Оснащення:

1)Індивідуальний кишеньковий аерозольний інгалятор

Показаннями до застосування інгаляцій є:

гострі та хронічні захворювання слизової оболонки носа, глотки, зіва, гортані, тра­хеї, бронхів, які супроводжуються утворенням густого мокротин­ня, що тяжко відкашлюється, а також бронхіальна астма, хроніч­на пневмонія, пневмосклероз, незадовільний стан після операцій на легенях.

Протипоказані інгаляціїв разі схильності до легеневих крово­теч, гіпертонічної хвороби III стадії.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:

1. Поверніть балончик догори дном і зніміть захисний ков­пачок.

2. Балончик з аерозолем добре струсіть.

3. Балончик тримайте рукою, а мундштук затисніть губами.

4. Після повного видиху зробіть глибокий вдих і одночасно натисніть на дно балончика: у цю мить видається доза аерозолю. Кількість доз аерозолю визначає лікар.

5. Затримайте дихання на кілька секунд, потім витягніть мунд­штук з рота і зробіть повільний видих.

6. Після інгаляції захисний ковпачок надягніть на балончик.

Практична навичка

ТЕХНІКА ЗАКРАПУВАННЯ КРАПЕЛЬ В ОЧІ,

НІС, ВУХО. ЗАКЛАДАННЯ МАЗІ ЗА НИЖНЄ ПОВІКО

Оснащення:

1) очні піпетки;

2) ватні стерильні тампони;

3) скляна лопаточка для закладання мазі;

4) 30% розчин альбуциду;

5) очна гідрокортизонова мазь.

Послідовність дій під час виконання процедур

Закапування крапель у вуха

1. Ретельно вимийте руки водою з милом і висушіть руш­ником.

2. Перед закапуванням крапель нахиліть голову хворого у бік здорового вуха. Якщо хворий лежить, то поверніть його на бік так, щоб вухо, в яке потрібно закапати краплі, було зверху.

3. За наявності гноєтечі перед закапуванням здійсніть туалет слухового ходу за допомогою теплого 3% розчину пероксиду вод­ню і турундочки, тому що вливання крапель у вухо, в якому є гній у слуховому ході, неефективно.

4. Лівою рукою відтягніть вушну раковину хворого трохи на­зад і вгору для випрямлення зовнішнього слухового ходу, а пра­вою рукою за допомогою піпетки закапайте 5—8 крапель теплого розчину у вухо.

5. Запропонуйте хворому утримати краплі у вусі протягом 10—15 хв, потім нахиліть голову в бік хворого вуха для того, щоб з нього витекли залишки ліків.

6. Здійсніть туалет вушної раковини.

Запам’ятайте! Холодні краплі, уведені у вухо, подразнюють лабіринт і можуть спричинити запаморочення і навіть блювання.

Гноєтеча з вуха є протипоказанням до закапування олійних крапель.

Закапування крапель у ніс

1. Перед процедурою в дітей прочистіть носові ходи від ско­ринок та слизу за допомогою ватної турунди, а дорослий повинен сам прочистити ніс.

2. Хворого посадіть або покладіть на спину, голова при цьому нахилена назад і трохи повернута в бік, протилежний тому, з яко­го будете вводити ліки.

3. За допомогою піпетки по черзі в одну й другу половину но­са, направляючи піпетку до перегородки носа, закапайте 5—6 кра­пель.

4. Запропонуйте хворому І і II пальцями руки стиснути кіль­ка разів крила носа для того, щоб ліки розподілилися по всій сли­зовій оболонці носа.

5. Так закапайте краплі спочатку в одну, а потім в другу по­ловину носа.

Закапування крапель в очі

1. Ретельно вимийте руки водою з милом, висушіть рушни­ком і обробіть 70% розчином етилового спирту.

2. Якщо хворому потрібно закапати краплі в нижню ділян­ку кон’юнктиви, то попросіть його спрямувати погляд угору, паль­цем лівої руки відтягніть повіку трохи вниз і закапайте 1—2 краплі.

3. Після закапування прикладіть стерильний ватний тампон, запропонуйте хворому на деякий час закрити очі, надлишки ліків всмоктуються цим тампоном.

4. Якщо потрібно ввести краплі в ділянку верхньої зони краю рогівки, то відтягніть трохи вверх верхню повіку і попросіть хво­рого спрямувати погляд униз.

5. Дітям і збудженим дорослим закапайте краплі в око з будь- якого зручного положення в той момент, коли хоч трохи вдається відкрити очну щілину.

6. У випадку різкого блефароспазму хворому, який лежить на спині, після туалету шкіри навколо ока за допомогою стерильно­го ватного тампона, зволоженого розчином фурациліну (1:5000), закапайте декілька крапель у шкірну ямку біля внутрішнього ку­та зовнішньої очної щілини, а потім розкрийте пальцями повіки і забезпечте надходження крапель у кон’юнктивальний мішок.

Закладання очної мазі

1. Ретельно вимийте руки й витріть рушником.

2. На кінець стерильної очної скляної лопаточки візьміть не­обхідну кількість мазі.

3. Нижню повіку відтягніть трохи вниз і, тримаючи лопаточку паралельно краю повіки, притуліть її до нижньої перехідної складки.

4. Хворому запропонуйте зімкнути повіки, а лопаточку обереж­но вийміть горизонтальним рухом у напрямку скроні, залишаючи мазь за повікою.

5. Прикладіть стерильний ватний тампон до ока і запропонуй­те хворому зімкнути повіки, щоб мазь рівномірно розподілилася на поверхні очного яблука.

Закладання очної мазі можете здійснити безпосередньо з оч­ного тюбика, рухаючи його у напрямку від внутрішнього до зов­нішнього кута ока і обережно видавлюючи мазь на кон’юнктиву нижньої повіки на її межі з очним яблуком.

Засипання порошку в очі

1. Чисто вимитими руками візьміть стерильну скляну лопа­точку, наберіть на неї подрібненого порошку.

2. Відтягніть трохи нижню повіку і струсіть з лопаточки по­рошок.

3. Прикладіть стерильний ватний тампон до ока і попросіть хворого потримати його деякий час.

Дезінфекція очних піпеток

1. Скляну частину піпетки продезінфікуйте методом кип’ятін­ня в дистильованій воді протягом ЗО хв.

2. Гумову частину піпетки занурте в 3% розчин пероксиду вод­ню на 80 хв.

3. Промийте гумову частину в дистильованій воді двічі й з’єд­найте зі скляною частиною піпетки.

Практична навичка