Класифікація рахунків за призначенням й структурою показує, що саме враховується на тих або інших рахунках й як відображаються на рахунках за дебетом й кредитом об'єкти, що означає сальдо відповідного рахунку.

Бухгалтерські рахунки за призначенням й структурою діляться на групи:

основні рахунки; операційні рахунки; регулюючі рахунки; фінансово-результативні рахунки; бюджетно-розподільні рахунки.

Основні рахунки бухгалтерського обліку використаються в обліку наявності й руху господарських коштів і джерел їх утворення. У свою чергу, вони діляться на інвентарні, рахунки капіталу й рахунки з обліку розрахунків.

Інвентарні рахунки використовуються для обліку наявності й руху матеріальних цінностей і коштів. До них варто віднести рахунки «Основні засоби», «Нематеріальні активи», «Сировина й матеріали», «Каса», «Готова продукція», «Товари» й інших.

Всі інвентарні рахунки є активними. Збільшення (надходження) коштів відображається записом за дебетом рахунку, а зменшення (вибуття) - за кредитом. Сальдо інвентарних рахунків завжди може бути тільки дебетовим і показує наявність тих або інших коштів на початок і кінець звітного періоду.

Рахунки капіталу призначені для обліку утворення, збільшення, зменшення й наявності в підприємства власних джерел утворення засобів. До рахунків капіталу відносяться «Статутний капітал», «Пайовий капітал», «Додатковий капітал», «Резервний капітал», «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», «Цільове фінансування й цільові надходження».

Всі рахунки капіталу є пасивними. Тому, збільшення джерел відображається в кредиті цих рахунків, а їх зменшення - у дебеті. Сальдо (початкове і кінцеве) буває тільки кредитовим і показує величину тих або інших власних джерел підприємства на звітну дату.

Бухгалтерські рахунки розрахунків застосовуються для обліку господарських операцій за розрахунками підприємства з іншими підприємствами, організаціями й установами, а також з фізичними особами. На них відображаються суми заборгованості, її зміни (збільшення, зменшення) перед підприємством (дебіторська) і самого підприємства іншим юридичним і фізичним особам (кредиторська).

До рахунків розрахунків варто віднести «Довгострокова дебіторська заборгованість», «Короткострокові векселі отримані», «Розрахунки з покупцями й замовниками», «Розрахунки з різними дебіторами», «Довгострокові позички», «Довгострокові векселі видані», «Короткострокові векселі видані», «Розрахунки з постачальниками й підрядниками», «Розрахунки з податків і платежів», «Розрахунки з оплати праці» й ін.

Рахунки з обліку розрахунків можуть бути активними, пасивними й активно-пасивними. На активних рахунках розрахунків підприємством ураховується дебіторська заборгованість, на пасивних рахунках - кредиторська. Сальдо рахунків розрахунків показує величину заборгованості дебіторів на активних рахунках, а кредиторів на пасивних рахунках. Збільшення дебіторської заборгованості відображається за дебетом рахунків, а її зменшення - за кредитом. Сальдо рахунків з обліку розрахунків з дебіторами завжди буває дебетовим. Збільшення кредиторської заборгованості відображається за кредитом рахунків розрахунків, а її зменшення - за дебетом. Сальдо рахунків з обліку розрахунків із кредиторами завжди буває кредитовим.

Активно-пасивні рахунки використовуються для обліку розрахунків з юридичними й фізичними особами, які можуть бути в окремі звітні періоди дебіторами й одночасно кредиторами. До таких рахунків розрахунків відносять «Розрахунки з різними дебіторами», «Розрахунки за іншими операціями», «Розрахунки за податками і платежами». Ці рахунки можуть мати на ту саму звітну дату дебетове й кредитове сальдо. Таке сальдо називається розгорнутим сальдо. Розгорнуте сальдо синтетичного активно-пасивного рахунку визначається шляхом підсумовування окремо дебетових й окремо кредитових залишків аналітичних рахунків, відкритих до конкретного синтетичного рахунку.

Так, наприклад, синтетичний активно-пасивний рахунок «Розрахунки за податками і платежами» (табл. 3.8) має рахунки аналітичного обліку з конкретними залишками (сальдо) на звітну дату, (грн.).

Таблиця 3.8