Основні засоби підприємства створюються і вводяться в дію з метою формування певної виробничої потужності.

Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний об'єм випуску продукції певної якості при заданій номенклатурі та асортименті за умови якнайповнішого використання устаткування і площ, застосування прогресивної технології і організації виробництва.

Одиниці вимірювання виробничої потужності підприємства розрізняються залежно від характеру виробництва і галузевої їх приналежності. Загальне правило таке: виробнича потужність визначається в тих одиницях вимірювання, в яких планується і враховується виробництво продукції (послуг). В більшості випадків це натуральні або умовно-натуральні вимірники по видах готової продукції (послуг). Для багатономенклатурних виробництв потужність можна визначати вартісним показником. У паспорті виробничого підприємства потужність позначається двома показниками: у чисельнику - натуральні показники по видах продукції; у знаменнику - загальний вартісною показник. На підприємствах окремих галузей (наприклад, цукровій і молочній промисловості) виробнича потужність характеризується кількістю сировини, переробленої в добу.

Залежно від вигляду виробничу потужність розрізняють:

проектну

поточну (фактично досягнуту)

резервну.

Проектною є потужність, яка визначається в процесі проектування, реконструкції (розширення) того, що діє або будівництва нового підприємства. Вона вважається оптимальною, оскільки склад і структура устаткування відповідають структурі трудомісткості запроектованої номенклатури продукції, вона повинна бути досягнута в перебігу нормативного терміну її освоєння.

Поточна (фактично досягнута) потужність визначається періодично у зв'язку із зміною умов виробництва (номенклатури і структури трудомісткості готової продукції) або перевищенням проектних показників. При цьому розраховують вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) і середньоспискову потужність підприємства.

Резервна потужність повинна формуватися і постійно існувати в різних галузях промисловості.

По методу обліку розрізняють виробничу потужність:

вхідну

вихідну

середньорічну.

    Під вхідною розуміється виробнича потужність (ПМ) підприємства, цехи, ділянки на початок періоду або на конкретну дату якого-небудь періоду, яка обумовлюється наявними на цю дату засобами виробництва і досягнутими нормами трудомісткості продукції, що випускається, або продуктивності устаткування.

    Під вихідною потужністю розуміється виробнича потужність підприємства, цеху, ділянки на кінець періоду. Її величина визначається не тільки наявними на підприємстві засобами виробництва і досягнутими нормами вироблення, але також нарощуванням (збільшенням) виробничих потужностей.

    Величина виробничої потужності підприємства формується під впливом багатьох чинників:

номенклатури, асортименту і кількості готової продукції;

кількості встановленого устаткування, розмірів і стану виробничих площ;

можливого фонду часу роботи устаткування і використання площ протягом року;

прогресивних техніко-економічних норм продуктивності і використання устаткування, зняття продукції з виробничих площ

нормативів тривалості виробничого циклу і трудомісткості готової продукції (виконаних послуг).

введення додаткових потужностей, виробничих площ і інших засобів виробництва.

Виробнича потужність підприємства визначається з розрахунку на рік по потужності провідних цехів, ділянок або агрегатів. До провідних цехів, ділянок, агрегатам відносяться, як правило, такі, які задіяні на основних технологічних операціях по виготовленню продукції і виконують найбільший об'єм робіт (по складності і трудомісткості).

Початковими даними для розрахунку виробничої потужності (ПМ) служать: число встановленого устаткування (До) по їх видах, виробничі площі складальних або складально-монтажних цехів (S), режим роботи підприємства (tр), трудомісткість виготовлення виробу (Зт) і продуктивність устаткування в одиницю часу (Wоб).

                                                  Вф × До

ПМ = Wоб × Bф × До, або ПМ = ------------

                                                        Зт

Вф - річний фонд часу роботи устаткування

Для визначення в нарощування виробничої потужності на кожному підприємстві щорічно повинен розроблятися баланс виробничої потужності, який включає:

1) потужність підприємства на початок планового періоду (вхідна потужність) (Пмн);

2) величину наростання виробничої потужності за рахунок різних чинників (модернізації, реконструкції, технічного переозброєнняі ін.) (Пмвв);

3) розміри зменшення виробничої потужності в результаті вибуття, передачі і продажу основних виробничих фондів, зміни номенклатури і асортименту продукції, зміни режиму роботи підприємства, консервації устаткування і ін. (Пмвиб);

4) вихідну виробничу потужність, тобто потужність на кінець планового періоду (Пмк);

5) середньорічну виробничу потужність підприємства.

Пмн + Пмвв = Пмвиб + Пмк;

Пмвв = Пмвиб + Пмк - Пмн

Нарощування виробничої потужності може здійснюватися на основі:

· підвищення продуктивності праці і устаткування;

· підвищення екстенсивності і інтенсивності устаткування;

· впровадження нових технологій;

· поліпшення організації праці і виробництва;

Фонд часу роботи устаткуванняможе бути календарний, номінальний (режимний) і ефективний (дійсний).

Календарний фонд роботи устаткування (Вк) рівний твору кількості календарних днів в періоді (Дк) на кількість годин на добу (tч).

Вк = Дк × tч.

Номінальний (режимний) фонд часу роботи устаткування рівний твору числа робочих днів в плановому періоді на число годин роботи в робочих змінах

Вн = [tсм × (Дк - Дв – Дпр-дпп) + tпп × Дпп] × Ксм, де

tсм- тривалість зміни, година.;

Дв - число вихідних днів в планованому періоді;

Дпр - число святкових днів в планованому періоді;

tпп - кількість годин роботи в скорочену зміну в передсвятковий день, годину.;

Дпп - кількість передсвяткових днів;

Ксм - кількість змін в добу.

Ефективний (дійсний) фонд часу роботи устаткування (Вф) при дискретному (переривчастому) режимі роботи виробництва рівний номінальному за вирахуванням часу на ремонт, наладку, переналадку, передислокацію цього устаткування протягом року, а також простоїв по інших причинах (Впр):

Вф = Вн - Впр.

При безперервному режимі роботи виробництва ефективний фонд роботи устаткування буде рівний різниці між календарним фондом і часом простоїв устаткування по залежних і незалежних від підприємства причинах (ремонт, наладка, переналадка, передислокація устаткування, відсутність сировини) (Впр):

Вф = Вк - Впр.

Розрахунок потужності торгового підприємства здійснюється на основі розміру торгової площі і нормативу річного товарообігу на 1 м2, який визначається самостійно підприємством виходячи з товарообігу, що забезпечує йому отримання оптимального прибутку.

Потужність підприємств масового живлення визначається з урахуванням чинників, охарактеризованих для промислових підприємств (кількість устаткування, його види, трудомісткість виготовлення продукції і так далі), і специфіки технологічного процесу.

Крім того, в підприємствах торгівлі і масового живлення виробнича потужність повинна бути приведена у відповідність з їх пропускною спроможністю, під якою розуміється кількість споживачів, що обслуговуються в одиницю часу.

Визначення виробничої потужності має важливе значення для обґрунтування об'єму виробництва (товарообігу) підприємства.