1. Агоністи бензодіазепінових рецепторів: похідні бензодіазепіну нітразепам, діазепам (седуксен, сибазон), феназепам, нозепам, лоразепам; препарати різної хімічної будови зопіклон (імован).
2. Снодійні засоби з наркотичним типом дії: похідні барбітурової кислоти: етамінал-натрій, барбаміл, фенобарбітал, аліфатичні сполуки (хлоралгідрат).
Похідні бензодіазепіну дають анксіолітичний (усунення психічного напруження), снодійний, седативний (заспокійливий), про-тисудомний і м'язоворозслаблювальний ефекти. Механізм їх снодійної дії пов'язують із взаємодією зі спеціальними бензодіазепіновими рецепторами, внаслідок чого вони посилюють ГАМК (γ-аміномасляна кислота) — міметичний, тобто гальмівний вплив на ЦНС.
Снодійний ефект після застосування нітразепаму настає через 30—60 хв і триває до 8 год. Нітразепам потенціює дію засобів для наркозу, спирту етилового. Препарат кумулює. При тривалому застосуванні спричинює звикання. На відміну від барбітуратів, має незначний вплив на структуру сну, спричинює менший ризик розвитку лікарської залежності.
Застосовують нітразепам при порушеннях сну різного характеру, а також при неврозах та в комбінації з протисудомними засобами для лікування хворих на епілепсію.
Побічні явища:
—сонливість;
—атаксія; порушення координації рухів;
—рідко — нудота, тахікардія, алергійні реакції.
Нітразепам протипоказаний вагітним, при міастенії, захворюваннях печінки та нирок з порушенням їх функцій, а також водіям та іншим особам, діяльність яких потребує швидкої психічної та фізичної реакції.
До снодійних засобів з наркотичним типом дії відносять похідні барбітурової кислоти. Барбітурати мають суттєві недоліки і застосування їх як снодійних обмежене.
Фенобарбітал — призначають дорослим як снодійний засіб за 1 год до сну (тривалість дії — 6-8 год) і як заспокійливий та спазмолітичний засіб. Для лікування хворих на епілепсію призначають за схемою, починаючи з дози 0,05 г 2 рази на день і поступово підвищуючи дозу до усунення нападів, а для заключного курсу дозу поступово знижують. Фенобарбітал має здатність спричинювати індукцію мікросомальних ферментів печінки, що слід враховувати при комбінованому застосуванні з іншими препаратами, ефект від яких може при цьому знижуватися.
Етамінал-натрій призначають внутрішньо при порушенні засинання за 30 хв до сну і як заспокійливий засіб.
Побічні явища снодійних:
—постсомнічні порушення: сонливість, головний біль, м'язова слабість, порушення координації, менструального циклу;
—дратівливість, неврози і навіть психози (внаслідок скорочення парадоксальної фази сну);
—психічна і фізична залежність (наркоманія) як наслідок тривалого застосування;
—толерантність (у результаті тривалого застосування);
— симптоми абстиненції: дратівливість, пітливість, нервозність, порушення зору;
—диспепсичні явища;
—алергійні реакції.
Особливості роботи зі снодійними препаратами:
—регламентоване зберігання, відпуск і призначення;
—курс лікування не перевищує 4 тиж;
—у разі одночасного застосування з психостимуляторами або анальгетиками взаємно послаблюється ефект.
Таблиця . Снодійні засоби
Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
Нітразепам (Nitrazepamum) | Таблетки по 0,005 і 0,01 г | Внутрішньо по 0,005-0,01 г за 30 хв до сну; по 0,005-0,01 г 2—3 рази на день (при неврозах) |
Фенобарбітал (Phenobarbitalum) | Порошок; таблетки по 0,05 і 0,1 г | Внутрішньо по 0,1 г за 1 год до сну; по 0,01-0,05 г 2—3 рази на добу (як заспокійливий засіб) |
Етамінал-натрій (Aethaminalum-natrium) | Порошок; таблетки по 0,1 г | Внутрішньо по 0,1-0,2 г за 30 хв до сну або ректально (в клізмах) по 0,2—0,3 г; внутрішньовенно повільно 5-10 мл 5% розчину |
Гостре отруєння барбітуратами виникає внаслідок випадкового або навмисного передозування. На першій стадії отруєння у потерпілих спостерігають слабість, сонливість, головний біль. Невдовзі — глибоке пригнічення ЦНС: втрачається свідомість, послаблюються рефлекси, пригнічуються центри довгастого мозку, у зв'язку з чим пригнічується дихання, знижується AT, шкіра і слизові оболонки стають блідими з ціанотичним відтінком.
Лікування гострих отруєнь полягає в прискоренні виведення препарату з організму і підтримці життєво важливих функцій. Проводять промивання шлунка (якщо отрута не всмокталася в кров), дають адсорбівні засоби, сольові проносні. Проводять форсований діурез. При великих концентраціях отрути в крові проводять гемосорбцію, а також перитонеальний діаліз і гемодіаліз.
У тяжких випадках проводять штучне дихання. Застосовують також судинотонізувальні і кардіотонічні засоби, антибіотики для профілактики пневмонії.
Больові відчуття супроводжують багато патологічних станів і погіршують перебіг основного захворювання, а у випадку травматичного шоку можуть бути причиною смерті. Ось чому таке велике значення в медицині мають анальгезивні засоби.
V І I . Матеріали активізації студентів під час викладення лекції
Вирішити задачі
1. Препарат є похідним барбітурової кислоти, виявляє заспокійливу, снотворну, протисудомну дію. Повільно всмоктується з травного каналу, накопичується в організмі, спричиняє звикання. Застосовують у разі безсоння, при епілепсії, неврозах. Визначте препарат.
2. Препарат завдяки його анксіолітичній, снотворній, міорелаксантній та протисудомній дії застосовують для лікування неврозів, безсоння, спастичних станів скелетних м'язів, абстиненції при алкоголізмі та наркоманії. Визначте препарат і його фармакологічну групу.
3. У пацієнта після нервового стресу виникло безсоння. Який снодійний засіб доцільно призначити в цьому випадку? Які побічні ефекти можливі за його тривалого застосування?
VIII . Матеріали для самопідготовки студентів
Запитання
1. Що таке наркоз? Назвіть засоби для інгаляційного наркозу та наведіть їх порівняльну характеристику.
2.У чому полягає відміна засобів для неінгаляційного наркозу від таких для інгаляційного? Проведіть фармакотерапевтичний аналіз окремих препаратів.
3.Що характерно для снодійних засобів? Назвіть препарати та особливості їх застосування.
4.Як поділяються засоби, що застосовують для фармакотерапії епілепсії? Назвіть препарати цієї групи.
5.Назвіть протипаркінсонічні засоби, принцип їх дії.
Тести
1. Для інгаляційного наркозу використовують такі засоби:
а) тіопентал-натрію, кетамін, фторотан;
б) ефір для наркозу, фторотан, пропанідид;
в) натрію оксибутират, кетамін, пропанідид;
г) ефір для наркозу, фторотан, діазоту оксид;
д) ізофлуран, енфлуран, тетурам.
2. Визначте мету введення наркотичних анальгетиків, транквілізаторів, міорелаксантів разом із наркозними засобами:
а) для кумуляції;
б) для потенціювання;
в) для антагонізму;
г) для сенсибілізації;
д) для тафілаксії.
3. Визначте препарати, які сприяють настанню фізіологічного сну, збільшують його тривалість і глибину:
а) фторотан, фенобарбітал, нітразепам;
б) зопіклон, золпідем, донорміл;
в) бромізовал, леводопа, мідантан;
г) фенобарбітал, карбамазепін, етосуксимід;
д) етамінал-натрію, юмекс, наком.
4. Виберіть правильне ствердження:
а) тетурам застосовують для лікування хворих на алкоголізм, оскільки він виявляє протиблювотну дію;
б) тетурам пригнічує метаболізм етилового спирту на рівні ацетилальдегіду;
в) тетурам сприяє окисненню етилового спирту до оксиду вуглецю та води;
г) тетурам застосовують при гострому отруєнні спиртом етиловим;
д) тетурам сприяє виведенню етилового спирту.
5. Визначте мету застосування етосуксиміду:
а) для лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона;
б) при епілептичному статусі;
в) для запобігання малим нападам епілепсії;
г) для запобігання великим судомним нападам епілепсії;
д) для лікування хворих з міоклонуе-епілепсією.
6. Пацієнт приймає нейролептик, що спричиняє явища паркінсонізму. Визначте препарати, що призначають для запобігання такому ускладненню:
а) леводопа;
б) юмекс;
в) мадопар;
г) наком;
д) циклодол
Ситуаційні задачі
1. У флаконі міститься 1 г тіопентал-натрію, його потрібно ввести внутрішньовенно для неінгалядійного наркозу у формі 2,5 % розчину. Як це зробити?
2.Медична сестра приготувала для первинного оброблення рук хірурга 95 % спирт етиловий. Проаналізуйте її дії. Відповідь обґрунтуйте.
3.Пацієнтові призначено натрію вальпроат. Дайте поради щодо вживання.
4. *Аптекою отримані засоби, що пригнічують функцію ЦНС. Назвіть, які з них є: засобами для наркозу; снодійними; протиепілептичними та протипаркінсонічнями, а також визначте препарати, що не відпускаються амбулаторним хворим:
• бромізовал;
• донорміл;
• енфлуран;
• ефір для наркозу;
• імован;
• ізофлуран;
• карбамазепін;
• клоназепам;
• кетамін;
• мадопар;
• мідантан;
• натрію оксибутират;
• пропанідид;
• суксилеп;
• фенобарбітал.
5.Пацієнтові відпускають шипучі таблетки донормілу. Що слід додатково з'ясувати і які дати поради щодо вживання препарату?
6.*Перевірте рецептурні прописи:
• дорослому
Rp.: Ethosuximidi 0,25
D. t. d. N. in caps.
S. Всередину по 1 капсулі І раз на день під час їди
• дитині віком 6 міс
Rp.: Phenobarbithali 0,02
Sacchari 0,2
М. t. pulv.
D. t. d. N. 30
S. Всередину по 1 порошку 2 рази на день
7. Випишіть рецепти на:
—снодійний засіб, що не порушує фази сну;
—спирт етиловий для оброблення операційного поля;
—засіб для лікування хворих з великими епілептичними нападами;
—засіб для лікування хворих з малими епілептичними нападами;
— засіб для лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона, що пригнічує холінергічний вплив.
Робота з рецептурником
1. Занотуйте класифікацію лікарських засобів, що пригнічують ЦНС.
2. Унесіть до словника фармакологічних термінів: наркоз; стадії наркозу; премедикація; комбінований наркоз; ГАМК; снодійні засоби; протиепілептичні засоби; протипаркінсонічні засоби.
3.Запишіть до словника клінічних термінів: кахексія; епілепсія; епілептичний статус; хвороба Паркінсона; ригідність; гіпокінезія.
4.Завдання з фармакотерапії (оформляється у вигляді таблиці): на препарати кетамін, пропанідид, тіолентал-натрій, нітразепам, імован, фенобарбітал, карбамазепин, етосуксимід, натрію вальпроат.
5. Випишіть вищі та середньотерапевтичні дози препаратів для дорослих та дітей: фенобарбіталу; бромізовалу; карбамазепіну; наїрію вальпроату.
Дата: 2019-02-19, просмотров: 1283.