1. Поняття і правові підстави патентування в господарській діяльності.

2. Види підприємницької діяльності, що підлягають патенту­ванню, та суб’єкти патентування.

3. Види патентів і ставки збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

4. Порядок придбання торгового патенту та строки його дії.

5. Порядок використання торгового патенту.

§ 1. Поняття і правові підстави патентування
в господарській діяльності

До основних нормативних актів, що встановлюють порядок патентування господарської діяльності, належать: ГК України, ПК України, Постанова КМ України «Про затвердження Порядку провад­ження торговельної діяльності та правил торговельного обслугову­вання на ринку споживчих товарів»[175], Постанова КМ України «Про затвердження переліку платних побутових послуг, на провадження діяльності з надання яких придбавається торговий патент»[176].

Деякі питання, що пов’язані зі здійсненням патентування підприємницької діяльності, роз’яснюються у відповідних листах, зокрема: Лист Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва «Про розгляд листа про діяльність спортивних більярдних клубів», Лист ДПА «Про надання роз’яснення [щодо порядку видачі торгових патентів на провадження деяких видів підприємницької діяльності, порядку їх заповнення та визначення ставок збору]» та інші.

Відповідно до ст. 12 ГК України держава для реалізації еконо­мічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різно­манітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності, серед основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання яких є патентування. Згідно зі ст. 14 цього ж Кодексу ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері, захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів. Правові засади ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування визначаються, виходячи з конституційного права кожного на здійснення підприємницької діяльності, не забо­роненої законом, а також принципів господарювання, установлених у ст. 6 цього Кодексу.

Патентування підприємницької діяльності суб’єктів господа­рювання може здійснюватися у сферах, пов’язаних із торгівлею за грошові кошти (готівку, чеки, а рівно з використанням інших форм розрахунків і платіжних карток на території України), обміном готівкових валютних цінностей (у тому числі операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з платіж­ними картками), у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг, інших сферах, визначених законом (ч. 4 ст. 14 ГК України).

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 ГК України торговий патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господа­рювання займатися певними видами підприємницької діяль­ності впродовж установленого строку.

У ПК України питання, що пов’язані з патентуванням, регулюються окремою ст. 267 «Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності». Відповідно до пп. 14.1.68 п. 14.1 ст. 14 ПК України збір за провадження деяких видів підприєм­ницької діяльності (надалі – збір) для цілей розділу XII цього Кодексу – це сума коштів, яка сплачується за придбання та використання торгового патенту.

Відповідно до пп. 14.1.250 п. 14.1 ст. 14 ПК України торговий патент для цілей розділу XII ПК України – це державне свідоцтво з обмеженим строком дії на провадження певного виду підприєм­ницької діяльності та користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору.

У загальному ж випадку під патентом  розуміють документ, який надає право займатися торговельною або іншою господар­ською діяльністю, на яку відповідно до законодавства встановлена необхідність патентування, а під патентуванням розуміється про­цедура отримання патенту. Крім того, патентування господарської (підприємницької) діяльності можна розглядати як своєрідний засіб оподаткування суб’єктів торгівлі, який здійснюється за допомогою сплати за патент до податкових органів.

Таким чином, під патентуванням  необхідно розуміти практичну діяльність суб’єктів господарської (підприємницької) діяльності з отримання спеціальних дозволів (патентів) на здійс­нення встановлених законом видів діяльності і видачу спеціальними державними органами (органами державної податкової служби) торгових патентів на заняття такою діяльністю.