ТЕХНІКА ДУОДЕНАЛЬНОГО ЗОНДУВАННЯ
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

( НА ФАНТОМІ )

ТРИФАЗНЕ ЗОНДУВАННЯ

Оснащення:

1) стерильний дуоденальний зонд;

2) штатив із пробірками;

3) лоток;

4) стерильний шприц ємкістю 10 мл;

5) ентеральні подразники:

33% розчин магнію сульфату — 50 мл;

40% розчин глюкози — 50 мл;

40% розчин ксиліту або сорбіту — 50 мл; оливкова або кукурудзяна олія — 50 мл; два сирих жовтки курячих яєць;

6) пітуїтрин — 5 ОД (парентеральний подразник);

7) 10% розчин кальцію хлориду в ампулах;

8) грілка з теплою водою;

9) валик із ковдри або подушка;

10) рушник, фартух із пластикату, гумові рукавички;

11) клейонка;

12) низький стільчик.

 

Протипоказаннями до проведення дуоденального зондування є: гострий холецистит, загострення виразкової хвороби шлунка, два­надцятипалої кишки, звуження стравоходу, спричинене пухлиною або рубцями, варикозне розширення вен стравоходу.

 

Підготовка хворого до дуоденального зондування

За 2—3 дні до обстеження потрібно вилучити з раціону хворо­го продукти, які призводять до виникнення метеоризму: капус­ту, картоплю, молоко. Напередодні йому дають атропін у краплях (10 крапель 0,1% розчину атропіну сульфату). Дуоденальне зон­дування проводять натще.

 

Послідовність дій під час виконання процедури

Уведення дуоденального зонда у дванадцятипалу кишку

1. Процедуру здійснюйте в гумових рукавичках і фартусі.

2. У дохідливій формі поясніть хворому необхідність та по­слідовність проведення процедури.

3. Визначте відстань, на яку треба ввести зонд. У положенні стоячи виміряйте у хворого відстань від пупка до різців (ця вели- чина відповідає першій позначці на зонді) і додайте відстань від різців до вушної часточки або довжину долоні (відповідає другій позначці на зонді).

4. Хворого посадіть на кушетку.

5. Чисто вимитими руками візьміть зволожений водою сте­рильний зонд. Правою рукою — на відстані 10—15 см від оливи, лівою — підтримуйте вільний кінець зонда.

Уведіть оливу за корінь язика, запропонуйте хворому зро­бити кілька ковтальних рухів і глибоко дихати, а в цей час просо­вуйте зонд у глотку. Якщо з’явилися позиви до блювання, хворий повинен припинити ковтання, губами затиснути зонд і глибоко

дихати через ніс.

1. Хворий ковтає зонд повільно, щоб він не скрутився

2. Коли зонд досягне шлунка (це відповідає першій познач­ці на зонді), перевірте його положення шляхом аспірації вмісту шприцом. При цьому в шприц надходить світлий вміст шлунка з кислою реакцією (змочений лакмусовий папірець червоніє).

3. Потім хворий ходить по кімнаті й поступово протягом ЗО хв ковтає зонд до другої позначки. Олива зонда повинна пройти че­рез воротар шлунка.

4. За допомогою повітряного поштовху визначте місце зна­ходження зонда. Покладіть хворого на спину і за допомогою шпри­ца введіть 10 см3 повітря. Якщо хворий відчує поштовх у право­му підребер’ї, це означає, що олива знаходиться в дванадцятипа­лій кишці. Якндо поштовх хворий відчуває в надчеревній ділянці, це означає, що зонд скрутився і знаходиться в шлунку. У такому разі відтягніть зонд до першої позначки і запропонуйте хворому знову поступово ковтати зонд до другої позначки.

5. Покладіть хворого на правий бік на кушетку без подушки, під голову підстеліть рушник, під таз покладіть валик, а під праве підребер’я гарячу грілку.

6. Нижче від рівня розташування хворого на низькому стіль­чику або спеціальній підставці встановіть штатив з пробірками, лоток і шприц.

7. У разі потрапляння оливи в дванадцятипалу кишку із зон­да самостійно виділяється рідина жовтуватого кольору. Зовніш­ній кінець зонда опустіть у пробірку. Перші порції жовчі мутні, оскільки вони містять домішки шлункового вмісту. Потім виді­ляється прозора рідина світло-жовтого кольору лужної реакції. За 20—30 хв виділяється близько 15—40 мл першої порції (А) вмісту дванадцятипалої кишки.

Якщо ви впевнені, що зонд знаходиться в дванадцятипалій кишці, а жовч не виділяється, то введіть підшкірно 1 мл 0,1% роз­чину атропіну сульфату, який сприяє розкриттю сфінктера за­гальної жовчної протоки.

8. Для одержання порції В (міхурової жовчі) через зонд по­ступово за допомогою циліндра шприца введіть один з ентераль- ііих подразників (50 мл 33% розчину магнію сульфату, підігріто­го до 38 °С, оливкову або кукурудзяну олію, 40% розчин глюкози або ксиліту) і накладіть затискувач, хворий при цьому лежить на спині протягом 10 хв.

Подразником може бути 5 ОД пітуїтрину, уведеного внутріш- пьом’язово.

9. Потім покладіть хворого знову на правий бік, відкрийте зонд, і з нього почне надходити більш густа і в’язка жовч темно-оливкового кольору. У нормі вона виділяється у кількості 50—60 мл протягом 20—30 хв.

У разі застійних явищ у жовчному міхурі порція В може збіль­шуватися і, навпаки, у разі хронічного холециститу кількість жовчі цієї порції може зменшуватися.

10. Після другої порції з’являється печінкова жовч — пор­ція С. Вона світло-лимонного кольору, прозора, без домішок.

11. Після одержання третьої порції витягніть зонд.

12. Позначте пробірки з жовчю (А, В, С) і відправте до лабо­раторії якомога швидше у зв’язку з продовженням дії ферментів, які руйнують клітинні елементи. Дуоденальний вміст відправте до лабораторії в спеціальному ящику — контейнері.

13. Продезінфікуйте використане обладнання

14. Вимийте та висушіть руки

Запам’ятайте!

1. У разі появи крові в дуоденальному вмісті зондування припиніть і повідомте лікаря.

2. Розчин магнію сульфату не всі хворі сприймають добре: у одних виникає біль у правому підребер’ї, у інших — пронос. У та­кому разі 33% розчин магнію сульфату слід замінити на інший ентеральний подразник. Розчин магнію сульфату також не реко­мендується призначати хворим з колітами зі схильністю до про- посів.

3. Якщо немає можливості відправити порції жовчі до лабо­раторії, додайте в кожну пробірку 5—8 крапель 10% розчину фор­маліну, який припиняє дію ферментів.

4. Якщо перше зондування не дало позитивних результатів, то перед повторним зондуванням протягом трьох днів хворий приймає: один раз на ніч по 6 крапель 0,1% розчину атропіну сульфа­ту за призначенням лікаря.

Надання допомоги у разі можливого ускладнення. Концентрова­ний (33%) розчин магнію сульфату спричинює не тільки випорож­нення жовчного міхура, але й сильно подразнює центри вегетатив­ної нервової системи, у результаті чого у хворих може спостерігати­ся слабкість, запаморочення, серцебиття, зниження артеріального тиску. У такому випадку хворому введіть внутрішньовенно повіль­но 10 мл 10% розчину кальцію хлориду, який є антагоністом маг­нію сульфату.

 

 


 

 

П’ЯТИФАЗНЕ ЗОНДУВАННЯ

Оснащення :

1. секундомір,

2. дуоденальний зонд,

3. шприц для ін’єкцій,

4. штативз пробірками,

5. валик,

6. грілку,

7. затискач,

8. лакмусовий папірець,

9. 33% розчинмагнію сульфату або 40% розчин глюкози,

10. 0,1% розчин атропінсульфату,

11. гумові рукавички,

12. рушник.

 

 

Підготовка пацієнта

• Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції.

 

• Виключіть за 2-3 дні до дослідження з раціону пацієнта продукти, що спричиняють газоутворення (молоко, вершки, сметана, фрукти, овочі в т.ч. бобові) і організуйте напередодні дослідження о 18 год

 

• легкозасвоювану вечерю (гречану, вівсяну або ін. кашу, сухарі з білого хліба, нежирні м’ясні страви, зготовлені на пару).

 

 

• Дайте пацієнту увечері випити 10 крапель 0,1% розчину атропіну сульфату, а перед сном ложку меду і покладіть теплу грілку під праве

підребер’я та попередіть його про те, що зондування проводиться натще.

 

• Направте пацієнта в зондову кімнату.

 

 

Послідовність дій під час виконання процедур

1. Посадіть пацієнта на кушетку.

2. Застеліть рушником шию і груди пацієнта.

3. Одягніть гумові рукавички.

4. Візьміть дуоденальний зонд і виміряйте відстань від різців до пупка, зробіть першу позначку (відповідає розміщенню оливи в кардіальній частині шлунка).

5. Додайте до першої позначки відстань від різців до мочки вуха і зробіть другу позначку (відповідає розміщенню оливи в пілоричній частині шлунка).

6. Додайте до другої позначки 10-15 см і зробіть третю позначку (відповідає розміщенню оливи в місці впадіння загальної жовчної протоки в дванадцятипалу кишку).

7. Візьміть лівою рукою на відстані 10-15 см від оливи зволожений зонд.

8. Покладіть оливу за корінь язика і запропонуйте пацієнту зробити кілька ковтальних рухів і глибоко дихати через ніс, а в цей час повільно просувайте зонд до першої позначки.

9. Аспіруйте шприцом вміст і перевірте його реакцію на лакмусовому папірці.

10. Введіть поступово зонд до другої позначки.

11. Попросіть пацієнта походити по кімнаті протягом 15-20 хв.

12. Покладіть пацієнта на правий бік, на кушетку без подушки.

13. Покладіть пацієнту під таз валик.

14. Підкладіть під праве підребер’я грілку, обгорнуту рушником.

15. Скажіть пацієнту зігнути ноги в колінах і продовжувати повільно ковтати зонд до третьої мітки.Визначте місце перебування оливи (введенням через зонд шприцомповітря або відсмокчіть шприцом вміст і перевірте його реакцію на лакмусовому папірці) і переконайтесь, що олива зонда перебуває в дванадцятипалій кишці.

16. Якщо протягом тривалого часу зонд не потрапляє у

дванадцятипалу кишку, введіть підшкірно 1 мл 0,1% розчину атропіну сульфату.

17. Покладіть штатив з пробірками біля кушетки нижче рівня пацієнта, опустіть вільний кінець зонда в пробірку

18. Визначте час І фази (до 16 хв): від початку і до припинення виділеннясвітло-жовтого дуоденального вмісту (отримана жовч із загальної жовчної протоки).

19. Введіть через зонд подразник (40% розчин глюкози або 33% розчин магнію сульфату, підігрітий до 38°С) та перекладіть його вільний кінець у наступну пробірку.

20. Визначте час II фази (3-5 хв): від моменту введення подразника до моменту виділення світлої жовчі (фаза закритого сфінктера).

21. Визначте час III фази (3-5 хв): від початку виділення світло-жовтої жовч] із загальної жовчної протоки до початку виділення темно- оливкової міхурової жовчі ("Порція - А").

22. Перекладіть вільний кінець зонда в наступну пробірку при появі темно-оливкової міхурової жовчі ("Порція - В") - це IV фаза - жовч з жовчного міхура.

23. Визначте час IV фази (25-30 хв): від початку виділення темно- оливковоїміхурової жовчі до початку виділення золотистої печінкової жовчі.

24. Перекладіть вільний кінець зонда в наступну пробірку і проведіть V фазу: зберіть печінкову жовч золотистого кольору ("Порцію - С").

25.Запропонуйте хворому після закінчення зондування широко відкрити рот і витягніть зонд.

26.Напишіть направлення і відправте пробірки з жовчю в лабораторію.

27. Промийте зонд під проточною водою і простерилізуйте.

28. Вимийте та висушить руки.

 

Практична навичка

 


Дата: 2016-09-30, просмотров: 800.