У структурі аквальних антропогенних ландшафтів в межах басейну р. Смотрич переважають ставкові ландшафтно-інженерні системи. Ставком може вважатись антропогенна водойма з об’ємом менше 1 млн м³. Ставкова ЛІС включає в себе греблеву частину та антропогенну водойму. Гребля – гідротехнічна споруда, що перетинає річку (або інший водотік) для підйому рівня води перед ним, зосередження напору в місці розміщення споруди і створення антропогенної водойми [61]. Греблева частина відносно матеріалу з якого складається буває: земляна, кам’яна, бетонна та дерев’яна. Також в межах греблі наявна водоскидна споруда, яка слугує для пропуску надлишків води тощо. Вона може бути русловою та береговою, поверхневою і глибинною, що дає змогу частково або повністю спускати водойму [5].

На сьогоднішній день кількість ставків в межах басейну р. Смотрич становить 156 водних об’єктів із загальною площею водного дзеркала 708 км². Більшість ставків побудовані в період проведення меліоративних робіт, 50 – 60-х років, у верхів’ї Смотрича та його приток. Наявність перезволожених реліктових долин також сприяла проведенню меліоративних заходів з подальшим будівництвом ставків, особливо у верхів’ї правих приток р. Смотрич, які заклали свої долини в межах таких прохідних долин [23, 37]. Використовуються ставкові ЛІС передусім, як аквальні об’єкти ставкового рибництва, інколи для зрошення прилеглих с/г ландшафтів та з метою рекреаційних потреб місцевого населення (додаток Б).

Найбільша щільність ставкових ЛІС спостерігається в межах верхньої течії Смотрича. Більшість ставків тут побудовані безпосередньо в межах русла річки інколи в межах заплави, відповідно утворюючи заплавний та русловий підтип ставкових ЛІС. Будівництво заплавних ставків обумовлене широкою заплавою, низькими берегами, високим заляганням грунтових вод. Руслові ставки будуються безпосередньо на річках перегороджуючи її русло. Даний тип ставків відзначаються значними глибинами та великими площами водного дзеркала [45]. Саме русловий тип є переважаючим у верхній частині басейну Смотрича. Значне будівництво ставків руслового типу зумовило перетворення натуральної основи річкових долин на своєрідні каскади ставкових ЛІС. Деякі притоки зовсім забудовані ставками каскадного типу, будівництво яких призвело до повної деградації ландшафтної структури річища. Прикладами можуть слугувати р. Смотрич, між селами Жучківці та Райківці, р. Сквила на відрізку Лепибоки – Немиринці.

Савкові ЛІС, в межах середньої частини басейну р. Смотрич, виступають найбільш поширеними аквальними антропогенними ландшафтами. Значна кількість ставків каскадного типу перетворило річкові долини приток Смотрича у зарегульовані ААЛ. Яскравим прикладом може слугувати р. Чорноводка ліва притока Смотрича, де на відрізку 5 км побудовано 6 ставків загальною площею понад 30 га. Схожа ситуація спостерігається в межах долини річок Тростянець та Сквили. В межах 10-ти кілометрової ділянки побудовано 7 ставків загальною площею близько 70 га.  Натуральне русло цих приток настільки зарегульоване, що будівництво нових антропогенних водойм являється недоцільним. Заплавний тип ставків зустрічається у верхів’ї Смотрича таправої притоки – р. Сороки. Відтак Тростянець, Чорноводка, та являються найбільш зарегульованими притоками та  середньої частини басейну р. Смотрич. У ландшафтній структурі ставкових ЛІС в даній частині басейну, внаслідок значних розмірів та незначних глибин, переважають урочища мілководдя [4]. На відміну від ставкових ЛІС розміщених в середній та нижній частині басейну, тут функціонують ставки, які відзначаються глибинами до 5 - 6 м та площею водного дзеркала в середньому 10 – 15 га. Відповідно стадійності розвитку більшість ставків перебуває у зрілій стадії. Розвиток геоморфологічний процесів стабілізувався, сформувався стійкий профіль дна [4, 7]. Через значні розміри ставкових ЛІС, будівництво гребель також вимагало потужного дамбового укріплення. Передусім гребля сама будувалась із земляного матеріалу а водоскидна частина – дамба із залізобетону або каменю. В межах вказаної частини басейну р. Смотрич найдовшими греблями відзначаються ставкові ЛІС в селах: Коритна – 480 м, Кузьмин – 580 м, ­­Москалівка – 300 м, Кремінна – 350 м.

Рівнинність території та піднесення рівня грунтових вод, зумовили підтоплення прилеглих с/г угідь, а накопичення органічної речовини та активізація процесів замулення є результатом третьої стадії – старіння ставкових ЛІС [28]. На сьогоднішній день такі території нагадують водно-болотні угіддя з обширними площами в межах яких сформувались осоково-очеретяні формації, особливо це яскраво можна спостерігати при каскадному типу будівництва ставків. Наприклад між селами Доброгорща та Жучківці площа утворених осоково-очеретяних формацій перевищує в 2 рази площу водного дзеркала, тут із 6-ти ставків функціонує тільки 4 . Наявний каскад ставків явно перебуває на останній стадії розвитку [47]. Також процеси деградації даного каскаду посилюються через значну розораність території і розвинений площинний змив верхнього пухкого шару ґрунту.

Кількість ставкових ЛІС у нижній частині басейну р. Смотрич не є такою масовою на відміну від верхньої частини басейну. Значна розчленованість території, наявність Товтрового пасма обмежують будівництво ставків обширних розмірів. Найбільш зарегульованими ставками тут виступають права притока Смотрича – Батіг та ліва притока – Двоятинка. Каскадний тип ставків майже не розвинений тільки в с. Біла утворений каскад із 4 ставків на р. Батіг та в балці між селами Голосків і Залісс-2 утворений каскад із 8 ставків. Середня площа ставків тут коливається від 1 – 2 га. Ставки невеликих розмірів в основному руслового типу. Зустрічаються й ставки в межах широких балок, с. Нова Гута, с. Цикова, Залісся-2. Дуже часто тут функціонують ставки в межах тимчасових водотоків, не маючи постійного джерела живлення або через деградацію меліоративної системи перебувають на межі зникнення. Так як переважна більшість ставків спроектована в межах вузьких долин приток р. Смотрич, усі вони мають невеликі розміри та глибини. Через лінійну ерозію в межах схилового типу місцевостей та відсутності заліснених буферних зон, дані ставки відзначаються прискореним темпами деградації, які в кінцевому випадку призводять до повного зникнення. Наприклад між селами Голосків та Залісся-2 побудований каскад із 8-ми ставків. На сьогоднішній час функціонують тільки 3 ставки, які перебувають у зрілій стадії, ще 2 знаходяться у стадії старіння, решта повністю деградовані, осушені і їхнє дно використовується як лучно-пасовищне угіддя. Таке не обґрунтоване будівництво повністю трансформувало днище балки та зарегулювало стік. На даний момент водотік, яким там є, функціонує тільки в межах ставкових ЛІС і зовсім не доходить до р. Смотрич [3]. Ставки заплавного типу зустрічаються в селах Великозалісся та Залуччя, які були побудовані для функціонування водяних млинів. Площі їх становлять 0,5 та 0,15 га відповідно. Надзвичайно малі розміри та глибини даних ставків вимагають проведення відновлювальних робіт адже через короткий час ці ставки можуть перетворитись у водно-болотні угіддя, внаслідок активних процесів замулення [9].

В межах нижньої частини басейну р. Смотрич ставки в основному приурочені до вододільного типу місцевостей. Розміри їх є незначними 0,5 – 1 га, тут спостерігається найменша кількість ставкових ЛІС. Безперечно це може бути обумовлене високою розчленованістю та дренованістю території, вузькими булками та заплавою р. Смотрич. Ті ставки, які функціонують на даний момент знаходяться у верхів’ї приток серед селитебних чи польових ландшафтів. Найбільше скупчення ставків у формі каскаду спостерігається в межах населеного пункту Довжок, з яких бере початок права притока р. Смотрич – Дібруха. На р. Білява, права притока р. Смотрич, функціонують 2 ставки, невеликих розмірів. Особливістю даних ставків є тещо, вони в період посушливих років не пересихають а зберігають свої параметри, це пояснюється виходом підземних вод над водотривким силурійським шаром. На околиці с. Зіньківці споруджено 3 ставки в основному для риборозведення, ці ЛІС настільки деградовані що площа утворених водно-болотних угідь перевищує площу водного дзеркала більше ніж в 2 рази не говорячи вже про площу мілководної частини внутрішньоаквальних комплексів. В загальному усі решту ставки в нижній частині басейну р. Смотрич перебувають на стадії старіння і в особливо посушливі роки можуть пересихати. [5,8]