Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
( НА ФАНТОМІ )
ТРИФАЗНЕ ЗОНДУВАННЯ
Оснащення:
1) стерильний дуоденальний зонд;
2) штатив із пробірками;
3) лоток;
4) стерильний шприц ємкістю 10 мл;
5) ентеральні подразники:
33% розчин магнію сульфату — 50 мл;
40% розчин глюкози — 50 мл;
40% розчин ксиліту або сорбіту — 50 мл; оливкова або кукурудзяна олія — 50 мл; два сирих жовтки курячих яєць;
6) пітуїтрин — 5 ОД (парентеральний подразник);
7) 10% розчин кальцію хлориду в ампулах;
8) грілка з теплою водою;
9) валик із ковдри або подушка;
10) рушник, фартух із пластикату, гумові рукавички;
11) клейонка;
12) низький стільчик.
Протипоказаннями до проведення дуоденального зондування є: гострий холецистит, загострення виразкової хвороби шлунка, дванадцятипалої кишки, звуження стравоходу, спричинене пухлиною або рубцями, варикозне розширення вен стравоходу.
Підготовка хворого до дуоденального зондування
За 2—3 дні до обстеження потрібно вилучити з раціону хворого продукти, які призводять до виникнення метеоризму: капусту, картоплю, молоко. Напередодні йому дають атропін у краплях (10 крапель 0,1% розчину атропіну сульфату). Дуоденальне зондування проводять натще.
Послідовність дій під час виконання процедури
Уведення дуоденального зонда у дванадцятипалу кишку
1. Процедуру здійснюйте в гумових рукавичках і фартусі.
2. У дохідливій формі поясніть хворому необхідність та послідовність проведення процедури.
3. Визначте відстань, на яку треба ввести зонд. У положенні стоячи виміряйте у хворого відстань від пупка до різців (ця вели- чина відповідає першій позначці на зонді) і додайте відстань від різців до вушної часточки або довжину долоні (відповідає другій позначці на зонді).
4. Хворого посадіть на кушетку.
5. Чисто вимитими руками візьміть зволожений водою стерильний зонд. Правою рукою — на відстані 10—15 см від оливи, лівою — підтримуйте вільний кінець зонда.
Уведіть оливу за корінь язика, запропонуйте хворому зробити кілька ковтальних рухів і глибоко дихати, а в цей час просовуйте зонд у глотку. Якщо з’явилися позиви до блювання, хворий повинен припинити ковтання, губами затиснути зонд і глибоко
дихати через ніс.
1. Хворий ковтає зонд повільно, щоб він не скрутився
2. Коли зонд досягне шлунка (це відповідає першій позначці на зонді), перевірте його положення шляхом аспірації вмісту шприцом. При цьому в шприц надходить світлий вміст шлунка з кислою реакцією (змочений лакмусовий папірець червоніє).
3. Потім хворий ходить по кімнаті й поступово протягом ЗО хв ковтає зонд до другої позначки. Олива зонда повинна пройти через воротар шлунка.
4. За допомогою повітряного поштовху визначте місце знаходження зонда. Покладіть хворого на спину і за допомогою шприца введіть 10 см3 повітря. Якщо хворий відчує поштовх у правому підребер’ї, це означає, що олива знаходиться в дванадцятипалій кишці. Якндо поштовх хворий відчуває в надчеревній ділянці, це означає, що зонд скрутився і знаходиться в шлунку. У такому разі відтягніть зонд до першої позначки і запропонуйте хворому знову поступово ковтати зонд до другої позначки.
5. Покладіть хворого на правий бік на кушетку без подушки, під голову підстеліть рушник, під таз покладіть валик, а під праве підребер’я гарячу грілку.
6. Нижче від рівня розташування хворого на низькому стільчику або спеціальній підставці встановіть штатив з пробірками, лоток і шприц.
7. У разі потрапляння оливи в дванадцятипалу кишку із зонда самостійно виділяється рідина жовтуватого кольору. Зовнішній кінець зонда опустіть у пробірку. Перші порції жовчі мутні, оскільки вони містять домішки шлункового вмісту. Потім виділяється прозора рідина світло-жовтого кольору лужної реакції. За 20—30 хв виділяється близько 15—40 мл першої порції (А) вмісту дванадцятипалої кишки.
Якщо ви впевнені, що зонд знаходиться в дванадцятипалій кишці, а жовч не виділяється, то введіть підшкірно 1 мл 0,1% розчину атропіну сульфату, який сприяє розкриттю сфінктера загальної жовчної протоки.
8. Для одержання порції В (міхурової жовчі) через зонд поступово за допомогою циліндра шприца введіть один з ентераль- ііих подразників (50 мл 33% розчину магнію сульфату, підігрітого до 38 °С, оливкову або кукурудзяну олію, 40% розчин глюкози або ксиліту) і накладіть затискувач, хворий при цьому лежить на спині протягом 10 хв.
Подразником може бути 5 ОД пітуїтрину, уведеного внутріш- пьом’язово.
9. Потім покладіть хворого знову на правий бік, відкрийте зонд, і з нього почне надходити більш густа і в’язка жовч темно-оливкового кольору. У нормі вона виділяється у кількості 50—60 мл протягом 20—30 хв.
У разі застійних явищ у жовчному міхурі порція В може збільшуватися і, навпаки, у разі хронічного холециститу кількість жовчі цієї порції може зменшуватися.
10. Після другої порції з’являється печінкова жовч — порція С. Вона світло-лимонного кольору, прозора, без домішок.
11. Після одержання третьої порції витягніть зонд.
12. Позначте пробірки з жовчю (А, В, С) і відправте до лабораторії якомога швидше у зв’язку з продовженням дії ферментів, які руйнують клітинні елементи. Дуоденальний вміст відправте до лабораторії в спеціальному ящику — контейнері.
13. Продезінфікуйте використане обладнання
14. Вимийте та висушіть руки
Запам’ятайте!
1. У разі появи крові в дуоденальному вмісті зондування припиніть і повідомте лікаря.
2. Розчин магнію сульфату не всі хворі сприймають добре: у одних виникає біль у правому підребер’ї, у інших — пронос. У такому разі 33% розчин магнію сульфату слід замінити на інший ентеральний подразник. Розчин магнію сульфату також не рекомендується призначати хворим з колітами зі схильністю до про- посів.
3. Якщо немає можливості відправити порції жовчі до лабораторії, додайте в кожну пробірку 5—8 крапель 10% розчину формаліну, який припиняє дію ферментів.
4. Якщо перше зондування не дало позитивних результатів, то перед повторним зондуванням протягом трьох днів хворий приймає: один раз на ніч по 6 крапель 0,1% розчину атропіну сульфату за призначенням лікаря.
Надання допомоги у разі можливого ускладнення. Концентрований (33%) розчин магнію сульфату спричинює не тільки випорожнення жовчного міхура, але й сильно подразнює центри вегетативної нервової системи, у результаті чого у хворих може спостерігатися слабкість, запаморочення, серцебиття, зниження артеріального тиску. У такому випадку хворому введіть внутрішньовенно повільно 10 мл 10% розчину кальцію хлориду, який є антагоністом магнію сульфату.
П’ЯТИФАЗНЕ ЗОНДУВАННЯ
Оснащення :
1. секундомір,
2. дуоденальний зонд,
3. шприц для ін’єкцій,
4. штативз пробірками,
5. валик,
6. грілку,
7. затискач,
8. лакмусовий папірець,
9. 33% розчинмагнію сульфату або 40% розчин глюкози,
10. 0,1% розчин атропінсульфату,
11. гумові рукавички,
12. рушник.
Підготовка пацієнта
• Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції.
• Виключіть за 2-3 дні до дослідження з раціону пацієнта продукти, що спричиняють газоутворення (молоко, вершки, сметана, фрукти, овочі в т.ч. бобові) і організуйте напередодні дослідження о 18 год
• легкозасвоювану вечерю (гречану, вівсяну або ін. кашу, сухарі з білого хліба, нежирні м’ясні страви, зготовлені на пару).
• Дайте пацієнту увечері випити 10 крапель 0,1% розчину атропіну сульфату, а перед сном ложку меду і покладіть теплу грілку під праве
підребер’я та попередіть його про те, що зондування проводиться натще.
• Направте пацієнта в зондову кімнату.
Послідовність дій під час виконання процедур
1. Посадіть пацієнта на кушетку.
2. Застеліть рушником шию і груди пацієнта.
3. Одягніть гумові рукавички.
4. Візьміть дуоденальний зонд і виміряйте відстань від різців до пупка, зробіть першу позначку (відповідає розміщенню оливи в кардіальній частині шлунка).
5. Додайте до першої позначки відстань від різців до мочки вуха і зробіть другу позначку (відповідає розміщенню оливи в пілоричній частині шлунка).
6. Додайте до другої позначки 10-15 см і зробіть третю позначку (відповідає розміщенню оливи в місці впадіння загальної жовчної протоки в дванадцятипалу кишку).
7. Візьміть лівою рукою на відстані 10-15 см від оливи зволожений зонд.
8. Покладіть оливу за корінь язика і запропонуйте пацієнту зробити кілька ковтальних рухів і глибоко дихати через ніс, а в цей час повільно просувайте зонд до першої позначки.
9. Аспіруйте шприцом вміст і перевірте його реакцію на лакмусовому папірці.
10. Введіть поступово зонд до другої позначки.
11. Попросіть пацієнта походити по кімнаті протягом 15-20 хв.
12. Покладіть пацієнта на правий бік, на кушетку без подушки.
13. Покладіть пацієнту під таз валик.
14. Підкладіть під праве підребер’я грілку, обгорнуту рушником.
15. Скажіть пацієнту зігнути ноги в колінах і продовжувати повільно ковтати зонд до третьої мітки.Визначте місце перебування оливи (введенням через зонд шприцомповітря або відсмокчіть шприцом вміст і перевірте його реакцію на лакмусовому папірці) і переконайтесь, що олива зонда перебуває в дванадцятипалій кишці.
16. Якщо протягом тривалого часу зонд не потрапляє у
дванадцятипалу кишку, введіть підшкірно 1 мл 0,1% розчину атропіну сульфату.
17. Покладіть штатив з пробірками біля кушетки нижче рівня пацієнта, опустіть вільний кінець зонда в пробірку
18. Визначте час І фази (до 16 хв): від початку і до припинення виділеннясвітло-жовтого дуоденального вмісту (отримана жовч із загальної жовчної протоки).
19. Введіть через зонд подразник (40% розчин глюкози або 33% розчин магнію сульфату, підігрітий до 38°С) та перекладіть його вільний кінець у наступну пробірку.
20. Визначте час II фази (3-5 хв): від моменту введення подразника до моменту виділення світлої жовчі (фаза закритого сфінктера).
21. Визначте час III фази (3-5 хв): від початку виділення світло-жовтої жовч] із загальної жовчної протоки до початку виділення темно- оливкової міхурової жовчі ("Порція - А").
22. Перекладіть вільний кінець зонда в наступну пробірку при появі темно-оливкової міхурової жовчі ("Порція - В") - це IV фаза - жовч з жовчного міхура.
23. Визначте час IV фази (25-30 хв): від початку виділення темно- оливковоїміхурової жовчі до початку виділення золотистої печінкової жовчі.
24. Перекладіть вільний кінець зонда в наступну пробірку і проведіть V фазу: зберіть печінкову жовч золотистого кольору ("Порцію - С").
25.Запропонуйте хворому після закінчення зондування широко відкрити рот і витягніть зонд.
26.Напишіть направлення і відправте пробірки з жовчю в лабораторію.
27. Промийте зонд під проточною водою і простерилізуйте.
28. Вимийте та висушить руки.
Практична навичка
Дата: 2016-09-30, просмотров: 770.