Становлення централізованої держави на чолі з Києвом. Теорії походження Київської Русі, її формування. Внутрішня і зовнішня політика князів Олега й Ігоря. Воєнні походи. Політика інкорпорації. Княгиня Ольга та її реформи. Візит до Константинополя. Посилення військової могутності Русі за князя Святослава. Походи на Схід і Балкани.

Розквіт Київської держави. Князь Ярополк. Завершення процесу об’єднання земель, зміцнення централізованої влади за князювання Володимира Великого. Захист кордонів. Печеніги. Адміністративно-політичні реформи. Хрещення Русі та його історичне значення. Династичні шлюби. Князі Святополк Окаянний та Мстислав Хоробрий. Економічне, політичне і культурне піднесення за правління князя Ярослава Мудрого. Державний лад. «Руська Правда» – перший звід давньоруського права. Перемога над печенігами. Міжнародні зв’язки і місце Київської Русі в історії Європи. «Тесть Європи». Проблема престолонаслідування. Запровадження принципу сеньйорату.

Ослаблення влади київських князів. Правління Ярославичів. Початок князівських міжусобиць. Любецький з’їзд князів. Заміна принципу сеньйорату принципом спадкового володіння. Боротьба з половцями. Відновлення могутності Київської держави за князювання Володимира Мономаха і Мстислава Великого.

Русь-Україна у період політичної роздробленості. Причини і передумови роздробленості Русі. Проблема порядку успадкування князівської влади. Зміна форми державного устрою. Система колективного сюзеренітету та дуумвіратів. Боротьба між князями. Сепаратистські тенденції. Виникнення нових політичних центрів. Перетворення у етнічній сфері. Наслідки та особливості політичної роздробленості Київської держави.

Монголо-татарська навала на українські землі. Утворення монгольської держави, особливості її соціально-економічного життя. Чинґіс-хан. Початок завойовницьких походів. Битва на р. Калці. Нашестя на Русь полчищ хана Батия. Героїчна боротьба русичів проти загарбників. Встановлення монголо-татарського іга. Золота Орда. Форми і наслідки залежності руських земель від завойовників. Історичне значення Київської Русі.

Об’єднання українських земель у складі Галицько-Волинського князівства. Галицька земля, причини її економічного та політичного піднесення. Внутрішня і зовнішня політика Ростиславичів. Князь Володимирко. Правління Ярослава Осмомисла. Галицькі бояри. Протистояння експансії польських і угорських загарбників. Князь Володимир Ярославич. Припинення династії Ростиславичів. Політичний та соціальний розвиток волинських земель. Князь Роман Мстиславич. Утворення Галицько-Волинського князівства. Соціальні відносини та політичне становище.

«Королівство Русі» Данила Галицького. Занепад княжої влади у першій третині ХІІІ ст. Втручання Угорщини й Польщі у справи Західної Русі. Романовичі. Роль Данила Галицького у зміцненні української держави. Розгром тевтонських рицарів. Битва під Ярославом. Васальна залежність від Золотої Орди. Відбудова держави. Ідея створення міжнародної антиординської коаліції. Зносини з Папою Римським. Коронація Данила Галицького. Військовий союз із Литвою. Боротьба проти Золотої Орди.

Галицько-Волинська держава наприкінці ХІІІ – першій половині ХІV ст. Внутрішня децентралізація в останній третині ХІІІ ст. Князювання на Волині Василька Романовича та його сина Володимира. Правління Лева, Шварна і Мстислава Даниловичів. Відновлення єдності Галицько-Волинської держави. Король Русі та князь Володимирії Юрій І. Утворення Галицької митрополії. Князювання Андрія і Лева Юрійовичів. Боротьба проти ординців. Припинення династії Романовичів. Правління Юрія ІІ Болеслава та Любарта-Дмитра. Загарбання українських земель Польщею, Угорщиною, Литвою, Молдавським князівством. Володислав Опольський. Місце Галицько-Волинської держави в історії України.