Просте і розширене відтворення основних засобів відбувається в безперервному процесі здійснення взаємозв'язаних різних його форм - ремонту, модернізації і заміни окремих елементів засобів праці; технічного переозброєння, реконструкції і розширення виробництв, що діють, і підприємства в цілому, а також споруда нових аналогічних об'єктів. При цьому необхідною умовою нормального ходу відтворювальних процесів є облік ступеня амортизації основних засобів.

Основні засоби в процесі їх експлуатації піддаються фізичному і моральному зносу.

Під фізичним зносом розуміють поступову втрату основними засобами своєї первинної споживчої вартості, що відбувається не тільки в процесі їх функціонування, але і при бездіяльності. На розміри фізичного зносу впливають: якість основних засобів, технічне вдосконалення, особливості технологічного процесу, рівень екстенсивного і інтенсивного використання, якість технічного нагляду і ремонтного обслуговування, кваліфікація працівників і інші організаційно-технічні чинники.

Фізичний знос відбувається нерівномірно навіть по однакових елементах основних фондів. Розрізняють повний і частковий знос основних засобів.

При повному зносі основні засобів, що діють, ліквідовуються і замінюються новими.

Частковий знос відшкодовується ремонтом, який буває поточний і капітальний.

Моральний знос або економічний - це процес знецінення основних засобів до настання їх повного фізичного зносу під впливом НТП. Моральний знос може відбуватися в двох формах:

1) під впливом скорочення суспільно необхідних витрат на відтворення даних основних засобів;

2) в результаті впровадження нових прогресивніших машин і устаткування, нових технологій, нових продуктів. Використання морально застарілої таким чином техніки стає неефективним, і вона повинна бути до настання терміну її фізичного зносу замінена новою або піддана модернізації.

Фізичний і моральний знос можна усунути повністю або частково, використовуючи різні форми відтворення.

Основним джерелом покриття витрат, пов'язаних з оновленням основних засобів є власні засоби підприємств. Вони накопичуються протягом всього терміну служби основних засобів у вигляді амортизаційних відрахувань.

У пп. 14.1.3 Податкового кодексу амортизація – систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Для відшкодування вартості зношеної частини основних засобів кожне підприємство здійснює амортизаційні відрахування, тобто відрахування певних грошових сум відповідно розмірам фізичного і морального зносу. Ці відрахування включаються в собівартість продукції (послуги), реалізуються при продажі товарів (послуг), а потім накопичуються в спеціальному амортизаційному фонді, засоби якого використовуються на оновлення основних засобів. Амортизаційні відрахування здійснюють по певних нормах, які характеризують щорічний розмір відрахувань у відсотках до вартості основних засобів.

Норм амортизації залежить від економічно доцільних середніх термінів функціонування основних засобів, необхідності забезпечення повного відшкодування основних фондів і ступеня морального зносу. При цьому найбільш складним є правильне визначення тривалості амортизаційного періоду конкретних видів основних засобів, який залежить від загальної фізичної довговічності і економічності капітального ремонту, умов експлуатації основних засобів, термінів настання морального старіння, можливих темпів оновлення.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід враховувати:

– очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

– фізичний та моральний знос, що передбачається;

– правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання, але він не може бути меншим, ніж визначено в п. 145.1 Податкового кодексу.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (крім виробничого методу нарахування амортизації).

У Податковому кодексі нарахування амортизації основних засобів відбувається із застосуванням методів, передбачених у П(С)БО 7, за винятком податкового, що передбачений Законом про прибуток.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

– прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

– зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

– прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 «Машини та обладнання» та 5 «Транспортні засоби»;

– кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

– виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.