2.1. Аналіз стану впровадження новітніх технологій навчання у загальноосвітній школі №11 міста Одеси

Практику було організовано в 4-А класі загальноосвітньої школи №11 міста Одеси під керівництвом вчителя початкових класів Радоуцької Лариси Вікторівни. Вчителі молодших класів цієї школи володіють педагогічною майстерністю, що підтверджується високим рівнем знань дітей, досягненнями в олімпіадах та змаганнях шкільного   і районного рівнів.

Під час пасивної практики (спостереження на уроках) було виявлено, що Радоуцька Лариса Вікторівна використовує на своїх уроках елементи інноваційних технологій, проте надає перевагу традиційним.

Під час бесіди з учителем-керівником педагогічної практики було з'ясовано, що використання здебільшого традиційних технологій пов'язане з різним рівнем підготовки (не всі учні навчаються тут з першого класу, є діти із ЗПР та підвищеною активністю (більше ніж 50% дітей).

Крім бесіди, було проведено анкетування з учителями молодших класів даної школи, в якому погодились прийняти участь 10 вчителів. Анкета нараховує 10 питань, пов'язаних зі ставленням учителів до інноваційних технологій, перевагами та недоліками використання цих технологій і труднощами у застосуванні їх на практиці (ДОДАТОК 4).

Відповіді вчителів на запитання показали, що інформацію про інноваційні технології педагоги найчастіше отримують із періодичних видань («Початкова школа», «Початкове навчання») та спеціальної педагогічної літератури. Проте йшла мова про те, що теоретичні засади даних технологій розроблені докладно, але виникають значні труднощі під час їх практичного застосування.

Середня частота використання вчителями даної школи новітніх технологій на власних уроках - 3-4 рази на тиждень. Такий досить низький показник учителі пояснюють тим, що матеріал, викладений за допомогою новітніх технологій, погано сприймається й засвоюється учнями. Крім того, з точки зору опитаних вчителів, використання інновацій забирає багато навчального часу, а програма початкової школи дуже насичена з багатьох предметів. Тому вчителі надають перевагу використанню даних технологій на предметах природничого             («Я і Україна. Природа», «Основи здоров'я») та етичного             («Я і Україна. Громадянська освіта») циклів, естетичного виховання («Образотворче мистецтво», «Трудове навчання»).

Також учасники анкетування посилаються на те, що не мають необхідного досвіду використання новітніх технологій (активного і пасивного). Багато з них висувають пропозиції щодо організації методичних об'єднань, семінарів, присвячених суто інноваційним технологіям, безпосередньо на базі школи: доповіді щодо теоретичного фундаменту даних технологій та спостереження уроків, повністю присвячених новітнім технологіям.

За словами опитаних вчителів, використання інноваційних технологій на даних уроках допомагає формувати активність та ініціативність учнів і розвивати спостережливість та пізнавальну цікавість. Крім того, це допомагає вчителю виявити здібних учнів, перед якими можна ставити більш високі вимоги, та учнів, що відстають від інших -  і організувати для них необхідну допомогу.

2.2. Характеристика 4-А класу загальноосвітньої школи №11 міста Одеси

У ході практики було проведено необхідні дослідження, проведено спостереження у навчальний час з метою виявлення рівня знань, розвитку пам'яті, уваги та мислення, уміння самостійно мислити, проявляти ініціативу тощо.

Було проведено кілька тестувань з метою перевірки рівня розвитку пам'яті - (зорової та слухової) і уваги учнів даного класу (ДОДАТОК 5). Шляхом аналізу отриманих даних було встановлено, що рівень розвитку зорової та слухової пам'яті учнів даного класу приблизно однаковий. Для 70 % учнів найпростішим був тест №3. За словами дітей, їм легше запам'ятати деталі одного малюнку, ніж розсіяти увагу на                10 об'єктів. Під час виконання тестів №1 і № 2 більшість дітей використовували асоціативний метод: геометричні фігури вони асоціювали з предметами навколишнього світу, які мають таку форму, а слова в тесті № 2 вони складали в асоціативні ряди, утворюючи словосполучення або речення. Виходячи з цього, можна зробити висновок про те, що в учнів даного класу добре розвинені здібності до групування та систематизації. Крім того, учні мають достатній словниковий запас, вміють чітко та послідовно викладати власні думки.

У класі більшість дітей - хлопчики, тому під час проведення уроків виникають певні проблеми з дисципліною. Пов'язані вони з тим, що хлопчики у віці 9-10 років ще віддають перевагу ігровій діяльності перед навчальною, в той час як дівчата виявляються більш спокійними та терплячими у виконанні завдань.

Під час спостереження з'ясувалося, що в класі більше 50 % учнів – гіперактивні. Це створює значні труднощі під час використання інноваційних технологій. Крім того, більшість учнів не вміють працювати в парах і групах - а саме такі форми роботи є основними під час використання інновацій на уроках в початковій школі. Позитивними сторонами учнів даного класу є ініціативність та уміння працювати самостійно, діти мають схильність до самоаналізу та взаємоаналізу.

ДОДАТОК 15

2.1 Констатуючий експеримент

Дослідження проводилося на базі Білгород-Дністровського НВК «ДНЗ-І ступеня» в 3-А та в 3-Б класах. Першим етапом дослідження було проведення констатуючого експерименту, метою якого було вивчення наявних педагогічних явищ, а саме рівень знань учнів з природознавства при навчанні без застосування інтерактивних технологій. В експерименті брали участь основна група (3-Б клас) і контрольна група (3-А клас). При проведенні спостереження за роботою учнів 3-Б класу на уроці було виявлено високий рівень знань і активності дітей. Робота вчителя мала чітко сформовану мету, використовувались різні форми і методи навчання, за виключенням інтерактивних.

З метою перевірки рівня знань учнів були використані тестові завдання, які складалися з 12 питань і включали матеріал попередніх тем: «Зелене диво Землі - рослини», «Будова рослин», «Дерева, кущі, трав'янисті рослини», «Різноманітність рослин у природі». Оцінювання проводилося за 12-тибальною шкалою згідно вимог щодо оцінювання письмових робіт. Результати проведеного тестування представлені у вигляді діаграми. Слід зазначити, що до проведення тестування в                   3-А класі проводилися уроки з використанням інтерактивних технологій, чого не спостерігалось при проведенні уроків в                       3-Б класі.

Результати тестування показали, що рівень знань дітей 3-А класу вище за рівень знань учнів 3-Б класу загалом на                             1-1,5 балів. Безумовно, результати в обох класах були високими і різниця була обумовлена передусім недостатньою роботою над матеріалом протягом певного часу. Бесіда з вчителем дозволила зробити висновок, що інтерактивним технологіям приділялося недостатньо уваги на уроках природознавства, що насамперед пов'язано з недостатньою кількістю часу, матеріальною базою в школі.

2.2.Формуючий експеримент

На основі аналізу констатуючого експерименту було проведено формуючий експеримент. Разом з вчителем була спланована система роботи з учнями. До цієї системи були включені розробка уроків, занять, індивідуальної роботи, спрямованої на перевірку гіпотези та здійснення завдань дослідної роботи.

Формуючий експеримент почався через тиждень після проведення констатуючого. Першим його етапом було проведення одного уроку з природознавства з використанням лише деяких інтерактивних вправ, а саме «Очікування», «Мозковий штурм», «Аналогії», «Хвилинка фантазії», «Робота в парах», «Мікрофон». Перед виконанням певного завдання було пояснено правила виконання вправи, а потім і послідовність виконання завдання. У результаті було затрачено набагато більше часу на організаційні питання, але спостерігався високий рівень активності дітей на уроці, розуміння навчального матеріалу. Також діти самі залучались до аналізу відповідей товаришів, тим самим було вирішено питання дисципліни на уроці. Даний прийом роботи був підготовчим до оцінювання один одного при роботі у парах або групах. Було помітно підвищення інтересу до уроку,  так як діти більше спілкувалися між собою, вчилися оцінювати роботу один одного, бути «вчителями». Разом з тим в процесі взаємодії на уроці в учнів розвивались такі якості як уважність, доброзичливість, почуття  колективізму, чесність. Перший етап мав організаційну спрямованість, але результати були позитивними та помітними.

Метою наступного етапу формуючого експерименту було проведення уроків із використанням інтерактивних методів навчання. Ці уроки включали в собі такі інтерактивні методи як «Мозковий штурм», «Два-чотири-всі разом», «Мікрофон», «Незакінчене речення», також інтерактивні вправи: «Криголами», «Склади квітку», «Асоціативний кущ», «Інформаційна пилка», «Екологічний суд» (рольова гра).

ДОДАТОК 16

Методичні рекомендації

1. Перед початком гри треба зацікавити дітей її змістом, визначити умови проведення гри, познайомити з правилами, розподілити завдання.

2. Кожна гра повинна бути забезпечена необхідним для її проведення обладнанням та інвентарем.

3. Необхідно привчати дітей контролювати свої дії та сили у грі. Тому доцільним є аналіз гри, успіхів і помилок її учасників.

4. Треба пам'ятати, що дітей старшого дошкільного віку в більшості приваблюють ігри з поділом на команди, ігри-естафети.

5. Самоконтроль, стриманість, впевненість у своїх діях, спокійний і зацікавлений стан – ці якості допоможуть вихователю вчасно вирішити конфліктну ситуацію, яка виникла, встановити рівновагу.

6. Перед початком гри обов'язково треба наголошувати на необхідності чітко дотримуватись правил.

7. Бесіда, роз'яснення, навіювання про норми і правила поведінки під час гри - неодмінна умова виховання моральних рис особистості.

8. З дошкільниками необхідно постійно вести розмову про моральні якості особистості: доброзичливість, людяність, взаємодопомогу, чесність, витримку тощо.

9. Гравців, які поводяться грубо, недисципліновано, можна тимчасово виключати з гри.

10. Бажано пари дітей або команди укомплектувати однаковими за фізичними можливостями і підготовкою дітей.

11. Не слід протиставляти успішність дій більш сильних слабким гравцям.

12. Слід попереджувати прояв хвалькуватості, неповаги до товаришів.

13. Не можна щоб гра викликала негативні емоції.

14. Вихователь повинен багато уваги приділяти невпевненим у собі дітям, підбадьорювати їх.

15. Вихователь повинен допомагати дітям переборювати труднощі, страх.

16. Вихователь повинен уміло використовувати методи стимулювання: заохочення і покарання.

ДОДАТОК 17

ВИСНОВКИ

Використання елементів ігор спортивного характеру та спортивні ігри в старшому дошкільному віці мають виховне значення і повинні мати певне місце в режимі дошкільного закладу.

Ігри спортивного характеру впливають на формування таких моральних якостей дошкільників: гуманізм, шанобливе ставлення до оточуючих, почуття особистої честі і гідності, колективізм, товариськість, дружба, свідома дисципліна, цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, ініціативність, мужність, витривалість.

Для того, щоб ігри спортивного характеру оптимально сприяли формуванню і розвитку моральних якостей особистості дошкільника необхідно, щоб дотримувалися умови:

- вихователь добре знав техніку гри і методику навчання спортивним іграм дітей дошкільного віку;

- під час навчання іграм спортивного характеру вихователь повинен вести роз'яснювальну роботу з дітьми із формування у них знань про загальнолюдські моральні цінності;

- під час ігор вихователь слідкує за дотриманням правил;

- вихователь повинен негайно розв'язати конфліктну ситуацію під час гри;

- вихователь повинен попереджати нетактовне поводження дітей під час гри;

- вихователь повинен використовувати засоби заохочення і покарання для гравців; стимулюючим засобам часто виступає влучне слово, своєчасна допомога або втручання під час гри.

- після гри необхідно залучити дітей не лише до аналізу гри, а й до аналізу поведінки окремих гравців та вболівальників.

Щоб ігри спортивного характеру мали більш дієвий виховний характер, вони повинні організовуватися з дошкільниками регулярно.

ДОДАТОК 18