Витрата води на зовнішнє пожежогасіння в населеному пункті на одну пожежу, л / с

Забудова будівлями заввишки до 2 поверхів включно незалежно від ступеня їх вогнестійкості

Забудова будівлями заввишки три поверхи і вище незалежно від ступеня їх вогнестійкості

до 1

 

1

5

10

більше 1 до 5

1

10

10

більше 5 до 10

1

10

15

більше 10 до 25

2

10

15

більше 25 до 50

2

20

25

           

 

До розрахункової кількості одночасних пожеж включаються також пожежі на промислових підприємствах, розташованих у межах населеного пункту. Розрахункова витрата на пожежу приймається за таблицею 10.

 

Таблиця 10.

Ступінь вогне - стійкості будівлі

Категорія приміщень по пожежній безпеці

Витрата води на одну пожежу (л / с), при об'ємі будівель, тис. м3

До 3

3 - 5

5 - 20

20 - 50

50 - 200

200 - 400

400 - 600

І та ІІ

Г, Д

10 10 10 10 15 20 25

А, Б, В

10 10 15 20 30 35 40

ІІІ

Г, Д

10 10 15 25 35 - -

В

10 15 20 30 40 - -

 

При визначенні витрати води на зовнішнє пожежогасіння для заводу металоконструкцій та хлібозаводу виходять із ступеня вогнестійкості будівлі та категорії приміщень підприємства по пожежній безпеці:

для заводу металоконструкцій – ІІІ ступінь вогнестійкості і категорія В;

для хлібозаводу – ІІІ ступінь вогнестійкості і категорія Г.

Повна витрата води на пожежогасіння, крім витрати на зовнішнє пожежогасіння, повинна містити в собі витрату води на внутрішнє пожежогасіння із розрахунку 2 струменя по 2,5 л/с [9].

Для об’єднаного водопроводу, що обслуговує населений пункт та промислове підприємство, кількість одночасних зовнішніх пожеж приймається:

при кількості населення в населеному пункті до 10 тис. чол. та площі промислового підприємства до 150 га – 1 пожежа (по найбільшій витраті на підприємстві чи в населеному пункті);

при кількості населення в населеному пункті від 10 до 25 тис. чол. та площі промислового підприємства до 150 га – 2 пожежі (обидві на підприємстві чи обидві в населеному пункті - по найбільшій витраті).

 

Розділ 5. Режим водоспоживання міста.  Обгрунтувати режими споживання води на різні потреби та скласти можливий графік водоспоживання міста в цілому. Для призначення режиму споживання води на господарсько-питні потреби кожного району міста визначити максимальний коефіцієнт годинної неравномірності:

 

                                      Кі г.макс. = aі макс. bі макс. ,                              (10)

 

де a і макс. – коефіцієнт, який враховуює ступінь благоустрою житлової забудови, режим роботи підприємств та інші місцеві умови [7]:

                                            a і Макс =1,2-1,4;

b і макс.  – коефіцієнт , який враховує чисельність мешканців в районі, який приймається за таблицею 11.

Таблиця 11.

Коефі-цієнт

Число споживачів, тис. чол.

1 1,5 2,5 4 6 10 20 50 100 300 1000 і більше  bmax 2 1,8 1,6 1,5 1,4 1,3 1,2 1,15 1,1 1,05 1  bmin 0,1 0,1 0,1 0,2 0,25 0,4 0,5 0,6 0,7 0,85 1

 

 

Розрахований за формулою (10) Кі г.макс. зрівняти з найближчим коефіцієнтом годинної неравномірності К і г.табл., приведеним в таблиці 12.  

Таблиця 12.

Години доби

Годинна витрата води у % від добової

населений пункт при коефіцієнті годинної нерівномірності водоспоживання

лазні,

пральня

школи-інтернати

на полив та миття вулиць

1,25

1,3

1,35

1,5

1,7

2

2,5

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

 0 - 1

3,35

3,2

3

1,5

1

0,75

0,6

  -

0,15

  -

 1 - 2

3,25

3,1

3,2

1,5

1

0,75

0,6

  -

0,15

  -

 2 - 3

3,35

3,2

2,5

1,5

1

1

1,2

  -

0,15

  -

 3 - 4

3,2

3,2

2,6

1,5

1

1

2

  -

0,15

  -

 4 - 5

3,25

3,2

3,5

2,5

2

3

3,5

  -

0,15

  -

 5 - 6

3,4

3,4

4,1

3,5

3

5,5

3,5

  -

0,25

12,5

 6 - 7

3,85

3,8

4,5

4,5

5

5,5

4,5

  -

0,3

12,5

 7 - 8

4,45

4,6

4,9

5,5

6,5

5,5

10,2

  -

30

12,5

 8 - 9

5,2

5,4

4,9

6,25

6,5

3,5

8,8

6,25

6,8

12,5

 9 - 10

5,05

5

5,6

6,25

5,5

3,5

6,5

6,25

4,6

  -

 10 - 11

4,85

4,8

4,9

6,25

4,5

6

4,1

6,25

3,6

 -

 11 - 12

4,6

4,6

4,7

6,25

5,5

8,5

4,1

6,25

2

  -

 12 - 13

4,6

4,5

4,4

5

7

8,5

3,5

6,25

3

  -

 13 - 14

4,55

4,4

4,1

5

7

6

3,5

6,25

3

  -

 14 - 15

4,75

4,6

4,1

5,5

5,5

5

4,7

6,25

3

  -

 15 - 16

4,7

4,6

4,4

6

4,5

5

6,2

6,25

3

12,5

 16 - 17

4,65

4,4

4,3

6

5

3,5

10,4

6,25

4

12,5

 17 - 18

4,35

4,3

4,1

5,5

6,5

3,5

9,4

6,25

3,6

12,5

 18 - 19

4,4

4,4

4,5

5

6,5

6

7,3

6,25

3,3

12,5

 19 - 20

4,3

4,5

4,5

4,5

5

6

1,6

6,25

5

  -

 20 - 21

4,3

4,5

4,5

4

4,5

6

1,6

6,25

2,6

  -

 21 - 22

4,2

4,8

4,8

3

3

3

1

6,25

18,6

  -

 22 - 23

3,75

3,8

4,6

2

2

2

0,6

6,25

1,6

  -

 23 - 24

3,7

3,7

3,3

1,5

1

1

0,6

6,25

1

  -

Разом

100

100

100

100

100

100

100

100

100

100

 

У випадку збігу значень, які порівнюються, розподіл витрати води на господарсько-питні потреби по годинах доби, визначений у відсотках, приймається рівним табличному. У випадку розбіжності розподілу води по годинах доби приймається у відповідності з найближчим табличним коефіцієнтом. При цьому значення витрати у відсотках від Q доб. в годину максимального водоспоживання повинно бути замінено значенням:

 

                                                     Р ск = К і г.табл. 4,17,                         (11)

 

де Р ск – витрата води в годину максимального водоспоживання у відсотках від Q доб.макс.і.

 

Щоб після такої заміни не порушився добовий баланс, необхідно скоригувати (зменшити при Кі г.макс > К і г.табл або збільшити при Кі г.макс < К і г.табл) витрати води в години з середнім водоспоживанням. Кількість годин, на протязі яких коригуються витрати, студенти мають приймати на свій розсуд (зазвичай 2-3 год.)

Прийняті режими розподілу витрат води на господарсько-питні потреби для кожного району записують у відповідні колонки таблиці сумарного водоспоживання міста [6; 8]. За відсотковим розподілом добових витрат визначають витрату води для кожної години, м3:

 

                                           Q = Рі Qі доб.макс / 100 ,                                      (12)

 

де: Рі – значення і-тої годинної витрати, %; Qі доб.макс – максимальна витрата для і-го району міста, м3/доб.

 

Миття вулиць, майданів і поливання зелених насаджень виконується в години мінімального і середнього водоспоживання: з 5 до 9 та з 15 до 19 години (всього 8 годин за добу). Годинна витрата води на поливку:

 

                                           Qг.пол = Q доб.пол / Т пол,                                  (13)

 

де: Q доб.пол. – витрата води на поливку (силами двірників або машинами), м3/доб;

Т пол – тривалість поливки, г.

При проектуванні водопровідної мережі для реального об’єкту режим витрати води на поливку вулиць та зелених насаджень приймають за даними дослідження. Враховуючи вплив режиму поливки на режим роботи водопровідної мережі та насосної станції ІІ підйому, режим поливки доцільно передбачити таким чином, щоб виключити розбір води на поливку в години максимального водоспоживання.

Робота шкіл-інтернатів цілодобова. Витрата води лазні та пральні приймається рівномірною впродовж 16 годин.

Режим використання води на промисловому підприємстві залежить від виду споживання.

При побудові розрахункових графіків відбору води з мережі міста промисловим підприємством для реального проекту необхідно за узгодженням з технологами підприємства передбачити заходи, які виключають збіг у годинах максимальних відборів води на різні потреби (шляхом використання регулюючих ємностей з рівномірним або автоматичним їх заповненням по заданому режиму регулювання тощо).

Для господарсько-питного водоспоживання на виробництві коефіцієнт годинної нерівномірності приймають: в гарячих цехах – 2,5, в холодних – 3.

Розподіл витрат води по годинам зміни у відсотках від загальної витрати води за зміну приведений в табл.13:

Таблиця 13.

Дата: 2019-02-02, просмотров: 113.