Послідовність дій під час визначення добового діурезу та водного балансу
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

1. Сечу, виділену хворим о 6-й годині ранку, вилийте в унітаз (вона не враховується).

2. Визначте кількість виділеної протягом доби сечі (до 6-ї го­дини ранку наступного дня).

3. Протягом доби фіксуйте кількість випитої рідини (вклю­чаючи овочі та фрукти) і кількість уведених парентерально роз­чинів.

4. Дані, отримані при визначенні добового діурезу та водного балансу, запишіть у температурний листок.

Добовий діурез повинен складати не менше як 70—80% від усієї отриманої хворим за добу рідини.

Якщо хворий протягом доби виділяє сечі набагато менше, ніж вживає рідини (від’ємний діурез), це означає, що частина рідини затримується в організмі, збільшуються набряки й накопичується рідина в порожнинах (водянка порожнин).

Якщо хворий протягом доби виділяє сечі більше, ніж кількість випитої рідини, то це позитивний діурез. Він спостерігається у хворих з недостатністю кровообігу в період ліквідації набряків під час приймання сечогінних препаратів.

Стан водного балансу організму можна контролювати також шляхом визначення маси тіла хворого. Збільшення маси тіла свід­чить про затримку рідини й навпаки.

При підвищенні температури тіла понад 37 °С втрата води че­рез легені та шляхом випаровування з поверхні шкіри на кожен градус становить близько 200 мл за добу.

У здорової людини сечовипускання відбувається 5—6 разів на добу, причому переважно вдень. У разі серцевої та ниркової недо­статності кількість сечі, що виділяється вночі, може перевищува­ти кількість сечі, котра виділяється вдень. Це явище називається ніктурією.

 

 

Практична навичка

НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПІД ЧАС БЛЮВАННЯ

АСПІРАЦІЇ БЛЮВОТНИХ МАС.

 

ДОПОМОГА ХВОРОМУ В РАЗІ БЛЮВАННЯ

Оснащення:

1) таз або відро;

2) клейонка, пелюшка, рушник, гумові рукавички;

3) вода питна або 2% розчин натрію гідрокарбонату;

4) ниркоподібний лоток;

5) суха скляна банка або емальований посуд з кришкою;

6) марлеві серветки;

7) затискувач;

8) електровідсмоктувач;

9) носовий катетер;

10) коагулянти:

10% розчин кальцію хлориду — 10 мл або 1% — 100 мл; 5% розчин амінокапронової кислоти — 100 мл; 5% розчин аскор­бінової кислоти —10 мл; 1% розчин вікасолу — 1—2 мл;

11) стерильна система для внутрішньовенного краплинного введення розчинів;

12) стерильний шприц ємкістю 2 мл, голка;

13) 70% розчин етилового спирту;

14) бікс зі стерильними ватними кульками;

15) пузир з льодом.

Причина блювання: загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, гострий панкреатит, отруєння недобро­якісною їжею, інсульт, гіпертонічний криз, пухлина мозку.

 

Ознаки блювання залишками їжі: найчастіше блювотні ма­си відповідають характеру вжитої напередодні їжі, частки якої перебувають у різній стадії перетравлювання й мають кислий запах.

При тривалій затримці їжі в шлунку вміст його розкладається і з’являється гнилісний запах.

У разі блювання натще маси забарвлюються жовчю внаслідок попадання її з дванадцятипалої кишки.

Після блювання центрального походження, як правило, полег­шення не настає.

Блювання, яке часто повторюється, призводить до виснажен­ня та зневоднення організму.

Причина кривавого блювання: кровоточива виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, рак шлунка, цироз печінки, варикозне розширення вен стравоходу, отруєння їдкими лугами.

 

Ознаки кривавого блювання. Домішки свіжої крові забарвлю­ють блювотні маси в рожевий колір. У разі затримки крові в шлунку під дією шлункового соку кров змінює свій колір і блю­вотні маси набувають кольору кавової гущі. Крім блювотних мас, через добу від початку кровотечі виділяється дьогтеподібний кал (мелена).

 

Загальні симптоми шлунково-кишкової кровотечі. У разі шлун­ково-кишкової кровотечі розвивається запаморочення, блідість шкірних покривів, охолодження кінцівок, порушення зору, часто непритомний стан. Пульс слабкого наповнення, прискорений.

Тактика медичної сестри в разі виникнення блювання у хворо­го. Медична сестра повинна пам’ятати, що блювання — це симп­том не лише захворювання шлунка, а й багатьох інших хвороб. Про виникнення блювання у хворого потрібно негайно повідоми­ти лікаря, особливу увагу звернути на час виникнення блювання та характер блювотних мас.

Послідовність дій під час виконання процедур

Допомога хворому, який перебуває у свідомому стані, у разі блювання залишками їжі

1. Надягніть чисті гумові рукавички. Посадіть хворого, якщо дозволяє його самопочуття. Забезпечте посудом для збирання блювотних мас.

2. За наявності у хворого зубних знімних протезів вийміть їх.

3. Накрийте груди та коліна хворого фартухом.

4. Підтримуйте голову хворого.

5. Після блювання дайте хворому прополоскати рот водою і витріть його обличчя рушником.

6. Заспокойте, підбадьорте хворого.

7. Подолайте почуття гидливості.

Якщо тяжкість стану не дозволяє хворому сидіти, то:

1. Покладіть хворого на бік, голову його трохи звісьте з ліжка.

2. Під голову підкладіть клейонку, пелюшку.

3. Після блювання дайте воду для прополіскування ротової порожнини.

4. Для припинення блювання можна дати хворому м’ятні крап­лі, холодну підкислену лимонною кислотою воду, 0,5% розчин но­вокаїну.

Дата: 2016-09-30, просмотров: 476.