Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

1) йодатометрія;

2) алкаліметрія;

3) йодометрія;

4) аргентометрія;

5) йодхлорметрія.

234. Кислоту аскорбінову зберігають у захищеному від світла місці, тому що вона:

1) окиснюється;

2) гідролізує;

3) відновлюється;

4) полімеризується;

5) сублімує.

235. Фізіологічну активність аскорбінової кислоти обумовлює:

1) подвійні зв’язки;

2) гідроксильні групи;

3) лактонне кільце;

4) ендіольне угрупування;

5) спиртовий гідроксил.

236. Кількісне визначення суми пеніцилінів проводять методом:

1) гравіметрії;

2) рефрактометрії;

3) йодометрії;

4) потенціометрії;

5) нітритометрії.

237. При ідентифікації кислоти аскорбінової з 2,6-дихлор-феноліндофенолом спостерігається:

1) знебарвлення синього розчину;

2) темно-сірий осад;

3) жовтий осад;

4) білий осад;

5) бурий осад.

238. Розчин перманганату калію знебарвлюється при взаємодії з розчином:

1) сульфацилу натрію;

2) глютамінової кислоти;

3) анальгіну;

4) аскорбінової кислоти;

5) ацетилсаліцилової кислоти.

239. Підтвердити наявність β – лактамного циклу в антибіотиках пеніцилінового ряду можна:

1) лужним розчином гідроксиламіну гідрохлориду і розчином купруму (ІІ) нітрату;

2) оцтовою кислотою і феруму (ІІІ) хлоридом;

3) розчином 2,6-дихлорфеноліндофенолу;

4) розчином амоніаку і розчином купрум (ІІ) нітрату;

5) розчином калію перманганату і розчином феруму (ІІІ) хлориду.

240. При нагріванні левоміцетину з розчином натрію гідроксиду спостерігається:

1) червоне забарвлення;

2) коричневе забарвлення;

3) жовте забарвлення, що переходить у червоно-оранжеве;

4) червоний осад;

5) жовте забарвлення, що переходить спочатку у червоно-оранжеве, а потім утворюється цегляно-червоний осад і з’являється запах амоніаку.

241. До напівсинтетичних пеніцилінів належить:

1) оксациліну натрієва сіль

2) тетрациклін;

3) левоміцетин;

4) стрептоміцину сульфат;

5) еритроміцину сульфат.

242. При ідентифікації левоміцетину використовують реактив:

1) барію хлорид;

2) гідроксид натрію;

3) концентрована сірчана кислота;

4) розведена азотна кислота;

5) хромотропова кислота.

243. За хімічною класифікацією антибіотик левоміцетин належить до:

1) гетероциклічного ряду;

2) ароматичного ряду;

3) аміноглікозидів;

4) макролідів;

5) аліциклічного ряду.

244. Для фармакопейної реакції ідентифікації бензилпеніцилінів використовують сірчанокислий розчин:

1) кислоти саліцилової;

2) кислоти азотної;

3) амонію молібдату;

4) дифеніламіну;

5) формальдегіду.

245. Куприметричний метод визначення левоміцетину ґрунтується на утворенні:

1) розчинної комплексної сполуки;

2) нерозчинної комплексної сполуки;

3) виділенні аміаку;

4) молекулярного нітрогену;

5) лужного середовища.

246. Природні пеніциліни можна відрізнити один від одного за допомогою:

1) кислоти хромотропової в присутності концентрованої кислоти сульфатної;

2) реактиву Драгендорфа;

3) реактиву Майєра;

4) β-нафтолу в лужному середовищі;

5) 8-оксихіноліну в лужному середовищі в присутності окисника – натрію гіпоброміту.

247. Наявність нітрогрупи в структурі левоміцетину підтверджують:

1) утворенням азобарвника після відновлення нітрогрупи;

2) виділенням аміаку при кип’ятінні з розчином натрію гідроксиду;

3) появою червоного забарвлення при взаємодії з реактивом Маркі;

4) появою червоного осаду при нагріванні з розчином натрію гідроксиду;

5) утворенням розчинної комплексної сполуки з купруму (ІІ) сульфатом.

248. До ДФУ увійшла монографія на субстанцію:

1) бензилпеніциліну-калієва сіль;

2) бензилпеніциліну новокаїнова сіль;

3) феноксиметилпеніцилін;

4) оксацилін;

5) левоміцетин.

249. Загальною реакцією ідентифікації антибіотиків пеніцилінового ряду є:

1) утворення індофенолу;

2) мурексидна проба;

3) утворення гідроксамату купруму;

4) реакція Віталі-Морена;

5) утворення осаду з пероксидом водню.

250. Біологічну активність пеніцилінів обумовлює:

1) β – лактамний цикл;

2) тіазоловий цикл;

3) карбоксильна група;

4) введення йону натрію;

5) аміногрупа.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ