Усі антропогенні аквальні ландшафти є результатом господарського освоєння водних ресурсів за історичний час. Ще в середині ХХ ст. виділення таких геокомплексів ставилося під сумнів, тепер їх наявність визнана багатьма географами. Дискусійним залишається лише питання щодо принципів диференціації  та класифікації РЛТчС. Класифікація РЛТчС, як блокової підсистеми в першу чергу відображає першість функціонування інженерно-технічного блоку, його взаємозв’язки з природньою геокомпонентою та призначення такого гідротехнічного об’єкту відповідно потребам суспільства. В рамках досліджуваної роботи, відносно класифікацій річкових ландшафтно-технічних систем варто відмітити, що за основу взято ідеї Ф. М. Мількова, Г. І. Денисика, О. Д. Лаврика. Такі класифікації передусім відображають певну ознаку, яка є суттєвою у структурі комплексу, або виступає важливою для практичного використання [4-5].

 Класифікація річкових ландшафтно-технічних систем за типом інженерно-технічної споруди. Цей поділ враховує провідну роль активної інженерно-технічної споруди, діяльність якої зумовила зміну фонового річкового ландшафту [23]:

Ø гідроенергетичні  (гідроелектростанції);

Ø млинарські  (млини);

Ø млинарсько-гідроенергетичні  (комплекс ГЕС та млинів);

Ø водосховищні (водосховища);

Ø ставкові (ставки);

Ø каналів ( дериваційні канали, меліоративні канали);

Ø опорні (мости, трубопроводи);

Ø дамбові (дамби).

 Класифікація річкових ландшафтно-технічних систем за змістом або за видом господарської діяльності враховує найбільш важливі відмінності в структурі антропогенних ландшафтів:

Ø водогосподарські (водосховища, ставки, канали);

Ø сільськогосподарські (зрошувальні поля);

Ø промислові (гідроелектростанції, млини);

Ø селитебні (руслові острови під селитебною забудовою, захисні дамби в межах населених пунктів);

Ø рекреаційні (руслові острови під пляжами, річкові фонтани);

Ø дорожні (мости, трубопроводи);

Ø белігеративні (фортеці, городища, оборонні вали).

Класифікація річкових ландшафтно-технічних систем за тривалістю існування та ступенем саморегулювання:

Ø короткочасові регульовані (зрошувальні поля з підвідними іригаційними каналами в заплавах річок);

Ø багаторічні (водосховища, ставки та канали);

Ø довговічні (протипаводкові дамби уздовж берегів річок).

Класифікація річкових ландшафтно-технічних систем за ступенем господарської цінності:

Ø культурні (діючі гідроелектростанції, водосховища, ставки, зрошувальні канали);

Ø акультурні (занедбані культурні ландшафтні комплекси) [23].

З точки зору взаємодії антропогенних водних об’єктів з гідротехнічними спорудами, які виступають як об’єкт інфраструктури та використовуються для обслуговування галузей водного господарства, їх поділяють на [55]:

– водноенергетичні;

– меліоративні;

– воднотранспортні;

– лісосплавні;

– рибогосподарські;

– для водопостачання та каналізації;

– для використання водних надр;

– для благоустрою міст;

– спортивних цілей тощо.

Розрізняють гідротехнічні споруди загальні, що застосовуються майже для всіх різновидів використання вод, і спеціальні, що зводяться для однієї галузі водного господарства. До загальних гідротехнічних споруд належать такі:

– водопідпірні;

– водопровідні;

– регуляційні;

– водозабірні;

– водоскидні.

Класифікація гідротехнічних об’єктів певною мірою залежить від поєднання ландшафту з технічним компонентом. З точки зору класифікації Г. І. Денисика та О. Д. Лаврика гідротехнічна споруда виступає блоковою  підсистемою РЛТчС, а наявність блоку контролю визначає її особливості функціонування в даній системі. Поряд з цим, в дослідженнях даних авторів наводяться детальні описи цих гідротехнічних об‘єктів, характеристика яких без знань з гідротехнічної інженерії неможлива. Тому в рамках досліджуваної роботи ми наводимо класифікацію гідротехнічних об‘єктів, як елементів інфраструктури водного господарства, для ідентифікації їхнього призначення та особливостей функціонування [28]. Також в рамках висвітлення особливостей функціонування, ми врахували особливості гідротехнічної конструкції, щоб встановити можливість альтернативної заміни чи особливостей відновлення відповідно сучасним вимогам природокористуванням. Тому класифікація конструкцій гідротехнічних споруд детально висвітлена в розділах, де конкретно розглядаються їхній сучасний стан, призначення та особливості впливу на річкову систему [51].