І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС
Рахунки, їх значення й роль у бухгалтерському обліку
З попередньої теми ми усвідомили, що бухгалтерський баланс, як метод бухгалтерського обліку, відображає на певний момент залишки видів господарських засобів і джерел їхнього утворення. Баланс не містить відомостей про розміри змін окремих видів засобів і джерел їх формування протягом звітного періоду. Крім того, баланс узагальнює інформацію про майно підприємства тільки в грошовому вираженні. А для успішного ведення бізнесу необхідно вести облік засобів і предметів праці й у натуральних вимірниках.
Для оперативного управління господарською діяльністю, для контролю за безперервним процесом збільшення й зменшення, залучення й вибуття засобів і джерел їх утворення, в обліку застосовують систему рахунків бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський рахунок – це спосіб угрупування й поточного обліку наявності й руху активів (засобів) і пасивів (джерел утворення засобів) підприємства з метою визначення змін (збільшення або зменшення), які відбулися з ними, і контролю за проведеними господарськими операціями.
На кожен об'єкт обліку відкривається окремий рахунок. Так, наприклад, господарські засоби обліковуються на рахунках «Основні засоби», «Сировина й матеріали», «Паливо», «Малоцінні й швидкозношувані предмети» («МШП»), «Каса», «Поточний рахунок у банку» й ін. Джерела господарських засобів обліковуються на рахунках «Статутний капітал», «Резервний капітал», «Нерозподілений прибуток», «Короткострокові кредити банку», «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» й ін. Для обліку господарських процесів використовуються рахунки «Виробництво», «Доходи від реалізації» і т.д.
У бухгалтерському обліку застосовуються не вільно обрані рахунки, а система рахунків, що дозволяє охопити всі активи, джерела й процеси, а також системно відображати діяльність конкретного об'єкта.
Система рахунків як елемент методу бухгалтерського обліку є способом узагальнення (угруповання) активів, джерел їх утворення, господарських операцій, поточного їх обліку й контролю.
Рис. 3.2. Схема побудови активного рахунку
Після початкового сальдо провадяться записи на рахунку дебетових і кредитових оборотів. Оборотами рахунку називають підсумок записів за дебетом й/або кредитом рахунку за звітний місяць без обліку початкового (вступного) сальдо. На активному рахунку запису за дебетом збільшують об'єкт, а за кредитом - зменшують.
Після підсумку оборотів проводиться запис кінцевого сальдо (залишку). Кінцеве сальдо визначається в такій послідовності:
| Кінцеве сальдо | = | Початкове сальдо | + | Дебетовий оборот | - | Кредитовий оборот |
На активних рахунках початкове й кінцеве сальдо можуть бути тільки дебетовим або дорівнювати нулю. Це говорить про те, що не можливо використати засобів підприємства більше чим вони є в наявності. Якщо при визначенні кінцевого сальдо на активному рахунку кредитовий оборот перевищує дебетовий оборот разом з початковим залишком, то це свідчить про допущену помилку під час відображення бухгалтерських записів на відповідному рахунку. У цьому випадку необхідно встановити неправильний запис і виправити за правилами ведення записів у бухгалтерському обліку.
Зміст запису на пасивному рахунку розглянемо на рис. 3.3.
Пасивний рахунок
ДТ (найменування) КТ
 |
Початкове сальдо
 |
Зменшення - Збільшення +
 |
Оборот дебетовий Оборот кредитовий
 |
Кінцеве сальдо
Рис. 3.3. Схема побудови пасивного рахунку
Перший запис на пасивному рахунку починається з відкриття початкового (вступного) сальдо (залишку). Величина його проставляється на початку правої кредитової сторони рахунку. Цей запис показує наявність конкретного джерела утворення майна, відбитого в правій частині пасиву балансу.
Після початкового сальдо проводяться записи на рахунку дебетових і кредитових оборотів. На пасивному рахунку запису за дебетом зменшують об'єкт, а за кредитом - збільшують.
Після підсумку оборотів проводиться запис кінцевого сальдо (залишку). Кінцеве сальдо на пасивному рахунку визначається в такій послідовності:
| Кінцеве сальдо | = | Початкове сальдо | + | Кредитовий оборот | - | Дебетовий оборот |
На пасивних рахунках початкове й кінцеве сальдо може бути тільки кредитовим або дорівнює нулю. Це говорить про те, що підприємство має у своєму розпорядженні певне джерело утворення засобів або воно використано повністю. Якщо при визначенні кінцевого сальдо на пасивному рахунку дебетовий оборот перевищує кредитовий оборот разом з початковим залишком, то це свідчить про допущену помилку при відбитті бухгалтерських записів на відповідному рахунку. У цьому випадку необхідно встановити неправильний запис і виправити за правилами ведення записів у бухгалтерському обліку.
Розглянемо порядок записів і підрахунків на активних і пасивних рахунках за допомогою таких прикладів.
Приклад 3.1. Активний рахунок «Каса». Початковий залишок у касі підприємства становив 150 грн. Протягом місяця було надходження коштів у касу підприємства:
1) отримано з банку готівкою 5 000 грн.;
2) від покупців товарів 10 000 грн;
3) повернуто підзвітними особами 50 грн.
У цьому ж звітному періоді були видані кошти з каси підприємства:
4) виплачено аванс працівникам 12 000 грн.;
5) видано в підзвіт на господарські потреби 100 грн.
6) здавання в банк для зарахування на поточний рахунок 3 000 грн.
Бухгалтерські записи на рахунку «Каса» представлені на рис. 3.4.
Дебет Каса Кредит
 |
Початкове сальдо 150
 |
1) 5 000 4) 12 000
2) 10 000 5) 100
3) 50 6) 3 000
 |
Оборот Оборот
дебетовий 15 050 кредитовий 15 100
Кінцеве сальдо 100
Рис. 3.4. Записи на активному рахунку «Каса»
Приклад 3.2. Пасивний рахунок «Розрахунки з постачальниками й підрядниками». Початкове сальдо 15 000 грн. Протягом місяця від постачальників були отримані:
1) матеріали на 20 000 грн.;
2) паливо на 2 000 грн.;
3) запасні частини на 500 грн.
Протягом місяця були зроблені перерахування постачальникам з поточного рахунку в банку:
4) 6 числа 8 000 грн.;
5) 8 числа 10 000 грн.;
6) 25 числа 15 000 грн.
Бухгалтерські записи на рахунку «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» представлені на рис. 3.5.
Розрахунки з постачальниками
Дебет і підрядниками Кредит
 |
Початкове сальдо 15 000
 |
1) 20 000
2) 2 000
3) 500
4) 8 000
5) 10 000
6) 15000
 |
Дебетовий Кредитовий
оборот 33 000 оборот 22 500
 |
Кінцеве
сальдо 4 500
Рис. 3.5. Записи на пасивному рахунку «Розрахунки з постачальниками й підрядниками»
Як ми вже відзначали, активно-пасивні рахунки - це рахунку, які можуть служити для обліку засобів підприємства й джерел їх утворення. Вони поєднують ознаки активних і пасивних рахунків. Можуть мати початкове сальдо дебетове, а кінцеве - кредитове й навпаки. Активно-пасивні рахунки можуть мати одночасно й дебетове й кредитове сальдо як початкове, так і кінцеве, Таке сальдо ще називають «розгорнуте сальдо». Прикладом активно-пасивних рахунків можна назвати рахунки з обліку розрахунків з дебіторами й кредиторами, рахунки фінансових результатів.
Приклад 3.3. Активно-пасивний рахунок «Внутрішні розрахунки» у материнського підприємства. Початкове сальдо дебетове - 5 000 грн. У звітному місяці проведені господарські операції материнським підприємством з дочірнім підприємством:
1) материнським підприємством реалізовані товари дочірньому підприємству на суму 2 000 грн.;
2) дочірньому підприємству передана готівка для виплати заробітної плати в сумі 10 000 грн.;
3) материнським підприємством надана тимчасова фінансова допомога дочірньому підприємству в сумі 20 000 грн.
4) на рахунок материнського підприємства зараховані надходження коштів від дочірнього підприємства 35 000 грн.
5) материнське підприємство зробило закупівлю палива (бензин А95) у дочірнього підприємства на 6 000 грн.
Бухгалтерські записи на рахунку «Внутрішні розрахунки» представлені на рис. 3.6.
Внутрішні розрахунки
Дебет Кредит
 |
Початкове сальдо 5 000
1) 2 000
2) 10 000
3) 20 000
4) 35 000
5) 6 000
Дебетовий Кредитовий
оборот 32 000 оборот 41 000
| |
Кінцеве
сальдо 4 000
Рис. 3.6. Записи на активно-пасивному рахунку «Внутрішні розрахунки»
Баланс
на 30 вересня 20__ м.
| Актив | Сума | Пасив | Сума |
| Основні засоби | 100 000 | Статутний капітал | 46 790 |
| Запасні частини | 7 000 | Резервний капітал | 10 000 |
| Паливо | 800 | Прибуток нерозподілена | 30 750 |
| Готова продукція | 12 600 | Кредити банків | 25 000 |
| Товари | 4 500 | Кредитори | 38 650 |
| Дебітори | 11 250 | Розрахунки з зарплати | 5 700 |
| Каса | 965 | Розрахунки зі страхування | 2 100 |
| Рахунку в банку | 25 875 | Доходи майбутніх періодів | 4 000 |
| Усього | 162 990 | Усього | 162 990 |
У жовтні місяці були проведені наступні господарські операції:
1. На рахунок у банку зарахований короткостроковий кредит у сумі 5 000 грн.
2. З рахунку в банку отримано готівку й оприбутковано в касу 5 700 грн. для виплати заробітної плати.
3. Виплачено заробітну плату з каси працівникам підприємства 5 700 грн.
4. Перераховано з рахунку в банку кредиторам у погашення заборгованості 8 650 грн.
5. На рахунок у банку надійшла оплата дебіторської заборгованості 10 000 грн.
6. З каси в банк здана готівка в сумі 500 грн.
Далі виконаємо облікові операції в наступної послідовності:
а) відкриємо схеми рахунків і на підставі балансу на 1 жовтня записуємо вступне (початкове) сальдо;
б) кожну господарську операцію відіб'ємо на рахунках бухгалтерського обліку;
в) підрахуємо дебетові й кредитові обороти за жовтень місяць і визначимо кінцеве сальдо на 31 жовтня;
д) за кінцевими залишками складемо баланс підприємства на 31 жовтня.
Основні Запасні Паливо
ДТ засоби КТ ДТ частини КТ ДТ КТ
 | | | |||||||||
 | | ||||||||||
 | |||||||||||
100 000 7 000 800
 |  | |
Вихідне Вихідне Вихідне
сальдо сальдо сальдо
100 000 7 000 800
Готова Товари Дебітори
ДТ продукція КТ ДТ КТ ДТ КТ
 | |||||||||
| | | ||||||||
| | | ||||||||
12 600 4 500 11 250
5) 10 000
Вихідне Вихідне 10 000
сальдо сальдо Вих. сальдо
12 600 4 500 1 250
| | |||||
| | | ||||
Каса Рахунок у банку Статутний
ДТ КТ ДТ КТ ДТ капітал КТ
| | | | |||||||||
| | | | |||||||||
965 25 875 46 790
3) 5 700 1) 5 000 2) 5 700
2) 5 700 6) 500 5) 10 000 4) 8 650
5 700 6 200 6) 500
Вих.с-до 15 500 14 350 Вих.сальдо
465 27 025 46 790
Резервний Прибуток Кредити
ДТ капітал КТ ДТ КТ ДТ банків КТ
| | |||||||||||
| | | ||||||||||
| | | | |||||||||
10 000 30 750 25 000
1) 5 000
5 000
Вих.сальдо Вих.сальдо Вих.сальдо
10 000 30 750 30 000
Кредитори Розрахунки Розрахунки зі
ДТ КТ ДТ з зарплати КТ ДТ страхування КТ
| | | | |||||||||
| | | | |||||||||
38 650 5 700 2 100
 | |||||
| | | ||||
4) 8 650 3) 5 700
8 650 5 700
Вих.сальдо Вих.сальдо Вих. сальдо
30 000 немає 2 100
Доходи
ДТ майбутніх періодів КТ
 |
4 000
| | ||
| | ||
Вих. сальдо
4 000
Залишки, що значаться на рахунках бухгалтерського обліку на кінець звітного місяця переносимо в баланс підприємства, що представлений у табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Баланс
на 31 жовтня 20__ м.
| Актив | Сума | Пасив | Сума |
| Основні засоби | 100 000 | Статутний капітал | 46 790 |
| Запасні частини | 7 000 | Резервний капітал | 10 000 |
| Паливо | 800 | Прибуток нерозподілена | 30 750 |
| Готова продукція | 12 600 | Кредити банків | 30 000 |
| Товари | 4 500 | Кредитори | 30 000 |
| Дебітори | 1 250 | Розрахунки з зарплати | - |
| Каса | 465 | Розрахунки зі страхування | 2 100 |
| Рахунку в банку | 27 025 | Доходи майбутніх періодів | 4 000 |
| Усього | 153 640 | Усього | 153 640 |
Як бачимо із приклада, між рахунками й балансом існує тісний взаємозв'язок: у балансі відображаються узагальнені залишки за рахунками бухгалтерського обліку. Залишки активних рахунків відображаються в активі балансу, а пасивних - у пасиві балансу. Цим доводиться єдність принципів побудови рахунків і балансу і їх взаємозв'язок.
3.4. Синтетичний та аналітичний облік
на рахунках бухгалтерського обліку
Рахунки бухгалтерського обліку діляться на синтетичні й аналітичні рахунки.
Синтетичні рахунки обліку – рахунку, на яких відображаються узагальнені (синтетичні) дані про господарські кошти, джерела їх формування, процеси. Облік, у якому застосовані рахунки синтетичного обліку, називається синтетичним.
На синтетичних рахунках облік ведеться в цілому за видами засобів у вартісному вираженні, що дає узагальнені дані за економічно однорідними групами засобів. Прикладами синтетичних рахунків є:
рахунок «Основні засоби», що відображає наявність і рух всіх основних засобів, наявних на підприємстві у вартісному вираженні;
рахунок «Виробничі запаси» також відображає наявність і рух сировини, матеріалів, палива, запасних частин, будівельних матеріалів, купівельних готових виробів й ін. у національній валюті;
рахунок «Розрахунки з оплати праці» містить інформацію про нараховану й виплачену заробітну плату працівникам підприємства в цілому, а також утримання із заробітної плати.
Особливості синтетичних рахунків полягають у тому, що облік з їх використанням ведеться тільки в грошовому вимірі, залишки, що значаться на рахунках, є підставою для складання балансу підприємства. Кількість і найменування синтетичних рахунків визначені Планом рахунків, і вони мають код із двох цифр. Синтетичні рахунки є рахунками першого порядку.
Інформація, накопичена на синтетичних рахунках, використовується під час складання фінансової звітності. Для управління діяльністю підприємства узагальненої інформації про майно, капітал і зобов'язання недостатньо, тому інформацію синтетичних рахунків більш докладно деталізують.
Першим рівнем деталізації є відкриття в рамках синтетичного рахунку певної кількості субрахунків, призначення яких заключається у забезпеченні інформацією про наявність і рух однорідних підгруп майна і його джерел. Так, наприклад, синтетичний рахунок «Товари» має п'ять субрахунків: «Товари на складі», «Товари в торгівлі», «Товари на комісії», «Тара під товарами», «Торгова націнка». Субрахунку відносяться до рахунків другого порядку й Планом рахунків передбачений їх код із трьох цифр. Облік з використанням субрахунків ведеться тільки в грошовому вираженні. Субрахунок є проміжним рахунком між синтетичним й аналітичним рахунком.
Подальша деталізація об'єктів обліку провадиться з використанням аналітичних рахунків. Аналітичні рахунки – це рахунки, на яких ведеться облік наявності й руху конкретних видів майна, їх джерел і господарських процесів. Облік з використанням аналітичних рахунків називається аналітичним обліком.
Аналітичні рахунки відкриваються до синтетичних рахунків за кожним конкретним видом засобів, джерел, процесів. Наприклад, до рахунку «Паливо» відкриваються субрахунки за видами палива «Вугілля», «Торф», «Бензин А-95», «Дизельне паливо» і т.д.
Облік на аналітичних рахунках ведеться у вартісних і натуральних вимірниках (показниках). Кількість аналітичних рахунків на підприємстві залежить від кількості конкретних об'єктів обліку. Так, синтетичний рахунок «Розрахунки з оплати праці» має аналітичних рахунків стільки, скільки працівників на підприємстві.
Аналітичні рахунки відносяться до рахунків третього, четвертого, п'ятого, ...n-го порядку. Отже, вони можуть мати код, що складається з 3-х, 4-х, 5-ти й більше цифр. Такі коди присвоює безпосередньо підприємство, виходячи з потреби інформації про об'єкти обліку для оперативного керування діяльністю.
Між синтетичними, аналітичними рахунками й субрахунками існує нерозривний взаємозв'язок. Схематично це виглядає в такий спосіб:
Синтетичний рахунок = Субрахунок = Аналітичний рахунок
Якість ведення обліку підтверджується рівністю підсумкових записів на аналітичних рахунках з даними, відбитими на синтетичних рахунках і субрахунках.
Бухгалтерського обліку
Поточний бухгалтерський облік є відбиттям господарських операцій на синтетичних й аналітичних рахунках.
В кінці звітного місяця за кожним синтетичним рахунком проводиться підрахунок оборотів за місяць і визначається кінцеве сальдо. Для узагальнення облікової інформації всі синтетичні рахунки записуються в оборотну відомість. Оборотна відомість необхідна для перевірки правильності облікових записів, визначення підсумків оборотів і кінцевих залишків, складання балансу підприємства.
Оборотна відомість за синтетичними рахунками (її ще називають оборотним балансом) має форму, представлену в табл. 3.4. У ній відображаються всі синтетичні рахунки, які застосовуються на підприємстві. Кожен рахунок в оборотній відомості займає один рядок, де відображається початкове сальдо, оборот за дебетом, оборот за кредитом й кінцеве сальдо.
Таблиця 3.4
Рахунок «Паливо»
| Найменування аналітичного рахунку | Одиниця виміру | Ціна за одиницю | Сальдо на початок місяця | Оборот за місяць | Сальдо на кінець місяця | |||||
| прибуток | видаток | |||||||||
| кількість | сума | кількість | сума | кількість | сума | кількість | сума | |||
| Вугілля | т | 300 | 10 | 3 000 | 2 | 600 | 7 | 2 100 | 5 | 1 500 |
| Торф | т | 150 | 5 | 750 | - | - | 5 | 750 | - | - |
| Бензин А-95 | л | 4,50 | 250 | 1 125 | 50 | 225 | 98 | 441 | 202 | 909 |
| Дизельне паливо | кг | 3,70 | 100 | 370 | 20 | 74 | 50 | 185 | 70 | 259 |
| Разом | х | х | х | 5 245 | х | 899 | х | 3 476 | х | 2 668 |
Оборотні відомості аналітичного обліку за рахунками розрахунків мають таку ж форму, як й оборотні відомості за рахунками синтетичного обліку (табл. 3.6). Вони містять тільки грошові (вартісні) вимірники. Тому для початкового й кінцевого сальдо виділяється по дві графи (дебетову і кредитову), тому що рахунок розрахунків може мати й дебетове, і кредитове сальдо.
Оборотні відомості аналітичного обліку на відміну від оборотних відомостей синтетичного обліку не мають трьох пар рівних підсумків. Це пояснюється тим, що кожна оборотна відомість за аналітичними рахунками складається тільки в межах одного синтетичного рахунку.
Оборотні відомості за аналітичними рахунками мають інформаційне й контрольне значення.
Контрольне значення полягає в тому, що підсумки оборотів і залишків (сальдо) в оборотній відомості за аналітичними рахунками повинні дорівнювати початковому залишку (сальдо), дебетовому й кредитовому обороту й кінцевому залишку (сальдо) синтетичного рахунку, до якого були відкриті аналітичні рахунки. Невідповідність цих рівностей свідчить про допущені помилки в бухгалтерських проводках.
Таблиця 3.6
Синтетичного рахунку
«Розрахунки з покупцями й замовниками»
за жовтень місяць 20__ р.
| Найменування аналітичних рахунків | Сальдо на 30 вересня | Оборот за жовтень | Сальдо на 31 жовтня | |||
| дебет | кредит | дебет | кредит | дебет | кредит | |
| ВАТ «РОСТ» | 12 700 | 12 700 | ||||
| Плитковий завод | 55 264 | 25 400 | 85 000 | 4 336 | ||
| ТОВ «ДІГМА» | 5 600 | 5 000 | 600 | |||
| Кооператив «ГЕО» | 800 | 800 | ||||
| Фірма «АЛМАЗ» | 10 384 | 10 384 | ||||
| Разом | 73 564 | 800 | 36 584 | 90 000 | 23 684 | 4 336 |
Інформаційне значення передбачає можливість надання оборотними відомостями за аналітичними рахунками детальної інформації про рух і залишки окремих видів (найменувань) майна і його джерел утворення для цілей оперативного управління діяльністю підприємства.
Будь-яка оборотна відомість є основним підсумковим (узагальнюючим) регістром господарської діяльності за звітний місяць. В оборотній відомості, як ми вже знаємо, відображаються залишки й обороти, але в той же час відсутня кореспонденція рахунків і цим ускладнюється контроль за складанням самої оборотної відомості. Більш ефективною щодо цього є шахова оборотна відомість.
В шаховій оборотній відомості обороти за кожним рахунком приводяться не тільки в цілому, але й деталізуються - з позначенням кореспонденції рахунків. Сума в клітці шахової оборотної відомості показує, який рахунок кредитується, а який дебетується. У порівнянні зі звичайною оборотною відомістю це дає можливість більш ефективно здійснювати контроль за правильністю записів на рахунках бухгалтерського обліку.
Зразок шахової оборотної відомості наведений у табл. 3.7.
План рахунків бухгалтерського обліку
Шахова оборотна відомість
за жовтень місяць 20__ р.
| Рахунки, які дебетуються | Рахунки, які кредитуються | ||||
| Дебітори | Каса | Рахунки в банках | Короткостро-кові позики | Усього | |
| Каса | 5 700 | 5 700 | |||
| Рахунки в банках | 10 000 | 500 | 5 000 | 15 500 | |
| Кредитори | 8 650 | 8 650 | |||
| Розрахунки по оплаті праці | 5 700 | 5 700 | |||
| Усього | 10 000 | 6 200 | 14 350 | 5 000 | 35 550 |
Це рахунки, на яких враховуються засоби підприємства, наприклад, «Основні засоби», «Готова продукція», «Малоцінні й швидкозношувані предмети». Такі рахунки, як «Статутний капітал», «Короткострокові кредити банків у національній валюті», «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» використовуються для обліку джерел утворення засобів підприємства. Рахунки «Виробництво», «Загальновиробничі витрати», «Брак у виробництві» застосовується для обліку витрат процесу виробництва продукції (робіт, послуг). Витрати, пов'язані із процесом реалізації продукції (робіт, послуг) узагальнюються на рахунку «Витрати на збут».
Кожен конкретний рахунок бухгалтерського обліку має певний зміст, будову, значення й структуру. Але за окремими ознаками рахунки можуть узагальнюватися в однорідну групу. З метою правильного застосування тих або інших рахунків у бухгалтерському обліку їх класифікують за наступними ознаками:
за ступенем узагальнення облікових даних;
за взаємозв'язком з балансом;
за економічним змістом рахунків;
за призначенням й структурою рахунків.
Залежно від об'єктів обліку рахунки можуть групуватися за ознакою активні, пасивні й активно-пасивні, від ступеня узагальнення й деталізації показників діяльності підприємства – синтетичні, субрахунку й аналітичні.
Таблиця 3.8
План рахунків бухгалтерського обліку
Систематизований перелік синтетичних рахунків і субрахунків, на яких узагальнюється інформація про господарську діяльність підприємства (організації, установи) наведений у Плані рахунків. План рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов'язань, капіталу й господарських операцій підприємств й організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 обов'язковий для застосування суб'єктами підприємницької діяльності. Зазначений План рахунків застосовується в Україні із січня 2000 року. Одночасно із Планом рахунків Міністерство фінансів України затвердило й Інструкцію з його застосування. В Інструкції наведена коротка характеристика рахунків і кореспондуючі рахунки кожного балансового рахунку.
Обов'язкове застосування Плану рахунків й Інструкції суб'єктами господарювання забезпечує єдину методологію відбиття господарських операцій у системі бухгалтерських рахунків.
Класифікація рахунків у Плані наведена за економічною ознакою. Всі рахунки бухгалтерського обліку розбиті на 10 класів: з 1 до 9 класу - балансові рахунки, 0 клас - позабалансові рахунки.
Клас 1 - Необоротні активи.
Клас 2 - Запаси.
Клас 3 - Кошти, розрахунки та інші активи.
Клас 4 - Власний капітал і забезпечення зобов'язань.
Клас 5 - Довгострокові зобов'язання.
Клас 6 - Поточні зобов'язання.
Клас 7 - Доходи й результати діяльності.
Клас 8 - Витрати за елементами.
Клас 9 - Витрати діяльності.
Клас 0 - Позабалансові рахунки.
План рахунків містить коди синтетичних рахунків та їх назву (рахунки першого порядку), коди субрахунків та їх назву (рахунки другого порядку). За кожним синтетичним рахунком зазначена сфера його застосування (вид економічної діяльності).
Код синтетичного рахунку складається із двох знаків: перша цифра означає клас рахунку, друга - групу однорідних об'єктів обліку.
Код субрахунку складається із трьох знаків, де третій знак означає підгрупу об'єктів бухгалтерського обліку.
Так, наприклад, візьмемо субрахунок 105 - «Транспортні засоби». У цьому субрахунку перший знак «1» позначає перший клас - Необоротні активи, другий знак «10» позначає синтетичний рахунок «Основні засоби» і третій знак «5» позначає підгрупу основних засобів - «Транспортні засоби».
Код субрахунку 201, де «2» позначає другий клас - «Запаси», 20 - синтетичний рахунок «Виробничі запаси» й 201 субрахунок - «Сировина й матеріали».
Для підвищення аналітичності об'єктів обліку підприємствам дозволяється присвоювати додаткові коди до рахунків синтетичного обліку й субрахунків, тобто 4, 5, 6 ... н знаків.
Структура й зміст Плану рахунків розрахована на забезпечення складання балансу й звіту про фінансові результати. Звідси, залишки за рахунками 1, 2 й 3 класів використовуються для заповнення активу балансу, а залишки за рахунками класів 4, 5 й 6 - для заповнення пасиву балансу.
Облікова інформація, що відображається на рахунках класів 7, 8 й 9 використовується для складання звіту про фінансові результати.
План рахунків передбачає 90 найменувань рахунків першого порядку, з яких 12 кодів без найменувань (29, 32, 56, 57, 58, 59, 77, 78, 86, 87, 88, 89). Задіяно 245 субрахунків (рахунків другого порядку), 9 позабалансових рахунків, які мають 9 субрахунків.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств й організацій наведений у додатку А.
Питання для самоконтролю
1. Дати визначення системі рахунків, як елементу методу бухгалтерського обліку.
2. Що означають слова «дебет» й «кредит» у системі рахунків бухгалтерського обліку.
3. Назвіть типи бухгалтерських рахунків.
4. Які рахунки бухгалтерського обліку називаються активними?
5. Які рахунки бухгалтерського обліку називаються пасивними?
6. Які рахунки бухгалтерського обліку називаються активно-пасивними?
7. Побудова й зміст активного рахунку.
8. Побудова й зміст пасивного рахунку.
9. Що називається оборотом рахунку?
10. Порядок визначення кінцевого сальдо (залишку) на активному рахунку.
11. Порядок визначення кінцевого сальдо (залишку) на пасивному рахунку.
12. Які бухгалтерські записи зменшують кінцеве сальдо на активному рахунку?
13. Які бухгалтерські записи збільшують кінцеве сальдо на активному рахунку?
14. Які бухгалтерські записи зменшують кінцеве сальдо на пасивному рахунку?
15. Які бухгалтерські записи збільшують кінцеве сальдо на пасивному рахунку?
16. У чому заключається сутність методу «подвійний запис»?
17. Інформаційне значення методу «подвійний запис».
18. Контрольні функції методу «подвійний запис».
19. Дати визначення терміну «кореспонденція рахунків».
20. Які рахунки називаються кореспондуючими рахунками?
21. Дати визначення терміну «бухгалтерська проводка» або «бухгалтерський запис».
22. Які бухгалтерські проводки відносяться до простих проводок?
23. Які бухгалтерські проводки називаються складними?
24. Дати характеристику активному рахунку.
25. Дати характеристику пасивному рахунку.
26. Які моменти варто усвідомити для того, щоб скласти бухгалтерську проводку?
27. Як називаються й будуються записи господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку?
28. Назвіть регістр і його зміст, у якому проводиться реєстрація господарських операцій.
29. Розкрити існуючий тісний взаємозв'язок рахунків бухгалтерського обліку з балансом.
30. Які рахунки називаються синтетичними рахунками?
31. Що таке синтетичний облік?
32. Дати визначення терміну «аналітичні рахунки».
33. Який облік називається аналітичним обліком?
34. Обґрунтувати взаємозв'язок між синтетичними й аналітичними рахунками.
35. Що таке субрахунок?
36. Дати визначення терміну «поточний бухгалтерський облік».
37. Оборотна відомість синтетичного обліку, її зміст і призначення.
38. Назвіть контрольні функції оборотної відомості синтетичного обліку.
39. Які ви знаєте два види оборотних відомостей аналітичного обліку?
40. Форма оборотної відомості аналітичного обліку товарно-матеріальних цінностей.
41. Розкрити зміст функцій оборотних відомостей по аналітичних рахунках, які мають інформаційне й контрольне значення.
42. Форма оборотної відомості аналітичного обліку розрахунків з покупцями й замовниками.
43. Шахова оборотна відомість, її побудова й відмінність від інших оборотних відомостей.
44. По яких ознаках класифікують рахунку бухгалтерського обліку з метою правильного їхнього застосування?
Тести для самоконтролю
1. Що в бухгалтерському обліку позначає слово «дебет»?
1.1. Прибуток засобів. 1.2. Праву сторону рахунку. 1.3. Ліву сторону рахунку.
2. Що в бухгалтерському обліку позначає слово «кредит»?
2.1. Прибуток засобів. 2.2. Праву сторону рахунку. 2.3. Ліву сторону рахунку.
3. Які рахунки відносяться до активних?
3.1. «Основні засоби», «Каса», «Товари», «Готова продукція», «МШП».
3.2. «Основні засоби», «Каса», «Товари», «Готова продукція», «МШП», «Резерв сумнівних боргів».
3.3. «Резервний капітал», «Короткострокові позички банку», «Резерв сумнівних боргів», «Розрахунки з оплати праці».
4. Які рахунки відносяться до пасивних?
4.1. «Основні засоби», «Каса», «Товари», «Готова продукція», «МШП».
4.2. «Основні засоби», «Каса», «Товари», «Готова продукція», «МШП», «Резерв сумнівних боргів».
4.3. «Резервний капітал», «Короткострокові позички банку», «Резерв сумнівних боргів», «Розрахунки з оплати праці».
5. Кінцеве сальдо на активному рахунку дорівнює:
5.1. Початкове сальдо плюс кредитовий оборот мінус дебетовий оборот.
5.2. Початкове сальдо плюс дебетовий оборот мінус кредитовий оборот.
5.3. Початкове сальдо плюс різниця оборотів за рахунком.
6. Кінцеве сальдо на пасивному рахунку дорівнює:
6.1. Початкове сальдо плюс кредитовий оборот мінус дебетовий оборот.
6.2. Початкове сальдо плюс дебетовий оборот мінус кредитовий оборот.
6.3. Початкове сальдо плюс різниця оборотів за рахунком.
7. Активний рахунок завжди має:
7.1. Кредитове й дебетове сальдо.
7.2. Кредитове сальдо або дорівнює нулю.
7.3. Дебетове сальдо або дорівнює нулю.
8. Пасивний рахунок завжди має:
8.1. Кредитове й дебетове сальдо.
8.2. Кредитове сальдо або дорівнює нулю.
8.3. Дебетове сальдо або дорівнює нулю.
9. Активно-пасивний рахунок завжди має:
9.1. Кредитове й дебетове сальдо.
9.2. Кредитове сальдо або дорівнює нулю.
9.3. Дебетове сальдо або дорівнює нулю.
10. Активний рахунок збільшується:
10.1 Залежно від величини суми. 10.2. По кредиту. 10.3. По дебету.
11. Пасивний рахунок збільшується:
11.1. Залежно від величини суми. 11.2. По кредиту. 11.3. По дебету.
12. Активний рахунок зменшується:
12.1. Залежно від величини суми. 12.2. По кредиту. 12.3. По дебету.
13. Пасивний рахунок зменшується:
13.1. Залежно від величини суми. 13.2. По кредиту. 13.3. По дебету.
14. Подвійним записом називається:
14.1. Запис суми за господарською операцією двічі: у дебет одного й кредит іншого рахунку в однаковій сумі.
14.2. Взаємозв'язок між бухгалтерськими рахунками в результаті відбиття господарських операцій.
14.3. Відбиття господарської операції, її суми на рахунках з позначенням, які саме рахунки дебетуються і які кредитуються.
15. Кореспонденцією рахунків називається:
15.1. Запис суми за господарськими операціями двічі: у дебет одного й кредит іншого рахунку в однаковій сумі.
15.2. Взаємозв'язок між бухгалтерськими рахунками в результаті відбиття господарських операцій.
15.3. Відбиття господарської операції, її суми на рахунках з позначенням, які саме рахунки дебетуються і які кредитуються.
16. Бухгалтерською проводкою називається:
16.1. Запис суми за господарськими операціями двічі: у дебет одного й кредит іншого рахунку в однаковій сумі.
16.2. Взаємозв'язок між бухгалтерськими рахунками в результаті відбиття господарських операцій.
16.3. Відбиття господарської операції, її суми на рахунках з позначенням, які саме рахунки дебетуються і які кредитуються.
17. Прості бухгалтерські проводки:
17.1. Це такі бухгалтерські записи, де бере участь тільки два бухгалтерських рахунки: один дебетується, другий кредитується на ту саму суму.
17.2. Це такі бухгалтерські записи, у яких один рахунок дебетується, а кілька рахунків кредитується на загальну суму, що дорівнює одному дебетовому рахунку.
17.3. Це такі бухгалтерські записи, де беруть участь по двох бухгалтерських рахунку по дебету й кредиті на ту саму суму.
18. Складні бухгалтерські проводки:
18.1. Це такі бухгалтерські записи, де бере участь тільки два бухгалтерських рахунки: один дебетується, другий кредитується на ту саму суму.
18.2. Це такі бухгалтерські записи, у яких один рахунок дебетується, а кілька рахунків кредитується на загальну суму, що дорівнює одному дебетовому рахунку.
18.3. Це такі бухгалтерські записи, де беруть участь по двох бухгалтерських рахунку по дебету й кредиті на ту саму суму.
19. Рахунки, на яких відображається господарська операція, називаються . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
20. Вказати які бухгалтерські проводки є простими:
20.1. Дебет Кредит
«Каса» «Поточний рахунок»
«Розрахунки з оплати праці» «Каса»
20.2. «Розрахунки з оплати праці» «Каса»
«Розрахунки з підзвітними особами» «Каса»
21. Вказати які бухгалтерські проводки є складними:
21.1 Дебет Кредит
«Каса» «Поточний рахунок»
«Розрахунки з оплати праці» «Каса»
21.2. «Розрахунки з оплати праці» «Каса»
«Розрахунки з підзвітними особами» «Каса»
22. Рахунки, на яких відображаються узагальнені дані про господарські засоби, джерела їх формування, процесах називаються . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
23. Облік, у якому застосовані рахунки синтетичного обліку, називається . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
24. Які рахунки є синтетичними?
24.1. «Виробничі запаси», «Основні засоби», «Розрахунки з покупцями й замовниками»
24.2. «Транспортні засоби», «Запасні частини», «Паливо»
24.3. «Дизельне паливо», «ВАТ «ХТЗ», «Автомобіль марки ЗИЛ - 130»
25. Які рахунки є аналітичними?
25.1. «Виробничі запаси», «Основні засоби», «Розрахунки з покупцями й замовниками»
25.2. «Транспортні засоби», «Запасні частини», «Паливо»
25.3. «Дизельне паливо», «ВАТ «ХТЗ», «Автомобіль марки ЗИЛ - 130»
26. Які рахунки є субрахунками?
26.1. «Виробничі запаси», «Основні засоби», «Розрахунки з покупцями й замовниками»
26.2. «Транспортні засоби», «Запасні частини», «Паливо»
26.3. «Дизельне паливо», «ВАТ «ХТЗ», «Автомобіль марки ЗИЛ - 130»
27. На синтетичних рахунках облік ведеться:
27.1. Тільки в грошовому вимірі.
27.2. У грошових і натуральних вимірниках.
27.3. Тільки в натуральних вимірниках.
28. На рахунках аналітичного обліку записи ведуться:
28.1. Тільки в грошовому вимірі.
28.2. У грошових і натуральних вимірниках.
28.3. Тільки в натуральних вимірниках.
29. Код синтетичного рахунку складається:
29.1. З одного знака. 29.2. Із двох знаків. 29.3. Із трьох і більше знаків.
30. Код субрахунку складається:
30.1. З одного знака. 30.2. Із двох знаків. 30.3. Із трьох і більше знаків.
31. Синтетичні рахунки є:
31.1. Рахунками 1-го порядку.
31.2. Рахунками 2-го порядку.
31.3. Рахунками 3-го порядку.
32. Рахунки, на яких ведеться облік наявності й руху конкретних видів майна, їхніх джерел і господарських процесів називаються . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
33. Облік з використанням аналітичних рахунків називається . . . . . . . . . . . . . . . . . .
І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС
Рахунки, їх значення й роль у бухгалтерському обліку
З попередньої теми ми усвідомили, що бухгалтерський баланс, як метод бухгалтерського обліку, відображає на певний момент залишки видів господарських засобів і джерел їхнього утворення. Баланс не містить відомостей про розміри змін окремих видів засобів і джерел їх формування протягом звітного періоду. Крім того, баланс узагальнює інформацію про майно підприємства тільки в грошовому вираженні. А для успішного ведення бізнесу необхідно вести облік засобів і предметів праці й у натуральних вимірниках.
Для оперативного управління господарською діяльністю, для контролю за безперервним процесом збільшення й зменшення, залучення й вибуття засобів і джерел їх утворення, в обліку застосовують систему рахунків бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський рахунок – це спосіб угрупування й поточного обліку наявності й руху активів (засобів) і пасивів (джерел утворення засобів) підприємства з метою визначення змін (збільшення або зменшення), які відбулися з ними, і контролю за проведеними господарськими операціями.
На кожен об'єкт обліку відкривається окремий рахунок. Так, наприклад, господарські засоби обліковуються на рахунках «Основні засоби», «Сировина й матеріали», «Паливо», «Малоцінні й швидкозношувані предмети» («МШП»), «Каса», «Поточний рахунок у банку» й ін. Джерела господарських засобів обліковуються на рахунках «Статутний капітал», «Резервний капітал», «Нерозподілений прибуток», «Короткострокові кредити банку», «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» й ін. Для обліку господарських процесів використовуються рахунки «Виробництво», «Доходи від реалізації» і т.д.
У бухгалтерському обліку застосовуються не вільно обрані рахунки, а система рахунків, що дозволяє охопити всі активи, джерела й процеси, а також системно відображати діяльність конкретного об'єкта.
Система рахунків як елемент методу бухгалтерського обліку є способом узагальнення (угруповання) активів, джерел їх утворення, господарських операцій, поточного їх обліку й контролю.
Дата: 2019-11-01, просмотров: 437.
