за _____________місяць 20__ м.
| Номер операції | Дата | Зміст операції, документ | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | ||||
Між рахунками бухгалтерського обліку й балансом існує тісний і нерозривний зв'язок. Для підтвердження цього розглянемо нижче наведений приклад. У табл. 3.2 наведений баланс підприємства на початок місяця.
Таблиця 3.2
Баланс
на 30 вересня 20__ м.
| Актив | Сума | Пасив | Сума |
| Основні засоби | 100 000 | Статутний капітал | 46 790 |
| Запасні частини | 7 000 | Резервний капітал | 10 000 |
| Паливо | 800 | Прибуток нерозподілена | 30 750 |
| Готова продукція | 12 600 | Кредити банків | 25 000 |
| Товари | 4 500 | Кредитори | 38 650 |
| Дебітори | 11 250 | Розрахунки з зарплати | 5 700 |
| Каса | 965 | Розрахунки зі страхування | 2 100 |
| Рахунку в банку | 25 875 | Доходи майбутніх періодів | 4 000 |
| Усього | 162 990 | Усього | 162 990 |
У жовтні місяці були проведені наступні господарські операції:
1. На рахунок у банку зарахований короткостроковий кредит у сумі 5 000 грн.
2. З рахунку в банку отримано готівку й оприбутковано в касу 5 700 грн. для виплати заробітної плати.
3. Виплачено заробітну плату з каси працівникам підприємства 5 700 грн.
4. Перераховано з рахунку в банку кредиторам у погашення заборгованості 8 650 грн.
5. На рахунок у банку надійшла оплата дебіторської заборгованості 10 000 грн.
6. З каси в банк здана готівка в сумі 500 грн.
Далі виконаємо облікові операції в наступної послідовності:
а) відкриємо схеми рахунків і на підставі балансу на 1 жовтня записуємо вступне (початкове) сальдо;
б) кожну господарську операцію відіб'ємо на рахунках бухгалтерського обліку;
в) підрахуємо дебетові й кредитові обороти за жовтень місяць і визначимо кінцеве сальдо на 31 жовтня;
д) за кінцевими залишками складемо баланс підприємства на 31 жовтня.
Основні Запасні Паливо
ДТ засоби КТ ДТ частини КТ ДТ КТ
 | | | |||||||||
 | | ||||||||||
 | |||||||||||
100 000 7 000 800
 |  | |
Вихідне Вихідне Вихідне
сальдо сальдо сальдо
100 000 7 000 800
Готова Товари Дебітори
ДТ продукція КТ ДТ КТ ДТ КТ
 | |||||||||
| | | ||||||||
| | | ||||||||
12 600 4 500 11 250
5) 10 000
Вихідне Вихідне 10 000
сальдо сальдо Вих. сальдо
12 600 4 500 1 250
| | |||||
| | | ||||
Каса Рахунок у банку Статутний
ДТ КТ ДТ КТ ДТ капітал КТ
| | | | |||||||||
| | | | |||||||||
965 25 875 46 790
3) 5 700 1) 5 000 2) 5 700
2) 5 700 6) 500 5) 10 000 4) 8 650
5 700 6 200 6) 500
Вих.с-до 15 500 14 350 Вих.сальдо
465 27 025 46 790
Резервний Прибуток Кредити
ДТ капітал КТ ДТ КТ ДТ банків КТ
| | |||||||||||
| | | ||||||||||
| | | | |||||||||
10 000 30 750 25 000
1) 5 000
5 000
Вих.сальдо Вих.сальдо Вих.сальдо
10 000 30 750 30 000
Кредитори Розрахунки Розрахунки зі
ДТ КТ ДТ з зарплати КТ ДТ страхування КТ
| | | | |||||||||
| | | | |||||||||
38 650 5 700 2 100
 | |||||
| | | ||||
4) 8 650 3) 5 700
8 650 5 700
Вих.сальдо Вих.сальдо Вих. сальдо
30 000 немає 2 100
Доходи
ДТ майбутніх періодів КТ
 |
4 000
| | ||
| | ||
Вих. сальдо
4 000
Залишки, що значаться на рахунках бухгалтерського обліку на кінець звітного місяця переносимо в баланс підприємства, що представлений у табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Баланс
на 31 жовтня 20__ м.
| Актив | Сума | Пасив | Сума |
| Основні засоби | 100 000 | Статутний капітал | 46 790 |
| Запасні частини | 7 000 | Резервний капітал | 10 000 |
| Паливо | 800 | Прибуток нерозподілена | 30 750 |
| Готова продукція | 12 600 | Кредити банків | 30 000 |
| Товари | 4 500 | Кредитори | 30 000 |
| Дебітори | 1 250 | Розрахунки з зарплати | - |
| Каса | 465 | Розрахунки зі страхування | 2 100 |
| Рахунку в банку | 27 025 | Доходи майбутніх періодів | 4 000 |
| Усього | 153 640 | Усього | 153 640 |
Як бачимо із приклада, між рахунками й балансом існує тісний взаємозв'язок: у балансі відображаються узагальнені залишки за рахунками бухгалтерського обліку. Залишки активних рахунків відображаються в активі балансу, а пасивних - у пасиві балансу. Цим доводиться єдність принципів побудови рахунків і балансу і їх взаємозв'язок.
3.4. Синтетичний та аналітичний облік
на рахунках бухгалтерського обліку
Рахунки бухгалтерського обліку діляться на синтетичні й аналітичні рахунки.
Синтетичні рахунки обліку – рахунку, на яких відображаються узагальнені (синтетичні) дані про господарські кошти, джерела їх формування, процеси. Облік, у якому застосовані рахунки синтетичного обліку, називається синтетичним.
На синтетичних рахунках облік ведеться в цілому за видами засобів у вартісному вираженні, що дає узагальнені дані за економічно однорідними групами засобів. Прикладами синтетичних рахунків є:
рахунок «Основні засоби», що відображає наявність і рух всіх основних засобів, наявних на підприємстві у вартісному вираженні;
рахунок «Виробничі запаси» також відображає наявність і рух сировини, матеріалів, палива, запасних частин, будівельних матеріалів, купівельних готових виробів й ін. у національній валюті;
рахунок «Розрахунки з оплати праці» містить інформацію про нараховану й виплачену заробітну плату працівникам підприємства в цілому, а також утримання із заробітної плати.
Особливості синтетичних рахунків полягають у тому, що облік з їх використанням ведеться тільки в грошовому вимірі, залишки, що значаться на рахунках, є підставою для складання балансу підприємства. Кількість і найменування синтетичних рахунків визначені Планом рахунків, і вони мають код із двох цифр. Синтетичні рахунки є рахунками першого порядку.
Інформація, накопичена на синтетичних рахунках, використовується під час складання фінансової звітності. Для управління діяльністю підприємства узагальненої інформації про майно, капітал і зобов'язання недостатньо, тому інформацію синтетичних рахунків більш докладно деталізують.
Першим рівнем деталізації є відкриття в рамках синтетичного рахунку певної кількості субрахунків, призначення яких заключається у забезпеченні інформацією про наявність і рух однорідних підгруп майна і його джерел. Так, наприклад, синтетичний рахунок «Товари» має п'ять субрахунків: «Товари на складі», «Товари в торгівлі», «Товари на комісії», «Тара під товарами», «Торгова націнка». Субрахунку відносяться до рахунків другого порядку й Планом рахунків передбачений їх код із трьох цифр. Облік з використанням субрахунків ведеться тільки в грошовому вираженні. Субрахунок є проміжним рахунком між синтетичним й аналітичним рахунком.
Подальша деталізація об'єктів обліку провадиться з використанням аналітичних рахунків. Аналітичні рахунки – це рахунки, на яких ведеться облік наявності й руху конкретних видів майна, їх джерел і господарських процесів. Облік з використанням аналітичних рахунків називається аналітичним обліком.
Аналітичні рахунки відкриваються до синтетичних рахунків за кожним конкретним видом засобів, джерел, процесів. Наприклад, до рахунку «Паливо» відкриваються субрахунки за видами палива «Вугілля», «Торф», «Бензин А-95», «Дизельне паливо» і т.д.
Облік на аналітичних рахунках ведеться у вартісних і натуральних вимірниках (показниках). Кількість аналітичних рахунків на підприємстві залежить від кількості конкретних об'єктів обліку. Так, синтетичний рахунок «Розрахунки з оплати праці» має аналітичних рахунків стільки, скільки працівників на підприємстві.
Аналітичні рахунки відносяться до рахунків третього, четвертого, п'ятого, ...n-го порядку. Отже, вони можуть мати код, що складається з 3-х, 4-х, 5-ти й більше цифр. Такі коди присвоює безпосередньо підприємство, виходячи з потреби інформації про об'єкти обліку для оперативного керування діяльністю.
Між синтетичними, аналітичними рахунками й субрахунками існує нерозривний взаємозв'язок. Схематично це виглядає в такий спосіб:
Синтетичний рахунок = Субрахунок = Аналітичний рахунок
Якість ведення обліку підтверджується рівністю підсумкових записів на аналітичних рахунках з даними, відбитими на синтетичних рахунках і субрахунках.
Дата: 2019-11-01, просмотров: 355.
