При комплектації робочого місця важливо дотримуватися ергономічних вимог. Забезпечення організації робочого місця оператора за дисплеєм передбачає організацію робочого місця відповідно до антропометричних характеристик, виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці, до кольоро- і світлотехнічним характеристикам дисплеїв, до буквено-цифрової інформації дисплеїв, клавіатури [40].
Фізіологічна раціональна робоча поза досягає виконанням наступних умов:
а) відстань від очей оператора до дисплею - 500 - 700 мм;
б) природний нахил корпусу вперед на 5 - 10°;
в) кут згинання між стегном і голінню 95-13.
г) ступні на підлозі;
д) стегно горизонтально;
є) оператор максимальних розмірів не повинен упиратися ступнею в стійку столу або підставки;
ж) оператор має нагоду спиратися ліктем на робочу поверхню;
з) можливість роботи з документами;
й) відстань від сидіння стільця до нижнього краю робочої поверхні - не менше 150 мм.
На робочому місці, що вивчається, використовуються наступні технічні засоби: монітор, клавіатура, системний блок, ПЕОМ, принтер, маніпулятор «миша», телефон.
Охорона навколишнього середовища
В Україні охороні навколишнього середовища надається останнім часом значна увага: розроблений і прийнятий до дій: Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закон «Про охорону атмосферного повітря», Земельний кодекс України, Закон України «Про тваринний світ», Кодекс України про надра, Водний кодекс України тощо.
В процесі роботи з'являються паперові і дрібні канцелярські відходи, які необхідно утилізувати. Для цього організація має працівників, які щодня в кінці робочого дня проводять вологе прибирання і виносять відходи що нагромадилися. Надалі ці відходи вивозяться спеціальними машинами міських очисних служб і таким же чином утилізувати.
На підприємстві вода використовується в санітарно-гігієнічних цілях. Для спуску виробничих і господарських вод передбачають каналізаційні пристрої. Каналізація складається з внутрішніх каналізаційних пристроїв, розташованих в будівлі зовнішній каналізаційній мережі (підземних труб, каналів, оглядових колодязів); насосних станцій напірних і самотічних колекторів, споруд для очищення, знешкодження і утилізації стічних вод; пристрої їх випуску у водоймище.
В 2003 році виконаний ряд заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієна праці, попередження випадків виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій.
Джерелом водопостачання є міський водопровід. Господарсько-побутові зливи відводяться в міську каналізацію. Тверді виробничі відходи - папір, люмінесцентні лампи, пари ртуті, що містять, складають окремо і направляють спеціалізованим організаціям на переробку. Тверді побутові відходи за договором з комунальними службами міста вивозяться і складують на полігоні в спеціально відведеному місці.
Індивідуальне завдання
В цьому розділі розраховане штучне освітлення кабінету фінансово-економічного відділу. Проведено розрахунок кількості світильників необхідних для забезпечення Еmin і потужності освітлювальної установки, необхідної для забезпечення у відділі нормального освітлення ДБН В 2.5-28-2006 [38].
Необхідний потік однієї лампи розраховується за формулою:
(4.2)
Кількість світильників розраховується:
(4.3)
де Еmin- задана мінімальна освітленість, лк;
К - коефіцієнт запасу;
S - освітлювана площа;
Z - коефіцієнт мінімальної освітленості;
N - число світильників;
n - число ламп у світильнику;
η - коефіцієнт використання світлового потоку в долях одиниці.
Для ІVб - го розряду виконаних робіт Еmin = 200лк.
Коефіцієнт запасу К = 1,2; освітлювальна площа S = 32м2, висота Н = 6м, коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення) Z = 1,1.
У фінансово-економічному відділі використовують світильники ЛСП 40x4 з лампами ЛД (люмінесцентні денного світла). Необхідний потік однієї лампи Фл = 2225лм. Число ламп в світильнику n = 4шт. Коефіцієнт використання світового потоку в долях одиниці 0,49.
Маючи вищенаведені данні, розрахуємо кількість світильників в
приміщенні відділу організації праці та заробітної плати:
Потужність світильників установок Р розраховується за формулою:
, (4.4)
де Р1 — використовувана потужність однієї лампи, кВт.
В даному випадку Р1 = 40Вт, звідси
Р = 4 х 2 х 40 = 320Вт.
Отже для приміщення відділу організації праці та заробітної плати площею 32м2 необхідно користуватися 2-ма світильником марки ЛСП 40x4 з лампами ЛД. При цьому потужність освітлювальної установки буде складати 320Вт.
Цивільна оборона
Цивільна оборона – це державна система органів керування, сил і засобів, які створюються для організації й забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру [48].
У даному розділі дипломної роботи розглядається питання захисту населення від негативного впливу електромагнітних випромінювань (ЕМВ).
Застосування радіотехнічних приладів і систем, нових технологічних процесів, використання яких приводить до випромінювання електромагнітної енергії в навколишнє середовище створює ряд труднощів, пов'язаних з негативним впливом електромагнітних випромінювань на організм людини. Під впливом електромагнітних полів (ЕМП) відбувається перегрів організму людини, спостерігається негативний вплив ЕМВ на центральну нервову, ендокринну, серцево-судинну системи, на обмін речовин, зір.
Під впливом електромагнітних випромінювань у людини спостерігаються: загальна слабість, підвищена втома, пітливість, сонливість, а також розлад сну, головний біль, біль серця. З'являється роздратованість, втрата уваги, росте тривалість моворухливої і зоровомоторної реакцій. Виникає ряд симптомів, які є свідченням порушення роботи окремих органів - шлунка, печінки, селезінки, підшлункової й іншої залоз. Пригнічуються харчовий і статевий рефлекси.
Фіксуються зміни показників білкового й вуглеводного обміну, збільшується вміст азоту в крові й сечі, знижується концентрація альбуміну й росте вміст глобуліну, збільшується кількість лейкоцитів, тромбоцитів, виникають і інші зміни складу крові [49].
Одним із серйозних змін, обумовлених надвисокочастотним опроміненням, є ушкодження органів зору. На низьких частотах такі зміни не спостерігаються й тому їх потрібно вважати специфічними для НВЧ діапазону.
Ступінь ураження залежить в основному від інтенсивності й тривалості опромінення. З ростом частоти, напруженості ЕМП, що викликає ушкодження зору, ступінь ураження зменшується.
Гостре НВЧ опромінення викликає сльозотечу, подразнення, звуження зіниць. Потім після короткого (1-2 доби) періоду спостерігається погіршення зору, що росте під час повторного опромінення, що свідчить про кумулятивний характер ураження.
При впливі випромінювання спостерігається ушкодження роговиці ока. Але серед всіх тканин ока найбільшу чутливість в діапазоні 1-10 Ггц має кришталик.
Для зменшення впливу ЕМП на персонал і населення, що перебуває в зоні дії радіоелектронних засобів, варто застосовувати ряд захисних заходів. До них слід віднести організаційні, інженерно-технічні й лікарсько-профілактичні заходи.
Здійснення організаційних і інженерно-технічних заходів покладено насамперед на органи санітарного нагляду. Разом із санітарними лабораторіями підприємств і установ, які використають джерела електромагнітного випромінювання, вони повинні вживати заходів по гігієнічній оцінці нового будівництва й реконструкції об'єктів, які виробляють і використовують радіозасоби, а також нових технологічних процесів і обладнання з використанням ЕМП, проводити поточний санітарний нагляд за об'єктами, які використовують джерела випромінювання, здійснювати організаційно-методичну роботу по підготовці фахівців і інженерно-технічний нагляд.
Ще на стадії проектування повинне бути забезпечене таке взаємне розташування об'єктів що опромінюють та опромінюються, яке б зводило до мінімуму інтенсивність опромінення людей. Оскільки повністю уникнути опромінення неможливо, варто зменшити ймовірність проникнення людей у зони з високою інтенсивністю ЕМП, скоротити час їхнього знаходження під опроміненням. Потужність джерел випромінювання повинна бути мінімально необхідною.
Винятково важливе значення мають інженерно-технічні методи й засоби захисту: колективний (група будинків, район, населений пункт), локальний (окремі будинки, приміщення) і індивідуальний. Колективний захист опирається на розрахунок поширення радіохвиль в умовах конкретного рельєфу місцевості. Економічно доцільніше використовувати природні екрани - складки місцевості, лісонасадження, нежилі будинки. Установивши антену на горі, можна зменшити інтенсивність поля, що опромінює населений пункт, у багато разів. Аналогічний результат дає відповідна орієнтація діаграми спрямованості шляхом збільшення висоти антени. Але висока антена більш складна, більш дорога, менш стійка. Крім того, ефективність такого захисту зменшується з відстанню.
При захисті від випромінювання за допомогою екрана повинне враховуватися загасання хвилі при проходженні через екран (наприклад, через лісосмугу). Для екранування можна використовувати рослинність. Спеціальні екрани у вигляді щитів, що відбивають і радіо поглинають, надто дорогі, малоефективні й використовуються дуже рідко.
Локальний захист більш ефективний і використовується часто. Він базується на використанні радіозахисних матеріалів, які забезпечують високе поглинання енергії випромінювання в матеріалі й відбиття від його поверхні. Для екранування шляхом відбиття використовують металеві листи й сітки з гарною провідністю. Захист приміщень від зовнішніх випромінювань можна здійснити шляхом обклеювання стін металізованими шпалерами; захисту вікон сітками, металізованими шторами. Опромінення в такому приміщенні зводиться до мінімуму, а відбите від екранів випромінювання перерозподіляється в просторі й потрапляє на інші об'єкти.
До інженерно-технічних засобів захисту також належать:
- конструктивна можливість працювати на зниженій потужності в процесі налагодження, регулювання й ремонту;
- дистанційне керування.
Персонал, що обслуговує радіозасоби й перебуває на невеликій відстані, варто надійно захистити шляхом екранування апаратури.
Для цього використовують матеріали, що радіопоглинають, як однорідного складу, так і композиційні, які складаються з різноманітних діелектричних і магнітних речовин. З метою підвищення ефективності поглинання поверхня екрана виготовляється шорсткою, ребристою або у вигляді шипів.
Матеріали, що радіопоглинають, можуть використовуватися для захисту навколишнього середовища від ЕМП, що генерується джерелом, яке перебуває в екранованому об'єкті.
Для захисту тіла використовується одяг з металізованих тканин і матеріалів, що радіопоглинають. Металізована тканина складається з бавовняних або капронових ниток, спірально оповитих металевим дротом. Таким чином, ця тканина, як і металева сітка (при відстані між нитками до 0,5 мм) послабляє випромінювання не менш, ніж на 20-30 дб. При зшиванні деталей захисного одягу варто забезпечити контакт ізольованих провідників. Тому електрогерметизація швів проводиться електропровідними розчинами або клеями.
Очі захищають спеціальними окулярами зі скла з нанесеної на внутрішню сторону провідною плівкою двоокису олова. Гумова оправа окулярів має запресовану металеву сітку або обклеєна металізованою тканиною. Цими окулярами випромінювання НВЧ послабляється на 20-30 дб.
Колективні й індивідуальні засоби захисту можуть забезпечити тривалу безпечну роботу персоналу на радіооб’єктах [50].
Таким чином для зменшення негативного впливу електромагнітних випромінювань на працівників компанії «КВАЗАР-МІКРО» керівництвом прийнятий ряд мір:
- для захисту працівників від впливу електромагнітних випромінювань у будівельних конструкціях у якості захисних екранів застосовується металева сітка;
- у якості матеріалів для захисних халатів і комбінезонів використовується спеціальна тканина, у структурі якої тонкі металеві нитки скручені з бавовняними нитками, що надає тканині щільність, еластичність і теплозахисні властивості;
- всі монітори з електронно-променевою трубкою замінені на рідкокристалічні;
- з метою попередження, ранньої діагностики й лікування порушень стану здоров'я працівники, робота яких пов'язана із впливом ЕМП, повинні проходити попередні при надходженні на роботу й періодичні медичні огляди.
Висновки
В практичній частині дипломної роботи був проведений ряд розрахунків конкурентоспроможності серверів компанії «КВАЗАР-МІКРО».
Розраховані одиночні показники по технічних та економічних параметрах. За результатами цих розрахунку цих показників встановлено, що за технічними показниками сервери компанії «КВАЗАР-МІКРО» поки що не конкурентоздатні, але за економічними показниками, які становлять q1= 1,47; q2= 1,12; q3= 1,09, вони цілком конкурентоспроможні.
Проведені розрахунки конкурентоспроможності серверів комплексним методом, для чого розраховані наступні показники:
- груповий показник по технічних параметрах, що становить Iтп = 0,552; Iтп = 0,605 та Iтп = 0,992 для першої, другої та третьої моделей відповідно;
- груповий показник по економічних параметрах шляхом підсумовування одноразових і експлуатаційних витрат, який склав Iеп = 0,69; Iеп = 0,88 та Iеп = 0,91 для першої, другої та третьої моделей відповідно;
- інтегральний показник конкурентоспроможності, що становить К = 0,8; К = 0,69 та К = 1,09 для першої, другої та третьої моделей відповідно.
В результаті аналізу конкурентоспроможності було виявлено, що перша модель серверів більше конкурентоздатна по економічних параметрах у порівнянні з іншими моделями серверів, за інтегральним показником у третя модель серверів, яка є ідентичною по технічним параметрам становить 1,09 та дозволяє компанії вести конкурентну боротьбу навіть з таким світовим брендом як Hewlett-Packard.
Також проведений розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності по роках та індексу конкурентоспроможності який становить 108%, це говорить про те, що за один рік перша модель 2009 року стала більше конкурентоздатна, з погляду збільшення подальшого збуту продукції, чим перша модель 2008 року на 8%.
Таким чином дані отримані під час розрахунків говорять про те що компанією «КВАЗАР-МІКРО» правильно вибрані шляхи забезпечення конкурентоспроможності її продукції на українському ринку.
Під час аналізу також виявлено й недоліки, які певною мірою не можна віднести до прорахунків компанії. До цих недоліків можна віднести недостатню якість обслуговування, не своєчасність технічного оновлення.
Список джерел інформації
1 Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник для вузів. – К.: Лібра, 2004.
2 Диксон П. Управление маркетингом: Учебное пособие. – М.: Бином, 2000.
3 Горбашко Е.А. “Конкурентоспособность промышленной продукции” учеб. Пособие /С-П университет экономики и финансов/ 1991.
4 Продіус Ю.І. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства// Труды Одесского политехнического университета, 2004, вып. 1 (21).
5 Смольникова Г.Н., Зверев С.М. “Стратегия повышения качества” - 2000 № 4.
6 Материалы семинара “Обновление продукции и конкурентоспособность” М: МДНТП, 1991.
7 Калиновская Т.Н. “Качество продукции” Экон. Словарь – М: Экономика, 1990.
8 Цены и ценообразование: Учебник для вузов/ Под ред. В.Е. Есипова. – 3-е изд., испр. и доп. – СПб. – М. – Х. – Мн.: Питер, 2002.
9 Фатхутдинов Р.А. “Менеджмент конкурентоспособности продукции” - М: ИНФРА – 1998.
10 М. Альберт, М. Хедоури Ф., Основы менеджмента. Пер. с англ. - M.: ДЕЛО, 2003.
11 Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика: Учебное пособие; 2-е изд., с испр. и доп. — М.: Ассоциация авторов и издателей “Тандем”; Изд-во “ГНОМ-ПРЕСС”, 1998.
12 Фатхутдинов Р.А. “Конкурентоспособность, экономика, стратегия управления” Учебное пособие для ВУЗов по техническим и экономическим спец. – М: ИНФРА – 2000.
13 Кочеткова А.В. “Проблемы управления конкурентоспособностью продукции” НИИПиН 1990.
14 Фатхутдинов Р. Конкурентоспособность и подготовка кадров// Общество и экономика. – 1999.
15 Глухов А. ”Оценка конкурентоспособности товаров и способы ее обеспечения” Маркетинг – 1999. - № 2 с. 56-64.
16 Буркинский Б.В. Стрелец А.А. “Экономическая оценка конкурентоспособности” НАНУ 1998.
17 Лепа Р.Н. “Анализ конкурентоспособности предприятия в условиях внешнеэкономической деятельности” Донецк 1998.
18 Лифиц И. М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и услуг. - М: Юрайт-М,2001.
19 Корж М.В. ”Функциональный метод определения уровня конкурентоспособности продукции промышленного назначения” НАН Укр., Институт экономики промышленности. Донецк 1998.
20 Тихонов Р.М. “Конкурентоспособность промышленной продукции” Изд-во стандартов, 1985.
21 Войчак А.В. Маркетингові дослідження: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2005. – 119 с.
22 Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник для вузів. – К.: Лібра, 1998 р., 384 с.
23 Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. – М.: Издательство “Финпресс”, 1998. – 416 с.
24 Зуйков В.В. “Международная стандартизация и проблемы повышения качества и конкурентоспособности продукции” М. 1990.
25 Маркетинг: Курс лекций/ Л.Е. Басовский – М.: Инфра-М, 2002. – 219с.
26 Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. / Под ред. и с предисл. В Д. Щетинина. — М.: Международные отношения, 1993.
27 Свиткин М.З. “Организация работ по обеспечению конкурентоспособности продукции” ЛДНТП, 1997.
28 Современный маркетинг/ В.Е. Хруцкий, И.В. Корнеева, Е.Э. Автухова. Под ред. В.Е. Хруцкого. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 265 с.
29 Старостіна А.О., Зозульов О.В. Маркетинг: Навч.посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання-прес, 2003. – 326с.
30 Черчилль Гилберт А. Маркетинговые исследования – СПб.: Питер, 2000. – 752 с.
31 Офіційний сайт компанії «КВАЗАР-МІКРО» - www.kvazar-mikro.com
32 Сайт экономических известий – www.eizvestia.com
33 Закон України «Про охорону праці» від 21.12.2002 р.
34 ДНАОП 0.00 - 1.3.1 - 99. Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин. Діє з 01.01.2000р.
35 ДСН 3.3.6.042 - 99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. - К.: 2000.
36 ГОСТ 12.1.005 - 88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Введ.01.01.89.
37 СНиП 2.04.05 - 91*. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1993 - 110с.
38 ДБН В 2.5-28-2006 – Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення.
39 ГОСТ 12.1.003 - 83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. -Введ. 01.07.89 г.
40 ДСанПіН 3.3.2.007 - 98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. -К., 1998.
41 ГОСТ 12.1.045 - 84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введ. 01.01.85 г.
42 Правила устройства электроустановок ПУЭ - 87. М.: Энергоатомиздат, 1988.-648с.
43 ГОСТ 12.1.019 - 79* ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты. - Введ. 01.07.80. Изм. 1986.
44 ГОСТ 12.1.030 - 81* ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. - Введ. 01.07.82. Изм. 1987.
45 НАПБ Б 07.005 - 86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. - Действ. с 01.01.87.
46 ДБН В 1.1.-7-2002. Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - Діє з 01.01.03.
47 ГОСТ 12.1.004 - 91* ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.95.
48 Закон України «Про Цивільну оборону». ВРУ. № 2974, ХІІ. – К., 1993.
49 Стеблюк М.І. Цивільна оборона. – К.: Знання-прес, 2003. – 455 с.
50 Кулаков М.А. та ін. Цивільна оборона: Навч.посіб.для студ.вищ.навч.закл./ За ред..проф. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2008. – 312с.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 227.
