Вибір теми курсової роботи

Робота над змістом курсової роботи починається з вибору теми, яка повинна бути актуальною та мати проблемний характер. Тематика курсових робіт розробляється викладачами, розглядається і погоджується предметними (цикловими) комісіями та затверджується на засіданні методичної ради (ДОДАТОК  1).

При розробці тематики враховується зміст навчальної дисципліни, спрямування роботи предметних (циклових) комісій, студентських наукових товариств, а також інтереси та можливості студентів.

Студенту надається право вибирати тему курсової роботи із запропонованого предметною (цикловою) комісією переліку або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки.

Рекомендуємо !

При виборі теми курсової роботи намагайтеся керуватися:

- вашими можливостями та науковими інтересами;

- глибиною знань із вибраного напряму;

- наявністю літератури з даної проблеми;

- бажанням виконати роботу теоретичного, практичного, або дослідно-експериментального характеру.

Курсова робота може мати як реферативний, так і дослідницький характер. У першому випадку робота носить теоретичний характер, пишеться на основі аналізу та узагальнення монографій, статей, методичної, довідникової та іншої літератури з даної проблеми. У другому випадку використовується як науково-методична література, так і особистий досвід, а також результати проведеного експерименту.

Після того, як тема курсової роботи обрана, узгоджена з         керівником та затверджена на засіданні методичної ради, складається індивідуальний календарний план  (ДОДАТОК 2), в якому визначаються терміни виконання основних етапів курсової роботи. План  полегшує контроль за виконанням дослідження і допомагає студентові самостійно й усвідомлено виконувати курсову роботу. Зміст та деталі курсової роботи необхідно узгоджувати з керівником.

Зміна теми курсової роботи або її коригування можливі при узгодженні із заступником директора з навчальної роботи на підставі заяви студента.

Обґрунтування теми, визначення об'єкта

Та предмета дослідження

Обґрунтування актуальності теми дослідження повинно включати:

 - обґрунтування соціального значення дослідницької проблеми, проблеми суспільного розвитку;

- взаємозв'язок суб'єктивних та об'єктивних факторів у досліджуваному процесі;

- співвідношення освітньої та виховної сторін процесу;

- всебічність та цілісність соціальної оцінки проблеми.

Об'єкт дослідження - частина об'єктивної реальності, яка на цьому етапі стає предметом практичної та теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта).

Об'єктами педагогічних досліджень можуть бути діяльність педагогів, учнів, педагогічні стосунки між суб'єктом і об'єктом навчально-виховної роботи, особистістю та колективом, між вихованням і самовихованням, організація пізнавальної діяльності учнів, навчально-виховний процес тощо.

Предмет дослідження - зафіксовані в досвіді, включені у процес практичної діяльності людини сторони, якості та відносини досліджуваного об'єкта з певною метою за даних умов.

Предмет дослідження − вужче поняття, ніж об'єкт дослідження. Об'єктами, наприклад, можуть бути методи виховання, а предметом - тільки одна група цих методів (ДОДАТОК 3).

Формулювання гіпотези, мети та завдань

Курсової роботи

Мета дослідження - ціль, яку поставив перед собою дослідник. Вона полягає у підвищенні ефективності процесів навчання і виховання, а в широкому розумінні – педагогічного процесу в цілому. Мета завжди відображає спрямованість знань та їх експериментальну апробацію.

Метою дослідження можуть бути:

1. Виявлення закономірних зв'язків, які існують між факторами впливу і тими змінами, які з'являються під впливом цих факторів.

2. Визначення оптимальних умов для отримання наперед заданих результатів педагогічної діяльності.

3. Розробка нових методів, засобів і організаційних форм навчально-виховного процесу.

Загальна мета конкретизується у дослідницьких завданнях, сукупність яких дає уявлення про те, що слід зробити для її досягнення. Отже, завдання дослідження - його конкретизована мета. Завдання, з одного боку, розкривають суть теми дослідження, а з другого – знаходять своє тлумачення у висновках, які фіксують і узагальнюють результати їх виконання.

Завдання дослідження:

1) вирішення певних теоретичних питань, що є загальною проблемою (з'ясування сутності дидактичного явища, вдосконалення його визначення, дослідження ознаки);

2) експериментальне вивчення практики вирішення проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків, їх причин, типових рис передового досвіду та ін.;

3) обґрунтування системи заходів, необхідних для вирішення поставленого завдання;

4) експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності;

5) вироблення методичних рекомендацій для тих, хто використовуватиме результати дослідження на практиці.

Частою помилкою при визначенні мети і завдань дослідження є неправильне їх формулювання. Недоцільно в меті вказувати "зробити". Правильним буде вживання дієслів "розкрити", "визначити", "встановити", "показати", "виявити", "описати", "прослідкувати" тощо. Розв'язанню кожного із завдань, як правило, присвячується один розділ роботи.

Послідовність визначених завдань має бути такою, щоб кожне з них логічно випливало з попереднього. Нове педагогічне завдання зароджується у формі провідної ідеї дослідження та задуму його реалізації. На цій основі і формується гіпотеза, що лаконічно і стисло відображає суть та внутрішню логіку наукового пошуку, визначає індивідуальність усієї роботи.

Гіпотеза - це обґрунтоване припущення про можливі спроби розв'язання визначеної проблеми.

Гіпотеза є результатом глибокого осмислення теоретичних праць, досвіду практичної діяльності. (Тому формується дослідником після ґрунтовного опрацювання літератури і практичної перевірки зроблених теоретичних висновків). Побудова гіпотези завжди є творчим процесом. Кожна гіпотеза підтверджується фактами, аргументами, що перетворюють її з припущення у достовірні знання (ДОДАТОК 4).