Результати комплексного вивчення особливостей формування та функціонування річкових ландшафтно-технічних систем в межах басейну р. Смотрич, можуть бути об’єктивними лише в разі узгодженого застосування польових та камеральних методів дослідження відповідно структурної організації в поєднанні із відповідними рівнями вивчення [5]. Річкові ландшафтно-технічні системи включають: річкові ЛІС, річкові ЛТС та річкові ВАЛ. Кожна із цих підсистем вимагає відповідного рівня дослідження, де враховуються геокомпонента та технічна компонента. Річкові ландшафтно-інженерні системи слід досліджувати на геотехнічному рівні, так як знання про природні компоненти та інженерно-технічні характеристики конструкції дозволять встановити повноцінний образ взаємодії, особливості функціонування та модель зв’язків в межах ПТК [3]. Дослідження річкових ландшафтно-техногенних систем доцільно проводити на географічному рівні адже при відсутності блоку контролю, технічний блок частково функціонує, разом з тим збільшується роль природньої геокомпоненти, яка розвивається за географічним законами. На ландшафтно-техногенні системи активніше впливають регіональні й зональні природні чинники, що призводять до перших проявів та розвитку в їхніх межах небажаних похідних процесів. Тут пізнання природних закономірностей доповнюються економічним та екологічним аналізом систем техногенного блоку [7]. Це вимагає відповідних знань у сфері географії, економіки та екології. Такі дослідження дають можливість не лише зрозуміти сучасний стан розвитку ландшафтно-техногенних систем, але й встановити можливості їх функціонування у майбутньому, вирішити проблеми безпеки експлуатації й підтримання відповідного естетичного вигляду тощо. Важливу роль у дослідженні ВАЛ відіграє комплексний підхід, де реалізуються класичні принципи та методи ландшафтознавства, враховуючи при цьому географічне положення [13]. Дослідження природних закономірностей є основним на даному етапі, адже інколи дуже важко встановити різницю між натуральною частиною русла і зміненою, під час функціонування водяного млина, сліди якого майже відсутні. Тому найдоцільніше такі дослідження проводити на ландшафтознавчому рівні (рис. 1.3).

Рис. 1.3 Рівні пізнання структурної організації РЛТчС

Весь процес вивчення річкових ландшафтно-технічних систем, в межах басейну р. Смотрич,  включав такі етапи:

· підготовчий;

· польовий;

· камеральний.

Підготовчий етап являв собою розроблення попереднього плану дослідження наявних РЛІС та РЛТС, особливо акцентувалась увага на стан та будову гідротехнічних споруд [4]. Мета та покладені завдання відносно магістерської роботи визначали специфіку при підготовці маршруту. Даний етап вимагав опрацювання сипутникових і картографічних матеріалів, для визначення наявності досліджуваних об’єктів та формування маршруту досліджень ключових ділянок. Вагомим елементом дослідження є вибір методики опису, переліку параметрів спостереження з попереднім аналізом літературних джерел, в яких висвітлюються  факти формування та функціоування досліджуваних об’єктів [19]. В межах даного етапу здебільшого керувались картографічним та літературним методами дослідження:

Картографічний метод– полягав у використанні супутникових знімків, топографічних карт, для визначення особливостей розміщення, конфігурації берегової лінії, часових зрізів наявності досліджуваних об’єктів, зафіксованих на історичних картах [11]. В структурі даної роботи найяскравіше картографічний метод реалізувався в другому та треьому розділі, при досліжденні особливстей функціонування РЛІС та РЛТС.

Літературний метод – визачав вивчення історичних топографічних нарисів та статистичних звітних документів, аналіз передових праць науковців Г. І. Денисика, Л. І. Стефанкова, Г. С. Хаєцького, О. Д. Лаврика, М. В. Дутчака, що займались дослідженням річкових ландшафтно-технічних систем та особливостями розвитку аквальних антропогениих об’єктів. Найкраще відображений літературний метод в першому розділі, при аналізі історії дослідження, визначення трактовки поняття «річкові ландшафтно-технічні системи», та четвертому розділі при висвітленні шляхів оптимізації РЛТчС [13].

Польовий етап дослідження полягав у зборі інформації при безпосередньо проведеній оцінці та  ландшафтному описі досліджуваних територій. Перебуваня на місцевості включало викоритсання GPS-навігаторів, для зручності фіксації результатів та визнчення осоливостей розташування інженерно-технічних конструкцій. В рамках даного етапу дослідження РЛІС проводились в межах пониззя р. Смотрич,  також на відрізку м. Кам’янець-Подільський – с. Киселівка, с. Залуччя – с. Карачківці. Під час дослідження здійснювались ландшафтні описи територій та фотофіксація ключових гідротехнічних об’єктів.  На цьому етапі були застосовані експедиційний метод та метод порівняльних аналогів [9].

Експедиційний метод – полягав у зборі інформації шляхом безпосереднього перебування на досліджуваній території. Даний метод дозволив провести ландшафтні описи терторії та гідротехнічних споруд, здійснити аналіз деструктивних факторів та розвитку мікроосередкових процесів, які проявлялись в межах річкової долини чи антропогенної водойми. Рузультати, які зібрані в рамках цього методу найповніше представлені в другому та третьому розділі наукової роботи.

Метод порівняльних аналогів – визначав пошук умовно натуральних ділянок  в межах басейну річкової долини, для ідентифікації та визначення особливостей розвитку каналів. Не завжди можна чітко відокремити порослий черетом меліоративний чи русловий канал від натурального невеличкого водотоку, але завдяки даному методу чей момент можна вирішити. Усі дані зібрані цим меодом подані у третьому розділі при дослідженні каналів, як ландшафтно-техногенних систем [3].

Камеральний етап включав збір, опрацювання, систематизацію та узальнення інформації про особливості формування та функціонування річкових ландшафтно-технічних систем. Даний етап включав статистичний метод, метод матиматичного та ГІС моделювання, методи аналізу та синтезу.

Статистичний метод – застосовувася при обробці інформації  про параметри гідроелектростанції, водяних млинів, параметри площ та кількості ставкових ландшафтно-інженерних систем. Результати опрацювання подані у другому та третьому розділах наукової роботи [51].

Метод матиматичного та ГІС моделювання використовувася разом із статистичним методом для висвітлення динаміки та проявів мікроосередкових процесів в межах аквальних та прилеглих ландшафтних комплексах.

Метод аналізу виступає актуальним при вивченні природної та технічної компоненти річкових ландшафтно-технічних систем, адже за допомогою даного методу, результати досліджень другого та третього роздівлів магістерської роботи чітко ідентифікують компонентні та блокові підсистеми. Аналіз дозволяє виявити ідентичні процеси у розвитку кожної підсистеми взятої окремо [5].

За допомогою методу синтезу вивчення РЛТчС насить характер комплексності. Результатом токого дослідження виступає інформація подана у другому, третьому та четвертому розділах даної роботи. Синтез показує загальний розвиток інженерно-технічних споруд та утворених антропогенних водойм як одне ціле, що дозволяє визначити особливості функціонування, шляхи оптимального використання аквальних антропогенних ландшафтів, корегуючи прицьому блок керування РЛІС [5].