Нематеріальні ресурси - це складова частина потенціалу підприємства, здатна приносити користь впродовж тривалого періоду, для якої характерна відсутність матеріальної основи отримання доходу і невизначеність розмірів майбутнього прибутку від її використання.

До них відносяться об'єкти промислової і інтелектуальної власності, а також інші ресурси нематеріального походження (см.рис.8.1).

Поняття ПРОМИСЛОВА ВЛАСНІСТЬ використовується для позначення виняткового права на використання винаходів, промислових зразків, корисних моделей, товарних знаків і знаків обслуговування.

Рис. 8.1 – Види нематеріальних ресурсів підприємства

Винахід – це відмічене істотною новизною рішення технічної задачі у будь-якій галузі економіки, таке, що дає позитивний ефект. Винаходом може бути лише конкретне рішення технічної задачі. Пропозиції у вигляді ідеї, загальної постановки завдання не можуть бути винаходом.

Промисловий зразок – це нове, придатне до здійснення промисловим способом художнє вирішення виробу, в якому досягається єдність технічних і естетичних властивостей.

Промисловий зразок може бути об'ємним (модель), плоским (малюнок) або комбінованим. Деякі вироби не підлягають охороні як промислові зразки (галантерейні, швейні, трикотажні вироби, тканини (окрім декоративних), взуття і головні убори).

Корисні моделі – це нові по вигляду, формі, розміщенню частин або будові моделі. Предметом технічного вирішенням корисної моделі є тільки конструкція виробу, його форма.

Товарним знаком вважаються оригінальні позначення (ім'я, термін, малюнок або їх поєднання), які мають правовий захист і призначені для виділення даного товару серед інших подібних.

Якщо під товарним знаком пропонуються послуги, то він називається знаком обслуговування. Товарний знак повинен ідентифікувати товар (послугу). Цим він сприяє реалізації товару і має рекламний характер. Основними вимогами до товарних знаків є їх індивідуальність, впізнаваність, привабливість для споживачів і охороноздатність.

Поняття інтелектуальна власність охоплює авторське право і інші права на продукти інтелектуальної діяльності: наукові праці, твори літератури і мистецтва, програмні продукти, результати науково-дослідних робіт.

Програмне забезпечення - це сукупність програм, які використовуються в роботі з ЕОМ. Розрізняють загальне і спеціальне програмне забезпечення. Загальне - це способи спілкування з ЕОМ (програми тестування, системи проектування і операційні системи).

Спеціальне - це сукупність програм для вирішення завдань певного конкретного класу (пакети прикладних програм).

Програмні продукти є важливим об'єктом комерційних відносин, тому підлягають правовій охороні, на них розповсюджуються авторські права.

Банк даних - це певна сукупність програмних, організаційних і технічних засобів, призначених для централізованого накопичення і багатоцільового колективного використання інформації, а також самих даних, які відповідним чином систематизовані і сконцентровані у визначеному місці

Ядро банку даних складає база даних.

База даних – це пойменована сукупність інформаційних одиниць в певній наочній сфері, яка відображає стан об'єктів і їх взаємовідношення.

Наприклад, інформація про населення, його стате-возрастном складі по підприємствах, районах, областям – це база даних. А банк даних - це сукупність програм, за допомогою яких можна отримати конкретну інформацію про населення (угрупування населення по окремих ознаках: чисельність працівників з вищою освітою, чисельність жінок і так далі), на основі закладеної бази даних.

База знань - це сукупність систематизованих основоположних відомостей, які відносяться до певної галузі знань і зберігаються в пам'яті ЕОМ.

У таких інформаційних системах виділяють дві самостійні частини. У першій з них зберігаються знання про наочну область і способи роботи з нею, а в іншій - конкретні факти, які описують галузь. База знань - це подальший розвиток бази даних. На відміну від останньої вона має гнучку структуру і дозволяють здійснювати логічні операції, тобто описувати факти, закони, співвідношення. Наприклад, база знань містить ряд програм, методик, за допомогою яких можна визначити кількісні параметри (структуру населення, коефіцієнт смертності) і їх логічну оцінку (якщо коефіцієнт смертності більше певної величини, то необхідно збільшити виділення засобів на охорону здоров'я і так далі).

Банк знань – це сховище знань що складаються з самої інформації, опису засобів, за допомогою яких накопичують, оновлюють і використовують її і засоби управління всіма цими процесами.

Інші нематеріальні ресурси.

Ноу-хау (англ. know-how - знаю как)- це незахищені охоронними документами і не обнародувані знання або досвід науково-технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового або іншого характеру, які можуть бути використані в діяльності по виготовленню продукції або послуг. До ноу-хау також відносяться незапатентовані винаходи, специфічні формули, рецепти, методики, розрахунки, і так далі Іншими словами, «ноу-хау» комплекс технічних знань і комерційних секретів.

Раціоналізаторська пропозиція - це технічне рішення, яке є новим і корисним для підприємства по удосконаленню використовуваної техніки, продукції, що виготовляється, способів контролю, спостереження досліджень, техніки безпеки або пропозиції по підвищенню продуктивності праці, ефективному використанню ресурсів.

У відмінності від винаходів раціоналізаторські пропозиції носять характер новизни для даного підприємства. Тому вони не патентоспроможні. Авторство на них не охороняється законом. Всі питання по їх використанню вирішує підприємство.

Найменування місця походження товару відображає назва країни (місцевості, населеного пункту), які використовуються для позначення товару, особливі властивості визначаються природними умовами або людськими чинниками, характерними для даного географічного об'єкту.

Підприємство, що зареєструвало місце походження товару, отримує право на його використання в рекламних цілях. Особливість цього нематеріального ресурсу в тому, що таке право може бути дане будь-якому іншому підприємству, яке господарює на даній території.

Гудвіл (от англ. goodwill – добра воля, доброзичливість)- це невідчутний основний капітал підприємства. Він формується під впливом іміджу підприємства, досвіду ділових зв'язків, престижу товарних знаків, стабільної клієнтури, доброзичливості споживачів і ін. По своєму економічному змісту цей вид нематеріального ресурсу представляє різницю між оцінкою, по якій майно числиться на балансі підприємства і фактичною ціною, сплаченою за підприємство. У балансах підприємств на заході цей ресурс наголошується окремою статтею "ділова репутація". Гудвіл – комплекс заходів, направлених на збільшення прибутку підприємства, без відповідного збільшення основних операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючі на ринку нові технології.

Нематеріальні ресурси грають істотну роль в підвищенні конкурентоспроможності підприємств, що діють. В умовах, коли коштує проблема реалізації, підприємство вимушене шукати нові методи просування товарів і послуг. Дієвим інструментом при цьому може бути використання нематеріальних ресурсів.