1. Запропонуйте хворому зібрати мокротиння для загального клінічного аналізу вранці натще.

2. Поясніть хворому, щоб він перед збиранням мокротиння ре­тельно почистив зуби, прополоскав рот водою, а потім розчином фурациліну (1:5000) або блідо-рожевим розчином калію перман­ганату.

3. Після відкашлювання (а не відхаркування) хворий пови­нен зібрати 3—5 мл свіжого мокротиння в скляний сухий посуд. Заздалегідь до скляної баночки прикріпіть етикетку-направлення.

4. Мокротиння потрібно направити до лабораторії протягом

2 год з моменту збирання, оскільки тривале його зберігання при­зведе до розмноження мікробної флори та руйнування клітинних елементів.

Запам’ятайте! Зібраний матеріал для кожного виду досліджен­ня відправляйте до лабораторії в спеціально призначених ящиках або в стерилізаційній коробці, які після використання продезін­фікуйте дворазовим протиранням 3% розчином хлораміну.

Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберку­льозу:

1. Поясніть хворому, що він повинен збирати мокротиння про­тягом доби в спеціально виділену чисту суху плювальницю. Збе­рігати мокротиння треба в прохолодному місці.

2. Якщо виділяється мало мокротиння, тоді необхідно збира­ти його протягом 3 днів.

Запам’ятайте! Заздалегідь до призначеного для аналізу посу­ду треба приклеїти етикетку, в якій зазначити назву лабораторії, мету аналізу, прізвище та ініціали хворого, відділення, палату, клі­нічний діагноз, прізвище лікаря, поставити дату та підпис медич­ної сестри.

Практична навичка

ТЕХНІКА ВЗЯТТЯ КАЛУ ДЛЯ КОПРОЛОГІЧНОГО ТА БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Оснащення:

1) скляний чистий сухий посуд із широкою горловиною;

2) шпатель;

3) судно або нічний горщик;

4) стерильна пробірка з ректальною трубкою або стерильна пробірка з ватним тампоном на металевому стрижні;

5) гумові рукавички.

Діагностичне значення лабораторного дослідження калу. Таке дослідження дозволяє не лише дати характеристику функціональ­ної здатності органів, але також є об’єктивним тестом для визна­чення захворювань травного тракту.

Поняття про макроскопічне дослідження калу. Макроскопічно при копрологічному дослідженні калу визначають: колір, щіль­ність, форму, запах, домішки (слиз, гній, кров, кишкові паразити тощо).

Поняття про мікроскопічне дослідження калу. При такому до­слідженні виявляють м’язові волокна, рослинну клітковину, жирні кислоти, мило, лейкоцити, еритроцити, кишковий епітелій, слиз, яйця гельмінтів.

Поняття про бактеріологічне дослідження калу. Таке дослід­ження відіграє важливу роль у визначенні збудників кишкових інфекційних захворювань. Досліджуваний матеріал за можливос­ті збирають в асептичних умовах у стерильний посуд і швидко доставляють до лабораторії, тому що тривале зберігання матеріа­лу призводить до загибелі бактерій і знижує вірогідність їх вияв­лення.

Поняття про хімічне дослідження калу. У разі підозри на кро­вотечу в травному тракті проводять дослідження на приховану кров. На мазок калу, нанесений на предметне скло, капають хі­мічний реактив. Якщо реакція позитивна, мазок синіє. Залежно під часу реакцію оцінюють: ++++ — різкопозитивна, +++ — пози­ці вна, ++ або + — слабопозитивна.

Збирання калу для копрологічиого дослідження

1. Процедури виконуйте в гумових рукавичках.

2. За 4—5 днів до проведення дослідження хворий не повинен приймати препарати заліза, вісмуту, таніну, барію, пілокарпіну, рицинової та вазелінової олії, атропіну, беладонни, карболену.

3. Не вводьте хворому ректальних свічок, клізм, не виконуйте теплових процедур на ділянку живота.

4. Наклейте відповідну етикетку на скляну чисту суху посу­дину з широкою горловиною.

5. Запропонуйте хворому зібрати за допомогою шпателя 5—10 г ранкового щойно виділеного калу з кількох місць виділеного екс- кременту.

6. Якщо хворому призначений ліжковий режим, кал спочатку зберіть у підставлене під нього сухе судно і простежте, щоб хво­рий у те судно не мочився. Потім відберіть потрібну кількість ка­лу в скляну посудину.

Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів

1. Наклейте відповідну етикетку на чисту суху скляну посу­дину з широкою горловиною.

2. Запропонуйте хворому шпателем зібрати після випорожнен­ня 30—50 г ще теплого калу з трьох різних місць виділеного екс- кременту.

3. У разі застосування хворим протигельмінтних препаратів направте на дослідження всю порцію калу.

Збирання калу для бактеріологічного дослідження

1. Напишіть відповідну етикетку і закріпіть її на зовнішньому боці стерильної пробірки.

2. Хворого покладіть на лівий бік із зігнутими в колінах ногами.

3. Лівою рукою розведіть сідниці хворого, а правою обережно обертальними рухами введіть у відхідник на 8—10 см ректальну трубку або ватний тампон на металевому стрижні, намагаючись при цьому зняти зі стінки кишки шматочок калу.

4. Не торкаючись зовнішніх стінок, петлю стрижня опустіть у пробірку й одразу відправте до лабораторії.

Практична навичка

ТЕХНІКА ВЗЯТТЯ КАЛУ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ