Канали – це штучні антропогенні утворення, які виникли внаслідок потреб  господарювання, для відведення надлишку води і створення сприятливого водного режиму в межах території, що використовуються. В межах басейну р. Смотрич канали, як ландшафтно-техногенні системи, представлені двох типів: річкові та меліоративні.

Сукупність меліоративних каналів утворюють цілу меліоративну систему. Найбільші площі земель, в межах досліджуваного басейну, які осушені меліоративними каналами приурочені до вододілів (додаток Д). Дані території переважно мають вирівняну поверхню з пологими схилам, в межах якої акумулюються опади через відсутній природний дренаж, що зумовлює оглеєння та заболочення ґрунтів [27]. Палеоландшафтною основою для більшість цих меліорованих сільськогосподарських угідь виступають реліктові річкові долини північно-східного простягання, що впадали в тодішнє Сарматське море близько 8 – 6 млн. років тому. На сьогоднішній день дані прохідні долини успадковані лівими та правими притоками р. Смотрич, верхів’я яких переважно осушене з допомогою меліоративних каналів.

Закономірність розміщення меліоративних каналів в межах  річкового басейну Смотрича пов’язана передусім з геоморфологією території та антропогенним її освоєнням. Наявність каналів зумовлює відмінності між природнім стоком та стоком внаслідок осушення земель. Будівництво каналів зумовлює не тільки антропогенне осушення території а й збільшення річкового басейну (додаток Д).

Найбільш дренованою частиною басейну Смотрича виступає нижня частина з розвиненою яружно-балковою системою, яка виступає в ролі природнього дренажу. Горизонтальна розчленованість рельєфу коливається в межах 0,2-0,4 км/км². Значне розчленування території, утворення меандрових вузлів та врізання в силурійські породи чітко вирізняє дану частину басейну з-поміж інших. Наявність морфоскульптур ускладнює стік в межах даної частини. Відповідно до цього територія поділена на: область стоку давньотерасового рельєфу, область стоку прохідних реліктових долин; область стоку  Товтрового масиву та область стоку інтенсивного врізання р. Смотрич.

Область стоку давньотерасового рельєфу простягається від гирла до с. Панівці Кам’янець-Подільського району. Саме в межах даної території не спостерігається наявності меліоративних та річкових каналів. З будівництвом Дністровської ГЕС гирлова частина р. Смотрич зазнала підтоплення території на відрізку близько 10-ти км. Територія значно розчленована ярами та балками, фоновими ландшафтами виступають схилові місцевості.

Область стоку прохідних реліктових долин чітко виражена від с. Панівці до с. Думанів. Широкі, з пологими схилами реліктові річкові долини в геоморфології території виступають плоскими межиріччями, які внаслідок відсутності природнього дренажу та близького залягання грунтових вод, зумовлюють підтоплення території, де на сьогоднішній день сформовані с/г польові ландшафти. Наявність прохідних реліктових долин чітко прослідковується на межиріччях між р. Смотрич та р. Жванчик, в районі населених пунктів Кадиївці, Улянівка, Залісся Друге, Дубінка. Надзвичайно широкою є реліктова долина між р. Смотрич та р. Мукша північніше м. Кам’янець-Подільський. Саме реліктові долини тут визначають наявність меліоративної мережі. Сучасний стан меліоративних каналів внаслідок тривалої експлуатації перебуває на стадії старіння і потребує модернізації.

Область стоку Товтрового масиву визначається розташування основного Товтрового пасма та бічних товтр. Території, які знаходяться у пониженнях між товтрами в наслідок значного накопичення опадів зазнає підтоплення та заболочення. Літологія території визначається наявністю карбонатних порід, які являються водорозчинними, але внаслідок наявності лесових лінз можливий варіант заболочення. Наявність меліоративних каналів тут можна побачити біля сіл Нігин, Думанів, Чорна. Передусім меліоративні канали тут незначної протяжності інколи без стоку.

Область стоку інтенсивного врізання р. Смотрич простягається від Товтрового масиву до с. Купин. Територія вирізняється активним перебігом ерозійних процесів, у формі посиленого росту яружно-балкової системи. Значне врізання, р. Смотрич та приток Яромирка і Двоятини, вирізняється асиметричністю річкової долини та наявністю блокових порушень, які в межах дна річок утворюють невеличкі водоспади. За Товтровим пасмом гідографічна мережа розвивається, чим дальше на північ, у субширотному напрямку. Чітко простежується момент коли притоки Смотрича заклали свої річкові долини по прохідних реліктових долинах. В межах даної території яскравим прикладом є р. Двоятина, яка протікає з півд-сх на пн-зх та верхів’я р. Яромирка, має півд-сх напрям. Саме тут внаслідок геоморфології території та неотектонічних піднять уповільнений дренаж території. Біля населених пунктів Рудка, Лисогірка, Мал. Карабчіїв, що знаходяться на р. Двоятина, найбільше розгалужена меліоративна мережа. Між селами Лисогірка та Вел. Карабчієв, внаслідок широкої заболоченої заплави Двоятини, виникла потреба в її осушення річковими осушувальними каналами. Наявність меліоративних каналів у басейні  Яромирки не відображає такої значної меліорації, як на Двоятині, через глибоке врізання її річкової долини. Тут меліоративні канали побудовані поблизу сіл Скрипче, Сирватинці, та Вишнівчик.

 Середня частина басейну р. Смотрич між с. Купин та с. Кузьмин відзначається  переважанням балочних хвилястих та рівнинних форми рельєфу. Саме в цій частині лівобережні притоки Смотрича, Чорноводка, Тростянець, проникають далеко на схід збільшуючи ширину басейну, плоскі межиріччя, широкі реліктові річкові долини, переважно рівнинний рельєф, зумовлюють потребу у будівництві меліоративних каналів. Прикладом виступають меліоровані землі поблизу сіл: Волудринці, Соснівка, Ясенівка, Верхівці [13]. Територія правобережжя, відзначається більшою розчленованістю рельєфу. Тут територія дренується глибоко врізаними правими притоками р. Смотрич Біла криниця, Сорока.   Меліоративні канали тут побудовані в межах вирівняних реліктових долинах поблизу сіл Лісоводи, Зверхівці, Турчинці.

Верхів’я басейну Смотрича найбільш заболочена, територія слаборозчленована з пологими невисокими схилами. Північніше с. Кузьмин дану територію дренують р. Сквила та верхів’я р. Смотрич. Значна площа  сільськогосподарських угідь дренується меліоративними каналами, особливо поблизу сіл Гелетинці, Немиринці, Андрійківці.

Річкові канали в межах басейну Смотрич зустрічаються двох типів: осушувальні і відвідні. Передусім осушувальні канали побудовані в межах заплавної частини річкової долини. Широкі заболочені заплави з побудовою меліоративних каналів перетворювались на продуктивні лучні пасовища. Прикладом можуть виступати осушені стариці, в межах заплави, південніше с. Велика Левада. Поблизу с. Лисогірка, на лівому березі р. Смотрич територія площею 60 га дренується осушувальними каналами сумарною довжиною близько 7 км [43]. В минулому ця територія була старицею, а зараз з допомогою осушувальних каналів це с/г угіддя, приурочені до заплави. Подібна ситуація склалась у  верхів’ї р. Смотрич, в селі Гелетинці побудована система осушувальних каналів для проведення торфорозробок. Широка річкова долина дренована великою кількістю каналів, а відпрацьовані торфорозробки перетворились на пустирі покриті гідрофільною рослинністю та невеличкі численні ставки.

Відвідні річкові канали передусім є результатом функціонування водяних млинів, дуже часто для роботи яких, в межах заплави будувався дериваційний канал, по якому відводилась частина водного потоку з р. Смотрич. Такі канали можна зустріти в будь-якій частині даного річкового басейну: нижня частина – села Пудлівці, Голосків; середня частина – с. Залуччя, смт. Смотрич; верхня частина – села Веселець, Остапківці, Лепибоки [7]. Передусім такі канали є завширшки до 3 – 4 метрів, на сучасному етапі знаходяться в стадії старіння. Відсутність контролю призвело до повної деградації таких каналів, в основному вони     нагадують лінійно витягнуті заболочені ділянки, які повністю порослі гідрофільною  рослинністю. Виключенням є відвідний канал в с. Залуччя, де канал     розширили  і на його місці утворені два невеликі ставки глибиною до 1,5 м.

На сьогоднішній день канальні системи позбавлені блоку керування і тому перебувають в категорії ландшафтно-техногенних  систем. Меліоративні канали за тривали свій час функціонування втратили своє гідротехнічне призначення. Більша частини їх деградовані, замулені та порослі гідрофільною рослинністю. Відносно сезонної динаміки вони можуть заповнюватись водою, внаслідок значних опадів чи весняних відлиг, але тривалий період вони повністю пересихають. Втрата контролю над меліоративною системою каналів зумовило відновлення природних процесів, які проявляються насамперед в піднесенні рівня грунтових вод, оглеєнні ґрунтів та вимоканні посівів [55]. Сумарна довжина річкових каналів набагато менша від меліоративних. Сучасний стан річкових каналів подібний до меліоративних: постійне обводнення, розорення осушених заплав призвели до активізації процесів замулення. Бурхливий розвиток гідрофільної рослинності в межах заплави, активізація евтрофікації водної маси внесли свої корективи в накопиченні органічної біомаси. Такі території виступають осередками відновлення водно-болотної фауни і флори. Але і в той же час є нетиповими для річкової долини антропогенними утвореннями, особливо відвідні канали в межах заплави глибоко врізаної річкової долини [38].

РОЗДІЛ 4