Кількість навчальних годин: 4
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

І. Науково-методичне обґрунтування теми:

Нервові волокна які проводять збудження від органів і тканин до ЦНС, називаються аферентними. Більшість лікарських засобів, що впливають на аферентну частину периферичної нервової системи діють на чутливі нервові закінчення, і лише деякі з них анестезуючі засоби, окрім того,здатні впливати на проведення збудження по чутливим нервовим волокнам. Закінчення аферентних нервових волокон в тканинах та органах здатні сприймати різні подразнення.

Засоби, що впливають на аферентну іннервацію або пригнічують чутливі нервові закінчення або попереджають їх збудження.

До засобів, які пригнічують чутливі нервові закінчення відносяться місцеві анестетики. Основна їх цінність в тому, що вони блокують больові рецептори і чутливі нервові волокна. Їх застосовують для поверхневої анестезії при видаленні чужорідного тіла зі слизових оболонок, шкіри, при флегмонах,панариціях, для провідникової анестезії наприклад в стоматології, спинномозковій анестезії - при операційних втручаннях на нижніх кінцівках та органах малого тазу, інфільтраційній анестезії.

Широке та безперервне застосування нейротропних засобів призводить до розвитку звикання та медикаментозної залежності, а випадкове або навмисне передозування цих речовин може спричинити гостре отруєння. Тому знання механізмів дії та спектра застосування препаратів, їх дозування, заходів з надання  їм невідкладної допомоги під час отруєння нейротропними речовинами дуже важливе, особливо нині, коли відзначають «розквіт» зловживання наркотичними речовинами.

Знати  ( L - I І):

Класифікацію, фармакодинаміку та застосування засобів для наркозу, спирту етилового, снодійних, протиепілептичних засобів та аналгетиків; побічні ефекти цих препаратів і заходи щодо їх усунення та профілактики.

- Визначення груп препаратів;

- Класифікацію;

- Механізм дії кожної групи препаратів;

- Застосування препаратів;

- Латинську назву основних препаратів, та їх форму випуску.

Тема: « Засоби для наркозу. Спирт етиловий. Снодійні та протиепілептичні засоби».

План:

Засоби для наркозу, класифікація препаратів залежно від шляхів уведення, механізм дії, вимоги до препаратів.

Засоби для інгаляційного наркозу: ефір для наркозу, фторотан, наркотан, азоту закис. Стадії ефірного наркозу. Форми випуску, особливості дії та застосування окремих препаратів.

Засоби для неінгаляційного наркозу: тіопентал-натрій, натрію оксибутират, пропанідид, кетамін. Форми випуску, особливості дії, шляхи введення.

Спирт етиловий. Місцева дія етилового спирту залежно від концентрації. Протимікробна, в’яжуча, припікальна та подразнювальна дія. Резорбтивна дія спирту етилового (вплив на цнс, функцію органів травлення). Застосування спирту етилового в практичній медицині. Гостре отруєння та допомога при ньому. Хронічне отруєння (алкоголізм), принципи лікування (тетурам, еспераль).

Снодійні засоби. Класифікація. Основні представники: фенобарбітал, етамінал-натрій, нітразепам. Форми випуску, механізм дії, вплив на фази сну, застосування, побічна дія. Гостре отруєння, методи лікування.

Протиепілептичні засоби. Основні представники: фенобарбітал, дифенін, карбамазепін, етосуксимід, вальпроєва кислота, сибазон. Форми випуску, характеристика. Основ­ні принципи фармакотерапії при епілепсії. Протисудомні властивості сибазону, використання його при епілепсії.

Засоби для наркозу. Загальна характеристика (табл. ). Засоби для інгаляційного наркозу. Засоби для неінгаляційного наркозу. Спирт етиловий. Основні фармакологічні властивості. Гост­ ре і хронічне отруєння спиртом етиловим. Снодійні засоби (табл. 16). Анальгезивні засоби. Загаль­ на характеристика. Наркотичні анальгетики (табл. ). Порівняльна характеристика препаратів. Гостре і хронічне отруєння. Ненаркотичні аналь­ гетики. Анальгетики-антипіретики (табл. 18).

Засоби для наркозу — це засоби, в результаті введення яких в організм виникає стан наркозу (від грец. narcosis — оніміння).

Наркоз — це оборотне пригнічення центральної нервової сис­теми, яке супроводжується знепритомленням, втратою больових та інших видів чутливості, пригніченням рефлекторної активності і розслабленням скелетних м'язів за умови збереження серцево-судинної діяльності і дихання.

Наркоз — один із методів загального знеболення.

Фармакодинаміку засобів для наркозу остаточно не вивчено. Усі препарати порушують синаптичну передачу в ЦНС. За по­слідовністю пригнічення ЦНС виділяють чотири стадії наркозу:

I. Стадія анальгезії. Спочатку знижується больова чутливість, а потім додається амнезія. Інші види чутливості, тонус скелетних м'язів і рефлекси збережені.

II. Стадія збудження. Ця стадія характеризується мовною та руховою активацією, підвищенням AT, порушенням дихання, підсиленням усіх рефлексів (можлива зупинка серця, блювання, бронхо- і ларингоспазм).

III. Стадія хірургічної анестезії. У пацієнта відсутні всі види чу­тливості, пригнічені рефлекси м'язів; відновлюється нормальне дихання, стабілізується AT. Зіниці розширені, очі відкриті. На цій стадії виділено чотири рівні.

IV. Стадія відновлення функцій ЦНС. Спочатку відновлюють­ся функції спинного мозку, а потім функції кори великих півкуль.

Дата: 2019-02-19, просмотров: 294.