Національний університет харчових технологій
Кафедра менеджменту та адміністрування
АДМІНІСТРАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
Київ 2016
Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу НУХТ заборонено
Автор М.А. Міненко, д.е.н., проф.
Навчально-методичне видання
АДМІНІСТРАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
Автор МІНЕНКО Михайло Анатолійович
© Міненко М.А., 2016
ЗМІСТ
Методичні рекомендації щодо роботи з опорним конспектом лекцій……………………………………………………………………… | ||
Тема 1. | Виникнення і розвиток теорії адміністрації….…………… | |
Тема 2. | Сучасні концепції теорії адміністративного менеджменту | |
Тема 3. | Проектування та створення організації як основи для побудови системи адміністративного менеджменту……… | |
Тема 4. | Система адміністративного менеджменту………………… | |
Тема 5. | Закони та принципи побудови ефективної системи адміністративного менеджменту…………………………… | |
Тема 6. | Механізм адміністративного менеджменту ………………. | |
Тема 7. | Апарат управління як суб’єкт адміністративного менеджменту ………………………………………………... | |
Тема 8. | Функції адміністративного менеджменту…………………. | |
Тема 9. | Розвиток і вдосконалення системи адміністративного менеджменту організації...………………………………….. | |
Список рекомендованих джерел……………………………. |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ З ОПОРНИМ КОНСПЕКТОМ ЛЕКЦІЙ
Опорний конспект лекцій нормативної дисципліни «Адміністративний менеджмент» призначено для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» спеціальності «Менеджмент» всіх спеціалізацій.
Основними завданнями, що мають бути вирішені у процесі викладання дисципліни, є формування у студентів відповідного рівня знань та умінь, обумовлених освітньо-кваліфікаційною характеристикою, а також надання розуміння місця й ролі адміністративного менеджменту в загальноорганізаційній системі управління.
Структура опорного конспекту складається із окремих тем; питань, що розглядаються з кожної теми; рекомендованої літератури до кожної теми (основна, додаткова та інтернет-джерела) для опанування; ключових слів до кожної теми; безпосередньо тексту теми, а також питань для самоперевірки, що дають студентам можливість визначити ступінь засвоєння розглянутого матеріалу.
По тексту теми умовними позначеннями акцентовано увагу на тих діях, що рекомендовано студенту для виконання, зокрема:
| – записувати | – запам’ятати | |||||
| – звернути особливу увагу | ? | – контрольні питання | ||||
| – визначення | & | – література |
|
План лекції
1.1. Історичні передумови та еволюція адміністративного менеджменту.
1.2. Класична адміністративна школа: А. Файоль, Л. Урвік, Г. Черч, Дж. Муні, А. Рейлі.
1.3. Теорія адміністративної організації ідеального типу М. Вебера.
& Література
Основна: 4, 78, 9, 11, 12, 17, 20, 21, 23.
Додаткова: 8, 12, 15, 17.
Інтернет-джерела: 24, 28, 30, 31.
Ключові слова: школи менеджменту, управлінські революції, соціальні підходи в історії розвитку управління, адміністративне управління, теорія адміністрації А. Файоля, послідовники А. Файоля, організація ідеального типу М. Вебера.
План лекції
2.1. Менеджмент як явище, процес, система, наука.
2.2. Сутність термінів «адміністрація», «адміністрування», «адміністративний менеджмент».
2.3. Нові підходи до адміністративного менеджменту.
& Література
Основна: 2,3,5,6,7.
Додаткова: 13,14,15,19,20,21,22,23.
Інтернет-джерела: 24,31,32.
Ключові слова: менеджмент, адміністрація, адміністративний менеджмент, документи регламентації діяльності організації, процедури реалізації адміністрування, напрями адміністративного менеджменту, дебюрократизація адміністрування.
Пакет адміністративних документів має значну організаційно-методичну цінність для організації.
| |||||
|
Склад і зміст палітри ресурсів адміністрування можуть достатньо широко видозмінюватися залежно від потенціалу організації, можливості залучати нові, необхідності використовувати такі, що забезпечать ефективність функціонування керованої системи.
На цих же адміністративних основах формується, коригується, адаптується і використовується інструментарій оперативного реагування на можливий позаштатний розвиток ситуації.
Напрацьовані таким чином моделі адміністрування уніфікуються і стандартизуються, що сприяє їх детальній спеціалізації та суттєво збагачує склад і зміст функціонального прояву адміністрування в реальних процесах й системах менеджменту організації.
|
|
|
Адміністративний менеджмент– це:
‐ управління, яке здійснюється вищим керівництвом організації;
‐ діяльність, пов’язана з вирішенням стратегічних завдань, враховуючи комплекс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу та тенденцій розвитку як підприємства, в конкурентному оточенні, так і певної галузі суспільного виробництва та держави в цілому;
‐ забезпечення діяльності адміністрації, що пов’язано з організацією роботи усіх підрозділів, які сприяють виконанню адміністрацією покладених на неї функцій.
На думку інших експертів, всі великі, середні і малі компанії на Заході та в Азії у своїй практиці управління спираються на систему адміністративного менеджменту – Administrative Management System (AMS).
Дана система є базисною, значно спрощує процес управління і суттєво підвищує ефективність будь-яких організацій, дозволяючи їм прогресивно розвиватися. Сучасні західні керівники навіть не уявляють, що управління може бути інакшим, зокрема – безсистемним.
|
1. Менеджмент і адміністрування як явище, процес, система, наука.
2. Основні відмінності між адміністрацією і менеджментом організації.
3. Головне призначення адміністрації.
4. Основні складові адміністрування. Їх взаємозв’язок.
5. Співвідношення адміністрації і менеджменту в організації. Їх вплив на керовану систему.
6. Основні внутрішні документи регламентації діяльності організації. Їх головне організаційно-методичне призначення.
7. Основні процедури реалізації адміністрування в менеджменті організації.
8. Основні напрями адміністративного менеджменту за Уткіним Е.А. та Саймоном Г., Смітбургом Д., Томпсоном В. Їх взаємозв’язок.
9. Нові підходи до адміністративного менеджменту.
10. Дебюрократизація адміністрування.
План лекції
3.1. Визначення місії, цілей, основних функцій і стратегій організації.
3.2. Вибір правової форми організації.
3.3. Формування робочих груп.
3.4. Поділ праці та спеціалізація.
3.5. Департаменталізація.
3.6. Централізація та децентралізація.
3.7. Диференціація та інтеграція.
3.8. Координація та зв’язки в організації.
3.9. Розподіл спроектованих робочих груп за рівнями управління.
3.10. Вибір оптимальної структури управління.
3.11. Делегування повноважень і розподіл відповідальності.
3.12. Створення системи комунікацій та інформаційного забезпечення діяльності організації і налагодження комунікаційних зв’язків.
3.13. Формування позитивного іміджу організації.
& Література
Основна: 3, 5, 6.
Додаткова: 8, 12, 14.
Інтернет-джерела: 24, 27, 34.
|
|
- визначення місії, цілей, основних функцій і стратегій організації;
- вибір правової форми організації;
- формування робочих груп;
- поділ праці та спеціалізація;
- департаменталізація;
- централізація та децентралізація;
- диференціація та інтеграція;
- координація та зв’язки в організації;
- розподіл спроектованих робочих груп за рівнями управління;
- вибір оптимальної структури управління;
- делегування повноважень і розподіл відповідальності;
- створення системи комунікацій та інформаційного забезпечення діяльності організації і налагодження комунікаційних зв’язків;
- формування позитивного іміджу організації.
Формування робочих груп
|
Серед малих груп можна спостерігати окремі різновиди:
• умовні або номінальні;
• природні (формальні та неформальні);
• лабораторні;
• референтні, не референтні та антиреферентні
| |||||
|
Неформальною вважається спонтанно створена група людей, які регулярно взаємодіють для досягнення певної мети.
Цілі неформальних груп – виникають та існують на базі особистих інтересів їхніх учасників і можуть співпадати або розходитися з цілями офіційної організації.
Взаємовідносини всередині груп між учасниками і заінтересованими сторонами діляться на:
• офіційні й неофіційні;
• відносини керівництва та підлеглих;
• ділові й особисті;
• раціональні та емоційні
|
|
Регламентація діяльності – відбувається через процедуру затвердження положення про структурний підрозділ і посадових інструкцій для кожної штатної одиниці.
Сукупність структурних підрозділів і взаємозв’язки між ними – визначають організаційну структурну схему управління суб’єкта господарювання і слугують основою для побудови та налагодження функціонування дієвої системи адміністративного менеджменту.
Диференціація та інтеграція
|
Важливе місце в проектуванні організації займає проблема встановлення необхідних відносин між частинами або підрозділами організації. На відносини між підрозділами, поряд з іншими, впливають такі чинники, як ступінь відмінності між підрозділами (диференціація) і ступінь необхідного співробітництва підрозділів (інтеграція).
|
Різноманітні комбінації розглянутих двох факторів (диференціації та інтеграції) впливають на відносини між частинами або підрозділами організації, що має безпосереднє застосування в проектуванні організації та управлінні нею.
|
|
Дана координація виступає основою структури організації, яку визначають як сукупність стійких зв’язків в організації.
Без зв’язків і фактичної взаємодії частин не може бути організованого цілого.
| |||||
План лекції
4.1. Сутність системи адміністративного менеджменту та її основних складових.
4.2. Система адміністративного менеджменту – базисна система управління організацією.
4.3. Процедура покращення функціонування системи адміністративного менеджменту.
& Література
Основна: 1,4,5,6.
Додаткова: 10,16,18.
Інтернет-джерела: 26,29,30,33,34,35.
Ключові слова: система адміністративного менеджменту, сучасне ділове адміністрування, сучасне публічне адміністрування, організаційна підсистема управління, підсистема адміністративного управління персоналом, ощадливе виробництво, планування ресурсів підприємства, сертифікація на відповідність міжнародному стандарту, процесний підхід, покращення функціонування системи адміністративного менеджменту.
План лекції
5.1. Загальні (об’єктивні) закони управління.
5.2. Приватні (суб’єктивні) закони управління.
5.3. Спеціальні закони управління.
5.4. Загальні принципи управління.
5.5. Приватні принципи управління.
5.6. Спеціальні принципи управління.
& Література
Основна: 3, 4, 6.
Додаткова: 8, 12, 13, 17, 23.
Інтернет-джерела: 27, 30, 34.
Ключові слова: закони управління, принципи управління, загальні закони управління, приватні закони управління, спеціальні закони управління, загальні принципи управління, приватні принципи управління, спеціальні принципи управління.
План лекції
6.1. Економічні методи управління.
6.2. Адміністративні методи управління.
6.3. Соціально-психологічні методи управління.
6.4. Ідеологічні методи управління.
6.5. Спеціальні методи управління.
& Література
Основна: 3, 4, 6.
Додаткова: 8, 12, 13, 17, 23.
Інтернет-джерела: 27, 30, 34.
Ключові слова: методи управління, економічні методи, адміністративні методи, соціально-психологічні методи, спеціальні методи.
План лекції
7.1. Формування апарату управління.
7.2. Розподіл і кооперація праці в апараті управління.
7.3. Регламентування діяльності апарату управління.
& Література
Основна: 3, 4, 6.
Додаткова: 8, 10, 14, 17, 18.
Інтернет-джерела: 24, 25, 26, 31, 32.
Ключові слова: апарат управління, адміністрація, орган апарату управління, організаційна структура апарату управління, технологія процесу управління, принципи побудови апарату управління, розподіл і кооперація праці в апараті управління, регламентування діяльності апарату управління.
План лекції
8.1. Характеристика послідовних функцій адміністративного менеджменту.
8.2. Адміністративне рішення як безперервна функція адміністративного менеджменту.
8.3. Фактори впливу на процес прийняття адміністративних рішень.
8.4. Методи розробки і прийняття адміністративних рішень.
& Література
Основна: 1, 3, 5, 6, 7.
Додаткова: 8, 11, 12, 15, 17.
Інтернет-джерела: 24, 27, 32, 34.
Ключові слова: послідовні функції адміністративного менеджменту, безперервні функції адміністративного менеджменту, процес прийняття адміністративних рішень, фактори впливу, методи розробки і прийняття адміністративних рішень.
Групи функцій управління
• послідовні функції;
• безперервні функції.
|
|
Адміністративний маркетинг – це управлінська діяльність з вивчення основних закономірностей формування попиту і пропозиції на ринку управління з метою виявлення й придбання або розробки та просування найбільш якісних і перспективних продуктів, що реалізуються на даному ринку.
|
|
• відповідність місії й цілям функціонування організації;
• простота формулювання;
• узгодження з керівниками і виконавцями;
• закріплення в письмовій формі;
• реалізм виконання.
|
Порядок пріоритетності
Сформульованих завдань
• завдання вищого пріоритету, які необхідно вирішити будь-якою ціною;
• завдання середнього пріоритету – повинні бути вирішені;
• завдання нижчого пріоритету, які добре було б вирішити
| |||
|
|
• побудова раціональної системи управління організації;
• формування оптимальної структури організації;
• уточнення положень про структурні підрозділи і посадових інструкцій працівників;
• коригування комунікаційних зв’язків;
• забезпечення організації всіма необхідними ресурсами.
|
Основні елементи системи ресурсів:
• сировина;
• матеріали;
• напівфабрикати;
• технологічні та технічні ресурси;
• енергетичні ресурси;
• людські ресурси;
• фінансові ресурси;
• інформація.
|
|
|
• внутрішніми, породженими певним ставленням людини до своєї діяльності;
• зовнішніми, пов'язаними з впливом на нього певних факторів, які існують незалежно від нього і приводяться в дію іншими людьми та обставинами.
|
• потреби (відчуття фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь);
• винагороди (це те, що людина вважає цінним для себе).
Регулювання– це система відносин, що забезпечує підтримку або зміну економічних явищ та їх зв'язків.
|
Підсистеми у системі здійснення
функції регулювання :
• саморегулювання;
• свідоме, цілеспрямоване регулювання.
|
|
|
|
|
|
• адміністративне контролювання;
• технологічне контролювання;
• ревізія;
• функціональний, комплексний і системний аудит
|
Адміністративне контролювання– це всі види діяльності, спрямованої на отримання інформації про ефективність функціонування і поточний стан керуючої підсистеми організації.
|
| |||||
|
Елементи системи адміністративного контролювання:
• встановлення стандартів стану та функціонування керованої підсистеми;
• оцінка поточного стану керуючої підсистеми і процесів, що відбуваються в ній на предмет виявлення можливих відхилень;
• усунення виявлених відхилень, приведення керуючої підсистеми до стану, що відповідає встановленим стандартам
|
• модифікація цілей;
• внесенням змін і коректив до планових завдань;
• реструктуризація системи управління організації.
|
|
|
• бюджетне контролювання;
• адміністративний аудит;
• статистичне спостереження;
• особисте спостереження;
• доповіді та наради.
| |||
|
|
Групи об'єктів адміністративного обліку :
· виробничі ресурси організації;
· всі господарські процеси, що протікають всередині організації.
|
|
|
Метод адміністративного обліку
включає елементи:
• документування;
• інвентаризацію;
• групування та узагальнення контрольних рахунків;
• планування;
• нормування;
• лімітування;
• контроль;
• аналіз.
|
|
1. За змістом.
2. За призначенням.
3. За формою.
4. За напрямом руху.
5. За місцем складання і використання.
6. За походженням.
7. За терміном виконання.
8. За стадіями створення.
9. За ступенем гласності.
10. За терміном зберігання.
|
Інвентаризація –це спосіб визначення фактичного стану об'єкта адміністративного обліку, а також виявлення окремих відхилень стану зазначеного об'єкта від облікових даних.
|
Ознаки групування об'єктів адміністративного обліку:
• специфіка виробничої діяльності організації;
•
|
• організація управління;
• цільові функції системи управління
|
|
|
Лімітування –встановлення та коригування граничних величин.
|
|
|
· принцип безперервності діяльності підприємства;
· принцип використання єдиних для планування та обліку одиниць вимірювання;
· принцип оцінки результатів діяльності структурних підрозділів підприємства;
· принцип наступності і багаторазового використання первинної та проміжної інформації з метою управління;
·
|
· принцип застосування бюджетного (кошторисного) методу управління запасами і витратами;
· принцип повноти та аналітичності;
· принцип періодичності
|
1. Забезпечення необхідною інформацією керівників усіх рівнів управління.
2. Формування інформації, необхідної для здійснення комунікаційних зв'язків між рівнями управління та структурними підрозділами організації.
3. Оперативний контроль і оцінка результатів діяльності окремих структурних підрозділів та організації в цілому.
4. Перспективне планування і координація розвитку підприємства в майбутньому на основі аналізу фактичних результатів діяльності підприємства.
|
|
План лекції
9.1. Поняття і сутність розвитку та вдосконалення системи адміністративного менеджменту організації.
9.2. Основні функції процесу розвитку і вдосконалення системи адміністративного менеджменту організації.
& Література
Основна: 1, 5, 6, 7.
Додаткова: 11, 13, 15, 19.
Інтернет-джерела: 24, 27, 32.
Ключові слова: розвиток системи адміністративного менеджменту, вдосконалення системи адміністративного менеджменту, прогресивний шлях розвитку, регресивний шлях розвитку, конфронтації та конфлікти під час нововведень, основні функції процесу розвитку і вдосконалення.
Основний
1. Герберт А. Адміністративна поведінка : дослідження процесів прийняття рішень в організаціях, що виконують адміністративні функції [Текст] / А. Герберт, Г. Саймон ; пер. з англ. – К. : АртЕк, 2001. – 378 с.
2. Велещук С.С. Адміністративний менеджмент: сутнісні характеристики та основні завдання // Наука молода / Збірник наукових праць. Випуск 18 . – Тернопіль: Економічна думка, 2012. – С.14-19
3. Основи менеджменту : підручник / за ред. А. А. Мазаракі, І. В. Чумаченко. – Харків : Фоліо, 2014. – 846 с.
4. Новіков Б. В. Основи адміністративного менеджменту [Текст] : навч. посіб. / Б.В. Новіков, Г.Ф. Сініок, П.В. Круш. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 560 с.
5. Райченко А. В. Административный менеджмент : [Текст] учебник / А. В. Райченко; Институт экономики и финансов "Синергия". – М. : ИНФРА-М, 2014. – 416 с.
6. Русецкая О. В. Технологии административного менеджмента [Текст] : учеб. пособ. – СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2012. – 126 с.
7. Фомичев А. Н. Административный менеджмент [Текст] : учеб. пособ. / А. Н. Фомичев. – М., 2005. – С. 31. – 228 с.
Додатковий
8. Менеджмент: навч. посіб. / Г.Є. Мошек, Ю.В. Поканевич, А.С. Соломко. – К. : Кондор, 2009. – 375 с.
9. Безродний Є. Ф., Уткін О. І. Історія політичних вчень [Текст] : навч. посібник. – К. : ВД «Професіонал», 2006. – 432 с.
10. Битяк Ю. П. Адміністративне право України [Текст] : підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дяченко та ін. ; За ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
11. Бондар О. В. Ситуаційний менеджмент [Текст] : навч. посібник / О. В. Бондар – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 326 с.
12. Менеджмент: теорія і практика : навч. посіб. / А.А. Мазаракі, Г.Є. Мошек, Л.А. Гомба та ін. – К. : Атіка, 2007. – 564 с.
13. Дзюнзюк В. Б. Ефективність діяльності публічних організацій [Текст] : моногр. / В. Б. Дзюнзюк– Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2003. – 236 с.
14. Карлова О. А. Основи менеджменту [Текст] : навч. посібник. – Харків : ХНАМГ, 2008. – 314 с.
15. Кусков А.Н. Менеджмент [Текст]: учеб.пособ. / А.Н. Кусков, А.П. Чумаченко.-4-е изд. стереотип.- М.: МГИУ, 2008.-318с.
16. Кравченко, Т. А. Реформування систем
Дата: 2016-10-02, просмотров: 220.