Оцінка конкурентоспроможності продукції існуючими методами
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

Диференціальний метод оцінки конкурентоспроможності, заснований на використанні одиничних параметрів аналізованої продукції й бази порівняння та їхньому порівнянні [18] .

Результат оцінки:

- чи досягнутий рівень у цілому;

- по яких параметрах він не досягнутий;

- які з параметрів найбільше сильно відрізняються від базових.

Якщо за базу оцінки приймається потреба, розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності проводиться по формулі:


 

,                          (2.1)

 

де qi - одиничний параметричний показник конкурентоспроможності по i-му параметру;

Pi - величина i-го параметра для аналізованої продукції;

P - величина i-го параметра, при якому потреба задовольняється повністю;

n - кількість параметрів;

i = 1,2, 3,...,n.

Аналіз результатів оцінки:

- при оцінці по нормативних параметрах одиничний показник може приймати тільки два значення - 1 або 0. Якщо аналізована продукція відповідає обов'язковим нормам і стандартам, показник дорівнює 1, якщо параметр продукції в норми й стандарти не укладається, то показник дорівнює 0;

- при оцінці по технічних і економічних параметрах одиничний показник може бути більше або дорівнює одиниці, якщо базові значення параметрів установлені нормативно-технічною документацією, спеціальними умовами, замовленнями, договорами;

- якщо аналізована продукція має параметр, значення якого перевищує потреби покупця, обумовлені характером використання (експлуатації) цієї продукції, соціальними умовами, традиціями, фізіологічними особливостями, то зазначене підвищення не буде оцінюватися споживачем як перевага й одиничний показник по даному параметрі не може мати значення більше 100% і при розрахунках повинна використатися мінімальна із двох величин - 100% або фактично значення цього показника.

Якщо за базу оцінки приймається зразок, розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності проводиться по формулі:


 

,                                             (2.2)

,                                            (2.3)                    

 

де qi`, qi - одиничний показник конкурентоспроможності по i-му технічному параметрі;

Pi - величина i-го параметра для аналізованої продукції;

Pi 0 - величина i-го параметра для виробу, прийнятого за зразок.

i = 1,2,3,...,n

Аналіз результатів оцінки:

- з формул (2.2) і (2.3) вибирають ту, у якій росту одиничного показника відповідають підвищення конкурентоспроможності (наприклад, для оцінки продуктивності - формула (2.2), а для питомої витрати палива - формула (2.3);

- якщо технічні параметри продукції не мають фізичної міри (наприклад: комфортність, зовнішній вигляд, відповідність моді), для додання цим параметрам кількісних характеристик необхідно використати експертні методи оцінки в балах.

Диференціальний метод дозволяє лише констатувати факт конкурентоспроможності аналізованої продукції або наявності в неї недоліків у порівнянні з товаром - аналогом. Він може використатися на всіх етапах життєвого циклу продукції, особливо при її порівнянні з гіпотетичним зразком. Він не враховує вплив на перевагу споживача при виборі товару вагомості кожного параметра.

Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності. Ґрунтується на застосуванні комплексних (групових, узагальнених і інтегральних) показників або порівнянні питомих корисних ефектів аналізованої продукції й зразка [15].

Розрахунок групового показника по нормативних параметрах проводиться по формулі:

 

,                              (2.4)

 

де Iнп - груповий показник конкурентоспроможності по нормативних параметрах;

qнi - одиничний показник конкурентоспроможності по i-му нормативному параметрі, розраховується по формулі (2.1);

n - число нормативних параметрів, що підлягають оцінці.

Аналіз результатів:

якщо хоча б один з одиничних показників дорівнює 0 (тобто продукція по якому-небудь параметрі не відповідає обов'язковій нормі), то груповий показник також дорівнює 0, що говорить про не конкурентоздатність даного товару на розглянутому ринку.

Розрахунок групового показника по технічних параметрах (крім нормативних) проводиться по формулі:

 

,                                     (2.5)                            

 

де Iтп - груповий показник конкурентоспроможності по технічних параметрах;

qi - одиничний показник конкурентоспроможності по i-му технічному параметрі, розраховується по формулах (2.1), (2.2), (2.3);

ai - вагомість i-го параметра в загальному наборі з n технічних параметрів, що характеризують потребу;

n - число параметрів, що беруть участь в оцінці.

Аналіз результатів:

- отриманий груповий показник Iтп характеризує ступінь відповідності даного товару існуючої потреби по всьому наборі технічних параметрів, чим він вище, тим у цілому повніше задовольняються запити споживачів;

- основою для визначення вагомості кожного технічного параметра в загальному наборі є експертні оцінки, засновані на результатах ринкових досліджень, попитів споживачів, семінарів, виставок зразків;

- у випадку труднощів, що виникають при проведенні ринкових досліджень, а також з метою спрощення розрахунків і проведення орієнтовних оцінок з технічних параметрів може бути обрана найбільш вагома група або застосована комплексний параметр - корисний ефект, що надалі бере участь у порівнянні (для підвищення точності оцінки необхідно врахувати вплив на його величину ергономічних, естетичних і екологічних параметрів).

Розрахунок групового показника по економічних параметрах проводиться на основі визначення повних витрат споживача на придбання й споживання (експлуатацію) продукції.

Повні витрати споживача визначаються по формулі:

 

,                                   (2.6)                            

 

де З - повні витрати споживача на придбання й споживання (експлуатацію) продукції;

Зс - одноразові витрати на придбання продукції;

Сi - середні сумарні витрати на експлуатацію продукції, що відносяться до i-го року її служби;

Т - термін служби;

i - рік за порядком.


 

При цьому,

 

,                                 (2.7)                   

 

де Сj - експлуатаційні витрати по j-ої статті;

n - кількість статей експлуатаційних витрат.

У тому випадку, якщо продукція може бути продана після експлуатації, повні витрати повинні бути зменшені на величину виручки за неї (відповідно показник для даної статті вводиться у формулу зі знаком мінус).

Розрахунок групового показника по економічних параметрах проводиться по формулі:

 

,                                                                                (2.8)

 

де Iеп - груповий показник по економічних параметрах;

З, Зо - повні витрати споживача відповідно по оцінюваній продукції й зразку.

Формули (2.6) і (2.8) не враховують коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року, тому що відносини повних витрат деякою мірою компенсує вплив коефіцієнта приведення на величину Iэп.

В випадку необхідності обліку коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат формули (2.6) і (2.8) приймають вид:

 

                         (2.9)                            


 

Відповідно підрахунок групового показника по економічних параметрах проводиться по формулі:

 

,                               (2.10)                                    

 

де Iеп - груповий показник по економічних параметрах;

З, З0 - одноразові витрати на придбання відповідно до аналізованій продукції й зразка;

Сi, З0i - сумарні витрати на експлуатацію або споживання відповідно до аналізованій продукції й зразка в i-ом року;

Т - термін служби товару;

ai - коефіцієнт приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року.

Величина терміну служби для виробів промислового призначення приймається рівної амортизаційному періоду. Для продукції споживчого призначення оцінка терміну служби повинна проводиться на основі відомостей про фактичні терміни служби аналогійних виробів, а також швидкості морального старіння товарів даного класу.

Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності проводиться по формулі:

 

                                  (2.11)                          

 

де К - інтегральний показник конкурентоспроможності аналізованої продукції стосовно виробу-зразка;

Аналіз результатів. За змістом показник К відображає розходження між порівнюваною продукцією в споживчому ефекті, що припадає на одиницю витрат покупця по придбанню й споживанню виробу.

Якщо К<1, то розглянутий товар уступає зразку по конкурентоспроможності, а якщо К>1, то перевершує, при рівній конкурентоспроможності К=1.

Якщо аналіз проводиться по декількох зразках, інтегральний показник конкурентоспроможності продукції по обраній групі аналогів може бути розрахований як сума середньозважених показників по кожному окремому зразку:

 

                          (2.12)                                             

 

де Кср - інтегральний показник конкурентоспроможності продукції щодо групи зразків;

Кi - показник конкурентоспроможності відносно i-го зразка;

Ri - вагомість i-го зразка в групі аналогів;

N - кількість аналогів.

Змішаний метод оцінки являє собою сполучення диференціального й комплексного методів. При змішаному методі оцінки конкурентоспроможності використовується частина параметрів розрахованих диференціальним методом і частина параметрів розрахованих комплексним методом [18] .







Дата: 2019-05-28, просмотров: 218.