Оснащення:
13) фартух із пластикату;
14) гумові рукавички;
15) гумовий балон ємкістю 150—200 мл;
16) шприц Жане;
17) газовідвідна трубка;
18) вазелін;
19) клейонка;
20) судно;
21) 3% розчин хлораміну;
22) дистильована вода;
23) електрокип’ятильник;
24) 10% розчин натрію хлориду;
25) 25% розчин магнію сульфату.
Показання до використання гіпертонічної клізми
1. Атонічний закреп.
2. Парез кишок після хірургічних втручань на органах черевної порожнини.
3. Універсальні набряки.
Протипоказання до використання гіпертонічної клізми
1. Гострі запальні та виразкові захворювання нижніх відділів кишечнику.
2. Тріщина в ділянці відхідника.
Механізм дії гіпертонічної клізми. Дія гіпертонічної клізми має осмотичний характер: для розведення гіпертонічного розчину до ізотонічної концентрації у відхідник через кишкову стінку інтенсивно надходить міжклітинна рідина, яка розріджує кал. Крім цього, міцний сольовий розчин активізує перистальтику і в результаті такої поєднаної дії приблизно через 20 хв відбувається випорожнення.
Використання гіпертонічної клізми
1. Підготуйте хворого психологічно.
2. Підігрійте 150—200 мл 10% розчину натрію хлориду або 25% розчину магнію сульфату.
3. Надягніть фартух з пластикату та гумові рукавички.
4. За допомогою гумового балона або шприца Жане й газовідвідної трубки введіть гіпертонічний розчин у пряму кишку.
5. Запропонуйте хворому затримати акт дефекації на 20— 3О хв.
Використання емульсійної клізми
1. Візьміть 1 столову ложку ромашки, залийте однією склянкою крутого кип’ятку, дайте настоятися 15—20 хв і потім процідіть.
2. До настою ромашки додайте жовток одного яйця, 1 чайну ложку натрію гідрокарбонату і 2 столові ложки вазелінової олії або гліцерину.
3. Суміш наберіть у шприц Жане або гумовий балон і введіть у пряму кишку.
4. Випорожнення настане через 15—20 хв.
Запам’ятайте! Медична сестра повинна: простежити за дією клізми; у разі виникнення болю повідомити лікаря; у кінці процедури здійснити тяжкохворому туалет шкіри навколо відхідника та в ділянці промежини.
Практична навичка
КАТЕТЕРИЗАЦІЯ СЕЧОВОГО МІХУРА
М’ЯКИМ КАТЕТЕРОМ
Оснащення:
1) гумовий катетер Нелатона;
2) гумовий катетер Пеццера;
3) гумовий катетер Померанцева—Фолея;
4) стерильний гліцерин або вазелінова олія. Можна використати синтоміцинову емульсію, мазь Вишневського;
5) пінцети стерильні — 2 шт.;
6) стерильні марлеві серветки, тампони;
7) розчин фурациліну (1:5000);
8) розчин калію перманганату (1:10 000);
9) шприц ємкістю 10 мл;
10) корнцанг;
11) ниркоподібний лоток;
12) судно;
13) сечоприймач;
14) клейонка;
15) 70% розчин етилового спирту;
16) стерильні гумові рукавички.
Показання до катетеризації сечового міхура
1. Гостра затримка сечі, яка триває понад 10—12 год.
2. Промивання сечового міхура та введення в нього ліків.
3. Забір сечі для лабораторного дослідження в жінок у разі значних виділень із піхви.
Найчастіші причини гострої затримки сечі
Хірургічні втручання на органах черевної порожнини та малого таза, у результаті чого може виникнути рефлекторна затримка сечі.
1. Аденома передміхурової залози.
2. Пухлини сечового міхура та сечівника.
3. Обтурація сечівника конкрементами.
Послідовність дій під час виконання процедур
Рефлекторний виклик акту сечовиділення
1. Залиште хворого одного в палаті, відкрийте кран і пустіть воду.
2. Змініть, якщо це можливо, положення хворого. Чоловіка поставте, жінку посадіть на тепле судно.
3. За відсутності протипоказань покладіть хворому грілку на низ живота або на промежину.
4. Полийте теплу воду (40—42 °С) на зовнішні статеві органи.
5. За призначенням лікаря введіть підшкірно 1 мл 0,05% розчину прозерину або 1 мл 0,2% розчину платифіліну.
Катетеризація сечового міхура жінки
1. Вимийте руки двічі з милом під проточною водою, висушіть рушником.
2. Покладіть жінку на спину із зігнутими в колінах і розведеними ногами.
3. Підстеліть під таз клейонку.
4. Підставте судно.
5. Здійсніть туалет зовнішніх статевих органів.
6. За допомогою двох серветок або тампонів розведіть статеві губи, визначте місце знаходження зовнішнього отвору сечівника.
7. Пінцетом захватіть стерильний ватний тампон, змочений розчином фурациліну (1:5000) або іншим неподразнювальним антисептичним розчином і продезінфікуйте зовнішній отвір сечівника.
8. Надягніть стерильні гумові рукавички.
9. Стерильним пінцетом візьміть стерильний катетер, завчасно змазаний стерильним гліцерином, на відстані 4—5 см від сліпого кінця. Зовнішній кінець катетера зафіксуйте між IV і V пальцями правої руки.
І і II пальцями лівої руки розведіть великі тамалі статеві губи.
10. Уведіть обережно, без зусиль, катетер у сечівник на 5— 7 см, зовнішній кінець катетера опустіть у сечоприймач. Поява сечі свідчить про те, що катетер знаходиться в сечовому міхурі.
11. Після зупинки самостійного виділення сечі з катетера злегка натисніть над лобком, видаліть із сечового міхура залишки сечі й витягніть катетер.
Якщо катетеризацію роблять щодня й постійно, то після виділення сечі для профілактики циститу в сечовий міхур через катетер за допомогою шприца введіть 10 мл теплого розчину фурациліну (1:5000) і одразу витягніть катетер.
Дата: 2016-09-30, просмотров: 362.