В процесі експлуатації основні засоби зношуються, тобто поступово втрачають свою вартість. Отже, знос — це поступова втрата вартості основних засобів, що експлуатуються. Розрізняють фізичний та моральний знос.
Фізичний знососновних засобів відбувається в результаті їх експлуатації (зношуються окремі частини об'єкта і весь об'єкт).
На розміри фізичного зносу впливають фактори:
1) ступінь навантаження виробничих основних засобів;
2) якість основних засобів;
3) особливості технологічного процесу і ступінь захисту основних засобів від впливу зовнішніх умов (температура, вологість, опади);
4) агресивність середовища, в якому експлуатуються основні засоби (контакт та вплив хімічних речовин);
5) якість догляду за основними засобами;
6) кваліфікація працівників, і їх ставлення до основних засобів.
Моральний зноснастає в результаті науково-технічного прогресу. Основні засоби стають відсталими за своєю технічною характеристикою та економічною ефективністю.
На сучасному етапі велику увагу слід приділяти моральному зносу, оскільки основні засоби старіють морально швидше ніж фізично. Наприклад, комп'ютери, технологічне обладнання та ін.
Вартісним еквівалентом зносу є амортизація.
П(С)БО 7 «Основні засоби»визначено основні облікові терміни та встановлено методику нарахування і відображення в обліку суми нарахованого зносу. Значення термінів приводиться нижче.
Зноснеоборотних активів — сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.
Амортизація— систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання.
Вартість, яка амортизується— це первісна або переоцінена вартість за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість— сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).
Термін корисного використання— очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).
Термін корисного використання об'єкта встановлюється підприємством з врахуванням таких чинників:
— передбачувана інтенсивність використання об'єкта підпри-мством з урахуванням його потужності або продуктивності;
— фізичний або моральний знос, що передбачається;
— правові чи інші обмеження стосовно термінів використання об'єкта, тощо.
Норма амортизації— доля вартості основних засобів, що переноситься на готову продукцію за певний проміжок часу, як правило за рік (річна норма) та місяць (місячна норма).
Об'єктами амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).
Зважаючи на те, що одиницею обліку основних засобів є кожний окремий об'єкт, то і амортизація нараховується на кожний окремий об'єкт основних засобів.
Нарахувати амортизацію — значить визначити (розрахувати) ту частину вартості об'єкта, яка повинна бути віднесена до витрат поточного періоду.
При нарахуванні амортизації треба дотримуватись таких основних правил:
1. Амортизація нараховується тільки на власні основні засоби.
2. Не нараховується на такі об'єкти:
— земля, незавершені капітальні вкладення;
— основні засоби, що взяті в операційну оренду;
— основні засоби, що взяті на тимчасове зберігання;
— основні засоби, що перебувають на реконструкції, модернізації, добудові, дообладнанні, на консервації. На час проведення цих робіт нарахування амортизації призупиняється, а після завершення — відновлюється.
3. Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні його активом і зарахуванні на баланс.
Термін корисного використання об'єкта переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від використання об'єкта. Наприклад, після проведення добудови, реконструкції та інше. Амортизація в цьому випадку нараховується виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного замісяцем зміни строку корисного використання.
У випадках, коли об'єкт повністю амортизований, але ще експлуатується, то він може бути переоцінений відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби».Призначена керівником комісія визначає його нову справедлива вартість, новий термін експлуатації та встановлює метод нарахування амортизації по цьому об'єкту.
4. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт став придатним для корисного використання, тобто, після зарахування на баланс.
5. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта, а також при переведенні його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.
6. Нараховується амортизація щомісяця, а підприємства із сезонним характером виробництва мають право річну суму амортизації нараховувати протягом періоду роботи в звітному році.
7. Підприємство самостійно обирає методи нарахування амортизації з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Якщо очікуваний спосіб отримання економічних вигод змінюється, обирається інший метод нарахування амортизації.
Якщо за вибраним методом розраховується річна сума амортизації, то сума за місяць визначається діленням річної суми амортизації на 12 місяців.
Методи та порядок нарахування амортизації і відображення її в обліку регулюється П(С)БО 7 «Основні засоби».
Під методом нарахування амортизаціїслід розуміти розподіл вартості основних засобів за роками їх служби у певному системному порядку.
П(С)БО 7 «Основні засоби»встановлює 6 методів нарахування амортизації:
1 — метод прямолінійного нарахування;
2 — метод зменшення залишкової вартості;
3 — метод прискореного зменшення залишкової вартості;
4 — кумулятивний;
5 — виробничий;
6 — згідно з податковим законодавством.
Метод прямолінійного нарахування.За цим методом річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу його використання.
Формула буде мати вигляд:
Sа = Аварт 
Т, (9.6)
абоSа = (ПП - Лв) Т, (9.7)
де Sа— річна сума амортизації;
Аварт— вартість, що амортизується;
Т — термін корисного використання;
Пв. _ первісна вартість;
Лв. — ліквідаційна вартість.
Можна використати іншу формулу:
Sа= На • Аварт, (9.8)
де На — річна норма амортизації в %;
На = 1 Т • 100% (9.9)
Наприклад, Первісна вартість об'єкта 60 000,00 грн. Ліквідаційна — 8000,00 грн. Термін корисного використання — 5 років.
Річна сума амортизації буде становити 10 400,00 грн (52 000,00 / 5).
Щомісячна сума амортизації буде визначатись діленням річної суми — 10400,00 грн на 12 і буде становити 866,66 грн.
Метод зменшення залишкової вартості.За цим методом річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.
Річна норма амортизації визначається за формулою:
На = 1 
(9.10)
де Т — термін корисного використання об'єкта;
На — річна норма амортизації;
Лв -ліквідаційна вартість
Пв — первісна вартість;
Зв — залишкова вартість.
У першому році при використанні цього методу амортизується первісна вартість, а в послідуючі роки — залишкова. Річна сума амортизації (Sа) визначається за формулою:
— для першого року:
Sа = На 
Пв (9.11)
— для наступних років:
Sа = На Зв (9.12)
Щомісячна сума амортизації визначається діленням річної суми на 12.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості.За цим методом річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкта і подвоюється.
Річна норма амортизації визначається за формулою:
На = 1 
Т • 2, (9.13)
Річна сума амортизації буде становити:
— для першого року експлуатації:
Sа = Пв • На (9.14)
— для другого і наступних років:
Sа= Зв • На (9.15)
Щомісячна сума визначається діленням річної суми на 12.
Кумулятивний метод. За цим методом річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується та кумулятивного коефіцієнта.
Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів на суму числа років його корисного використання. Тобто кумулятивний коефіцієнт є нормою амортизації і визначається щороку.
Його можна визначити за формулою:
Кі = Та (N1 + N2 + ... + Nn) (9.16)
де Кі— кумулятивний коефіцієнт;
Та — число років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання.
Він буде різний для кожного року. Наприклад, якщо термін використання об'єкта 10 років, то для першого року нарахування амортизації Т1= 10, для другого T2 = 9, третього T3 = 8 і т. д.
N1, N2 числа років використання об'єкта. Для нашого прикладу сума чисел років корисного використання складе: 1 + 2 + 3 + 4 + + 5 + 6 + 7 + 8 + 9 +10 = 55. Це число для кожного року у формулі буде постійним.
Річна сума амортизації визначається за формулою:
Sа = Ав х Кі, (9.17)
де Ав — вартість, що амортизується.
Щомісячна сума амортизації визначається діленням річної суми на 12.
Виробничий метод.За цим методом щомісячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості яка амортизується на загальний обсяг продукції (робіт, послуг) який підприємство очікує виробити із використанням цього об'єкта за весь період його використання.
На сільськогосподарських підприємствах цей метод може застосовуватись до тракторів (на 1 ум. ет. га), автомобілів (на 1 км пробігу), сільськогосподарських машин (на 1 га площі).
Послідовність дій по нарахуванню амортизації за виробничим методом наступна:
1) визначається виробнича ставка амортизації на одиницю продукції (робіт, послуг);
2) нараховується амортизація за поточний місяць множенням ставки амортизації на виконаний обсяг робіт (послуг), отриману продукцію в поточному місяці.
Метод нарахування амортизації згідно з податковим законодавством.
Підприємство може використати норми амортизації та метод нарахування амортизації за встановленим податковим законодавством. Але при цьому в бухгалтерському обліку слід дотримуватись вимог П(С)БО 7 «Основні засоби»щодо формування первісної та залишкової вартості, які з вимогами Закону України «Про оподаткування підприємств» не співпадають.
З метою встановлення норм амортизації основні фонди поділяються на чотири групи:
група 1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;
група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;
група 3 — будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;
група 4 — електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів). Термін «комп'ютерна програма» розуміється у значенні, наведеному у законодавстві з питань охорони авторських та суміжних прав.
Норми амортизації встановлені у відсотках до балансової (залишкової) вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду (в розрахунку на квартал):
1 група — 2 %; 3 група — 6 %;
2 група — 10 %; 4 група — 15 %.
До цих груп включають витрати на придбання та створення основних засобів, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення та вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення, а також витрат на поліпшення основних засобів (проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації тощо).
Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:
— придбання і відгодівлю продуктивної худоби;
— вирощування багаторічних плодоносних насаджень;
— придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;
— утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.
Бухгалтерський облік зносу основних засобів ведеться на пасивному рахунку 13 «Знос (амортизація) основних засобів».Він має субрахунки:
• 131 «Знос основних засобів»;
• 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;
• 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»;
• 134 «Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів».
За кредитом цих рахунків відображається нарахування амортизації та індексації зносу (накопиченої суми амортизації) необоротних активів, а за дебетом — зменшення суми зносу (накопиченої амортизації) внаслідок вибуття основних засобів, уцінки зносу.
Аналітичний облік зносу (накопиченої амортизації) необоротних активів ведеться відповідно за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів.
Нарахування амортизації відображається в документі бухгалтерського складання: відомість або розрахунок нарахування амортизації. В залежності від вибраного способу амортизації форми розрахунків можуть бути різними. Проте в ньому повинні бути такі дані:
— назва об'єкта та його класифікаційна група;
— первісна та залишкова вартість;
— річна норма амортизації;
— сума амортизації на рік та на місяць;
— об'єкт витрат, кореспондуючий рахунок.
Дані про нарахований знос обов'язково слід заносити в реєстри аналітичного обліку для того, щоб можна було визначити суму зносу кожного об'єкта та його залишкову вартість.
Для журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах встановлені такі форми документів:
1. ф. 10-2.5 «Розрахунок нарахування амортизації основних засобів за прямолінійним методом на початок року».
2. ф. 10-2.6 «Розрахунок нарахування амортизації основних засобів по тих, що надійшли або, що вибули».
3. ф. 10-2.7 «Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів».
4. ф. 10-2.8 «Відомість нарахування амортизації за методом, передбаченим податковим законодавством».
В цих реєстрах амортизація нараховується за місяць за кожним об'єктом (групі об'єктів) і одночасно розподіляється на об'єкти витрат.
Таблиця 9.3
Дата: 2016-09-30, просмотров: 214.
