| № пор. | Приміщення | Площа приміщення, м2 |
| 1 | Кіоск продажу друкованих видань, преси і сувенірів | 20 |
| 2 | … | |
| ................................................... | ||
| Корисна площа приміщень побутового обслуговування Sk | 80 |
1.5. Характеристика та об’ємно-планувальне рішення приміщень культурно-дозвіл ьн ого призначення в готел і
При розроблені приміщень культурно-масового та спортивно-рекреаційного призначення необхідно враховувати певні особливості.
1. Приміщення бібліотеки – кілька кімнат: читальна зала, книгосховище, зала приймання та видачі літератури – планують на поверсі єдиним блоком віддалено від шумних місць.
2. Зали для конференцій оснащують посадочними місцями з приладами для прослуховування синхронного перекладу, освітлювальними приладами, відкидними столиками. Доповненням є фойє та приміщення для секційних засідань, підсобні та технічні приміщення.
3. Зали для нарад оснащують столами для нарад, приладами для прослуховування синхронного перекладу, освітлювальними приладами, аудіо- та відеотехнікою.
4. Виставкові зали оснащують виставковими вітринами, постаментами, місцями для відпочинку відвідувачів з природним та штучним освітленням.
5. Більярдні розміщують на поверхах у холах з більярдними столами, висота яких регулюється; оснащують освітлювачами, шафами, стійками для київ, поличками для куль. Більярдний стіл розміщують по середині холу. Відстань від стіни до столу не повинна бути менше 150 см.
6. Нічні клуби розраховані на показ видовищних програм і будуються за типом вар’єте з можливістю розташування посадкових місць у вигляді амфітеатру, танцювальним майданчиком, гримерними, приміщеннями для реквізиту, світлотехніки тощо.
7. Кімнати для дитячих розваг (одну чи дві) оснащують спеціальними меблями з відокремленими зонами для ігор.
Приміщення культурно-дозвільного призначення в готелі планують згідно
з вимогами ДБН В.2.2-20:2008. Готелі та ДБН В.2.2-16-2005. Культурно-видовищні та дозвільні заклади. Склад і площу приміщень оформлюють у вигляді табл. 1.16.
1.6. Характеристика та об’ємно-планувальне рішення приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення в готелі
Основні та допоміжні приміщення фізкультурно-оздоровчого призначення в готелі проектують згідно з вимогами ДБН В.2.2-20:2008. Готелі. Склад і площу приміщень оформлюють у вигляді табл. 1.16.
Планування адміністративних приміщень у готелі
Адміністративні приміщення розміщують у надземних поверхах, як правило, із забезпеченням природного освітлення (бічного або верхнього), інтенсивність якого повинна відповідати вимогам СанПиН 42-123-5777-91. Склад і площу цих приміщень розміщують згідно з вимогами ДБН В.2.2-20:2008. Готелі і оформлюють у вигляді табл. 1.16.
Адміністративні (офісні) приміщення планують виходячи з нормативу 6 м2
на одного працівника для робочого місця, обладнаного комп’ютером, та 4 м2 – для робочого місця, не обладнаного комп’ютером.
Основні вимоги до офісних приміщень:
Ø обов’язкове природне освітлення;
Ø головну касу не розміщувати біля зовнішньої стіни та з окремим входом (при цьому вхід рекомендується організовувати з інших конторських приміщень).
До адміністративної групи належать приміщення дирекції, відділи кадрів, постачання, планово-економічний, інженерно-технічний бухгалтерія, каса.
Характеристика адміністративної групи приміщень:
– кабінет директора: зони робоча, відпочинку, для приймання гостей та експозиції;
– каса: броньовані двері, сигналізація, оснащене спеціальною решіткою вікно для видачі грошей;
– бухгалтерія: робочі зони працівників відділу, відокремлена зона або окремий кабінет головного бухгалтера, оснащені металевими сейфами, столами, комп’ютерами; межує дверима з касою;
– відділ постачання: робочі зони товарознавців, експедиторів, для приймання відвідувачів;
– планово-економічний відділ: робочі зони працівників відділу, відокремлена зона або окремий кабінет начальника відділу;
– інженерно-технічний відділ: відокремлені зони головного інженера (або окремий кабінет), оснащені столами, комп’ютерною технікою, сейфами тощо;
– приміщення громадських організацій: робочі зони, оснащені столами, комп’ютерною технікою, сейфами, та відокремлені зони для засідань, нарад, приймання відвідувачів тощо.
На підприємствах готельного господарства з чисельністю працівників 50–400 площу адміністративного блоку обчислюють з розрахунку 0,12–0,18 м2 на одне ліжко-місце.
1.8. Характеристика та об’ємно-планувальне рішення господарських та виробничих приміщень у готелі
Склад і площу господарських та виробничих приміщень у готелі визначають згідно з вимогами ДБН В.2.2-20:2008. Готелі; ДБН В.2.2-25:2009. Підприємства харчування. Заклади ресторанного господарства.
Господарські та виробничі приміщення бажано розміщувати на першому або цокольному поверсі будівлі.
· Зона складських приміщень
При плануванні складських приміщень необхідно забезпечувати зберігання товарів і сировини з дотриманням температурного режиму та товарного сусідства.
Складські приміщення планують поблизу виробничих, розвантажувальну площадку – з боку господарського подвір’я та обладнують навісом і рампою.
Комори продуктів і охолоджувальні камери не розміщують під мийними
та санітарними вузлами, адміністративно-побутовими приміщеннями, а також виробничими приміщеннями з трапами, стаціонарні охолоджувальні камери – поруч із приміщеннями котелень, бойлерних і душових, а також над та під ними.
Комори планують без природного освітлення з північного, північно-західного боку будівлі або в центрі будівельного об’єму будівлі закладу.
У закладів ресторанного господарства з кількістю місць у залах 500 і більше перед приміщенням завантажувальної необхідно планувати платформу висотою
1,1 м, шириною 3 м і довжиною не менше 3 м; у закладах з меншою кількістю місць у залах, як правило, планують розвантажувальні площадки та застосовують підйомно-спусковий механізм.
Приміщення завантажувальних, розташованих у цокольних або підвальних поверхах, обладнують люками з дверима (вертикальними) і пандусами. Над розвантажувальними площадками, платформами та люками передбачають навіс. Вхід у приміщення завантажувальної закладів із кількістю місць у залах понад 100 планують окремо від входу для персоналу.
При плануванні складських приміщень доцільно передбачати можливість розвантаження овочів безпосередньо в комору, минаючи завантажувальну.
При плануванні закладів із кількістю місць у залах понад 500, при техніко-економічних обґрунтуваннях – з кількістю місць понад 250 допускається передбачати в’їзд автомобілів у завантажувальні приміщення (влаштування воріт).
· Зона виробництва
Виробничі приміщення необхідно розміщувати в надземних поверхах. Ці приміщення, як правило, забезпечують природним освітленням (бічним або верхнім); інтенсивність освітлення повинна відповідати ДБН В.3.5-28-2006.
Виробничі цехи, що обслуговують зали, розташовують на одному рівні з ними.
Оскільки об’ємно-планувальні рішення закладів ресторанного господарства повинні передбачати послідовність і поточність технологічного процесу, а також максимальне скорочення шляхів руху вантажопотоків, зону виробництва розташовують максимально наближено до зон складських приміщень та обслуговування.
Приміщення, в яких процеси пов’язані з утворенням горючого пилу (просіювання борошна, цукру), а також використанням горючих газів (цехи з газовим, тепловим устаткуванням), не допускається розміщувати безпосередньо під приміщеннями, призначеними для одночасного перебування понад 50 осіб.
· Зона обслуговування
Приміщення для відвідувачів необхідно розміщувати в надземних поверхах. У закладах ресторанного господарства допускається передбачати ці приміщення в цокольних поверхах.
Зали, як правило, мають природне освітлення (бічне або верхнє); інтенсивність освітлення повинна відповідати вимогам СанПиН 42-123-5777-91.
Зону обслуговування зазвичай розміщують з боку головного фасаду будівлі або вздовж фасаду, з вікон приміщень якого вигідний краєвид (історичне місце, споруда, вид на місто тощо). За сприятливих містобудівних умов зону обслуговування розташовують уздовж південного або південно-східного фасаду будівлі закладу.
Мийну столового посуду необхідно розташовувати на одному рівні із залою.
Гардеробні, санітарні вузли , умивальні, буфети, мийні, роздавальні, сервізні допускається планувати без природного освітлення.
· Зона технічних приміщень
Вентиляційні камери, насосні, машинні відділення холодильних установок, теплопункти та інші приміщення з устаткуванням, що є джерелом шуму і вібрацій, не розташовують суміжно, над і під робочими приміщеннями, приміщеннями, де постійно перебувають люди та у громадських будинках.
При плануванні майстерень слід враховувати, що в підвальних і цокольних поверхах не розміщують приміщень, в яких застосовують або зберігають горючі газита рідини, а також легкозаймисті матеріали.
Технічні приміщення, а також приміщення в підвалах допускається планувати без природного освітлення.
Як правило , зону технічних приміщень планують з урахуванням можливості входу до окремих приміщень цієї зони з вулиці.
При плануванні приміщень для забезпечення вентиляції дотримуються таких вимог:
· відстані між пристроями забирання та видалення повітря по горизонталі (на одному рівні) – не менше 20 м, по вертикалі – 2 м (витяжка зверху), по діагоналі (на рівні з вертикаллю не менше 2 м) – 15 м;
· висоти приміщення – не менше 1,9 м до низу виступаючих конструкцій (балок, ригелів, прогонів);
· припливні вентиляційні камери розміщують на нижніх поверхах (у тому числі підвали);
· витяжні вентиляційних камер – на верхніх поверхах (у тому числі технічний поверх та горище).
Приміщення теплопункту планують з окремим виходом з будівлі закладу згідно з вимогами ДБН В.2.2-25:2009. Підприємства харчування. Заклади ресторанного господарства.
Нормативи планування електрощитових такі: відстань між основним розподільчим щитом при розташуванні на протилежних стінах – не менше 2 м, розмір робочої зони для обслуговуючого персоналу – 2´2 м. Дозволяється влаштовувати електрощитові на глухих стінах коридорів у спеціальних шафах за відсутності капітальних обмежувальних конструкцій, що зменшують робочий простір обслуговуючого персоналу.
Визначені склад і площу приміщень оформлюють у вигляді табл. 1.16.
У дипломній роботі необхідно описати організацію приміщень господарського призначення, а саме: побутового обслуговування (пункт прокату речей, перукарня, медичний пункт, пральня, хімчистка); ремонтних робіт (ремонтні цехи, станція обслуговування автопарку, слюсарня, майстерня); інженерного устаткування (АТС, щитова, бойлерна).
Необхідно спланувати складські приміщення, які поділяють на дві групи: продовольчі та непродовольчі.
До продовольчих складських приміщень належать склади для молочних продуктів; м’яса, м’ясопродуктів та птиці; риби та рибних продуктів; бакалійних товарів; гастрономії.
До непродовольчих складських приміщень належать склади для білизни
та інвентарю; мийних хімічних засобів; меблів та обладнання; запасних деталей та пристроїв.
Класифікують складські приміщення за умовами збереження продукції: опалювальні, неопалювальні, охолоджувальні. Розташовують ці приміщення в підвалах, на поверхах та в окремих будівлях.
Блок підсобних і господарських приміщень передбачають у готелях усіх типів. Це приміщення обслуговуючого персоналу, побутові майстерні, склади, білизняні брудної і чистої білизни та ін. У невеликих готелях для них визначені нормативні площі 0,33–0,39 м2 на одне ліжко-місце. Встановлена також норма на шафи (білизняні) у господарських кімнатах невеликих підприємств готельного господарства:
0,06–0,04 м2 на одне ліжко-місце, на гардеробні шафи персоналу – 0,07–0, 05 м2 на одну людину.
До основних складових господарських приміщень готелю належать центральні білизняні чистої і брудної білизни, які повинні бути ізольовані одне від одного. Центральну білизняну чистої білизни пов’язують вантажним ліфтом з поверховими білизняними. При ній передбачають місце для лагодження і прасування білизни. Центральну білизняну для брудної білизни пов’язують з поверховими білизнопроводом. Іноді приміщення для зберігання використаної білизни влаштовують у підвалах. Площу білизняних кімнат визначають за будівельними нормами.
Окрему увагу слід приділяти розташуванню та обладнанню технічних приміщень і установок.
Будівля готелю посідає особливе місце серед споруд функціонального призначення. Вона відображає, як правило, соціально-економічні умови розвитку суспільства, характер відносин у ньому, рівень культури і побуту. Форми будівель готелів століттями постійніо змінювались, проте характер і вид обслуговування визначили засади і специфіку, що виокремлююють їх з-поміж інших будівель загальної міської забудови.
Готельні комплекси належать до складних, часто унікальних споруд. Їх розміщення у планувальній структурі міста – відповідальний процес.
Вибір ділянки для розміщення готельного господарства зумовлюється низкою чинників, основними з яких є такі.
1. Містобудівні: необхідна територія з урахуванням специфіки експлуатації готельного господарства, його місткості, оптимальні геометричні контури ділянки, раціональне розташування з урахуванням транспортних комунікацій, наявність зв’язку з центральною частиною міста, залізничним вокзалом, аеропортом тощо.
2. Архітектурно-ландшафтні: наявність природних компонентів на ділянці або на прилеглій території – озеленення, водних поверхонь, рельєфу тощо.
3. Екологічні: комфортність території, відповідність санітарно-гігієнічних параметрів середовища нормативним вимогам (чистота повітряного басейну, шум, аерація, інсоляція).
4. Інженерно-економічні: наявність інженерних комунікацій (водопровід, каналізація, енергоносії тощо) і можливість приєднання до інженерних мереж з урахуванням їх потужності та потужності готельного господарства.
Сучасна архітектура готельного господарства покликана створити комфортабельні умови для перебування гостей і надати їм додаткові послуги.
До основних принципів, які необхідно враховувати при плануванні підприємства готельного господарства, належать такі.
1. Споруда (або комплекс будівель і споруд) повинна органічно вписуватися в навколишнє середовище за збереження особливостей навколишнього ландшафту.
2. Урахування природно-кліматичних чинників: температури і вологості повітря, кількості опадів, інсоляції, швидкості та напряму вітру та ін.
3. Архітектурне, конструктивне і планувальне рішення готельного господарства не повинно бути дорогим. Планування повинно забезпечувати економічність експлуатації. Основні зусилля повинні спрямовуватися на раціональне поєднання поточних і одноразових витрат.
4. Рекламні міркування: забезпечення оформлення фасаду, що підкреслює престижність готельного господарства; встановлення певних рекордів (зведення найвищої споруди, екзотичної тощо); розташування вітрин торговельних центрів готельного господарства.
5. Планування готельного господарства повинно забезпечувати раціональну організацію обслуговування та відповідний комфорт гостям, відповідати функціональним вимогам.
6. Готельне господарство має відповідати естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним, екологічним нормам і рекомендаціям. Необхідно передбачити можливість реконструкції готельного господарства.
7. Дотримування умов економічності процесу будівництва готельного господарства. Планування готельного комплексу на основі документів нормативного
та рекомендаційного характеру. Зміст цих документів різниться за країнами та готельними ланцюгами.
Сучасна стандартизація готельних підприємств визначається поєднанням державних будівельних норм України, санітарних правил і норм, правил пожежної безпеки, зокрема, таких: ДБН В.2.2-9-99. Громадські будинки та споруди; до 01.01.2000 діяли СНиП 2.08. Общественные здания и сооружения; СанПиН 42-128-4690-88. Санитарные правила содержания территорий населенных мест; СанПиН 42-123-5777-91. Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цеха и предприятия, изготовляющие мягкое мороженое; ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования; ГОСТ 28681.3-95. Туристско-экскурсионное обслуживание. Требования по обеспечению безопасности туристов и экскурсантов; ГОСТ 28681.4-95. Туристско-экскурсионное обслуживание. Класификация гостиниц.
1.9. Характеристика та об’ємно-планувальне рішення адміністративно-побутових приміщень у готелі
Склад і площу адміністративно-побутових приміщень готелю визначають згідно з вимогами ДБН В.2.2.2009. Готелі.
Адміністративно-побутові приміщення і офіс доцільно планувати поблизу службового входу. Побутові приміщення планують одним блоком поблизу службового входу, щоб максимально скоротити переміщення в межах закладу персоналу і відвідувачів у верхньому одязі.
Якщо можливо, адміністративні приміщення планують уздовж зовнішніх стін будівлі для забезпечення природним освітленням.
Приміщення завідувачів виробництва та експедиції в закладах ресторанного господарства допускається планувати без природного освітлення.
Приміщення персоналу площею 6–12 м2 передбачають для відпочинку, приймання їжі та зборів виробничого персоналу і обладнують обідніми меблями та умивальником.
Приміщення білизняної призначене для зберігання та прасування санітарного спецодягу персоналу. За наявності у штаті понад 50 робітників виробничого персоналу в максимальну зміну окремо передбачають приміщення для збирання використаного санспецодягу площею 4–6 м2.
Гардероб офіціантів (персоналу) призначений для переодягання офіціантів та персоналу кухні (окремі приміщення – відповідно до санітарного режиму роботи), площа на одного працівника – 0,65 м2, але не менше 6 м2.
Ø При кількості працівників понад 10 у максимальну зміну передбачається відокремлювати чоловічий та жіночий гардероби.
Ø Кожний працівник повинен мати індивідуальну шафу (з двома відділеннями) мінімальним розміром 500´500 мм.
Ø Гардероб оснащують стільцями-бенкетками для переодягання та умивальниками.
Душові розраховують виходячи з нормативу одна душова на 10 осіб виробничого персоналу в максимальну зміну. Вхід до душових передбачають з гардеробу персоналу.
Можливі варіанти планувальних схем душових наведені в навчальному посібнику «Проектування закладів ресторанного господарства» (2010 р., 2-ге вид., с. 86).
Кількість сан ітарних вузлів для персоналу визначають за нормативом один на 20 працівників у максимальну зміну, при кількості понад 20 працівників влаштовують два санітарних вузли – чоловічий і жіночий; планувальні рішення санітарних вузлів майже аналогічні таким рішенням вбиралень для відвідувачів; відмінність полягає у відсіку для зняття спецодягу мінімального розміру 600´800 см.
Визначені склад і площу приміщень об’єкта оформлюють у вигляді табл. 1.16.
1.10. Характеристика та об’ємно-планувальне рішення готелю
Вибір конфігурації та поверховості будівлі
Архітектурну композицію та будівлі її конфігурацію визначають відповідно
до вибраного як концепцію стилю та спрямування закладу. Загальне рішення про конфігурацію будівлі приймає замовник на основі наданих передпроектних розробок (попередніх концептуальних архітектурних пропозицій – фор-ескізів).
Проектувальник розробляє фор-ескізи за вихідними даними, які надає замовник, зокрема, завданням (де повинні зазначатися основні вимоги
до спрямування закладу, оздоблювальних матеріалів та ін.), містобудівними планувальними матеріалами, проектами детального планування та забудови, генеральними планами, інвентаризацією забудови тощо.
Проектувальник повинен забезпечити відповідність плану архітектурним і містобудівним вимогам, високу архітектурно-художню якість (ДБН А.3.2-3-2004).
При визначенні конфігурації будівлі необхідно враховувати, що входи до закладів ресторанного господарства , які розміщують у житлових будинках, повинні бути відокремлені від входів до будинку.
Входи до закладів ресторанного господарства , що розміщуються у громадських та допоміжних будівлях промислових підприємств, допускається поєднувати з основ ними входами до цих будівель.
У закладах ресторанного господарства з кількістю місць у залах понад 50 необхідно передбачати відокремлені входи для відвідувачів і персоналу.
Кількість евакуаційних виходів з буд івель і поверх ів необхідно приймати відповідно до ДБН В.1.1-7-2002, але не менше двох.
Поверховість будів ель закладів ресторанного господарства залежить від містобудівних умов (площі та конфігурації земельної ділянки; типу закладу за способом розміщення: окрема будівля, прибудована, вбудована в будівлю іншого призначення).
Підвали будівель повинні бути одноповерховими.
Одноповерхові будівлі закладів ресторанного господарства в лаштовують окрем о за кількості місць до 120, при розміщенні заклад ів у зоні відпочинку, для закла дів сезонної дії, при плануванні збірно-розбірних та полегшених будівель закладів ресторанного господарства .
Приклад. Визначені склад і площу окремих приміщень закладу наводять у табл. 1.17.
Таблиця 1.17
Дата: 2019-02-02, просмотров: 1136.
