1) 1 : 10;
2) 1 : 2;
3) 1 : 5;
4) 1: 1;
5) 1 : 20.
95. Вкажіть ЛРС, з якої в промислових умовах готують сік:
1) листя кропиви;
2) трава полину;
3) листя красавки;
4) трава чебрецю;
5) трава подорожнику.
96. Дифільною мазевою основою є:
1) вазелін;
2) жир свинячий;
3) желатино-гліцеринова основа;
4) поліетиленоксидна основа;
5) сплав вазеліну з ланоліном.
97. При виготовленні супозиторіїв на желатино-гліцериновій основі форми для виливання змащують :
1) гліцерином;
2) вазеліновим маслом;
3) спиртом етиловим;
4) мильним спиртом;
5) персиковою олією.
98. Пролонгатором, який застосовують в очних краплях є:
1) натрію хлорид;
2) ніпагін;
3) натрію метабісульфіт;
4) метилцелюлоза;
5) кислота борна.
99. Концентрація спирту етилового в адонізиді становить:
1) 90%;
2) 70%;
3) 18-20%;
4) 40%;
5) 96%.
100. Об’єм води очищеної, який необхідно взяти для виготовлення 150 мл настою горицвіту весняного (КВП= 2,8мл/г):
1) 111 мл;
2) 164 мл;
3) 139 мл;
4) 136 мл;
5) 150 мл.
101. Вимога, яка відрізняє супозиторні основи від мазевих:
1) твердість при кімнатній температурі;
2) стабільність при зберіганні;
3) забезпечення резорбції у випадку необхідності;
4) розплавлення при температурі тіла;
5) легке звільнення лікарської речовини.
102. В очній мазі до складу якої входить оксид ртуті жовтої і резорцин, відбувається:
1) окислювально-відновний процес;
2) реакція нейтралізації;
3) адсорбція інгредієнтів;
4) реакція гідролізу;
5) утворення евтектичної суміші.
103. Без стабілізатора в аптеці готують суспензії з лікарського засобу:
1) тимолу;
2) ментолу;
3) камфори;
4) терпінгідрату;
5) магнію оксиду.
104. Ін’єкційний розчин натрію гідрокарбонату після стерилізації став каламутним. Вкажіть причину:
1) використовували фармакопейний препарат без вказівки „х.ч.”;
2) розчин не простерилізували;
3) не додали необхідну кількість води;
4) розчин не перевірили на відсутність механічних домішок;
5) розчин стерилізували в автоклаві.
105. Біофармація як наука вивчає:
1) біологічну доступність лікарських речовин;
2) результати клінічних випробувань;
3) роль фармацевтичних факторів;
4) вивчення специфічної активності лікарських речовин;
5) умови всмоктування, транспорту, біотрансформації і виділення.
106. При введенні у склад мікстури 4,0 лікарського засобу слід відміряти 20 мл концентрованого розчину концентрацією:
1) 1:20;
2) 20%;
3) 5%;
4) 1:2%;
5) 4%.
107. В 15 мл концентрованого розчину 20% концентрації міститься лікарського засобу:
1) 3,0;
2) 0,75;
3) 5,0;
4) 4,5;
5) 7,5.
108. Легкорозчинний комплекс утворюєь речовина:
1) фурацилін;
2) йод;
3) перманганат калію;
4) срібла нітрат;
5) натрію бромід.
109. Концентрація глюкози в мікстурі складу:
Глюкози 8,0
Розчину натрію броміду з 4,0 – 200 ml
Настоянки кропиви собачої 10 мл
Адонізиду 6 мл
1) 7,8%;
2) 4%;
3) 3,7%;
4) 8%;
5) 5,3%.
110. Загальний об’єм розчину, в складі якого ментол - 2,0 (КЗО – 1,1), спирт етиловий - 50 мл, становить:
1) 51,2 мл;
2) 50 мл;
3) 48 мл;
4) 52,2 мл;
5) 46 мл.
111. Вкажіть особливості виготовлення розчинів на в ¢язких розчинниках:
1) розчинення при нагріванні в сухій відпускній склянці;
2) проціджування через сухий фільтр;
3) фільтрування через промитий фільтр;
4) рзчинення в ступці при розтиранні;
5) поціджування через 2 шари марлі.
112. Для виготовлення 30 мл ізотонічного розчину магнію сульфату (ізот. екв.= 0,14) його необхідно взяти:
1) 0,27;
2) 4,2;
3) 0,9;
4) 1,93;
5) 6,4.
113. Для виготовлення 100 мл 0,5% розчину аміаку у склянку для відпуску відмірюють:
1) 95 мл води очищеної і 5 мл 10% розчину аміаку;
2) 99,5 мл води очищеної і 0,5 мл 10% розчину аміаку;
3) 99,5 мл води очищеної і 0,5 мл 25% розчину аміаку;
4) 50 мл води очищеної і 50 мл 10% розчину аміаку;
5) 90 мл води очищеної і 10 мл 10% розчину аміаку.
114. Об’єм концентрованого розчину натрію броміду(20%) для приготування 2%-200 мл розчину становить:
1) 10 мл;
2) 5 мл;
3) 20 мл;
4) 8 мл;
5) 4 мл.
115. Осад кодеїну бромгідрату в мікстурах не утвориться, якщо:
1) першим розчинити кодеїну фосфат;
2) розчинити кодеїну фосфат у розчині натрію броміду;
3) розчинити натрію бромід у склянці для відпуску;
4) готувати розчин на підкисленій воді;
5) розчинити кодеїну фосфат у склянці для відпуску.
116. Для приготування рідини за прописом Дем’яновича використовують:
1) розчин кислоти хлористоводневої 10% (0,83% HCl);
2) кислоту хлористоводневу (24,8 – 25,2 %), в розрахунках приймаючи її за одиницю;
3) кислоту хлористоводневу 8,3 % взявши її в 3 рази більше;
4) розчин кислоти сірчаної 10%;
5) розчин кислоти оцтової 30%.
117. Желатино-гліцеринової основи для приготування супозиторіїв методом виливання слід брати:
1) з розрахунку 4,0 на 1 супозиторію;
2) в 0,95 рази більше;
3) в 0,82 рази більше;
4) в 1,15 рази більше;
5) в 1,21 рази більше ніж жирової.
118. Розчин метилцелюльози належить до дисперсної системи:
1) розчину ВМС;
2) колоїдного розчину;
3) суспензії;
4) емульсії;
5) справжнього розчину.
119. Для приготування мазей дітям до 1 року життя, при відсутності вказівки в прописі, основу застосовують:
1) 10ч ланоліну безводного і 90ч вазеліну сорту „для очних мазей”;
2) 10ч вазеліну і 90ч ланоліну безводного;
3) 30ч ланоліну безводного і 70ч вазеліну;
4) 90ч ланоліну і 10ч вазеліну сорту „для очних мазей”;
5) 60 частин ланоліну і 40 частин вазеліну сорту „для очних мазей”.
120. Гирі і ваги перевіряють і таврують:
1) 1 раз в місяць;
2) 1 раз в два роки;
3) 2 рази у рік;
4) один раз у рік;
5) два рази у рік.
121. Фітопрепаратом промислового виробництва є:
1) нітрогліцерин;
2) олеандоміцин;
3) кардіовален;
4) лідокаїн;
5) норсульфазол.
122. Структурну одиницю колоїдних розчинів називають:
1) гранула;
2) молекула;
3) міцела;
4) ядро;
5) золь.
123. Спирт етиловий дозують за масою при виготовленні:
1) ін’єкційних розчинів;
2) суспензій;
3) рідких лікарських форм для зовнішнього застосування;
4) крапель для внутрішнього застосування;
5) лініментів.
Дата: 2019-07-24, просмотров: 985.