Заняття 2. Трудовий потенціал. Економічна активність населення
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Вступ

Практичні заняття – форма навчання, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Аудиторні практичні заняття виконують виключно важливу роль у виробленні у студентів навиків застосування отриманих знань для вирішення практичних задач в процесі спільної діяльності з викладачами. Практичні заняття логічно продовжують роботу, почату на лекції. Якщо лекція закладає основи наукових знань в узагальненій формі, практичні заняття покликані поглибити, розширити і деталізувати ці знання, сприяти виробленню навиків професійної діяльності. Практичні заняття розвивають наукове мислення і мову студентів, дозволяють перевірити їх знання.

Для успішної підготовки до практичних занять студенту недостатньо прослухати лекції. Потрібна попередня самостійна робота студентів по темі планованого заняття. Для ефективності занять студенти заздалегідь працюють з конспектом, підручником, навчальним посібником, щоб ґрунтовно оволодіти теорією питання.

Практичні заняття служать своєрідною формою здійснення зв'язку теорії з практикою. Структура практичних занять в основному однакова – вступ викладача, питання студентів за матеріалом, який вимагає додаткових роз'яснень, власне практична частина, завершальне слово викладача. Різноманітність виникає в основній, власне практичній частині, що включає реферати, доповіді, дискусії, тренувальні вправи, рішення задач, спостереження, експерименти та ін.

Досвід показує, що практичні заняття не повинні обмежуватися розвитком практичних навиків, техніки рішення задач і побудови графіків. Студенти повинні бачити провідну ідею курсу і зв'язок її з практикою. Мета занять повинна бути зрозуміла не тільки викладачу, але і студентам. Це додає навчальній роботі актуальний характер, затверджує необхідність оволодіння досвідом професійної діяльності, пов'язує навчальний процес з практикою.

Викладач повинен проводити заняття так, щоб всі студенти були зайняті напруженою творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Кожен студент повинен мати можливість «розкритися», проявити здібності, тому при розробці плану занять і індивідуальних завдань викладач повинен враховувати підготовку і інтереси кожного студента. Викладач при цьому виступатиме в ролі консультанта, що спостерігає за роботою кожного студента і здатного вчасно надавати педагогічно виправдані допомоги, не пригнічуючи самостійності і ініціативи студента. При такій організації проведення занять в аудиторії не виникає думки про те, що можливості занять вичерпані.

При проведенні практичних занять особливо важливо, як, втім, і в навчанні взагалі, враховувати роль повторень. Одноманітність прикладів, ілюстрацій, суб'єктивне відчуття повторення як уповільнення руху вперед значно погіршують засвоєння. Тому важливо проводити повторення під новим кутом зіру, в новому аспекті, змінюючи ракурс сприйняття інформації.

Семінар як організаційна форма навчання орієнтує студента на прояв більшої самостійності в навчально-пізнавальній діяльності, оскільки в ході семінару заглиблюються, систематизують і контролюються знання, одержані в результаті самостійної поза аудиторної роботи над першоджерелами, документами, додатковою літературою. Часто тема семінару є загальною для всієї групи студентів, і кожний з них робить повідомлення з окремого питання. Іноді викладач ділить загальну тему між декількома студентами наперед. Повідомлення або доповіді, зроблені на семінарі обговорюються, студенти виступають з доповненнями і зауваженнями. Таким чином, семінари учать студентів умінню чітко висловлювати свої думки, аргументувати свої думки, вести наукову полеміку, зважати на точку зору опонентів. Окрім цього в ході семінару виявляються питання, що недостатньо зрозуміють і засвоєні, положення.

Можна виділити декілька видів семінарів:

Міждисциплінарні. На заняття виноситься тема, яку необхідно розглянути в різних аспектах: економічному, соціальному, науково-технічному і т.д. На нього також можуть бути запрошені фахівці відповідних професій і викладачі інших дисциплін. Між студентами розподіляються завдання для підготовки повідомлень по темі. Метод міждисциплінарного семінару дозволяє розширити кругозір студентів, привчає до комплексної оцінки проблем.

Проблемный семинар. Перед вивченням розділу курсу викладач пропонує обговорити проблеми, пов'язані із змістом даного розділу, теми. Напередодні студенти одержують завдання відібрати, сформулювати і пояснити проблеми. Під час семінару в умовах групової дискусії проводиться обговорення проблем. Метод проблемного семінару дозволяє виявити рівень знань студентів в даній області і сформувати стійкий інтерес до розділу учбового курсу, що вивчається.

Тематичні. Цей вид семінару готується і проводиться з метою акцентування уваги студентів на якій-небудь актуальній темі або на найважливіших і істотніших її аспектах. Перед початком семінару студентам дається завдання виділити істотні сторони теми, або ж викладач може це зробити сам у тому випадку, коли студентам важко, прослідити їх зв'язок з практикою суспільної або трудової діяльності. Тематичний семінар заглиблює знання студентів, орієнтує їх на активний пошук шляхів і способів рішення проблеми.

Орієнтаційні. Предметом цих семінарів стають нові аспекти відомих тим або способів вирішення вже поставлених і вивчених проблем, опубліковані офіційно матеріали, укази, директиви і т.п. Наприклад, Закон про зайнятість населення України і конвенції Міжнародної організації праці, студентам пропонується виказати свої міркування, свою думку, свою точку зору по даній темі, проаналізувати можливі варіанти реалізації на практиці. Метод орієнтованих семінарів допомагає підготувати до активного і продуктивного вивчення нового матеріалу, аспекту або проблеми.

Системні. Проводяться для глибшого знайомства з різними проблемами, до яких має пряме або непряме відношення теми, що вивчається. Наприклад: „Соціальна відповідальність в контексті ринкових відносин”. Метод системних семінарів розсовує межі знань студентів, не дозволяє замкнутися у вузькому крузі теми або навчального курсу, допомагає знайти причинно-наслідкові зв'язки явищ, викликає інтерес до вивчення різних сторін суспільно-економічного життя.

Критерії оцінки практичного (семінарського) заняття:

1) цілеспрямованість: постановка проблеми, прагнення пов'язати теорію з практикою, з використанням матеріалу в майбутній професійній діяльності;

2) планування: виділення головних питань, пов'язаних з профілюючими дисциплінами, наявність новинок в списку літератури;

3) організація семінару: уміння викликати і підтримати дискусію, конструктивний аналіз всіх відповідей і виступів, заповнена учбового часу обговоренням проблем, поведінка самого викладача;

4) стиль проведення семінару: жвавий, з постановкою гострих питань, виникаючою дискусією або млявий, не збудливий ні думки, ні інтерес;

5) відносини "викладач - студенти": поважні, в міру вимогливі, байдужі, байдужі;

6) управління групою: швидкий контакт із студентами, упевнена поведінка в групі, розумна і справедлива взаємодія із студентами або, навпаки, підвищує тон, спирається в роботі на лідерів, залишаючи пасивними інших студентів;

7) зауваження викладача: кваліфіковані, узагальнювальні чи ні зауважень;

8) студенти ведуть записи на семінарах: регулярно, рідко, не ведуть.

Практичне заняття – це форма організації навчального процесу, що передбачає виконання студентами за завданням і під керівництвом викладача однієї або декількох практичних робіт. Практичні заняття служать для навчання аналітико-розрахунковим методам і розвитку навичок їх застосування. Таким чином, головною метою практичних занять є засвоєння методу використання теорії, придбання професійних умінь, а також практичних умінь, необхідних для вивчення подальших дисциплін.

По дидактической цели различают иллюстративные и исследовательские; практические работы по характеру деятельности студента – количественные, качественные, комплексные межпредметные; по характеру организации проведения - фронтальные и звеньевые; по содержанию практические работы могут включать различные виды технологических и трудовых операций.

Практикум – вид занять, який передбачає рішення комплексних навчальних задач, що вимагають від студента застосування як науково-теоретичних знань, одержаних при вивченні різних учбових курсів, так і практичних навиків, придбаних на практичних і лабораторних заняттях. Таким чином, головна відмінність практикуму від інших форм навчальних занять – це його міждисциплінарний і комплексний характер. Проводиться практикум звичайно в умовах наближених до умов майбутньої професійної діяльності.

Рішення задач є надзвичайно важливою часткою практичних занять, оскільки, по-перше, у ході такого роду діяльності у студента формуються практичні навички економічних розрахунків з праці; по-друге, робота з задачами сприяє розумінню і засвоєнню теоретичної частини курсу;по-третє, задачі показують зв’язок між розділами курсу та демонструють практичний характер науки; по-четверте, можуть служити інструментом перевірки знань з відповідної теми та можуть бути використані як для самоперевірки студентом, так і викладачем для оцінки ступеню засвоєння теоретичного матеріалу студентом. Перед розв’язанням задач слід вивчити теоретичний матеріал (лекцій, учбових посібників).

Найважливішою стороною будь-якої форми практичних занять є вправи. Основа у вправі – приклад, який розбирається з позицій теорії, розвиненої в лекції. Як правило, основна увага надається формуванню конкретних умінь, навиків, що і визначає зміст діяльності студентів – рішення задач, графічні роботи, уточнення категорій і понять науки, що є передумовою правильного мислення і мови. Проводячи вправи із студентами, слід спеціально звертати увагу на формування здібності до осмислення і розуміння.

Реферат / доповідь є оглядом літератури по якій-небудь проблемі (виклад змісту робіт (книг, статі) з позначенням позицій їх авторів з відповідних питань). Автор реферату / доповіді аналізує, зіставляє ці позиції і виказує свою точку зору, формулює свою позицію. Текст реферату / доповіді обов'язково повинен включати посилання на джерела, позначені в списку літератури з вказівкою сторінок.

Підготовка реферату в письмовій формі / підготовка і представлення доповіді в усній формі має цілі:

а) закріплення, розширення і поглиблення теоретичних знань по курсу дисципліни;

б) розвиток практичних навичок самостійної роботи із спеціальною літературою;

в) контроль ступеню підготовленості студента до самостійних, відповідальних думок і оцінок теорій, концепцій.

Письмово виконаний реферат представляється у формі усної доповіді. Доповідачу надається 15-20 хвилин для доповіді по заявленій темі. Рекомендується використання Power Point для підготовки презентації.

Доповідь представляється в усній формі в аудиторії (за винятком випадків, що вимагають здачі доповіді у письмовій формі), обов'язково супроводжується презентацією.

Метод конкретних ситуацій (метод case-study) відноситься до неігрових імітаційних активних методів навчання. Мета методу – спільними зусиллями групи або окремих студентів проаналізувати ситуацію, що виникає при конкретному положенні справ, і виробити практичне рішення. Закінчення процесу – оцінка запропонованих алгоритмів і вибір кращого в контексті поставленої проблеми.

До переваг методу case-study можна віднести:

– використання принципів проблемного навчання – отримання навиків рішення реальних проблем, можливість роботи групи на єдиному проблемному полі, при цьому процес вивчення, по суті, імітує механізм прийняття рішення в реальної практиці, він більш адекватний життєвій ситуації, ніж інші методи навчання, оскільки вимагає не тільки знання і розуміння термінів, але і уміння оперувати ними, вибудовувавши логічні схеми рішення проблеми, аргументувати свою думку;

– розвиток навичок роботи в команді;

– формування навиків узагальнення і аргументування обраної точки зору;

– розвиток навиків презентації матеріалу;

– тренування навичок участі в прес-конференції, уміння формулювати питання і аргументувати відповідь.

Рішення кейсів рекомендується проводити в 5 етапів:

Перший етап – знайомство з ситуацією, її особливостями.

Другий етап – виділення основної проблеми (основних проблем), виділення чинників і персоналій, які можуть реально впливати.

Третій етап – пропозиція концепцій або тем для «мозкового штурму».

Четвертий етап – аналіз наслідків прийняття того або іншого рішення.

П'ятий етап – пропозиція одного або декількох варіантів рішення (послідовності дій), визначення можливих проблем і механізмів їх запобігання.

Ділова гра. Група ділиться на команди по 3–5 чоловік, одержує конкретні завдання практичного характеру, які необхідно виконати в строго відведений час. Результати виконання завдання представляються публічно в ході презентації. Формат презентації, її тривалість залежить від одержаних результатів і може варіюватися.

Заняття 1.
Людський капітал та індекс розвитку людського потенціалу

Від заняття: орієнтаційний семінар.

Мета: ознайомлення студентів с сучасними підходами до оцінки людського потенціалу (ПРООН) і концепцією людського капіталу, розвиток уявлень щодо методів розрахунку відповідних показників і оцінка їх динаміки для України.

1.1. Основні питання

1. Поняття людського капіталу: підходи, визначення, методи вимірювання.

2. Концепція людського розвитку і індекс розвитку людського потенціалу ПРООН.

3. Динаміка людського капіталу в Україні.

4. Підхід Світового банку до оцінки „залишкового” капіталу по групах країн.

5. Індекс розвитку людського потенціалу в Україні: складові, динаміка, фактори впливу.


Джерела інформації

1. Филиппова И.Г. Методологическая концепция анализа социально-экономических систем : монография / И.Г. Филиппова. ― Луганск: изд. ВНУ им. В Даля, 2012. ― 264 с.

2. Дані Світового банку (режим доступу: http://data.worldbank.org/indicator)

3. Гуманитарные технологии и развитие человека: экспертно-аналитический портал. ― Режим доступа: http://gtmarket.ru/ratings/human-development-index/human-development-index-info

4. Стиглиц Дж. Ю. Глобализация: тревожные тенденции [Пер. с англ.] / Дж.Ю. Стиглиц. ― М.: Мысль, 2003. ― 302 с. (режим доступу: http://www.twirpx.com/file/409301/)

5. Потенціал України та його реалізація: спільний аналітичний звіт Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та національного банку України (2008 р.) [Електронний ресурс]. –– Режим доступу : http://www.icps.kiev.ua

6. Новий курс: реформи в Україні 2010–2015. Національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. ― К.: НВЦ НБУВ, 2010. ― 232 с. ― Режим доступу: http://www.idss.org.ua/monografii/nandop2010_2015.pdf

7. Доклад о развитии человека 2011 (режим доступу: http://hdr.undp.org/en/reports/global/hdr2011/download/ru/)

8. Доклад о развитии человека 2010. [20-е изд.] Реальное богатство народов: пути к развитию человека / Пер. с англ.; ПРООН. ― М.: «Весь Мир», 2010. ― 244 с. (режим доступу: http://hdr.undp.org/en/reports/global/hdr2010/)

9. Доклад о развитии человека 2009. Преодоление барьеров: человеческая мобильность и развитие / Пер с англ.; ПРООН ― М.: «Весь Мир», 2009. ― 232 с. ― Режим доступу: http://upload.rb.ru/upload/admins/files/hdr_2009_complete.pdf.

10. Всемирный доклад ЮНЕСКО 2005 года. К обществам знания : [Пер. с англ.]. ― М., 2005. ― 235 с. ― Режим доступа: http://unesdoc.unesco.org/images/0014/001418/141843r.pdf.

11. Аширова Г. Современные проблемы оценки человеческого капитала / Г. Аширова // Вопросы статистики. ― 2003. ― № 3. ― С. 26–31.

12. Шумська С.С. Національне багатство: методологічні підходи та оцінки по Україні // Економічна теорія. ― № 4. ― 2006. ― С. 62–76.

13. Основні причини високого рівня смертності в Україні. — К.: ВЕРСО–04, 2010. ― 60 с. ― Режим доступа: http://razumkov.org.ua/files/news_project/PrichinysmertnostivukrainiUKR.pdf.

Допоміжний матеріал

Таблиця 1.1.

Оцінки людського капіталу країн СНД на 2000 р.

Країна Обсяг, трлн. долл. США На душу населення, долл. США Частка в національному багатстві, %
Країни СНД 39,9 142,2 49,1
Україна 4,5 91,8 53,1
Росія 28,7 197,1 50,9
Казахстан 1,5 100,7 35,4
Білорусь 1,8 181,6 55,4

Джерело: [11]

Таблиця 1.2.

Людський капітал в структурі національного багатства України в 2000–2005 рр.

Показник

2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р.

Національне багатство у фактичних цінах поточного року

трлн. грн. 7,7 8,3 8,5 8,8 9,1 9,9
трлн. долл. США 1,4 1,6 1,6 1,6 1,7 2,0

Частка людського капіталу в національному богастве, %

55,7 52,5 51,5 51,2 49,7 46,7

Джерело: [12]

 

Джерела інформації

1. Филиппова И.Г. Методологическая концепция анализа социально-экономических систем : монография / И.Г. Филиппова. ― Луганск: изд. ВНУ им. В Даля, 2012. ― 264 с.

2. Конспект лекцій з дисципліни „Економіка праці і соціально-трудові відносини” [електронний документ] / І.Г. Филиппова. ― Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля. ― Луганськ, 2012. ― 191 c.

3. Уманський О.М. Соціально–трудові відносини : [навч.пос.]. / О.М. Уманський, В.Г. Сумцов, В.Д. Гордієнко ― Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. ― 472 с.

4. Потенціал України та його реалізація: спільний аналітичний звіт Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та національного банку України (2008 р.) [Електронний ресурс]. –– Режим доступу : http://www.icps.kiev.ua.

5. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: Монографія. ― К.: КНЕУ, 2004. ― 230 с.

6. Прибиткова І. М. Сучасні міграційні процеси в Україні / І. Прибиткова // Безпека документів та міграційна політика: висновки та рекомендації міжнародних робочих груп для України. ― К.: Європа без бар'єрів, 2011. ― С. 9-30. (режим доступу: http://www.i-soc.com.ua/institute/pribytkova.php).

7. Рязанцев С.В. Трудовая миграция из Украины за рубеж: новые подходы к оценке реальных масштабов // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць: Спец. вип.: Матерiали Мiжнар. наук.-практ. Конф. «Демократичний розвиток України та приоритетні завдання демографічної політики». — Т. 2: Демографічні аспекти регулювання та відтворення трудового потенціалу. — К: КНЕУ, 2006. — С. 24–31.

8. Украина и украинская диаспора за границей в контексте трудовой миграции в СНГ / Рязанцев С.В., Андронова И.В., Письменная Е.Е., 2007. [Електронний ресурс]. –– Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/PORTAL/soc_gum/prvs/2007_2/0453.pdf

9. Новий курс: реформи в Україні 2010–2015. Національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. ― К.: НВЦ НБУВ, 2010. ― 232 с. ― Режим доступу: http://www.idss.org.ua/monografii/nandop2010_2015.pdf.

Допоміжний матеріал

Основні показники ринку праці (річні дані)

в середньому, тис.осіб

 

Економічно активне населення

у тому числі

у віці 15-70 років

працездатного віку

зайняте населення

безробітне населення (за методологією МОП)

у віці 15-70 років працездатного віку у віці 15-70 років працездатного віку
2000 22 830,80 21 150,70 20 175,00 18 520,70 2 655,80 2 630,00
2001 22 426,50 20 893,60 19 971,50 18 453,30 2 455,00 2 440,30
2002 22 231,90 20 669,50 20 091,20 18 540,90 2 140,70 2 128,60
2003 22 171,30 20 618,10 20 163,30 18 624,10 2 008,00 1 994,00
2004 22 202,40 20 582,50

20 295,70

18 694,30 1 906,70 1 888,20
2005 22 280,80 20 481,70 20 680,00 18 886,50 1 600,80 1 595,20
2006

22 245,40

20 545,90

20 730,40

19 032,20

1 515,00

1 513,70

2007

22 322,30

20 606,20

20 904,70

19 189,50

1 417,60

1 416,70

2008

22 397,40

20 675,70

20 972,30

19 251,70

1 425,10

1 424,00

2009

22 150,30

20 321,60

20 191,50

18 365,00

1 958,80

1 956,60

© Держкомстат України, 1998-2011. Дата останньої модифікації: 31/03/110

 

Середньо-облікова кількість штатних працівників¹, тис. осіб

Коефіцієнт обороту робочої сили¹

Середньомісячна заробітна плата¹

по прийому по звільненню

номінальна

реальна

у % до середньооблікової кількості штатних працівників

грн у % до прожиткового мінімуму для працездатних осіб² у % до попереднього року
2000

13 678

20

25

230

80

99,1

2001

12 931

22,1

26,6

311

94

119,3

2002

12 235

23,7

27,7

376

103,1

118,2

2003

11 711

25,3

29,5

462

126,6

115,2

2004

11 316

27,1

28,8

590

152,5

123,8

2005

11 388

27,4

29,2

806

178

120,3

2006

11 433

28,2

29,9

1 041

206,1

118,3

2007

11 413

29,7

30,7

1 351

237,9

112,5

2008

11 390

28,3

32,8

1 806

270

106,3

2009

10 653

22,5

28,7

1 906

256,2

90,8

¹ Дані щодо кількості працівників та середньомісячної заробітної плати наведено без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та у фізичних осіб - підприємців. Більш детальні дані та методологія розрахунку показників заробітної плати наведені у розділі "Доходи населення"

² Показник розраховано до розміру прожиткового мінімуму, що діяв у грудні відповідного року


Склад економічно неактивного населення у 2000-2009 рр.

(у середньому за період)

Рік

Економічно неактивне населення, всього, тис. осіб

у тому числі за причинами економічної неактивності

пенсіонери за віком, по інвалідності та на пільгових умовах учні, студенти зайняті в домогосподарстві, перебувають на утриманні не працювали за станом здоров'я, через хворобу зневірені не знають де і як шукати роботу вважають, що немає підходящої роботи мають сезонний характер роботи, сподіваються повернутися на попередню роботу інші

у відсотках до підсумку

2000 13 318,4 52,5 26,5 11,6 ... 4,6 ... ... 0,8 4,0
2001 13 595,6

51,3

27,0

10,9

...

5,3

... ...

1,0

4,5

2002

13 667,5 50,1 27,6 10,8 ... 5,0 ... ... 1,0 5,5

2003

13 687,6

49,5

28,5

10,6

...

4,6

... ...

1,0

5,8
2004 13 622,9 49,1 26,7 12,5 2,0 2,9 0,9 0,7 1,2 4,0
2005 13 559,7 47,7 27,2 14,8 2,3 2,1 0,9 0,8 1,0 3,2
2006 13 542,1 48,7 27,6 16,4 2,3 1,5 0,5 0,7 0,7 1,6
2007 13 312,0 49,4 27,2 17,0 2,0 1,3 0,5 0,5 0,4 1,7
2008 12 971,1 49,6 26,8 17,7 1,9 1,1 0,3 0,5 0,6 1,5
2009 12 823,0 49,2 25,2 18,6 2,1 1,5 0,4 0,7 0,8 1,5

Примітка: Починаючи з 2004 року, у зв'язку зі змінами у програмі обстеження, причини економічної неактивності наводяться більш детально.

Безробітне населення (за методологією МОП) за причинами незайнятості у 2000-2009 рр.

(у середньому за період)

 

Безробітне населення у віці 15-70 років, усього, тис. осіб

за причинами незайнятості, відсотків

вивільнені з економічних причин звільнені за власним бажанням демобілізовані з військової строкової служби не працевлаштовані після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І–ІV рівнів акредитації звільнені за станом здоров’я, через оформлення пенсії за віком, інвалідністю звільнені у зв’язку з закінченням строку контракту інші причини безробіття

2000

2 655,8 40,2 29,8 2,3 18,3 1,1 5,1 3,2

2001

2 455,0 37,1 33,8 2,3 17,5 1,2 4,8 3,3

2002

2 140,7 33,6 37,5 2,2 16,8 0,9 5,6 3,4

2003

2 008,0 33,2 38,9 1,7 15,6 1,1 5,9 3,6

2004

1 906,7 32,9 37,8 1,7 18,0 1,3 3,6 4,7

2005

1 600,8 31,3 35,1 1,5 16,3 1,7 7,7 6,4

2006

1 515,0 30,0 37,4 1,1 17,0 1,2 10,3 3,0

2007

1 417,6 28,9 38,2 1,2 17,4 0,8 10,3 3,2

2008

1 425,1 28,1 38,6 1,2 18,3 0,7 10,9 2,2

2009

1 958,8 45,5 27,0 0,8 14,1 0,7 9,0 2,9

 




Тести

@ Для якого показника використовується схема розрахунку: населення працездатного віку – непрацюючі інваліди I і II груп працездатного віку – непрацюючі пільгові пенсіонери + працюючі підлітки + працюючі пенсіонери

(а) трудові ресурси;

(б) трудовий потенціал;

(в) економічно активне населення;

(г) рівень зайнятості.

@ Частина населення країни, яка за своїми психофізіологічними і інтелектуальними якостями здатна створювати матеріальні блага і послуги – це:

(а) економічно активне населення;

(б) трудові ресурси;

(в) трудовий потенціал.

@ Частина населення країни, що забезпечує пропозицію робочої сили і поєднує зайнятих і безробітних – це:

(а) трудові ресурси;

(б) економічно активне населення;

(в) економічно неактивне населення;

(г) трудовий потенціал.

 

Джерела інформації

1. Закон України „Про зайнятість населення” [Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, № 14, ст.170; Вв. в дію Постановою ВР N 804-XII (804-12) від 01.03.91, ВВР, 1991, N 14, ст.171]. ― Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/803-12. ― Дата доступу: 8.11.12.

2. Балахнин Г.С. Государственное регулирование занятости / Г.С. Балахнин, В.Г. Сумцов, И.Г. Филиппова. ― Луганск: Изд-во ВУНУ им. В. Даля, 2004. –– 256 с.

3. Конспект лекцій з дисципліни „Економіка праці і соціально-трудові відносини” [електронний документ] / І.Г. Филиппова. ― Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля. ― Луганськ, 2012. ― 191 c.

4. Филиппова И.Г. Макроэкономические модели в реальной экономике: Монография / И.Г. Филиппова, В.Г. Сумцов, Г.С. Балахнин. ― Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2010. — 630 с.

5. Филиппова И.Г. Модели рынка труда в Украине / И.Г. Филиппова, Г.С. Балахнин // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. ― № 11 (153). — Луганськ, 2010. — С. 261–266.

Тести

@ Відрізок ВС на малюнку – це:

(а) класичне безробіття;

(б) добровільне безробіття;

(в) недобровільне (примусове) безробіття.

@ Кон'юнктура ринку праці – це:

(а) співвідношення попиту та пропозиції на ринку праці;

(б) взаємозв’язок між роботодавцями і найманими робітниками;

(в) співвідношення попиту, пропозиції і ціни на ринку праці.

@ Забезпечення через сферу обігу перерозподілу робочої сили в економіці держави між областями і сферами виробництва і забезпечення роботою незайнятого на даний момент населення - це функція:

(а) сукупного ринку праці;

(б) поточного ринку праці;

(в) відкритого ринку праці;

(г) прихованого ринку праці.

@ Перетинання множин "сукупний попит на працю" і "сукупна пропозиція праці" складає:

(а) сукупний ринок праці;

(б) задоволений попит на працю;

(в) поточний ринок праці.

@ Ситуація, коли пропозиція робочої сили цілком покривається попитом на неї з боку суспільного виробництва, відповідає:

(а) повній зайнятості;

(б) ефективній зайнятості;

(в) раціональній зайнятості.

@ Якому виду безробіття відповідає характеристика: таке безробіття вважається неминучим, у певній мері необхідним, є короткочасним, пов'язане з добровільною зміною людьми місця роботи; означає більш раціональний перерозподіл трудових ресурсів:

(а) фрикційне;

(б) структурне;

(в) змушене;

(г) циклічне.

@ Все економічно активне населення, що шукає роботу і вимагає профорієнтації, підготовки і перепідготовки, а також усі вакантні робочі й учнівські місця у всіх секторах економіки – це:

(а) сукупний ринок праці;

(б) відкритий ринок праці;

(в) офіційна частина відкритого ринку праці;

(г) поточний ринок праці.

@ Рівень зайнятості визначається таким співвідношенням:

(а) ;

(б) ;

(в) .

@ Природний рівень безробіття складає:

(а) 1–2%;

(б) 4–6%;

(в) 8–10%.

@ Що продають на ринку праці?

(а) робітників, що здатні виконувати ті чи інші види робіт;

(б) робочі місця для незайнятого у виробництві населення;

(в) розподілені за кваліфікацією та професіям групи людей для сфери послуг і виробництва;

(г) здатність людей до праці.

@ Попит на трудові послуги будь-якого виду визначається:

(а) кількістю пропозиції праці даного виду на ринку за будь-якими цінами;

(б) тим, скільки праці роботодавці прагнуть і можуть купувати за пропонованими цінами;

(в) тим, скільки праці роботодавці прагнуть купувати, незалежно від того, чи можуть вони це зробити;

(г) тим, скільки праці роботодавці можуть дозволити собі купувати.

@ Рівень безробіття визначається таким відношенням:

(а) ;

(б) ;

(в) ;

(г) .

@ Який з нижчеперелічених заходів не є засобом активної політики на ринку праці:

(а) допомога під час працевлаштування;

(б) сприяння в професійній підготовці;

(в) розвиток самозайнятості;

(г) реєстрація тих, хто шукає роботу;

(д) професійне консультування.

 

Джерела інформації

1. Конспект лекцій з дисципліни „Економіка праці і соціально-трудові відносини” [електронний документ] / І.Г. Филиппова. ― Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля. ― Луганськ, 2012. ― 191 c.

2. Сумцов В.Г. Экономика труда и социально-трудовые отношения: [учебное пособие] / В.Г. Сумцов, И.Г. Филиппова, Г.С. Балахнин. ― Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2009. ― 544 с.

3. Уманський О.М. Соціально–трудові відносини : [навч.пос.]. / О.М. Уманський, В.Г. Сумцов, В.Д. Гордієнко ― Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. ― 472 с.

4. Економіка праці та соціально-трудові відносинии: навч.-метод. посібник / За ред. Качан Є.П. ― Тернопіль: ТДЕУ, 2006. ― 373 с. Режим доступу: http://galsite.at.ua/file/tn/econ_praci_i_soc_vidnosyn.pdf. ― Дата доступу: 8.11.12.

5. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / Т.П. Збрицька, М.С.Татаревська, О.В. Сорока. За заг. ред. М.С. Татаревської. ― Одеса: ОДЕУ, 2010 р. ― 478 с. ― Режим доступу: http://oa.elibukr.org/bitstream/1984/1649/1/Економіка_праці.pdf. ― Дата доступу: 8.11.12.

6. Закон України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” [ВВР України, 1999, № 45, ст.397]. ― Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1045-14. ― Дата доступу: 8.11.12.

7. Закон України „Про колективні договори і угоди” [ВВР України, 1993, № 36, ст.361; Вводиться в дію Постановою ВР № 3357-XII ( 3357-12 ) від 01.07.93, ВВР, 1993, N 36, ст.362]. ― Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3356-12. ― Дата доступу: 8.11.12.

Тести

? Що з перерахованого не має відношення до колективного договору:

а) захист інтересів працедавця від необґрунтованих претензій найнятих робітників;

б) умови праці;

в) час дії трудового контракту;

г) процедури узгодження інтересів сторін соціально-трудових відносин.

? З ким з перерахованих категорій працівників, по Законах України, допустиме укладення контракту:

а) робітники виробничої сфери;

б) працівники міліції;

в) співробітники районної поліклініки;

г) професійні спортсмени.

? Які з перерахованих пунктів відповідають трудовому договору:

а) предметом договору є продукт праці;

б) працедавець не має соціальних зобов'язань перед суспільством;

в) нормування праці відсутнє;

г) тривалість дії договору не обмежена.

? Що передує укладенню колективного договору:

а) страйк;

б) переговори;

в) локаут;

г) арбітраж.

? Які з перерахованих пунктів відповідають цивільно-правовому договору:

а) предметом договору є праця;

б) соціальні зобов'язання працедавця: перед працівником;

в) нормування праці: відсутне;

г) дисциплінарна влада працедавця: відсутня.

@ До суб'єктів соціально-трудових відносин відносяться:

(а) юридична чи фізична особа, що володіє первинними або делегованими правами в соціально-трудових відносинах;

(б) усі фізичні особи, що працюють по найму;

(в) юридична чи фізична особа на ринку праці;

(г) юридична чи фізична особа, що володіє законними правами на підприємстві.

@ Органи, покликані попереджати загострення соціально-трудових відносин:

(а) об'єднання роботодавців;

(б) держава;

(в) примирливі комісії;

(г) профспілки.

@ Найманий робітник – це:

(а) громадянин, що заключає угоду з роботодавцем;

(б) громадянин, що уклав колективний договір з роботодавцем;

(в) громадянин, що працює на підприємстві;

(г) громадянин, що уклав трудовий договір з роботодавцем.

@ До забезпечення прав громадян у сфері соціально-трудових відносин відносяться напрямки:

(а) організація праці та виробництва;

(б) політика зайнятості;

(в) професійне навчання;

(г) медичне обслуговування.

@ Первинна організація профспілки – це:

(а) добровільне об'єднання профспілок, створене відповідно до їхнього статусу;

(б) орган, що входить до складу профспілки;

(в) орган, уповноважений представляти профспілку в переговорах;

(г) добровільне об'єднання членів профспілки, що працюють на одному підприємстві чи забезпечують себе роботою самостійно.

@ Організація профспілок – це:

(а) організаційні ланки профспілок, визначені статусом профспілки, що діють у межах повноважень;

(б) організаційні ланки профспілки, за допомогою яких профспілка здійснює свої повноваження;

(в) організаційні ланки профспілки, що знаходяться на одному підприємстві;

(г) добровільні неприбуткові громадські організації.

@ Профспілковий представник:

(а) фізична особа, що працює на підприємстві;

(б) керівник підприємства;

(в) представник підприємця;

(г) керівник профспілки.

@ Роботодавець – це:

(а) людина, що працює за договором;

(б) власник засобів виробництва;

(в) власник робочої сили;

(г) сторона колективних переговорів.

@ Членом профспілки є особа:

(а) яка признає статус профспілки;

(б) яка працює на підприємстві;

(в) яка входить до складу профспілки та сплачує членські внески;

(г) яка входить до складу профспілки, що визнає статус профспілки і сплачує членські внески.

@ Суб'єктами системи соціального партнерства є:

(а) наймані робітники;

(б) об'єднання найманих робітників (профспілка);

(в) роботодавець;

(г) об'єднання роботодавців;

(д) держава.

Ролева гра

 

Джерела інформації

1. Конспект лекцій з дисципліни „Економіка праці і соціально-трудові відносини” [електронний документ] / І.Г. Филиппова. ― Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля. ― Луганськ, 2012. ― 191 c.

2. Филиппова И.Г. Методологическая концепция анализа социально-экономических систем : монография / И.Г. Филиппова. ― Луганск: изд. ВНУ им. В Даля, 2012. ― 264 с.

3. Дані Світового банку (режим доступу: http://data.worldbank.org/indicator)

4. Новаторские решения в области измерения неравенства и бедности. ― Режим доступа: http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2010_RU_Chapter5_reprint.pdf.

5. Український центр економічних і політичних досліджень ним. А. Разумкова. (режим доступу: http://razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=350)

6. Доклад о развитии человека 2011 (режим доступу: http://hdr.undp.org/en/reports/global/hdr2011/download/ru/)

7. Доклад о развитии человека 2010. [20-е изд.] Реальное богатство народов: пути к развитию человека / Пер. с англ.; ПРООН. ― М.: «Весь Мир», 2010. ― 244 с. (режим доступу: http://hdr.undp.org/en/reports/global/hdr2010/)

8. Доклад о развитии человека 2009. Преодоление барьеров: человеческая мобильность и развитие / Пер с англ.; ПРООН ― М.: «Весь Мир», 2009. ― 232 с. ― Режим доступу: http://upload.rb.ru/upload/admins/files/hdr_2009_complete.pdf.

9. Основні причини високого рівня смертності в Україні. — К.: ВЕРСО–04, 2010. ― 60 с. ― Режим доступа: http://razumkov.org.ua/files/news_project/PrichinysmertnostivukrainiUKR.pdf

 



Допоміжний матеріал

 

Схема 5.1. Індикаторі рівня життя населення

Таблиця 5.1.

Основні показники бідності в Україні за 1999–2009 роки**

 

1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р.

Межа бідності (грн. на 1 людину в місяць)

– відносний критерій

126

156

175

192

220

271

365 430 526 778 835
– критерій прожиткового мінімуму

 

270,1

311,3

342

342

362,2

423 463,7 518,5 607,5 638,5
Межа убогості (грн. на 1 людину в місяць)

101

125

140

153

176

217

292 344 420 622 668

Рівень бідності, %

– відносний критерій

27,8

26,4

27,2

27,2

26,6

27,3

27,1 28,1 27,3 27 26,4
– критерій прожиткового мінімуму

 

70,6

71,2

72,5

63,3

50,3

38,2 33 26,4 12,6 9,8
Рівень убогості, %

14,4

13,9

14,9

13,7

13,7

14,2

14,4 14,8 13,8 13,6 13
Рівень убогості серед бідного населення, %

52

52,7

54,9

50,6

51,4

51,9

53,1 52,5 50,6 50,6 49,1

Глибина бідності, %

– відносний критерій

23,3

23,8

25

23,9

22,9

24

23,8 23,8 23,1 23,4 22,3
– критерій прожиткового мінімуму

 

35,4

37,1

36,7

32,1

29,3

26,4 25,5 22,7 20,6 18,9
Сукупні еквівалентні витрати бідного населення (грн. на 1 людину в місяць)

96,7

118,9

131,3

146

169,7

205,9

278,3 327,7 404,7 595,6 648,7
Середній дефіцит доходів бідного населення (грн. на 1 людину в місяць)

29,3

37,1

43,7

46

50,3

65,1

86,8 102,3 121,3 182,4 186,3
Сукупний дефіцит доходів бідного населення (млн. грн. у місяць)

400,5

479,1

572

597,2

618,4

822

1079,5 1303 1491,6 2198,6 2184,1

* Розмір прожиткового мінімуму в середньому на одну людину

** дані Рахункової Палати України за 2009 р. Дані обстеження умов домогосподарств для розрахунку показників бідності за 2010 рік Державною службою статистики буде надано Інституту демографії в першій декаді липня 2011 року  

 



Тести

@ Величина середнього подушного доходу, що забезпечує непрацездатним громадянам споживання товарів і послуг на мінімальному встановленому законодавством рівні – це:

(а) мінімальний споживчий бюджет;

(б) мінімальна заробітна плата;

(в) границя малозабезпеченості.

@ Високий рівень заробітної плати в ринковій економіці визначається:

(а) встановленою законом мінімальною зарплатою;

(б) політикою уряду;

(в) високою продуктивністю праці робітників;

(г) соціальною відповідальністю роботодавців.

@ Що швидше за все приведе до скорочення витрат споживачів?

(а) зниження доходів споживачів;

(б) зниження ставок податку на прибуток;

(в) чекання росту цін.

@ Оберіть самий об'єктивний показник рівня життя:

(а) грошовий доход населення;

(б) темпи інфляції;

(в) реальний доход на душу населення;

(г) рівень безробіття.

@ У реалізації відтворювальної функції заробітної плати найбільше зацікавлені:

(а) наймані робітники;

(б) роботодавці;

(в) держава;

(г) професійні спілки.

 

Джерела інформації

1. Филиппова И.Г. Методологическая концепция анализа социально-экономических систем : монография / И.Г. Филиппова. ― Луганск: изд. ВНУ им. В Даля, 2012. ― 264 с.

2. Филиппова І.Г. Концепція оцінки соціальної відповідальності бізнесу / І.Г. Филиппова, В.Г. Сумцов // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. ― № 2 (173). — Луганськ, 2012. — С. 155–163.

3. Соціальна відповідальність: Міжнародний стандарт SA 8000. ― Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0015697-07.

4. Руководство по социальной ответственности ISO 26000:2010 (режим доступу: http://www.klubok.net/Downloads-index-req-viewdownloaddetails-lid-243.html)

5. Закон України «Про соціальний діалог в Україні» ― Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 28, ст.255. –– Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2862-17

6. Черных Е.В. Подходы к определению корпоративной социальной ответственности ― Режим доступу: http://www.be5.biz/ekonomika1/r2010/01085.htm

7. Корпоративная социальная ответственность (режим доступу: http://www.tuv-sud.com.ua/ukraine/ua/uslugi/siertifikatsiia_sistiem_mieniedzhmienta/sa_8000)

8. Корпоративная социальная ответственность. Экспертная оценка и практика в Украине. ― К.: ТЭФ ОЛБИ, 2008. ― 160 с.

9. Лазоренко О.К. Корпоративна соціальна відповідальність в Україні: експертна думка / О.К. Лазоренко. ― Стилос, 2007. ― 152 с.

10. Сумцов В.Г. Соціальна відповідальність держави в контексті ринкових відносин / В.Г. Сумцов, І.Г. Филиппова // Формування ринкової економіки: зб.наук.пр. ― спец.вип. Праця в XXI столітті: новітні тенденції, соціальний вимір, інноваційний розвиток: у 2 т. ― Т. 2. ― К.: КНЕУ, 2012. ― 680 с. ― С. 452–460.

11. Филиппова І.Г. Деонтологія соціальної відповідальності і механізм соціального контролю / І.Г. Филиппова, В.Г. Сумцов // Формування ринкової економіки: зб.наук.пр. ― спец.вип. Праця в XXI столітті: новітні тенденції, соціальний вимір, інноваційний розвиток: у 2 т. ― Т. 2. ― К.: КНЕУ, 2012. ― 680 с. ― С. 524–534.

Тести

@ Спільна відповідальність людей, заснована на особистій відповідальності і згоді:

(а) принцип субсидіарності;

(б) принцип солідарності;

(в) партнерство;

(г) принцип дотримання прав людини.

@ Що з ніжепереліченого не має відношення до стандарту SA 8000:

(а) стандарт призначений для добровільного застосування;

(б) стандарт застосовується для цілей сертифікації;

(в) стандарт визначає вимоги щодо соціального захисту;

(г) базується на принципах 11 Конвенції МОП, Конвенції ООН з прав дитини, Всесвітньої декларації Прав Людини.

@ Що з ніжепереліченого не має відношення до курівництва ISO 26000:

(а) визначає зони відповідальності для кожної організації у її взаєминах із зацікавленими сторонами;

(б) застосовується для цілей сертифікації;

(в) стандарт визначає вимоги щодо соціального захисту;

(г) базується на принципах 11 Конвенції МОП, Конвенції ООН з прав дитини, Всесвітньої декларації Прав Людини.

@ Закон України «Про соціальний діалог в Україні»:

(а) протиречит Конституції України;

(б) визначає форми здійснення соціального діалогу;

(в) не розглядає профспілки як сторону соціального діалогу;

(г) визначає, що соціальний діалог здійснюється лише на національному рівні.

@ Закон України «Про соціальний діалог в Україні» розглядає працівників як сторону соціального діалогу:

(а) на національному рівні;

(б) на галузевому рівні;

(в) не територіальному рівні;

(г) на локальному рівні;

(д) не розглядає працівників як сторону соціального діалогу.

Джерела інформації

1. Конспект лекцій з дисципліни „Економіка праці і соціально-трудові відносини” [електронний документ] / І.Г. Филиппова. ― Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля. ― Луганськ, 2012. ― 191 c.

2. Брич В.Я. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / В.Я. Брич, О.П. Дяків. ― Тема 8.1. Сутність продуктивності та ефективності праці. ― Режим доступа: http://books.br.com.ua/10561

3. Богиня Д.П. Основи економіки праці : [навч. посіб., 3-тє вид.] / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. ― К. : Знання-Прес, 2002. ― 313 с.

4. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник [Глава 14. Ефективність праці] / Грішнова О.А. — К., 2011. — 390 с. ― Режим доступу: http://libfree.com/154975262_ekonomikaefektivnist_pratsi.html

5. Эффективность труда [электронный документ]. (режим доступа: http://kurs.ido.tpu.ru/courses/economy_soc/mod8.htm#3)

6. Поняття ефективності праці, його сутність [Електронний ресурс]. –– Режим доступу : http://www.info-works.com.ua/all/ekonomika_praci/2093.html

7. Економіка праці та соціально-трудові відносинии: навч.-метод. посібник / За ред. Качан Є.П. ― Тернопіль: ТДЕУ, 2006. ― 373 с. Режим доступу: http://galsite.at.ua/file/tn/econ_praci_i_soc_vidnosyn.pdf. ― Дата доступу: 8.11.12.

8. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / Т.П. Збрицька, М.С.Татаревська, О.В. Сорока. За заг. ред. М.С. Татаревської. ― Одеса: ОДЕУ, 2010 р. ― 478 с. ― Режим доступу: http://oa.elibukr.org/bitstream/1984/1649/1/Економіка_праці.pdf. ― Дата доступу: 8.11.12.

9. Филиппова И.Г. Методологическая концепция анализа социально-экономических систем : монография / И.Г. Филиппова. ― Луганск: изд. ВНУ им. В Даля, 2012. ― 264 с.

10. Филиппова И.Г. Методологическая концепция анализа социально-экономических систем : монография / И.Г. Филиппова. ― Луганск: изд. ВНУ им. В Даля, 2012. ― 264 с.

 



Допоміжний матеріал



Тести

@ Знайдіть правильне визначення трудового процесу.

(а) зміна предмета праці, що відбувається без участі людини;

(б) доцільна зміна форми, розмірів, стану, структури і місця предмета праці;

(в) дії робітника, спрямовані на зміну форми предметів праці, його розмірів, виду, фізико-хімічних якостей, положення в просторі;

(г) управління знаряддями виробництва, спостереження за ходом виробництва, контроль і ін.

@ Знайдіть вірне визначення виробничого процесу:

(а) сукупність взаємозалежних процесів праці для створення певного виду продукції;

(б) сукупність змін, що перетерплюють предмети праці і сукупність дій робітників, спрямовані на доцільну зміну предметів праці;

(в) процес впливу робітника на предмет праці як сполучення фізичної і розумової праці робітника;

(г) сукупність взаємозалежних трудових і природних процесів.

@ Кількість робочих місць з погляду соціального, технологічного і економічного аспектів буде однією і тією ж у випадку:

(а) колективного робочого місця;

(б) індивідуального робочого місця;

(в) багатоверстатного робочого місця;

(г) виробничої ділянки, обслуговуваної декількома змінами.

 

Джерела інформації

1. Закон України „Про оплату праці” [Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, № 17, ст.121]. ― Режим доступу: http://www.job.poltava.org/usefuls/oplata.shtml. ― Дата доступу: 8.11.12.

2. Конспект лекцій з дисципліни „Економіка праці і соціально-трудові відносини” [електронний документ] / І.Г. Филиппова. ― Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля. ― Луганськ, 2012. ― 191 c.

3. Сумцов В.Г. Экономика труда и социально-трудовые отношения: [учебное пособие] / В.Г. Сумцов, И.Г. Филиппова, Г.С. Балахнин. ― Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2009. ― 544 с.

4. Уманський О.М. Соціально–трудові відносини : [навч.пос.]. / О.М. Уманський, В.Г. Сумцов, В.Д. Гордієнко ― Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. ― 472 с.

5. Богиня Д.П. Основи економіки праці : [навч. посіб., 3-тє вид.] / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. ― К. : Знання-Прес, 2002. ― 313 с.

6. Брич В.Я. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / В.Я. Брич, О.П. Дяків. ― Режим доступу: http://books.br.com.ua/themes/108/119. ― Дата доступу: 8.11.12.

7. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. — 5-те вид., оновлене. Затверджено МОН / Грішнова О.А. — К., 2011. — 390 с.

8. Економіка праці та соціально-трудові відносинии: навч.-метод. посібник / За ред. Качан Є.П. ― Тернопіль: ТДЕУ, 2006. ― 373 с. Режим доступу: http://galsite.at.ua/file/tn/econ_praci_i_soc_vidnosyn.pdf. ― Дата доступу: 8.11.12.

9. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / Т.П. Збрицька, М.С.Татаревська, О.В. Сорока. За заг. ред. М.С. Татаревської. ― Одеса: ОДЕУ, 2010 р. ― 478 с. ― Режим доступу: http://oa.elibukr.org/bitstream/1984/1649/1/Економіка_праці.pdf. ― Дата доступу: 8.11.12.

10. Новий курс: реформи в Україні 2010–2015. Національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. ― К.: НВЦ НБУВ, 2010. ― 232 с. ― Режим доступу: http://www.idss.org.ua/monografii/nandop2010_2015.pdf

Допоміжний матеріал

Прожитковий мінімум вУкраїні

Період Прожитковий мінімум

с 01.01.2000 по 31.12.2000 270,10 грн.    
с 01.01.2001 по 31.12.2001 311,30 грн. +41.20 +15.3%
с 01.01.2002 по 31.12.2003 342,00 грн. +30.70 +9.9%
с 01.01.2004 по 31.12.2004 362,23 грн. +20.23 +5.9%
с 01.01.2005 по 31.12.2005 423,00 грн. +60.77 +16.8%
с 01.01.2006 по 31.03.2006 453,00 грн. +30.00 +7.1%
с 01.04.2006 по 30.09.2006 465,00 грн. +12.00 +2.6%
с 01.10.2006 по 31.12.2006 472,00 грн. +7.00 +1.5%
с 01.01.2007 по 31.03.2007 492,00 грн. +20.00 +4.2%
с 01.04.2007 по 30.09.2007 525,00 грн. +33.00 +6.7%
с 01.10.2007 по 31.12.2007 532,00 грн. +7.00 +1.3%
с 01.01.2008 по 31.03.2008 592,00 грн. +60.00 +11.3%
с 01.04.2008 по 30.06.2008 605,00 грн. +13.00 +2.2%
с 01.07.2008 по 30.09.2008 607,00 грн. +2.00 +0.3%
с 01.10.2008 по 31.10.2009 626,00 грн. +19.00 +3.1%
с 01.11.2009 по 31.12.2009 701,00 грн. +75.00 +12.0%
с 01.01.2010 по 31.03.2010 825,00 грн. +124.00 +17.7%
с 01.04.2010 по 30.06.2010 839,00 грн. +14.00 +1.7%
с 01.07.2010 по 30.09.2010 843,00 грн. +4.00 +0.5%
с 01.10.2010 по 30.11.2010 861,00 грн. +18.00 +2.1%
с 01.12.2010 по 31.12.2010 875,00 грн. +14.00 +1.6%
с 01.01.2011 по 31.03.2011 894,00 грн. +19.00 +2.2%
с 01.04.2011 по 30.09.2011 911,00 грн. +17.00 +1.9%
с 01.10.2011 по 30.11.2011 934,00 грн. +23.00 +2.5%
с 01.12.2011 953,00 грн. +19.00 +2.0%

Прожитковий мінімум – це вартісна оцінка споживчої корзини, що включає мінімальні набори продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, необхідних для збереження здоров'я людини і забезпечення його життєдіяльності. Основні положення, що визначають порядок формування споживчої корзини і використання прожиткового мінімуму, встановлені Законом України "Про прожитковий мінімум" № 966-XIV от 15.07.1999.

Тести

@ Які з перерахованих понять (категорій) мають безпосереднє відношення до стимулюючої функції заробітної плати:

(а) ринок праці;

(б) структура економіки;

(в) прожитковий мінімум;

(г) продуктивність праці.

@ Яку з функцій не виконує заробітна плата?

(а) відтворювальну;

(б) стимулюючу;

(в) регулюючу;

(г) соціальну;

(д) посередницьку.

@ Що таке номінальна зарплата:

(а) це сума грошей, одержана працівником за одиницю робочого часу без вирахувань;

(б) це сума грошей, одержана працівником за одиницю робочого часу з урахуванням всіх обов'язкових вирахувань;

(в) вартість товарів і послуг, які можна купити на одержану працівником зарплату;

(г) додана вартість.

 

Джерела інформації

1. Конспект лекцій з дисципліни „Економіка праці і соціально-трудові відносини” [електронний документ] / І.Г. Филиппова. ― Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля. ― Луганськ, 2012. ― 191 c.

2. Богиня Д.П. Основи економіки праці : [навч. посіб., 3-тє вид.] / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. ― К. : Знання-Прес, 2002. ― 313 с.

3. Брич В.Я. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / В.Я. Брич, О.П. Дяків. ― Режим доступу: http://books.br.com.ua/themes/108/119. ― Дата доступу: 8.11.12.

4. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. — 5-те вид., оновлене. Затверджено МОН / Грішнова О.А. — К., 2011. — 390 с.

5. Економіка праці та соціально-трудові відносинии: навч.-метод. посібник / За ред. Качан Є.П. ― Тернопіль: ТДЕУ, 2006. ― 373 с. Режим доступу: http://galsite.at.ua/file/tn/econ_praci_i_soc_vidnosyn.pdf. ― Дата доступу: 8.11.12.

6. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / Т.П. Збрицька, М.С.Татаревська, О.В. Сорока. За заг. ред. М.С. Татаревської. ― Одеса: ОДЕУ, 2010 р. ― 478 с. ― Режим доступу: http://oa.elibukr.org/bitstream/1984/1649/1/Економіка_праці.pdf. ― Дата доступу: 8.11.12.

7. Сумцов В.Г. Экономика труда и социально-трудовые отношения: [учебное пособие] / В.Г. Сумцов, И.Г. Филиппова, Г.С. Балахнин. ― Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2009. ― 544 с.

8. Уманський О.М. Соціально–трудові відносини : [навч.пос.]. / О.М. Уманський, В.Г. Сумцов, В.Д. Гордієнко ― Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. ― 472 с.

9. Аналіз, звітність та аудит у сфері праці. ― Режим доступу: http://pidruchniki.ws/12120124/ekonomika/analiz_zvitnist_audit_sferi_pratsi

Тести

@ Які з нижче перерахованих показників не належать до трудових показників:

(а) трудомісткість продукції;

(б) плинність кадрів;

(в) орендна плата;

(г) частина ринку збуту, контрольована підприємством.

@ Розподіл працюючих на підприємстві на керівників, фахівців і технічних виконавців здійснюється відповідно:

(а) технологічному поділу праці;

(б) функціональному поділу праці;

(в) предметному поділу праці.

Допоміжний матеріал

Баланс робочого часу

Назва показників

Факт попе-реднього року, днів

Звітний рік

Питома вага у % допідсумку

 

план,
днів

факт,
днів

факт попе-реднього року

звітний рік

 
план Факт  
1 2 3 4 5 6 7  
1. Відпрацьовано всього              
з них надурочно              
2. Не відпрацьовано всього              
у тому числі щорічні відпустки (основні та додаткові)              
тимчасова непрацездатність (хвороби)              
відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами              
навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законодавством              
неявки у зв'язку з тимчасовим переведенням для роботи на іншому підприємстві              
неявки з дозволу адміністрації              
відпустки за ініціативою адміністрації              
з них тривалістю понад 3 місяці підряд              
неявки у зв'язку з переведенням на скорочений робочий день, тиждень              
Простої              
масові невиходи на роботу (страйки)              
Прогули              
неявки у зв'язку з міжсезонням (заповнюють сільськогосподарські підприємства на працівників, зайнятих в основній діяльності)              
3. Свята і вихідні              
4. Календарний фонд робочого часу       100 100 100  

 

На основі балансу робочого часу обчислюються показники:

1) коефіцієнт використання календарного часу (Ккч):

,

де Твідпр –– відпрацьований фонд робочого часу; Тк –– календарний фонд часу;

2) коефіцієнт використання табельного фонду часу (Ктч):

,

де Тт –– табельний фонд часу. Табельний фонд розраховується як різниця календарного фонду та святкових і вихідних днів.

3) Коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу (Кмч):

,

де Тмч –– максимально можливий фонд робочого часу.

Максимально можливий фонд робочого часу дорівнює різниці табельного фонду часу і відпусток.

 



Джерела інформації

1. Конспект лекцій з дисципліни „Економіка праці і соціально-трудові відносини” [електронний документ] / І.Г. Филиппова. ― Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля. ― Луганськ, 2012. ― 191 c.

2. Сумцов В.Г. Экономика труда и социально-трудовые отношения: [учебное пособие] / В.Г. Сумцов, И.Г. Филиппова, Г.С. Балахнин. ― Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2009. ― 544 с.

3. Уманський О.М. Соціально–трудові відносини : [навч.пос.]. / О.М. Уманський, В.Г. Сумцов, В.Д. Гордієнко ― Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. ― 472 с.

4. Богиня Д.П. Основи економіки праці : [навч. посіб., 3-тє вид.] / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. ― К. : Знання-Прес, 2002. ― 313 с.

5. Брич В.Я. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / В.Я. Брич, О.П. Дяків. ― Режим доступу: http://books.br.com.ua/themes/108/119. ― Дата доступу: 8.11.12.

6. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. — 5-те вид., оновлене. Затверджено МОН / Грішнова О.А. — К., 2011. — 390 с.

7. Економіка праці та соціально-трудові відносинии: навч.-метод. посібник / За ред. Качан Є.П. ― Тернопіль: ТДЕУ, 2006. ― 373 с. Режим доступу: http://galsite.at.ua/file/tn/econ_praci_i_soc_vidnosyn.pdf. ― Дата доступу: 8.11.12.

8. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / Т.П. Збрицька, М.С.Татаревська, О.В. Сорока. За заг. ред. М.С. Татаревської. ― Одеса: ОДЕУ, 2010 р. ― 478 с. ― Режим доступу: http://oa.elibukr.org/bitstream/1984/1649/1/Економіка_праці.pdf. ― Дата доступу: 8.11.12.

Тести

@ Організація праці – це:

(а) стимулювання праці;

(б) сполучення ресурсів землі, капіталу в єдиному процесі виробництва товарів і послуг;

(в) створення сприятливих умов праці.

@ Що з перерахованого нижче відноситься до аналітичного методу нормування праці:

(а) облік витрат часу по аналогічних операціях або роботах;

(б) вивчення і аналіз операцій по складових елементах;

(в) фотографії робочого дня;

(г) хронометраж.

@ Яка з перерахованих норм праці визначається кількістю одиниць устаткування або кількістю виробничих приміщень:

(а) норма часу;

(б) норматив чисельності;

(в) норма вироблення;

(г) норма обслуговування.

@ Що з перерахованого відноситься до організації виробництва, але не відноситься до організації праці:

(а) обслуговування робочих місць;

(б) підвищення кваліфікації працівників;

(в) закупівлі сировини і матеріалів;

(г) встановлення обґрунтованих норм.

@ Який з перерахованих способів проведення фотографії робочого часу є найбільш доцільним для виявлення середніх показників використання робочого часу в цілому по цеху, дільниці?

(а) безупинна індивідуальна фотографія робочого часу;

(б) метод миттєвих спостережень;

(в) безупинна групова фотографія робочого часу;

(г) групова фотографія робочого часу через рівні періоди часу.

@ Яке призначення хронометражу?

(а) використовується для аналізу прийомів праці і визначення тривалості повторюваних елементів операції;

(б) призначений для встановлення структури витрат часу на протязі робочого руху або його частини;

(в) призначений для одночасного визначення структури витрат часу і тривалості окремих елементів виробничої ситуації.

@ У якому випадку хроноряд вважається стійким?

(а) значення фактичного коефіцієнта стійкості не більше його нормативного значення;

(б) значення фактичного коефіцієнта стійкості не менше нормативного значення;

(в) значення фактичного коефіцієнта стійкості більше нормативного значення.

@ Які основні цілі класифікації витрат робочого часу?

(а) виявлення ступеня завантаженості робітника й устаткування при виконанні виробничого завдання;

(б) виявлення характеру і змісту витрат робочого часу, а також ступеня завантаженості робітника при виконанні виробничого завдання;

(в) виявлення завантаженості і характеру зайнятості робітників при виконанні виробничого завдання з метою визначення характеру і змісту витрат робочого часу і виявлення ступеня використання устаткування в часі;

(г) визначення конкретних видів робіт, які здійснюються при виконанні виробничого процесу і виявлення витрат часу при виконанні цих робіт.

@ Під час проведення якого виду фотографії робочого часу часто використовують хронометраж окремих елементів операції (фотохронометраж)

(а) індивідуальна;

(б) групова;

(в) самофотографія;

(г) фотографія часу використання устаткування.

 

Завдання

? Задача 1

Визначити штучний і штучно-калькуляційний час, якщо машинний час – 10 хв;  підготовчо-заключний – 10 хв. на партію; виробів у партії – 20 штук; норматив часу на відпочинок, особисті потреби й обслуговування робочого місця – 12%; допоміжний час – 3 хв.

? Задача 2

Розрахувати укрупнену норму часу (і норму виробітку на 8-годинну зміну) на монтаж конструкції. Склад, обсяг робіт на одну конструкцію і норми часу на одиницю такі: 1) припаювання стиків – 4 шт., Нч = 0,1 люд.-год., 2) електрозварювання швів – 8 п.м., Нч = 0,14 люд.-год., 3) установка кріплень шпильками – 12 шт., Нч = 0,01 люд.-год. Одиниця виміру – 1 конструкція.

? Задача 3

Розрахувати комплексну норму виробітку для бригади чисельністю 6 чол. На проходку штреку перетином 3х2. Склад роботи й операційної норми часу наступний:

Найменування операцій Показник Обсяг робіт
Буравлення шпурів, люд.-год./ м3 0,6 3,6
Зарядка і взривання шпуров, люд.-год./ м3 0,1 0,6
Очищення вибою після вибуху, люд.-год./ 1м3 0,05 0,3
Навантаження у вагонетки, люд.-год./ м3 0,4 2,4
Кріплення штрека, люд.-год./ оклад 0,6 3
Настилання шляху на 1 м, люд.-год. 0,5 0,5
Разом

10,4

Розрахунок зробити на один погонний метр. Тривалість зміни – 6 годин.

? Задача 4

Норма часу на деталь 0,34 люд.-год. За місяць робітник відробив 22 зміни по 8 годин і здав 610 деталей. Знайти відсоток виконання норм (двома способами).

? Задача 5

Визначити відсоток виконання норм, якщо робітник за місяць (23 зміни по 8 годин) виконав наступний обсяг робіт: зборка вузлів – 16 шт.; норма виробітку в зміну – 2 вузли.

Виготовлення деталей А – 150 шт.; норма виробітку – 9 шт. у зміну.

Виготовлення деталей Б – 10 шт., норма виробітку – 8 шт. у зміну.

Джерела інформації

1. Конспект лекцій з дисципліни „Економіка праці і соціально-трудові відносини” [електронний документ] / І.Г. Филиппова. ― Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля. ― Луганськ, 2012. ― 191 c.

2. Богиня Д.П. Основи економіки праці : [навч. посіб., 3-тє вид.] / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. ― К. : Знання-Прес, 2002. ― 313 с.

3. Брич В.Я. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / В.Я. Брич, О.П. Дяків. ― Режим доступу: http://books.br.com.ua/themes/108/119. ― Дата доступу: 8.11.12.

4. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. — 5-те вид., оновлене. Затверджено МОН / Грішнова О.А. — К., 2011. — 390 с.

5. Економіка праці та соціально-трудові відносинии: навч.-метод. посібник / За ред. Качан Є.П. ― Тернопіль: ТДЕУ, 2006. ― 373 с. Режим доступу: http://galsite.at.ua/file/tn/econ_praci_i_soc_vidnosyn.pdf. ― Дата доступу: 8.11.12.

6. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / Т.П. Збрицька, М.С.Татаревська, О.В. Сорока. За заг. ред. М.С. Татаревської. ― Одеса: ОДЕУ, 2010 р. ― 478 с. ― Режим доступу: http://oa.elibukr.org/bitstream/1984/1649/1/Економіка_праці.pdf. ― Дата доступу: 8.11.12.

7. Сумцов В.Г. Экономика труда и социально-трудовые отношения: [учебное пособие] / В.Г. Сумцов, И.Г. Филиппова, Г.С. Балахнин. ― Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2009. ― 544 с.

8. Уманський О.М. Соціально–трудові відносини : [навч.пос.]. / О.М. Уманський, В.Г. Сумцов, В.Д. Гордієнко ― Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. ― 472 с.

Тести

@ Що з перерахованого відноситься до організаційно-економічних чинників продуктивності праці::

(а) вдосконалення організації виробництва;

(б) застосування прогресивних технологій;

(в) вдосконалення системи оплати праці;

(г) підвищення якості продукції.

 @ Що з перерахованого відноситься до міжгалузевих резервів зростання продуктивності праці:

(а) оптимальне використання продуктивних сил регіону;

(б) недоліки у використанні на підприємстві сировини, матеріалів;

(в) раціональне розміщення виробництва по території країни;

(г) поліпшення міжгалузевих зв'язків.

@ Ступінь напруженості праці в процесі виробництва, яка виміряється фізичною та нервовою енергією людини в одиницю часу – це:

(а) продуктивність праці;

(б) ефективність праці;

(в) інтенсивність праці;

(г) якість праці.

@ Що з нижчепереліченого не свідчить про зростання продуктивності праці?

(а) обсяг продукції зростає, витрати знижуються;

(б) обсяг виробленої продукції зростає скоріше, ніж витрати;

(в) обсяг продукції залишається без змін, витрати знижуються;

(г) обсяг виробленої продукції знижується швидше, ніж витрати.

@ Який метод виміру продуктивності праці передбачає вибір показників результативності праці:

(а) вартісний метод;

(б) трудовий метод;

(в) багатокритеріальний метод;

(г) багатофакторна модель виміру продуктивності.

@ Перед вами стоїть проблема підвищення продуктивності праці. Яка політика з перерахованих нижче буде сприяти цьому?

(а) політика, що стимулює впровадження трудомістких технологій;

(б) скорочення витрат на освіту;

(в) політика підтримки капіталовкладень;

(г) посилення вимог до контролю за забрудненням природи.

@ Вкажіть формулу, за якою розраховується приріст продуктивності праці за умови зниження трудомісткості:

(а) ;    (  – трудомісткість)

(б) .

@ До групи організаційно-економічних факторів росту продуктивності праці належать:

(а) модернізація оснащення;

(б) удосконалення структури апарата керування виробництвом;

(в) оптимізація клімату в трудовому колективі;

(г) створення сприятливих умов праці.

@ Продуктивність праці визначається такою формулою:

(а) ;

(б) ;

(в) .

 

Завдання

? Задача 1

На підприємстві 1200 робітників, вироблено продукції на 10 млн.грн. За рік робітниками відпрацьовано 275 тис. люд.-днів, чи 2100 тис. людино-годин. У попередньому році в середньому на одного робітника виробіток склав 8000 грн., середньоденний – 35, середнєгодинний – 4,5 грн. Визначити, як підвищився за рік середнєгодинний, середньоденний та річний виробіток робітників на підприємстві, пояснити різницю в динаміці виробітку.

? Задача 2

Робітник протягом місяця за 180 год. роботи виготовляє 360 деталей. При здійсненні заходів щодо поліпшення організації робочих місць трудомісткість роботи знижується на 0,1год. Скільки деталей він виготовить за місяць у нових умовах праці та на скільки відсотків підвищиться продуктивність його праці?

? Задача 3

Визначити зростання продуктивності праці по цехах і в цілому по заводу на ос-нові даних, наведених у таблиці, пояснити причину розходження показників.

 

 Цех

Продукція, тис.грн.

Кількість працюючих

базис

звіт

базис звіт
I 1500

1800

75 80
II 850

1200

100 120
Всього 2350

3000

175 200
           

? Задача 4

Годинний виробіток основних робітників підвищився на 8%, денний – на 5%, річний – на 7%, продуктивність праці в розрахунку на всіх працюючих підвищилася на 8,5%. Визначити, який вплив на продуктивність праці спричинила зміна тривалості робочої сили, числа явочних днів у році і структури кадрів.

? Задача 5

Виробіток робітника до перегляду норм складав 10500 виробів на місяць (175 робочих годин). Після впровадження заходів щодо організації праці годинну норму виробітку встановили у 70 виробів. На скільки відсотків у зв'язку з цим знизиться нормативна трудомісткість виробів, як підвищиться продуктивність праці робітника і яким буде його місячний виробіток?

? Задача 6

Визначити економію чисельності і зростання продуктивності праці робітників, якщо внутрішньо-змінні втрати робочого часу скоротяться з 12 до 6%, брак - з 6 до 3%, число явочних днів у році збільшиться з 228 до 232, загальна чисельність робітників – 2000 чоловік.

? Задача 7

На обробку деталі витрачається 18 хв., після перегляду норму часу встановили 15 хв. На скільки відсотків знизилася трудомісткість роботи та підвищилася продуктивність праці ?

? Задача 8

В результаті удосконалення технології виробіток робітників збільшився на 12%. Скільки буде вироблено продукції за 6,5 тис. робочих годин, якщо в базисному періоді на виробництво одного виробу витрачалося 44 хв.?

? Задача 9

Годинний виробіток робітників за планом дорівнює 3,8 грн. фактично – 4,2 грн. Чисельність робітників виявилася вище планової на 5%, середнє число відпрацьованих годин у році на одного робітника склало 97% планового. На скільки відсотків виконано план з виробітку продукції та з продуктивності праці ?

? Задача 10

За рік національний доход виріс на 4,2%, а чисельність працівників, зайнятих у сфері матеріального виробництва, збільшилася на 0,6%. Визначити приріст продуктивності суспільної праці за даний рік.

? Задача 11

Розрахувати приріст продуктивності праці в натуральному вимірі на заготівлі й вивезенні лісу за квартал:

а) чисельність працюючих за планом 1260 осіб, фактична – 1120 осіб;

б) заготівля лісу з вивезенням за планом 245,7 тис. м3, фактична – 260,4 тис. м3.

Таблиця

 Показник Базовий рік, тис. руб. Звітний рік, тис. руб.
Обсяг виробництва 45 600 42 248
Витрати живої праці 10 250 10 762
Витрати минулої праці 25 100 26602

 

? Задача 12

Середній денний виробіток товарної продукції на одному підприємстві – 54 грн. 80 к., на іншому – 59 грн. 73 к. Встановлена правилами трудового розпорядку тривалість робочої зміни на першому підприємстві 7 год. 40 хв, а на іншому – 8 год. 12 хв. Визначити, на якому підприємстві продуктивність праці вище, якщо обидва підприємства випускають продукцію яку можна порівняти.

? Задача 13

На заводі вивчено передовий досвід кращих робітників провідних професій. Показники витрат часу на одиницю продукції у передових робітників 32 люд.-год., а середні витрати складають 46 люд.-год. Визначити резерв росту продуктивності праці за умовами впровадження передового досвіду, якщо виробництво продукції 6200 шт., а загальна базова трудомісткість усієї продукції 1180 тис. людино-годин.

? Задача 14

Визначити резерви росту продуктивності праці на підприємстві, якщо трудомісткість одиниці продукції в базовому періоді була 48 нормо-год. У плановому році передбачається ввести на 40 % робочих місць нове обладнання, завдяки використанню якого трудомісткість знизиться до 36 нормо-год. У наступному році за плановим таке устаткування буде введено на всіх робочих місцях.

? Задача 15

При здійсненні плану організаційно-технічних заходів трудомісткість на продукцію «А» (випуск 12000 шт.) знижена з 12 до 10,2 нормо-год., на продукцію «Б» (випуск 750 шт.) – з 56 до 48 нормо-год., на продукцію «В» (випуск 495 шт.) - з 124 до 117 нормо-год. Трудомісткість випуску за базовими умовами склала б на всі види продукції підприємства 124000 нормо-год. Визначити приріст продуктивності праці.

? Задача 16

Після заміни устаткування на нове, витрати праці на один виріб знизилися на 18%. Визначити можливе підвищення продуктивності праці.

? Задача 17

У зв'язку з модернізацією і частковою заміною застарілого устаткування на нове, трудомісткість одиниці продукції, що випускається, знижена з 91 до 83 люд.-год. Визначити приріст продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції у відсотках.

? Задача 18

У кар'єрі гірничорудного підприємства застосовано новий високопродуктивний екскаватор, у зв'язку з чим продуктивність праці з навантаження руди підвищилася на 12%. Питома вага навантаження в загальних працевтратах 25%. Одночасний вміст металу в руді знизився на 4,5%. Визначити зміну продуктивності праці робітників кар'єру за видобутком руди та за кінцевим продуктом (видобутком металу).

? Задача 19

За рахунок розвитку змагання й удосконалення системи оплати праці фонд робочих днів у році зріс з 226 до 231, а внутрішньо-змінні втрати робочого часу скоротилися з 20 до 15 хв. за 8-годинну зміну. Крім того, обмін передовим досвідом між бригадами забезпечив підвищення виконання незмінних норм виробітку з 116 до 119%. Визначити приріст продуктивності праці за рахунок соціальних факторів.

Джерела інформації

1. Сумцов В.Г. Экономика труда и социально-трудовые отношения: [учебное пособие] / В.Г. Сумцов, И.Г. Филиппова, Г.С. Балахнин. ― Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2009. ― 544 с.

2. Уманський О.М. Соціально–трудові відносини : [навч.пос.]. / О.М. Уманський, В.Г. Сумцов, В.Д. Гордієнко ― Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. ― 472 с.

3. Богиня Д.П. Основи економіки праці : [навч. посіб., 3-тє вид.] / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. ― К. : Знання-Прес, 2002. ― 313 с.

4. Брич В.Я. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / В.Я. Брич, О.П. Дяків. ― Режим доступу: http://books.br.com.ua/themes/108/119. ― Дата доступу: 8.11.12.

5. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. — 5-те вид., оновлене. Затверджено МОН / Грішнова О.А. — К., 2011. — 390 с.

6. Економіка праці та соціально-трудові відносинии: навч.-метод. посібник / За ред. Качан Є.П. ― Тернопіль: ТДЕУ, 2006. ― 373 с. Режим доступу: http://galsite.at.ua/file/tn/econ_praci_i_soc_vidnosyn.pdf. ― Дата доступу: 8.11.12.

7. Пономаренко В.С. Рівень і якість життя населення України / В.С. Пономаренко, М.О. Кизим, Ф.В. Узунов . ― Харків: Видавничий дім „ІНЖЕК”, 2003. ― 226 с.

8. Комаричина В.В. Оцінка рівня якості трудового життя // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. ― 2010. ― Вип.68. ― С.368–379.

10. Науково-виробничий журнал “Україна: аспекти працi” (режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Uap/index.html);

11. Журнал з питань захисту соціально-економічних інтересів населення України “Людина і праця”;

12. Інформаційний та науково-виробничий журнал  “Соцiальний захист” (режим доступу: http://info.rehab.org.ua/russian/periodyka/sots_zaxust/);


 




Законодавчі акти України

1. Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” [Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 22, ст.171]. ― Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1533-14. ― Дата доступу: 8.11.12.

2. Закон України „Про зайнятість населення” [Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, № 14, ст.170; Вв. в дію Постановою ВР N 804-XII (804-12) від 01.03.91, ВВР, 1991, N 14, ст.171]. ― Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/803-12. ― Дата доступу: 8.11.12.

3. Закон України „Про оплату праці” [Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, № 17, ст.121]. ― Режим доступу: http://www.job.poltava.org/usefuls/oplata.shtml. ― Дата доступу: 8.11.12.

Джерела інформації

1. Конспект лекцій з дисципліни „Економіка праці і соціально-трудові відносини” [електронний документ] / І.Г. Филиппова. ― Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля. ― Луганськ, 2012. ― 191 c.

2. Богиня Д.П. Основи економіки праці : [навч. посіб., 3-тє вид.] / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. ― К. : Знання-Прес, 2002. ― 313 с.

3. Брич В.Я. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / В.Я. Брич, О.П. Дяків. ― Режим доступу: http://books.br.com.ua/themes/108/119. ― Дата доступу: 8.11.12.

4. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. — 5-те вид., оновлене. Затверджено МОН / Грішнова О.А. — К., 2011. — 390 с.

5. Економіка праці та соціально-трудові відносинии: навч.-метод. посібник / За ред. Качан Є.П. ― Тернопіль: ТДЕУ, 2006. ― 373 с. Режим доступу: http://galsite.at.ua/file/tn/econ_praci_i_soc_vidnosyn.pdf. ― Дата доступу: 8.11.12.

6. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / Т.П. Збрицька, М.С.Татаревська, О.В. Сорока. За заг. ред. М.С. Татаревської. ― Одеса: ОДЕУ, 2010 р. ― 478 с. ― Режим доступу: http://oa.elibukr.org/bitstream/1984/1649/1/Економіка_праці.pdf. ― Дата доступу: 8.11.12.

7. Науково-виробничий журнал “Україна: аспекти працi” (режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Uap/index.html).

8. Журнал з питань захисту соціально-економічних інтересів населення України “Людина і праця”.

9. Інформаційний та науково-виробничий журнал  “Соцiальний захист” (режим доступу: http://info.rehab.org.ua/russian/periodyka/sots_zaxust/).

10. Кодекс законів про працю України (КЗоТ). Ст. 85–92. ― Режим доступу: http://www.work.ua/kzot/?chapter=6.

Завдання 1

Процес виготовлення виробу полягає в послідовному виконанні п'яти операцій, причому кожна операція виконується на спеціалізованому робочому місці, а кількість операцій кожного вигляду на один виріб вказана в таблиці.

У зв'язку з різною напруженістю і тяжкістю праці і специфічними особливостями устаткування для кожного робочого місця встановлений певний режим роботи (тривалість зміни, кількість робочих днів в місяць, загальна тривалість регламентованих перерв протягом зміни). Відповідно до вимог по експлуатації устаткування встановлена кількість змін в добу.

 

Операції

1

2

3

4

5

Тривалість (хв.)

12

15

10

15

75

Кількість операцій на 1 виріб

4

4

4

1

1

Тривалість зміни, годин

10

10

6

8

8

Кількість робочих днів в місяць

22

20

20

22

22

Тривалість регламентованих перерв за зміну (мін.)

120

60

30

30

30

Кількість змін в добу

2

2

4

3

3

 

Виходячи з планового завдання 3960 готових виробів в місяць і вважаючи підготовчо-завершальний час рівним 0 хв., розрахувати:

1) скільки робочих місць кожного виду операцій необхідно;

2) нормоване змінне завдання для кожного робочого місця (кількість операцій).

Завдання 2

На ділянці безперервного виробництва працює 10 одиниць устаткування (верстатів) при нормі обслуговування, рівної 1 (одиниця устаткування). Відомо, що в нормальних умовах продуктивність праці одного працівника – 95 операцій в годину. Додана вартість в результаті виконання 1 операції – 0,5 грн. На основі даних таблиці розрахуйте місячні збитки в результаті поганих умов праці, якщо:

1) pабруднення повітря перевищує допустимий рівень на 25%;

2) шум перевищує допустимий рівень на 20%;

3) температура перевищує норму на 30%;

4) освітлення нижче за норму на 15%.

Запропонуйте заходи по зниженню збитків.

Таблиця 1.

Зниження продуктивності праці в годину в результаті поганих умов праці, %

Причина зниження

Ступінь перевищення нормативних показників, %

5

10

15

20

25

30

Погане освітлення

1

3

6

10

15

20

Шум

0,5

1

1,8

2,8

4

5

Забруднення повітря

0,8

1,8

3

4,5

6,5

9

Температурні режими

0,4

0,9

1,5

2,3

3,5

5

 

Джерела інформації

1. Филиппова И.Г. Методологическая концепция анализа социально-экономических систем : монография / И.Г. Филиппова. ― Луганск: изд. ВНУ им. В Даля, 2012. ― 264 с.

2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. — 5-те вид., оновлене. Затверджено МОН / Грішнова О.А. — К., 2011. — 390 с.

3. Богиня Д.П. Основи економіки праці : [навч. посіб., 3-тє вид.] / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. ― К. : Знання-Прес, 2002. ― 313 с.

4. Сумцов В.Г. Экономика труда и социально-трудовые отношения: [учебное пособие] / В.Г. Сумцов, И.Г. Филиппова, Г.С. Балахнин. ― Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2009. ― 544 с.

5. Уманський О.М. Соціально–трудові відносини : [навч.пос.]. / О.М. Уманський, В.Г. Сумцов, В.Д. Гордієнко ― Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. ― 472 с.

6. Науково-виробничий журнал “Україна: аспекти працi” (режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Uap/index.html);

7. Журнал з питань захисту соціально-економічних інтересів населення України “Людина і праця”;

8. Інформаційний та науково-виробничий журнал  “Соцiальний захист” (режим доступу: http://info.rehab.org.ua/russian/periodyka/sots_zaxust/);

Тести

@ При індивідуально-відрядній системі оплати праці заробітна плата залежить від:

(а) норми часу чи норми виробітку;

(б) обсягу виробленої продукції і її якості;

(в) тарифної ставки і відпрацьованого часу;

(г) норми часу чи норми виробітку та обсягу виробленої продукції.

@ При якій системі заробітної плати заробіток нараховується шляхом перемноження розцінки й обсягу роботи плюс додаткові виплати, пов'язані з виконанням показників преміювання:

(а) відрядно-преміальна;

(б) непрямо-відрядна;

(в) відрядно-прогресивна;

(г) почасово-преміальна.

@ Які показники використовуються для преміювання робітників при відрядній формі заробітної плати:

(а) обсяг виконаних робіт;

(б) питома трудомісткість;

(в) якість продукції;

(г) скорочення втрат робочого часу.

@ Розмір нарахованої тарифної частини заробітку (окладу) залежить від:

(а) відпрацьованого часу;

(б) кваліфікації;

(в) участі робітника у власності підприємства;

(г) індивідуальних здібностей і якостей співробітника.

@ Які компоненти доходу робітника визначаються умовами праці:

(а) тарифна частина заробітку;

(б) доплати і компенсації;

(в) премії; дивіденди.

(г) дивіденди.

@ Втілений у грошовій формі розмір оплати праці за одиницю робочого часу – це:

(а) тарифний коефіцієнт;

(б) тарифна ставка;

(в) відрядна розцінка.

@ Підставою для нарахування премії можуть бути:

(а) несприятливі умови праці;

(б) особистий творчий внесок працівника в загальний результат діяльності підрозділу;

(в) важке матеріальне становище працівника;

(г) понаднормова робота.

@ Що одержує працівник за виконання обов'язків відсутнього працівника:

(а) премію;

(б) доплату;

(в) надбавку;

(г) ставку.

@ Основний фактор, що визначає відрядну розцінку за виконану роботу:

(а) кваліфікаційний розряд робітника;

(б) розряд виконуваної роботи.

@ При якій формі оплати праці заробіток залежить від обсягу виробленої продукції і ступеня виконання плану (норми)?

(а) відрядна;

(б) погодинна;

(в) відрядно-преміальна;

(г) погодинно-преміальна.

@ Що з перерахованого не має відношення до тарифної системи:

(а) тарифно-кваліфікаційні довідники;

(б) тарифна сітка;

(в) схема посадових окладів;

(г) умови і показники преміювання.

@ Характеристика виробничого середовища та режим змінності є основою для нарахування:

(а) премії;

(б) відрядного приробітку;

(в) надбавки до основної заробітної плати;

(г) доплати до основної заробітної плати.

Завдання

? Задача 1

Визначити відсоток зміни відрядної розцінки, якщо норму часу знижено на 30%, тарифний коефіцієнт підвищено на 15,5%, а тарифна ставка 1 розряду залишилася незмінною.

? Задача 2

Норма виробітку за зміну - 18 деталей. Розрахувати прямий відрядний заробіток трьох робітників (3 категорія V розряд), що відробили за місяць 68 змін і здали 1395 деталей. Розцінку визначити, використовуючи норму виробітку та норму часу. Розрахувати середньоденний відрядний заробіток.

? Задача 3

Робітники IV розряду 2 категорії обслуговують верстат за годинною продуктивністю 100 виробів. За нормативами робота верстата складає 430 хвилин за 8-ми годинну зміну. Інший час є передбаченим на регулювання, підналагодження та передачу зміни. Визначити прямий відрядний заробіток робітників якщо вони здали 16400 виробів.

? Задача 4

Розрахувати суму місячного заробітку робітника, праця якого оплачується за відрядно-преміальною системою, якщо за місяць він здав 1330 виробів, норма часу на один виріб – 0,15 люд.-години, розцінка 11 коп. За 100% виконання місячної норми виплачується премія в розмірі 20% відрядного заробітку і 1,25% за кожен відсоток перевиконання.

? Задача 5

Наладчики обслуговують напівавтоматичне устаткування, їхня трудомісткість оплачується за непрямою відрядно-преміальною системою. Норма обслуговування верстатів на одного наладчика – 12. Продуктивність праці оператора на кожнім верстаті по нормі 40 шт., за планом 44 шт. за зміну. Годинна тарифна ставка наладчика 76 коп. За виконання плану виплачується премія 10%, за кожен відсоток перевиконання - один відсоток відрядного заробітку.

Визначити заробітну плату наладчика за місяць, якщо на верстатах, що обслуговуються їм, зроблено 12387 шт. продукції (у місяці 23 робочих дня).

? Задача 6

Визначити середні розряди робіт і робітників за другою категорією тарифних ставок. Якщо за місяць виробнича ділянка повинна виконати наступні види роботи:

I розряд - 110 нормо-годин;

II розряд - 320 нормо-годин;

III розряд - 1562 нормо-годин;

IV розряд - 4310 нормо-годин;

V розряд - 2200 нормо-годин;

VI розряд - 210 нормо-годин;

Склад бригади 45 чол. З них

I розряд - 2 чол;

II розряд - 4 чол;

III розряд - 10 чол;

IV розряд - 22 чол;

V розряд - 6 чол;

VI розряд - 1 чол.

Розрахунок зробити за тарифними ставками.

? Задача 7

Розрахувати загальну суму середньої заробітної плати робітника за місяць за наступних умов:

− норма часу на деталь – 1,18 люд.-годин;

− годинна ставка за розрядом виконуваної роботи – 81 коп.;

− за розрядом робітника – 72 коп.

Виготовлено і прийнято 171 деталь.

Премія виплачується за 100% виконання норми – 10%, за кожен відсоток перевиконання по 2% відрядного заробітку.

Робітнику доплачують 12% ставки за роботу в тяжких умовах праці і 12% за професійну майстерність.

? Задача 8

Бригада виконала завдання за 21 день замість 24 днів. Пряма відрядна заробітна плата, передбачена завданням, – 635 грн. При цьому заощаджено матеріальних ресурсів на суму 120 грн. Розрахувати загальну суму заробітної плати бригади, якщо за виконання завдання в термін виплачується премія в розмірі 10% відрядного заробітку, а за кожен відсоток скорочення терміну – по 0,5% заробітку. Премія за економію матеріальних ресурсів виплачується в розмірі 30% фактичної суми економії.

? Задача 9

Черговий слюсар обслуговує 4 агрегати зі змінною нормативною продуктивністю 24 т кожний. Тарифна ставка слюсаря – 59,6 коп./год. За підсумками місяця норма перевиконана на 14,5%. Розрахувати загальну суму відрядно-преміального заробітку слюсаря, якщо за кожен відсоток перевиконання норм нараховується 2,25% відрядного заробітку.

 

Вступ

Практичні заняття – форма навчання, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Аудиторні практичні заняття виконують виключно важливу роль у виробленні у студентів навиків застосування отриманих знань для вирішення практичних задач в процесі спільної діяльності з викладачами. Практичні заняття логічно продовжують роботу, почату на лекції. Якщо лекція закладає основи наукових знань в узагальненій формі, практичні заняття покликані поглибити, розширити і деталізувати ці знання, сприяти виробленню навиків професійної діяльності. Практичні заняття розвивають наукове мислення і мову студентів, дозволяють перевірити їх знання.

Для успішної підготовки до практичних занять студенту недостатньо прослухати лекції. Потрібна попередня самостійна робота студентів по темі планованого заняття. Для ефективності занять студенти заздалегідь працюють з конспектом, підручником, навчальним посібником, щоб ґрунтовно оволодіти теорією питання.

Практичні заняття служать своєрідною формою здійснення зв'язку теорії з практикою. Структура практичних занять в основному однакова – вступ викладача, питання студентів за матеріалом, який вимагає додаткових роз'яснень, власне практична частина, завершальне слово викладача. Різноманітність виникає в основній, власне практичній частині, що включає реферати, доповіді, дискусії, тренувальні вправи, рішення задач, спостереження, експерименти та ін.

Досвід показує, що практичні заняття не повинні обмежуватися розвитком практичних навиків, техніки рішення задач і побудови графіків. Студенти повинні бачити провідну ідею курсу і зв'язок її з практикою. Мета занять повинна бути зрозуміла не тільки викладачу, але і студентам. Це додає навчальній роботі актуальний характер, затверджує необхідність оволодіння досвідом професійної діяльності, пов'язує навчальний процес з практикою.

Викладач повинен проводити заняття так, щоб всі студенти були зайняті напруженою творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Кожен студент повинен мати можливість «розкритися», проявити здібності, тому при розробці плану занять і індивідуальних завдань викладач повинен враховувати підготовку і інтереси кожного студента. Викладач при цьому виступатиме в ролі консультанта, що спостерігає за роботою кожного студента і здатного вчасно надавати педагогічно виправдані допомоги, не пригнічуючи самостійності і ініціативи студента. При такій організації проведення занять в аудиторії не виникає думки про те, що можливості занять вичерпані.

При проведенні практичних занять особливо важливо, як, втім, і в навчанні взагалі, враховувати роль повторень. Одноманітність прикладів, ілюстрацій, суб'єктивне відчуття повторення як уповільнення руху вперед значно погіршують засвоєння. Тому важливо проводити повторення під новим кутом зіру, в новому аспекті, змінюючи ракурс сприйняття інформації.

Семінар як організаційна форма навчання орієнтує студента на прояв більшої самостійності в навчально-пізнавальній діяльності, оскільки в ході семінару заглиблюються, систематизують і контролюються знання, одержані в результаті самостійної поза аудиторної роботи над першоджерелами, документами, додатковою літературою. Часто тема семінару є загальною для всієї групи студентів, і кожний з них робить повідомлення з окремого питання. Іноді викладач ділить загальну тему між декількома студентами наперед. Повідомлення або доповіді, зроблені на семінарі обговорюються, студенти виступають з доповненнями і зауваженнями. Таким чином, семінари учать студентів умінню чітко висловлювати свої думки, аргументувати свої думки, вести наукову полеміку, зважати на точку зору опонентів. Окрім цього в ході семінару виявляються питання, що недостатньо зрозуміють і засвоєні, положення.

Можна виділити декілька видів семінарів:

Міждисциплінарні. На заняття виноситься тема, яку необхідно розглянути в різних аспектах: економічному, соціальному, науково-технічному і т.д. На нього також можуть бути запрошені фахівці відповідних професій і викладачі інших дисциплін. Між студентами розподіляються завдання для підготовки повідомлень по темі. Метод міждисциплінарного семінару дозволяє розширити кругозір студентів, привчає до комплексної оцінки проблем.

Проблемный семинар. Перед вивченням розділу курсу викладач пропонує обговорити проблеми, пов'язані із змістом даного розділу, теми. Напередодні студенти одержують завдання відібрати, сформулювати і пояснити проблеми. Під час семінару в умовах групової дискусії проводиться обговорення проблем. Метод проблемного семінару дозволяє виявити рівень знань студентів в даній області і сформувати стійкий інтерес до розділу учбового курсу, що вивчається.

Тематичні. Цей вид семінару готується і проводиться з метою акцентування уваги студентів на якій-небудь актуальній темі або на найважливіших і істотніших її аспектах. Перед початком семінару студентам дається завдання виділити істотні сторони теми, або ж викладач може це зробити сам у тому випадку, коли студентам важко, прослідити їх зв'язок з практикою суспільної або трудової діяльності. Тематичний семінар заглиблює знання студентів, орієнтує їх на активний пошук шляхів і способів рішення проблеми.

Орієнтаційні. Предметом цих семінарів стають нові аспекти відомих тим або способів вирішення вже поставлених і вивчених проблем, опубліковані офіційно матеріали, укази, директиви і т.п. Наприклад, Закон про зайнятість населення України і конвенції Міжнародної організації праці, студентам пропонується виказати свої міркування, свою думку, свою точку зору по даній темі, проаналізувати можливі варіанти реалізації на практиці. Метод орієнтованих семінарів допомагає підготувати до активного і продуктивного вивчення нового матеріалу, аспекту або проблеми.

Системні. Проводяться для глибшого знайомства з різними проблемами, до яких має пряме або непряме відношення теми, що вивчається. Наприклад: „Соціальна відповідальність в контексті ринкових відносин”. Метод системних семінарів розсовує межі знань студентів, не дозволяє замкнутися у вузькому крузі теми або навчального курсу, допомагає знайти причинно-наслідкові зв'язки явищ, викликає інтерес до вивчення різних сторін суспільно-економічного життя.

Критерії оцінки практичного (семінарського) заняття:

1) цілеспрямованість: постановка проблеми, прагнення пов'язати теорію з практикою, з використанням матеріалу в майбутній професійній діяльності;

2) планування: виділення головних питань, пов'язаних з профілюючими дисциплінами, наявність новинок в списку літератури;

3) організація семінару: уміння викликати і підтримати дискусію, конструктивний аналіз всіх відповідей і виступів, заповнена учбового часу обговоренням проблем, поведінка самого викладача;

4) стиль проведення семінару: жвавий, з постановкою гострих питань, виникаючою дискусією або млявий, не збудливий ні думки, ні інтерес;

5) відносини "викладач - студенти": поважні, в міру вимогливі, байдужі, байдужі;

6) управління групою: швидкий контакт із студентами, упевнена поведінка в групі, розумна і справедлива взаємодія із студентами або, навпаки, підвищує тон, спирається в роботі на лідерів, залишаючи пасивними інших студентів;

7) зауваження викладача: кваліфіковані, узагальнювальні чи ні зауважень;

8) студенти ведуть записи на семінарах: регулярно, рідко, не ведуть.

Практичне заняття – це форма організації навчального процесу, що передбачає виконання студентами за завданням і під керівництвом викладача однієї або декількох практичних робіт. Практичні заняття служать для навчання аналітико-розрахунковим методам і розвитку навичок їх застосування. Таким чином, головною метою практичних занять є засвоєння методу використання теорії, придбання професійних умінь, а також практичних умінь, необхідних для вивчення подальших дисциплін.

По дидактической цели различают иллюстративные и исследовательские; практические работы по характеру деятельности студента – количественные, качественные, комплексные межпредметные; по характеру организации проведения - фронтальные и звеньевые; по содержанию практические работы могут включать различные виды технологических и трудовых операций.

Практикум – вид занять, який передбачає рішення комплексних навчальних задач, що вимагають від студента застосування як науково-теоретичних знань, одержаних при вивченні різних учбових курсів, так і практичних навиків, придбаних на практичних і лабораторних заняттях. Таким чином, головна відмінність практикуму від інших форм навчальних занять – це його міждисциплінарний і комплексний характер. Проводиться практикум звичайно в умовах наближених до умов майбутньої професійної діяльності.

Рішення задач є надзвичайно важливою часткою практичних занять, оскільки, по-перше, у ході такого роду діяльності у студента формуються практичні навички економічних розрахунків з праці; по-друге, робота з задачами сприяє розумінню і засвоєнню теоретичної частини курсу;по-третє, задачі показують зв’язок між розділами курсу та демонструють практичний характер науки; по-четверте, можуть служити інструментом перевірки знань з відповідної теми та можуть бути використані як для самоперевірки студентом, так і викладачем для оцінки ступеню засвоєння теоретичного матеріалу студентом. Перед розв’язанням задач слід вивчити теоретичний матеріал (лекцій, учбових посібників).

Найважливішою стороною будь-якої форми практичних занять є вправи. Основа у вправі – приклад, який розбирається з позицій теорії, розвиненої в лекції. Як правило, основна увага надається формуванню конкретних умінь, навиків, що і визначає зміст діяльності студентів – рішення задач, графічні роботи, уточнення категорій і понять науки, що є передумовою правильного мислення і мови. Проводячи вправи із студентами, слід спеціально звертати увагу на формування здібності до осмислення і розуміння.

Реферат / доповідь є оглядом літератури по якій-небудь проблемі (виклад змісту робіт (книг, статі) з позначенням позицій їх авторів з відповідних питань). Автор реферату / доповіді аналізує, зіставляє ці позиції і виказує свою точку зору, формулює свою позицію. Текст реферату / доповіді обов'язково повинен включати посилання на джерела, позначені в списку літератури з вказівкою сторінок.

Підготовка реферату в письмовій формі / підготовка і представлення доповіді в усній формі має цілі:

а) закріплення, розширення і поглиблення теоретичних знань по курсу дисципліни;

б) розвиток практичних навичок самостійної роботи із спеціальною літературою;

в) контроль ступеню підготовленості студента до самостійних, відповідальних думок і оцінок теорій, концепцій.

Письмово виконаний реферат представляється у формі усної доповіді. Доповідачу надається 15-20 хвилин для доповіді по заявленій темі. Рекомендується використання Power Point для підготовки презентації.

Доповідь представляється в усній формі в аудиторії (за винятком випадків, що вимагають здачі доповіді у письмовій формі), обов'язково супроводжується презентацією.

Метод конкретних ситуацій (метод case-study) відноситься до неігрових імітаційних активних методів навчання. Мета методу – спільними зусиллями групи або окремих студентів проаналізувати ситуацію, що виникає при конкретному положенні справ, і виробити практичне рішення. Закінчення процесу – оцінка запропонованих алгоритмів і вибір кращого в контексті поставленої проблеми.

До переваг методу case-study можна віднести:

– використання принципів проблемного навчання – отримання навиків рішення реальних проблем, можливість роботи групи на єдиному проблемному полі, при цьому процес вивчення, по суті, імітує механізм прийняття рішення в реальної практиці, він більш адекватний життєвій ситуації, ніж інші методи навчання, оскільки вимагає не тільки знання і розуміння термінів, але і уміння оперувати ними, вибудовувавши логічні схеми рішення проблеми, аргументувати свою думку;

– розвиток навичок роботи в команді;

– формування навиків узагальнення і аргументування обраної точки зору;

– розвиток навиків презентації матеріалу;

– тренування навичок участі в прес-конференції, уміння формулювати питання і аргументувати відповідь.

Рішення кейсів рекомендується проводити в 5 етапів:

Перший етап – знайомство з ситуацією, її особливостями.

Другий етап – виділення основної проблеми (основних проблем), виділення чинників і персоналій, які можуть реально впливати.

Третій етап – пропозиція концепцій або тем для «мозкового штурму».

Четвертий етап – аналіз наслідків прийняття того або іншого рішення.

П'ятий етап – пропозиція одного або декількох варіантів рішення (послідовності дій), визначення можливих проблем і механізмів їх запобігання.

Ділова гра. Група ділиться на команди по 3–5 чоловік, одержує конкретні завдання практичного характеру, які необхідно виконати в строго відведений час. Результати виконання завдання представляються публічно в ході презентації. Формат презентації, її тривалість залежить від одержаних результатів і може варіюватися.

Заняття 1.
Людський капітал та індекс розвитку людського потенціалу

Від заняття: орієнтаційний семінар.

Мета: ознайомлення студентів с сучасними підходами до оцінки людського потенціалу (ПРООН) і концепцією людського капіталу, розвиток уявлень щодо методів розрахунку відповідних показників і оцінка їх динаміки для України.

1.1. Основні питання

1. Поняття людського капіталу: підходи, визначення, методи вимірювання.

2. Концепція людського розвитку і індекс розвитку людського потенціалу ПРООН.

3. Динаміка людського капіталу в Україні.

4. Підхід Світового банку до оцінки „залишкового” капіталу по групах країн.

5. Індекс розвитку людського потенціалу в Україні: складові, динаміка, фактори впливу.


Джерела інформації

1. Филиппова И.Г. Методологическая концепция анализа социально-экономических систем : монография / И.Г. Филиппова. ― Луганск: изд. ВНУ им. В Даля, 2012. ― 264 с.

2. Дані Світового банку (режим доступу: http://data.worldbank.org/indicator)

3. Гуманитарные технологии и развитие человека: экспертно-аналитический портал. ― Режим доступа: http://gtmarket.ru/ratings/human-development-index/human-development-index-info

4. Стиглиц Дж. Ю. Глобализация: тревожные тенденции [Пер. с англ.] / Дж.Ю. Стиглиц. ― М.: Мысль, 2003. ― 302 с. (режим доступу: http://www.twirpx.com/file/409301/)

5. Потенціал України та його реалізація: спільний аналітичний звіт Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та національного банку України (2008 р.) [Електронний ресурс]. –– Режим доступу : http://www.icps.kiev.ua

6. Новий курс: реформи в Україні 2010–2015. Національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. ― К.: НВЦ НБУВ, 2010. ― 232 с. ― Режим доступу: http://www.idss.org.ua/monografii/nandop2010_2015.pdf

7. Доклад о развитии человека 2011 (режим доступу: http://hdr.undp.org/en/reports/global/hdr2011/download/ru/)

8. Доклад о развитии человека 2010. [20-е изд.] Реальное богатство народов: пути к развитию человека / Пер. с англ.; ПРООН. ― М.: «Весь Мир», 2010. ― 244 с. (режим доступу: http://hdr.undp.org/en/reports/global/hdr2010/)

9. Доклад о развитии человека 2009. Преодоление барьеров: человеческая мобильность и развитие / Пер с англ.; ПРООН ― М.: «Весь Мир», 2009. ― 232 с. ― Режим доступу: http://upload.rb.ru/upload/admins/files/hdr_2009_complete.pdf.

10. Всемирный доклад ЮНЕСКО 2005 года. К обществам знания : [Пер. с англ.]. ― М., 2005. ― 235 с. ― Режим доступа: http://unesdoc.unesco.org/images/0014/001418/141843r.pdf.

11. Аширова Г. Современные проблемы оценки человеческого капитала / Г. Аширова // Вопросы статистики. ― 2003. ― № 3. ― С. 26–31.

12. Шумська С.С. Національне багатство: методологічні підходи та оцінки по Україні // Економічна теорія. ― № 4. ― 2006. ― С. 62–76.

13. Основні причини високого рівня смертності в Україні. — К.: ВЕРСО–04, 2010. ― 60 с. ― Режим доступа: http://razumkov.org.ua/files/news_project/PrichinysmertnostivukrainiUKR.pdf.

Допоміжний матеріал

Таблиця 1.1.

Оцінки людського капіталу країн СНД на 2000 р.

Країна Обсяг, трлн. долл. США На душу населення, долл. США Частка в національному багатстві, %
Країни СНД 39,9 142,2 49,1
Україна 4,5 91,8 53,1
Росія 28,7 197,1 50,9
Казахстан 1,5 100,7 35,4
Білорусь 1,8 181,6 55,4

Джерело: [11]

Таблиця 1.2.

Людський капітал в структурі національного багатства України в 2000–2005 рр.

Показник

2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р.

Національне багатство у фактичних цінах поточного року

трлн. грн. 7,7 8,3 8,5 8,8 9,1 9,9
трлн. долл. США 1,4 1,6 1,6 1,6 1,7 2,0

Частка людського капіталу в національному богастве, %

55,7 52,5 51,5 51,2 49,7 46,7

Джерело: [12]

 

Заняття 2. Трудовий потенціал. Економічна активність населення

Від заняття: тематичний семінар.

Мета: Оволодіння навиками аналізу динаміки чисельності і якісних параметрів трудових ресурсів та чинників, що визначають рівень розвитку продуктивних сил суспільства.

2.1. Основні питання

1. Поняття трудового потенціалу суспільства, людини, підприємства, регіону: підходи, визначення, методи оцінки.

2. Трудові ресурси як носій трудових відносин в суспільстві. Схема розрахунку чисельності трудових ресурсів в вітчизняній статистичній практиці. Методика обліку ресурсів праці Міжнародної організації праці. Економічна активність населення: показники, цінові і нецінові чинники впливу, зв’язок з економічним потенціалом. Аналіз динаміки рівня економічної активності в Україні.

3. Трудовий потенціал як якісна характеристика трудових ресурсів. Компоненти трудового потенціалу: психофізіологічні можливості участі у суспільно корисній діяльності; освіта та професіоналізм; здоров’я; творчій потенціал та активність. Проблеми збереження, розвитку та ефективного використання трудового потенціалу.

4. Процес відтворення населення. Рух населення: природний, міграційний (механі-чний) та соціальний. Режими відтворення: розширене, просте, звужене (депопуляція). Територіальний та професійний розподіл трудових ресурсів

5. Міграція населення, еміграція та імміграція. Періодична, сезонна та маятникова міграція. Рівень та сальдо міграції, міграційний потік. Причини та соціально-економічні наслідки міграції. Державна міграційна політика.

Джерела інформації

1. Филиппова И.Г. Методологическая концепция анализа социально-экономических систем : монография / И.Г. Филиппова. ― Луганск: изд. ВНУ им. В Даля, 2012. ― 264 с.

2. Конспект лекцій з дисципліни „Економіка праці і соціально-трудові відносини” [електронний документ] / І.Г. Филиппова. ― Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля. ― Луганськ, 2012. ― 191 c.

3. Уманський О.М. Соціально–трудові відносини : [навч.пос.]. / О.М. Уманський, В.Г. Сумцов, В.Д. Гордієнко ― Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. ― 472 с.

4. Потенціал України та його реалізація: спільний аналітичний звіт Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та національного банку України (2008 р.) [Електронний ресурс]. –– Режим доступу : http://www.icps.kiev.ua.

5. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: Монографія. ― К.: КНЕУ, 2004. ― 230 с.

6. Прибиткова І. М. Сучасні міграційні процеси в Україні / І. Прибиткова // Безпека документів та міграційна політика: висновки та рекомендації міжнародних робочих груп для України. ― К.: Європа без бар'єрів, 2011. ― С. 9-30. (режим доступу: http://www.i-soc.com.ua/institute/pribytkova.php).

7. Рязанцев С.В. Трудовая миграция из Украины за рубеж: новые подходы к оценке реальных масштабов // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць: Спец. вип.: Матерiали Мiжнар. наук.-практ. Конф. «Демократичний розвиток України та приоритетні завдання демографічної політики». — Т. 2: Демографічні аспекти регулювання та відтворення трудового потенціалу. — К: КНЕУ, 2006. — С. 24–31.

8. Украина и украинская диаспора за границей в контексте трудовой миграции в СНГ / Рязанцев С.В., Андронова И.В., Письменная Е.Е., 2007. [Електронний ресурс]. –– Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/PORTAL/soc_gum/prvs/2007_2/0453.pdf

9. Новий курс: реформи в Україні 2010–2015. Національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. ― К.: НВЦ НБУВ, 2010. ― 232 с. ― Режим доступу: http://www.idss.org.ua/monografii/nandop2010_2015.pdf.

Допоміжний матеріал

Основні показники ринку праці (річні дані)

в середньому, тис.осіб

 

Економічно активне населення

у тому числі

у віці 15-70 років

працездатного віку

зайняте населення

безробітне населення (за методологією МОП)

у віці 15-70 років працездатного віку у віці 15-70 років працездатного віку
2000 22 830,80 21 150,70 20 175,00 18 520,70 2 655,80 2 630,00
2001 22 426,50 20 893,60 19 971,50 18 453,30 2 455,00 2 440,30
2002 22 231,90 20 669,50 20 091,20 18 540,90 2 140,70 2 128,60
2003 22 171,30 20 618,10 20 163,30 18 624,10 2 008,00 1 994,00
2004 22 202,40 20 582,50

20 295,70

18 694,30 1 906,70 1 888,20
2005 22 280,80 20 481,70 20 680,00 18 886,50 1 600,80 1 595,20
2006

22 245,40

20 545,90

20 730,40

19 032,20

1 515,00

1 513,70

2007

22 322,30

20 606,20

20 904,70

19 189,50

1 417,60

1 416,70

2008

22 397,40

20 675,70

20 972,30

19 251,70

1 425,10

1 424,00

2009

22 150,30

20 321,60

20 191,50

18 365,00

1 958,80

1 956,60

© Держкомстат України, 1998-2011. Дата останньої модифікації: 31/03/110

 

Середньо-облікова кількість штатних працівників¹, тис. осіб

Коефіцієнт обороту робочої сили¹

Середньомісячна заробітна плата¹

по прийому по звільненню

номінальна

реальна

у % до середньооблікової кількості штатних працівників

грн у % до прожиткового мінімуму для працездатних осіб² у % до попереднього року
2000

13 678

20

25

230

80

99,1

2001

12 931

22,1

26,6

311

94

119,3

2002

12 235

23,7

27,7

376

103,1

118,2

2003

11 711

25,3

29,5

462

126,6

115,2

2004

11 316

27,1

28,8

590

152,5

123,8

2005

11 388

27,4

29,2

806

178

120,3

2006

11 433

28,2

29,9

1 041

206,1

118,3

2007

11 413

29,7

30,7

1 351

237,9

112,5

2008

11 390

28,3

32,8

1 806

270

106,3

2009

10 653

22,5

28,7

1 906

256,2

90,8

¹ Дані щодо кількості працівників та середньомісячної заробітної плати наведено без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та у фізичних осіб - підприємців. Більш детальні дані та методологія розрахунку показників заробітної плати наведені у розділі "Доходи населення"

² Показник розраховано до розміру прожиткового мінімуму, що діяв у грудні відповідного року


Склад економічно неактивного населення у 2000-2009 рр.

(у середньому за період)

Рік

Економічно неактивне населення, всього, тис. осіб

у тому числі за причинами економічної неактивності

пенсіонери за віком, по інвалідності та на пільгових умовах учні, студенти зайняті в домогосподарстві, перебувають на утриманні не працювали за станом здоров'я, через хворобу зневірені не знають де і як шукати роботу вважають, що немає підходящої роботи мають сезонний характер роботи, сподіваються повернутися на попередню роботу інші

у відсотках до підсумку

2000 13 318,4 52,5 26,5 11,6 ... 4,6 ... ... 0,8 4,0
2001 13 595,6

51,3

27,0

10,9

...

5,3

... ...

1,0

4,5

2002

13 667,5 50,1 27,6 10,8 ... 5,0 ... ... 1,0 5,5

2003

13 687,6

49,5

28,5

10,6

...

4,6

... ...

1,0

5,8
2004 13 622,9 49,1 26,7 12,5 2,0 2,9 0,9 0,7 1,2 4,0
2005 13 559,7 47,7 27,2 14,8 2,3 2,1 0,9 0,8 1,0 3,2
2006 13 542,1 48,7 27,6 16,4 2,3 1,5 0,5 0,7 0,7 1,6
2007 13 312,0 49,4 27,2 17,0 2,0 1,3 0,5 0,5 0,4 1,7
2008 12 971,1 49,6 26,8 17,7 1,9 1,1 0,3 0,5 0,6 1,5
2009 12 823,0 49,2 25,2 18,6 2,1 1,5 0,4 0,7 0,8 1,5

Примітка: Починаючи з 2004 року, у зв'язку зі змінами у програмі обстеження, причини економічної неактивності наводяться більш детально.

Безробітне населення (за методологією МОП) за причинами незайнятості у 2000-2009 рр.

(у середньому за період)

 

Безробітне населення у віці 15-70 років, усього, тис. осіб

за причинами незайнятості, відсотків

вивільнені з економічних причин звільнені за власним бажанням демобілізовані з військової строкової служби не працевлаштовані після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І–ІV рівнів акредитації звільнені за станом здоров’я, через оформлення пенсії за віком, інвалідністю звільнені у зв’язку з закінченням строку контракту інші причини безробіття

2000

2 655,8 40,2 29,8 2,3 18,3 1,1 5,1 3,2

2001

2 455,0 37,1 33,8 2,3 17,5 1,2 4,8 3,3

2002

2 140,7 33,6 37,5 2,2 16,8 0,9 5,6 3,4

2003

2 008,0 33,2 38,9 1,7 15,6 1,1 5,9 3,6

2004

1 906,7 32,9 37,8 1,7 18,0 1,3 3,6 4,7

2005

1 600,8 31,3 35,1 1,5 16,3 1,7 7,7 6,4

2006

1 515,0 30,0 37,4 1,1 17,0 1,2 10,3 3,0

2007

1 417,6 28,9 38,2 1,2 17,4 0,8 10,3 3,2

2008

1 425,1 28,1 38,6 1,2 18,3 0,7 10,9 2,2

2009

1 958,8 45,5 27,0 0,8 14,1 0,7 9,0 2,9

 




Тести

@ Для якого показника використовується схема розрахунку: населення працездатного віку – непрацюючі інваліди I і II груп працездатного віку – непрацюючі пільгові пенсіонери + працюючі підлітки + працюючі пенсіонери

(а) трудові ресурси;

(б) трудовий потенціал;

(в) економічно активне населення;

(г) рівень зайнятості.

@ Частина населення країни, яка за своїми психофізіологічними і інтелектуальними якостями здатна створювати матеріальні блага і послуги – це:

(а) економічно активне населення;

(б) трудові ресурси;

(в) трудовий потенціал.

@ Частина населення країни, що забезпечує пропозицію робочої сили і поєднує зайнятих і безробітних – це:

(а) трудові ресурси;

(б) економічно активне населення;

(в) економічно неактивне населення;

(г) трудовий потенціал.

 

Дата: 2018-12-21, просмотров: 224.