Ділянку шкіри обробіть 3% розчином пероксиду водню або розчином фурациліну 1:5000. Для знезараження шкіри не вико­ристовуйте спирт і спиртові розчини.

Узяту з вени кров (5 мл) вилийте в присутності лікаря в чистий сухий стерильний флакон з-під антибіотиків і закрийте корком.

1. Горловину флакона з корком навхрест заклейте двома смуж­ками лейкопластиру, його краями зафіксуйте до флакона етикет­ку-направлення.

2. Лікар повинен засвідчити особисті дані хворого, для чого па направленні він ставить свій підпис, а на коркові — особисту печатку.

3. У такому вигляді відправте матеріал до лабораторії.

Взяття крові на ВІЛ-інфекцію та доставлеиня її у лабораторію

1. Працюйте обережно, щоб виключити поранення голкою, про­біркою. Категорично забороняється використовувати пробірки з відбитими краями. Використовуйте засоби особистого захисту: маску, гумові рукавички, захисний екран, клейончастий фартух. Усі пошкодження шкіри на руках закрийте лейкопластиром або папальчником.

2. В асептичних умовах за загальноприйнятими правилами з вени хворого візьміть 5 мл крові й вилийте в суху центрифужну пробірку з поділками.

3. Пробірки з кров’ю пронумеруйте. Номери на пробірках та направленнях повинні співпадати.

4. Закрийте пробірки гумовими корками.

5. Кров у холодильнику може зберігатися не більше доби. Не підлягає доставці в лабораторію гемолізована кров.

6. Пробірки в лабораторію доставте у контейнері з ущільню­вачем (вата, поролон).

7. Окремо доставте направлення, де зазначені дані про осіб, у яких взято кров.

Доставленпя крові для дослідження в лабораторію

1. Взяту кров необхідно доставити в лабораторію в день взят­ім з 8.30 до 10.00.

2. Пробірки з кров’ю доставляють у жерстяному промаркова­ному контейнері або біксі.

3. Окремо доставляють направлення з даними про осіб, в яких взято кров.

У направленні необхідно зазначити: реєстраційний номер; від­ділення; прізвище, ім’я, по батькові (повністю); стать; вік; домаш­ню адресу (повністю); діагноз; дату взяття крові; дату доставлення біоматеріалу; прізвище особи, яка здійснювала забір біоматеріалу.

Практична навичка

ЗБІР ТА ЗАПОВНЕННЯ СИСТЕМИ ОДНОРАЗОВОГО ВИКОРИСТАННЯ ІНФУЗІЙНИМ РОЗЧИНОМ

Оснащення:

1) заповнена інфузійним розчином система;

2) штатив-підставка;

3) стерильні ватні тампони (4 тампони сухих, 4 тампони, зво­ложені 70% розчином етилового спирту);

4) стерильні серветки, стерильні гумові рукавички;

5) стерильний лоток;

6) лейкопластир (2 стрічки завширшки 1 см і завдовжки 8— 9 см);

джгут; на флаконах з інфузійними розчинами.

Початковий обсяг знань: знати, чи правильно запакована сис­тема та її складові частини.

Оснащення:

1) система одноразового використання для вливання крово­замінників, інфузійних розчинів;

2) флакон з інфузійним розчином (0,9% розчин натрію хлориду);

3) ножиці;

4) стерильний пінцет;

5) стерильний маніпуляційний столик;

6) стерильні ватні тампони, серветки, стерильні гумові рука­вички;

7) 70% розчин етилового спирту;

8) ниркоподібний лоток;

9) штатив-підставка.

Правильність упакування та складові частини системи. Для ірппалого внутрішньовенного введення лікарських препаратів ви- і нрпетовують пластикові системи одноразового використання. їх п и пускають у стерильній герметичній упаковці, на якій зазначе­но серію, дату стерилізації, термін придатності. Одноразова стерильна система складається з голки-повітровода та довгої трубки з крапельницею. На обох кінцях трубки є голки — одна для пункції вени, друга — для проколювання корка флакона. На трубці розмі­щено затискувач, за допомогою якого регулюють швидкість уве­дення рідини. У трубку вмонтовано крапельницю, яка має сітку- фільтр для запобігання потраплянню в кровоток часточок корка або інших часточок. Голки закриті ковпачками.

Послідовність дій під час виконання процедур

Підготовка флакона з інфузійним розчином

1. Вимийте та обробіть руки перед процедурою загальноприй­нятим методом, надягніть стерильні гумові рукавички.

2. Прочитайте уважно етикетку на флаконі, візуально пере­вірте придатність інфузійного розчину для використання. Звірте напис на флаконі з призначенням лікаря (назва розчину, відсот­кова концентрація, кількість) і перевірте термін придатності, гер­метичність упаковки, прозорість рідини.

3. Ножицями зніміть із флакона центральну частину мета­левого ковпачка, загорніть гострі краї металевої бокової частини ковпачка, щоб уникнути поранень.

4. Стерильним ватним тампоном, зволоженим 70% розчином етилового спирту, обробіть корок флакона та верхню бокову час­тину металевого ковпачка.

Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином

1. Перевірте герметичність пакета (герметичний пакет щільно облягає систему) і термін придатності.

2. Обробіть бранші ножиць і місце розрізу системи стериль­ним ватним тампоном, зволоженим 70% розчином етилового спир­ту, і розкрийте пакет.

3. Обробіть додатково гумові рукавички й вийміть систему з пакета.

4. Зніміть ковпачок з голки-повітровода і введіть її до упору в гумовий корок флакона.

5. Зніміть ковпачок з верхньої голки системи і введіть її в гу­мовий корок флакона на відстані 1 см від голки-повітровода.

6. Закрийте гвинтовий затискувач.

7. Флакон перегорніть догори дном і закріпіть на штативі. Якщо голка-повітровод має поліетиленову трубку, то закріпіть її на штативі так, щоб її вільний кінець був на рівні дна флакона.

8. Ін’єкційну голку разом з ковпачком зніміть і тримайте її між II і III пальцями тієї руки, якою утримуєте крапельницю. При цьому муфта голки повинна бути з тильного боку руки.

9. Однією рукою переверніть крапельницю, а другою, утриму­ючи нижню частину системи, відкрийте затискувач.

10. Заповніть крапельницю до половини об’єму розчином.

11. Поверніть крапельницю в початкове положення і запов­ніть нижню частину системи розчином до повного витиснення по­вітря та появи розчину з канюлі для насадки голки.

12. Закрийте гвинтовий затискувач. Надягніть ковпачок з гол­кою на канюлю, підвісьте нижній кінець системи на гачок шта­тива.

Запам’ятайте! Потрібно ретельно перевірити відсутність по­вітря в нижній частині системи!

Практична навичка

ТЕХНІКА ВНУТРІШНЬОВЕННОГО КРАПЛИННОГО ВЛИВАННЯ

ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

(НА ФАНТОМІ )

Оснащення:

7) заповнена інфузійним розчином система;

8) штатив-підставка;

9) стерильні ватні тампони (4 тампони сухих, 4 тампони, зво­ложені 70% розчином етилового спирту);

10) стерильні серветки, стерильні гумові рукавички;

11) стерильний лоток;

12) лейкопластир (2 стрічки завширшки 1 см і завдовжки 8— 9 см);

джгут; на флаконах з інфузійними розчинами.

Послідовність дій під час виконання процедур

Виконання внутрішньовенного вливання шляхом венопункції

1. Проведіть психологічну підготовку хворого.

2. Перед підключенням системи запропонуйте хворому випо­рожнити сечовий міхур, здійснити акт дефекації, поправте постіль, надайте хворому зручного положення, тому що вливання може тривати протягом кількох годин. Надягніть стерильні гумові ру­кавички.

3. Підготуйте руки, флакони з необхідними розчинами, запов­ніть систему відповідно до вимог асептики та техніки підготовки.

4. Доставте в палату заповнену систему. Підготовлені флако­ни поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка хворого, накрийте стерильною серветкою. На етикетках флаконів зазначте прізвище хворого.

5. Накладіть джгут, підготуйте вену, обробіть ділянку шкі­ри та здійсніть пункцію вени голкою, що розміщена на канюлі системи.

6. При потраплянні голки у вену в муфті голки або в канюлі системи з’явиться кров, після чого зніміть джгут, відкрийте гвин­товий затискувач і відрегулюйте частоту крапель. Оптимальна частота 40—60 крапель за 1 хв, але в деяких випадках кількість крапель може бути меншою.

Іноді доцільніше спочатку ввести голку, утримуючи її за муф­ту стерильною серветкою, а потім підключити систему.

7. Закріпіть муфту голки на шкірі смужкою лейкопластиру. Другою смужкою зафіксуйте систему.

8. Обережно вийміть джгут, цодушечку, зручно покладіть руку.

9. Місце пункції та голку прикрийте зверху стерильною сер­веткою.

10. Попередьте хворого, щоб він у разі потреби за допомогою сигналізації терміново викликав маніпуляційну медичну сестру.

11. Час від часу навідуйтесь до хворого і спостерігайте за його станом та процесом інфузії.