800 66 38 66 3-4 700 58 33 58 4-5 450 37 21 37 5-6 570 48 27 48 6-7 770 64 36 64 7-8 650* 54 31 54 1-8 370 30 17 30 1-9 830 69 39 69 3-9 430 36 20 36 5-9 450** 37 21 37 7-9 600 50 28 50 Всього 7050 585 331 585

* - фактична довжина зменшується на половину частини ділянки з одностороннім відбором води;

** - фактична довжина зменшується на частину транзитної ділянки.

Оскільки питомі та шляхові витрати для інших режимів роботи мережі пропорційні розрахунковій витраті, їх значення для цих режимів можна не визначати. При цьому вузлові витрати, для інших режимів, можуть бути визначені за коефіцієнтом пропорційності:

К_пі = Q_кі/ Q_і, (28)

де: Q_кі– розрахункова витрата для К-го режиму в і-м районі; Q_і– розрахункова витрата і-го району при максимальному водоспоживанні.

Вузлова витрата для випадку максимального водоспоживання:

Q_вуз. _j.= 0,5 (S Q_шл) _вуз, (29)

де: (S Q_шл)_вуз – сума шляхових витрат ділянок, які примикають до j-го вузла.

Вузлові витрати для інших випадків водоспоживання:

`Q_вуз. _j.= К_пі Q_вуз. _j, (30)

Оскільки при пожежі змінюється тільки зосереджена витрата води на промисловому підприємстві [7, п.2.21], вузлові витрати в цьому випадку будуть такими ж, як при максимальному водорозборі.

Значення вузлових витрат рекомендується зводити у табл.17.

Таблиця 17.

Визначення вузлових витрат

Номер вузла

№ примикаючи ділянок

Вузлові витрати Q_вуз_., л/с, при максимальному

Водоспожи-ванні

Транзиті води у башту

водоспожи-ванні при пожежі S Q_шл Q_вуз S Q_шл Q_вуз Q_вуз 1 1-2, 1-8, 1-9 135 68 76 38 68 2 1-2, 2-3 102 51 58 29 51 3 2-3, 3-4, 3-9 160 80 91 46 80 4 3-4, 4-5 95 47 54 27 47 5 4-5, 5-6, 5-9 122 61 69 34 61 6 5-6, 6-7 112 56 63 32 56 7 6-7, 7-9, 7-8 168 84 95 47 84 8 1-8, 7-8 84 42 48 24 42 9 1-9, 3-9, 5-9, 7-9 192 96 108 54 96 Всього 585 331 585

Критерієм правильності визначення Q_шл та Q_вуз. для випадку максимального водоспоживання є виконання умови:

S Q_шл. = S Q_вуз , (31)

Правильність визначення Q_шл. та Q_вуз.для інших режимів роботи мережі перевіряють за умовою:

S Q_вуз.к= К_пк(S Q_шл)_к., (32)

де К – індекс режиму, який розглядається (транзит або мінімальний водорозбір).

8.3. Початковий потокорозподіл та вихідні розрахункові схеми мережі. При проектуванні початкового потокорозподілу необхідно для всіх розрахункових режимів накреслити без масштабу, але с додержанням конфігурації, схеми мережі, на яких нанести значення всіх вузлових та зосереджених витрат. Розрахункові точки пожежогасіння призначають виходячи з найбільш несприятливого імовірного випадку. При цьому звичайно за точки, в яких відбирають витрати на потреби пожежогасіння, приймають:

вузол, з якого вода подається на підприємство (з розрахунковою витратою, визначеною у відповідності з [7, п.2.23]);

вузол, найбільш віддалений від точки підключення водоводів до мережі.

Решту розрахункових точок розподіляють по території міста так, щоб надмірно не перевантажувати решту дільниць водопровідної мережі.

Рис. 8. Розрахункові схеми відбору води з мережі для випадків:

а – максимальний водорозбір; б – максимальний транзит води у башту;

в – максимальний водорозбір при пожежі.

Підключення підприємства передбачають в двох точках від різних магістралей, але як розрахункову приймають одну найбільш невигідну вузлову точку з повною витратою води на підприємство. Друга точка підключення – резервна.

Після складання схем з вузловими та зосередженими витратами необхідно для всіх розрахункових режимів намітити стрілками напрямки потоків на кожній ділянці, виходячи з подачі води до всіх точок відбору найбільш коротким шляхом.

Попереднє визначення розрахункових витрат по кожній ділянці мережі починають з точок сходу потоків на мережі. Витрату води у вузлі сходу розподіляють по ділянкам водопровідної мережі, які підходять до вузла, довільно, але з дотриманням умови:

S q _і-к – Q_вуз. = 0, (33)

де: S q_і-к – сума витрат води на ділянках, які примикають до вузла, що розглядається; Q_вуз_. – відбір води з вузла, що розглядається.

Крім того, при розподілі витрат по лініях необхідно враховувати обставини, які дозволяють спростити подальші розрахунки та забезпечити достатньо надійну роботу мережі:

по ділянках мережі, які лежать на більш довгому шляху від точки постачання до вузла, що розглядається, призначають меншу витрату, ніж на ділянках, які лежать на більш короткому шляху;

для забезпечення максимальної взаємозаміни ділянок при аварії пропускні можливості паралельно працюючих магістралей повинні бути рівними або близькими.

Розрахункові витрати решти ділянок визначають аналогічно. Для спрощення рекомендується ці витрати розраховувати, переходячи послідовно від ділянки до ділянки проти руху води, починаючи з точки сходу до точки підключення водоводів. Роботу виконують безпосередньо на схемах мережі для всіх розрахункових випадків. При визначенні розрахункових витрат ділянок для випадку пожежі при максимальному водоспоживанні подача з водонапірної башти не враховується, тому що запас води в ній не забезпечує трьохгодинного гасіння пожежі.

Рис. 9. Схеми початкового потокорозподілу для випадків:

а – максимального водорозбору; б – максимального транзиту води у башту;

в – максимального водорозбору при пожежі.

Щоб визначити діаметри ділянок водопровідної мережі, необхідно спочатку визначити значення економічного фактору Е для заданого району будівництва [5, формула (23); 9, формули (17), (18)] та порівняти його із значенням економічного фактору Е _табл., приведеного в таблиці [18]. Якщо Е » Е _табл., то за значенням Е _табл. та відповідній розрахунковій витраті дільниці згідно таблиці [18] визначити його діаметр.

Таблиця 18.

Таблиця 19.

Методом В.Г.Лобачова-Кроса

Більш зручно втрати напору визначати за формулою:

h = i l , (36)

де: і – питомі втрати напору, м., приймають за таблицями [12]; l – довжина ділянки, м.

За формулою (36) розрахунок доцільно виконувати, заповнюючи табл.20:

Таблиця 20.

План міста з промисловими підприємствами

Додаток 2.

Таблиця 1.

Промислові підприємства

Споживачі води

Одиниці

Виміру

Передостаннє число шифру

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Кількість

Завод металоконструкцій: витрата води на одиницю продукції м3 18 20 22 19 21 23 26 24 25 17 кількість продукції, що випускається: І зміна ІІ зміна шт. -/- 50 40 60 50 70 60 50 50 60 60 70 70 55 45 55 65 75 65 60 40 робітники по змінах (холодні цеха), з них 20% працюють в гарячих цехах І зміна ІІ зміна чол -/- 300 280 320 260 240 160 450 330 280 200 400 270 420 350 370 320 290 240 340 300

Примітка: Всі робітники після закінчення зміни приймають душ. Кількість душових приймаємо з розрахунку 10 чоловік на одну душову сітку

Хлібозавод: витрата води на одиницю продукції м3 2 2,5 3 3,5 3 2,5 2 3,5 2,5 3 кількість продукції, що випускається: І зміна ІІ зміна ІІІ зміна шт. -/- -/- 250 225 225 220 200 200 300 250 250 300 250 225 250 225 200 300 275 250 225 250 225 200 220 200 250 300 275 250 250 200 робітники по змінах (холодні цеха), з них 25% працюють в гарячих цехах І зміна ІІ зміна ІІІ зміна чол. -/- -/- 180 110 110 200 120 120 200 140 140 180 130 130 180 150 150 200 180 180 200 200 200 180 180 180 200 200 180 190 180 170

Примітка: 40% робітників після закінчення зміни приймають душ. Кількість душових приймаємо з розрахунку 5 чоловік на одну душову сітку

Гараж: легкових автомашин грузових автомашин шт. -/- 15 200 20 130 25 190 10 170 15 210 25 140 20 160 15 220 25 150 20 180

Таблиця 2.

Розрахункові дані

Одиниці

Передостаннє число шифру

виміру 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Кількість

Густина населення чол./га 130 120 135 130 140 150 140 135 125 145 Поверховість забудови поверхи 5 3 4 3 4 5 4 5 3 4 Ступінь благоустрою житлової забудови

ІІ ст. Внутрішній водопровід, каналізація, ванни з місцевими водонагрівачами

ІІІ ст. Внутрішній водопровід, каналізація, централізоване гаряче водопостачання

Школа-інтернат учні 200 250 300 350 400 300 350 200 250 450 Лазня чол 300 350 400 450 300 400 450 350 500 550 Пральня кг. білизни 700 900 800 850 950 750 650 900 950 850 Миття вулиць га 22 19 20 16 18 21 17 19 15 22 Полив зелених насаджень га 6 4 5 7 4 6 5 7 6 8 Район будівництва

Київська обл.

Дніпропетровська обл.

Одеська обл.

Львівська обл.

Донецька обл.

Глибина промерзання м 1 1 0,9 0,9 0,6 0,6 0,8 0,8 1,1 1,1 Відмітка поверхні землі біля насосної станції м 24 41 12 22 51 97 53 131 62 24

Додаток 3.

Технічне завдання

на курсовий проект «Проектування та розрахунок водопровідної мережі міста»

студенту групи СОВВ -__

1. Район будівництва ________________________________.

2. Густота населення ___ чол./га.

3. Питоме середньодобове водоспоживання ___ л/(чол. х доб.).

4. Ступінь благоустрою житлової забудови______

5. Поверховість забудови, поверхи ______

6. Глибина промерзання ґрунту, м ______

7. Назва підприємства — _________________/_____________________.

8. Кількість продукції, що випускається по змінах, шт: І — __/__, II — __/__, III — __/__.

9. Витрата води на одиницю продукції Q_ПП — ______/_____ м³/доб.

10.Кількість робітників на підприємстві по змінах, N_ПП І — __/__, II — __/__, III — __/__чол.

10. Працюючих у цехах з підвищеним тепловиділенням у % від працюючих в кожну зміну — ___/___

11. Розбивка території міста за родом поверхні, га асфальтові покриття вулиць _______;

зелені насадження _______.

12. Кількість учнів у школі-інтеранті, чол _____

13. Кількість чоловік, що відвідують лазню, чол ____

14. Кількість легкових та грузових машин у гаражі, шт ___/___

15. Вага відпрасованої за день білизни в пральні, кг_____

16. Відмітка поверхні землі біля насосної станції, м _______

17. Генплан №____

18. Джерело водопостачання, місце розташування джерела відносно забудованої території_____________

19. Основне призначення споживаної води______________

Завдання видано «____»________ 20____ р.

Строк виконання проекту____________________

Керівник___________________ Бурим В.О.

Додаток 4.

Приклад оформлення титульного листа для пояснювальної записки студентів денної форми навчання

Міністерство освіти і науки України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

До курсового проекту

з дисципліни “Водопостачання”

Список рекомендованої літератури

1. Державний стандарт України ДСТУ 3008-95.

2. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. - Київ: Держстандарт України, 1995. - 37 с.

3. Строительная климатология и геофизика. Основные положения проектирования. СНиП 2.01.01-82. - М.: Стройиздат, 1982. - 215 с.

4. Абрамов Н.Н. Водоснабжение. - М.: Стройиздат, 1982. - 440 с.

5. Абрамов Н.Н. Водоснабжение. - М.: Стройиздат, 1974. - 480 с.

6. Тугай А.М., Терновцев В.Е. Водоснабжение: Курсовое проектирование. - К.: Вища шк., 1980. - 270 с.

7. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. СНиП 2.04.02-84. - М.: Гос.ком.СССР по делам строительства, 1985. - 134 с.

8. Абрамов Н.Н. Водоснабжение. - М.: Изд-во лит. по строительству, 1967. - 532 с.

9. Внутренний водопровод и канализация зданий. СНиП П-30-76. - М.: Стройиздат, 1977. - 44 с.

10. Абрамов Н.Н., Поспелова М.М. Расчет водопроводных сетей. - М.: Госстройиздат, 1982. - 228 с.

11. Методические указания по расчету водопроводных сетей на ЭВМ ЕС-1022 для студентов специальности 1217 «Рациональное использование водных ресурсов и обезвреживание промышленных сточных вод»/ Сост. Р.А.Бисеров, Н.А.Украинец. - Запорожье: ЗИИ, 1983. - 24 с.

12. Шевелев Ф.А., Шевелев А.Ф. Таблицы для гидравлического расчета водопроводных труб: Справ. пособие. - 6-е изд., доп. и перераб. - М.: Стройиздат, 1984. - 116 с.

13. Москвитин А.С. и др. Справочник по специальным работам. Трубы, арматура и оборудование водопроводно-канализационных сооружений. - М.: Изд-во лит. по строительству. 1970. - 528 с.

14. Справочник по специальным работам. Монтаж систем внешнего водоснабжения и канализации / Под ред. А.К.Перешивкина . - М.: Стройиздат, 1965. - 544 с.

15. Водоснабжение населенных мест и промышленных предприятий: Справочник проектировщика / Под ред. И.А.Назарова. - М.: Стройиздат, 1977. - 288 с.

16. Укрупненные нормы водопотребления и водоотведения для различных отраслей промышленности / СЭВ, ВНИИ ВОДГЕО Госстроя СССР. - М.: Стройиздат, 1978. - 590 с.

17. Насосы: Каталог-справочник. - М.: Главхиммаш, 1969. - 360 с.

18. Генеральные планы промышленных предприятий. СНиП ІІ-89-80*

Методичнi вказiвки до виконання курсового проекту на тему “Проектування та розрахунок водопровідної мережі міста” з дисципліни “ВОДОПОСТАЧАННЯ” для студентів спеціальності 6.092100 «Споруди та обладнання водопостачання і водовідведення» денної форми навчання.

УКЛАДАЧІ: Бурим Віктор Олександрович,

Кіріченко Павло Сергійович.

Реєстрац. №__________

Підписано до друку 2010 р.

Формат А 5

Обсяг 54 стор.

Тираж прим.

Видавничий центр КТУ,

вул. ХХІІ партз’їзду, 11,

м. Кривий Ріг

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту на тему

“Проектування та розрахунок водопровідної мережі міста”

з дисципліни “ВОДОПОСТАЧАННЯ”

для студентів спеціальності 6.092100

«Споруди та обладнання водопостачання і водовідведення»

денної форми навчання

Кривий Ріг

2010

Укладачі: Бурим В.О., ст. викладач,

Кіріченко П.С., асист. каф.

Відповідальний за випуск: Голишев О.М., д.т.н, проф.

Рецензент: Задорожній С.І., к. т. н.

РОЗГЛЯНУТО СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри на засіданні вченої ради

теплогазоводопостачання, будівельного факультету.

водовідведення і вентиляції. Протокол № від 2010 р.

Протокол № від 2010 р.

Вступ

Завдання

При розробці проекту потрібно:

- визначити розрахункове водоспоживання;

- накреслити план міста з промисловими підприємствами;

- вибрати місце розташування водонапірної башти;

- скласти розрахункову схему водопровідної мережі та виконати її гідравлічний розрахунок;

- визначити висоту водонапірної башти та об’єм її бака;

- розрахувати необхідну ємність регулюючих резервуарів чистої води на водозабірно-очисних спорудах (ВОС);

- побудувати профілі водоводів від НС-ІІ до найвіддаленішої та найвище розташованої (диктуючої) точки;

- накреслити монтажну схему одного магістрального кільця та скласти для нього специфікацію;

- накреслити план і розріз одного вузлового колодязя.

Вихідні дані

3. Дані до розрахунку водоспоживання приведені в додатку 2.

4. Умови проектування та будівництва приведені в додатку 2.

Склад, зміст, трудомісткість та правила

Дата: 2019-02-02, просмотров: 504.

12 3 4 5 6 7 8 Следующая ⇒