Методичні рекомендації з підготовки,
Написання та захисту курсових робіт
Методична розробка для викладачів педагогічних училищ, студентів ВНКЗ І рівня акредитації
Розглянуто і схвалено
на засіданні методичної ради
ВНКЗ «Білгород-Дністровське
педагогічне училище» Одеської області
Протокол №2 від 29.09.2014 року
Директор училища ________ В.М. Герасименко
Укладачі: предметна (циклова) комісія викладачів педагогіки, психології та суспільних дисциплін.
Рецензенти:
Рєка П.В. - заступник директора з навчальної роботи, викладач української мови та літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, «викладач-методист» Вищого навчального комунального закладу «Білгород-Дністровське педагогічне училище» Одеської області.
Виштак О.М. - заступник директора з навчально-виробничої роботи, викладач методики виховної роботи, викладач вищої кваліфікаційної категорії, «викладач-методист», Відмінник освіти України Вищого навчального комунального закладу «Білгород-Дністровське педагогічне училище» Одеської області.
Кошелєва Т.Я. – голова предметної (циклової) комісії педагогіки, психології та суспільних дисциплін, викладач психології, викладач вищої кваліфікаційної категорії, «викладач-методист», Відмінник освіти України Вищого навчального комунального закладу «Білгород-Дністровське педагогічне училище» Одеської області.
Герасимова І.М. – методист, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії Вищого навчального комунального закладу «Білгород-Дністровське педагогічне училище» Одеської області,
Методичні рекомендації з підготовки, написання та захисту курсових робіт. Методична розробка. – Білгород-Дністровський, 2014. - 67 с.
Методичні рекомендації призначені для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» і висвітлюють основні питання, пов’язані з написанням та оформленням курсової роботи з педагогіки, психології та окремих фахових методик навчання і виховання.
У методичних рекомендаціях наведено поетапну процедуру підготовки і написання курсових робіт, розкрито вимоги до структури курсової роботи, рекомендації щодо оформлення результатів досліджень студентів, порядок захисту курсової роботи, а також необхідні додатки.
ЗМІСТ
| ВСТУП ……………………………………………………… | 4 |
| РОЗДІЛ 1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ОКРЕМИХ ЕТАПІВ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ ……… | 6 |
| 1.1. Вибір теми курсової роботи………………………….. | 6 |
| 1.2. Обґрунтування теми, визначення об'єкта та предмета дослідження……..………………………………... | 7 |
| 1.3. Формулювання мети та завдань курсової роботи…………………………………………………… | 8 |
| 1.4. Визначення структури курсової роботи. Розробка плану роботи та методики дослідження…………………… | 9 |
| 1.5.З'ясовування теоретико-методологічних основ дослідження, фіксування необхідної інформації…….... | 13 |
| 1.6. Оформлення практичного розділу курсової (розрахунки, графіки, таблиці, схеми, діаграми тощо), якщо робота має практичний характер…………………………………………… | 15 |
| 1.7. Підготовка і проведення експерименту (його фрагмента), якщо робота має дослідно-експериментальний характер……………………………………..…………………... | 17 |
| 1.8. Обробка та викладення результатів дослідження……. | 18 |
| 1.9. Оформлення курсової роботи…………………………… | 19 |
| РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ ……………………………………… | 26 |
| 2.1. Підготовка та організація захисту курсової роботи…. | 26 |
| 2.2. Рецензування курсової роботи. Рекомендації до написання відгуку керівника роботи….…………………..... | 27 |
| 2.3. Загальні критерії оцінювання курсової роботи............. | 29 |
| ВИСНОВКИ ………………………………………………... | 33 |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………... | 37 |
| ДОДАТКИ |
ВСТУП
У системі професійно-педагогічної підготовки молодших спеціалістів особливе значення мають курсові роботи, які виконують студенти з предметів спеціального циклу: психології, педагогіки, фахових методик навчання та виховання.
Написання курсової роботи є завершальним етапом професійної підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» у педагогічному вищому навчальному закладі.
Курсова робота являє собою завершене, самостійне дослідження, яке визначається теоретичною та практичною (емпіричною) значимістю, виконане на актуальну тему.
Мета курсової роботи:
- систематизація, закріплення та поглиблення теоретичних знань;
- вдосконалення навичок самостійної роботи та оволодіння прийомами наукової діяльності;
- перевірка умінь студентів планувати емпіричне дослідження, працювати з методиками наукового дослідження, статистично обробляти первинні данні.
Курсова робота допомагає студенту усвідомити сутність і значимість педагогічного експерименту. У процесі написання роботи у студентів розвивається інтерес до наукового пошуку, розуміння зв'язку науки та практики, вміння планувати та організовувати самостійну роботу. Методичні рекомендації допоможуть студентам у пошуку відповідей на питання:
- вибору теми курсової роботи;
- обґрунтування актуальності теми дослідження;
- структури курсової роботи;
- ведення роботи з ключовими поняттями з теми дослідження;
- оформлення тексту курсової роботи;
- представлення роботи на обговорення.
Основними етапами виконання курсової роботи є:
1. Вибір теми, з'ясування її наукового та практичного значення.
2. Визначення об'єкта, предмета дослідження.
3. Формулювання мети та завдань курсової роботи.
4. Підбір літератури, довідників та інших джерел з теми дослідження.
5. Визначення структури курсової роботи. Розробка плану роботи та методики дослідження.
6. З'ясування теоретико-методологічних основ дослідження, фіксування необхідної інформації.
7. Написання вступу та теоретичної частини курсової роботи.
8. Оформлення практичного розділу курсової (розрахунки, графіки, таблиці, схеми, діаграми, тощо), якщо робота має практичний характер.
9. Підготовка і проведення експерименту (його фрагмента), якщо робота має дослідно-експериментальний характер.
10. Обробка та викладання результатів дослідження (опис та
формулювання).
11. Написання висновку (формулювання рекомендацій для
практичного використання).
12. Літературне оформлення роботи.
13. Бібліографічний опис літературних джерел.
14. Підготовка та оформлення додатків.
15. Представлення роботи керівнику для рецензування.
16. Підготовка до захисту та захист курсової роботи.
Вибір теми курсової роботи
Робота над змістом курсової роботи починається з вибору теми, яка повинна бути актуальною та мати проблемний характер. Тематика курсових робіт розробляється викладачами, розглядається і погоджується предметними (цикловими) комісіями та затверджується на засіданні методичної ради (ДОДАТОК 1).
При розробці тематики враховується зміст навчальної дисципліни, спрямування роботи предметних (циклових) комісій, студентських наукових товариств, а також інтереси та можливості студентів.
Студенту надається право вибирати тему курсової роботи із запропонованого предметною (цикловою) комісією переліку або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки.
Рекомендуємо !
При виборі теми курсової роботи намагайтеся керуватися:
- вашими можливостями та науковими інтересами;
- глибиною знань із вибраного напряму;
- наявністю літератури з даної проблеми;
- бажанням виконати роботу теоретичного, практичного, або дослідно-експериментального характеру.
Курсова робота може мати як реферативний, так і дослідницький характер. У першому випадку робота носить теоретичний характер, пишеться на основі аналізу та узагальнення монографій, статей, методичної, довідникової та іншої літератури з даної проблеми. У другому випадку використовується як науково-методична література, так і особистий досвід, а також результати проведеного експерименту.
Після того, як тема курсової роботи обрана, узгоджена з керівником та затверджена на засіданні методичної ради, складається індивідуальний календарний план (ДОДАТОК 2), в якому визначаються терміни виконання основних етапів курсової роботи. План полегшує контроль за виконанням дослідження і допомагає студентові самостійно й усвідомлено виконувати курсову роботу. Зміст та деталі курсової роботи необхідно узгоджувати з керівником.
Зміна теми курсової роботи або її коригування можливі при узгодженні із заступником директора з навчальної роботи на підставі заяви студента.
Та предмета дослідження
Обґрунтування актуальності теми дослідження повинно включати:
- обґрунтування соціального значення дослідницької проблеми, проблеми суспільного розвитку;
- взаємозв'язок суб'єктивних та об'єктивних факторів у досліджуваному процесі;
- співвідношення освітньої та виховної сторін процесу;
- всебічність та цілісність соціальної оцінки проблеми.
Об'єкт дослідження - частина об'єктивної реальності, яка на цьому етапі стає предметом практичної та теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта).
Об'єктами педагогічних досліджень можуть бути діяльність педагогів, учнів, педагогічні стосунки між суб'єктом і об'єктом навчально-виховної роботи, особистістю та колективом, між вихованням і самовихованням, організація пізнавальної діяльності учнів, навчально-виховний процес тощо.
Предмет дослідження - зафіксовані в досвіді, включені у процес практичної діяльності людини сторони, якості та відносини досліджуваного об'єкта з певною метою за даних умов.
Предмет дослідження − вужче поняття, ніж об'єкт дослідження. Об'єктами, наприклад, можуть бути методи виховання, а предметом - тільки одна група цих методів (ДОДАТОК 3).
Курсової роботи
Мета дослідження - ціль, яку поставив перед собою дослідник. Вона полягає у підвищенні ефективності процесів навчання і виховання, а в широкому розумінні – педагогічного процесу в цілому. Мета завжди відображає спрямованість знань та їх експериментальну апробацію.
Метою дослідження можуть бути:
1. Виявлення закономірних зв'язків, які існують між факторами впливу і тими змінами, які з'являються під впливом цих факторів.
2. Визначення оптимальних умов для отримання наперед заданих результатів педагогічної діяльності.
3. Розробка нових методів, засобів і організаційних форм навчально-виховного процесу.
Загальна мета конкретизується у дослідницьких завданнях, сукупність яких дає уявлення про те, що слід зробити для її досягнення. Отже, завдання дослідження - його конкретизована мета. Завдання, з одного боку, розкривають суть теми дослідження, а з другого – знаходять своє тлумачення у висновках, які фіксують і узагальнюють результати їх виконання.
Завдання дослідження:
1) вирішення певних теоретичних питань, що є загальною проблемою (з'ясування сутності дидактичного явища, вдосконалення його визначення, дослідження ознаки);
2) експериментальне вивчення практики вирішення проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків, їх причин, типових рис передового досвіду та ін.;
3) обґрунтування системи заходів, необхідних для вирішення поставленого завдання;
4) експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності;
5) вироблення методичних рекомендацій для тих, хто використовуватиме результати дослідження на практиці.
Частою помилкою при визначенні мети і завдань дослідження є неправильне їх формулювання. Недоцільно в меті вказувати "зробити". Правильним буде вживання дієслів "розкрити", "визначити", "встановити", "показати", "виявити", "описати", "прослідкувати" тощо. Розв'язанню кожного із завдань, як правило, присвячується один розділ роботи.
Послідовність визначених завдань має бути такою, щоб кожне з них логічно випливало з попереднього. Нове педагогічне завдання зароджується у формі провідної ідеї дослідження та задуму його реалізації. На цій основі і формується гіпотеза, що лаконічно і стисло відображає суть та внутрішню логіку наукового пошуку, визначає індивідуальність усієї роботи.
Гіпотеза - це обґрунтоване припущення про можливі спроби розв'язання визначеної проблеми.
Гіпотеза є результатом глибокого осмислення теоретичних праць, досвіду практичної діяльності. (Тому формується дослідником після ґрунтовного опрацювання літератури і практичної перевірки зроблених теоретичних висновків). Побудова гіпотези завжди є творчим процесом. Кожна гіпотеза підтверджується фактами, аргументами, що перетворюють її з припущення у достовірні знання (ДОДАТОК 4).
Оформлення курсової роботи
Роботу друкують на комп'ютері з однієї сторони аркуша білого кольору формату А4 (210 х 297 мм), дотримуючись таких вимог:
шрифт – Times New Roman;
розмір – 14;
відстань між рядками – 1,5;
верхнє, нижнє поле – 20 мм;
ліве поле – 30 мм;
праве поле – 10 мм;
розташування – книжне.
| 30 | 20 | 10 |
| Розділ 1.... | ||
| 20 |
У роботі допускаються ілюстрації та таблиці на аркушах формату АЗ.
Забороняється виділяти жирним чи курсивом назви таблиць та ілюстрацій. Щільність тексту робіт має бути однаковою.
Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули чи умовні позначення можна кульковою ручкою або чорнилом лише чорного кольору.
Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи.
Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.
Кожну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки (вступ, розділ, висновки, список використаної літератури).
Розділи обов'язково пишуться з нової сторінки. Заголовки структурних частин курсової роботи „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, „ДОДАТКИ” друкуються великими літерами з вирівнюванням по центру і виділенням жирним шрифтом.
Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (окрім першої великої) з абзацу, крапку в кінці заголовку не ставлять. Відстань між заголовком та текстом має становити 2 інтервали.
Не допускається розміщення назви розділу чи підрозділу в нижній частині сторінки, якщо далі подається менш ніж три рядки тексту.
Нумерація сторінок курсової роботи має бути наскрізною і подаватись арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою курсової роботи є титульна сторінка, яку включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші та змісті номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Рецензію не нумерують.
Розділи курсової роботи позначають арабськими цифрами. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номеру підрозділу також повинна стояти крапка. Наприклад: п’ятий підрозділ другого розділу – 2.5 (ДОДАТОК 6, 7).
Такі структурні частини курсової роботи як зміст, вступ, висновки, список використаної літератури, додатки не мають порядкового номеру.
Курсові роботи можуть містити ілюстрації, таблиці.
Ілюструють курсові роботи, виходячи з певного загального задуму за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути випадкових ілюстрацій, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підмалюнковий підпис).
Підпис під ілюстрацією звичайно має три основні елементи:
– найменування графічного сюжету позначається скороченим словом „Мал.”;
– порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;
– тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного.
Приклад: Мал. 1. Рівень охоплення учнів позакласною роботою.
Основними видами ілюстративного матеріалу в курсовій роботі є малюнок, схема, фотографія, діаграма і графік. Не треба оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках (мал. 3) або звороту типу: „...як це видно з мал. 3”, або „...як це показано на мал. 3”.
Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово „Таблиця” розміщують у правому верхньому куті із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу).
При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово „таблиця” і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова „Продовження таблиці” і вказують її номер.
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину над іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її заголовок, а в другому випадку – боковик.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, то його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами „Те ж”, а далі – лапками. Ставити лапки замість цифр, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
Формули у психологічних дослідженнях не подаються. Вказується лише метод обробки даних і результат.
Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках. Додатки слід позначати послідовно арабськими цифрами, наприклад, ДОДАТОК 1, ДОДАТОК 2 тощо. Один додаток позначається як ДОДАТОК 1.
До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повного сприйняття курсової роботи:
- таблиці допоміжних цифрових даних;
- проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;
- протоколи спостережень;
- ілюстрації допоміжного характеру;
- інструкції та методики, розроблені в процесі виконання роботи, конспекти уроків, тренінгів, позакласних виховних заходів.
Обсяг додатків не повинен перевищувати обсягу курсової роботи. Робота реферативного характеру повинна містити від 3 до 5 додатків, дослідно-експериментального або практичного характеру 10-12 додатків.
Обсяг курсової роботи має бути в межах 25-30 сторінок комп'ютерного тексту, без урахування додатків.
Оформлення літератури
Дані наукових джерел у курсовій роботі подаються у вигляді короткого переказу їх змісту або дослівно у вигляді цитат, причому в обох випадках з обов'язковим посиланням на джерело. Для зручності пропонується такий зразок оформлення посилань. Після цитати чи недослівного наведення змісту в квадратних дужках через кому записується на першій позиції номер джерела в списку літератури, на другій – сторінки, з яких взятий матеріал.
Якщо з однієї сторінки беруться ще цитати, то посилання робиться так: "Так само". Коли ж цитата береться з іншої сторінки того ж джерела, то пишеться: "Так само" і вказується сторінка.
При виникненні труднощів у записі бібліографії (списку літератури) можна скористатися анотацією, яку подають у будь-якому виданні на другій або останній сторінці.
Список використаної літератури становить собою зведений перегляд так званого наукового апарату, який послужив методологічною, спеціальною теоретичною і методичною опорою при виконанні курсової роботи. До списку літератури включаються лише ті праці і джерела, які згадувались або використовувалися в роботі. Використана і внесена в список література об'єднується, як правило, в три основні групи, а саме:
а) методологічна література, куди входять праці класиків, постанови і рішення уряду, опубліковані виступи, доповіді і праці видатних діячів держави;
б) спеціальна, куди входять найрізноманітніші наукові, науково-методичні і науково-популярні праці, учбово-методичні підручники та посібники;
в) джерела, художня, політична, публіцистична та інша література. Література подається в алфавітному порядку (за першими трьома буквами прізвища авторів праць).
Про кожну книгу подаються відомості:
- прізвище та ініціали автора; якщо кілька авторів, то перераховуються або всі прізвища (у тому порядку, в якому вони подані), або лише прізвище та ініціали першого автора, після чого пишуть "та ін.";
- повна і точна назва книги (без лапок);
- підзаголовок, що уточнює назву (якщо є);
- назва міста, в якому вийшла книга;
- відомості про видавництво;
- рік видавництва (без слів "рік", чи "р")
- загальна кількість сторінок.
Наприклад:
1. Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава, 1994.-128 с.
2. Історія педагогіки /заред. М.С. Гриценка. -К, 1973.- 240 с.
Для журнальної статті повинні бути вказані прізвище та ініціали авторів, назва статті, рік видання, номер журналу, в якому розміщена стаття, сторінки, на яких вона в цьому журналі опублікована.
Наприклад: Тишко О. Формування естетичної культури молодших школярів на заняттях гуртка образотворчого мистецтва. //Початкова школа. - 2003. - №2. -с. 27-34
Усунення недоліків
Після перевірки і рецензування роботи керівником студент допрацьовує її, враховуючи поради і рекомендації викладача, до дати захисту, згідно графіка затвердженого директором училища.
Потім у визначений термін здає роботу своєму керівникові на остаточну рецензію і готується до захисту.
Захист курсової роботи проводиться відповідно до графіка, затвердженого навчальною частиною, у присутності комісії у складі, визначеному наказом директора Вищого навчального комунального закладу «Білгород-Дністровське педагогічне училище» Одеської області.
Захист курсової роботи має на меті перевірку самостійності виконання роботи, тобто, наскільки глибоко студент розуміє матеріал теми, чи правильно обґрунтовує рекомендації та висновки, подані в роботі.
Процедура захисту включає:
• доповідь студента про зміст роботи;
• запитання до автора;
• відповіді студента на запитання членів комісії із захисту та осіб, присутніх на захисті;
• заключне слово студента;
• оголошення відгуку наукового керівника або його виступ;
• рішення комісії про оцінку роботи.
Вступне слово слід підготувати заздалегідь у формі виступу, в якому доцільно висвітлити такі важливі питання: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдання, об'єкт, предмет дослідження; що вдалося встановити, виявити, довести; якими методами це досягнуто; елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях; з якими труднощами довелося зіткнутися в процесі дослідження, які положення не знайшли підтвердження. У виступі мають міститися також відповіді на основні зауваження керівника роботи. Доповідь студента не повинна перевищувати за часом 5-7 хвилин.
Для кращого сприймання присутніми матеріалу бажано підготувати презентацію, в яку включити власні таблиці, діаграми, графіки з використанням мультимедіа.
Кращі роботи можна рекомендувати на конкурс студентських робіт, а також до друку в студентських збірниках. Курсові роботи подаються на конкурс, якщо вони містять розробки, які проведені студентами в процесі навчання і отримані в них результати опубліковані, впроваджені в практику або в навчальний процес. При цьому учасниками конкурсу можуть бути студенти поточного навчального року або ті, хто закінчив Вищий навчальний комунальний заклад «Білгород-Дністровське педагогічне училище» Одеської області у поточному навчальному році.
Оцінює курсову роботу керівник та комісія. Остаточне рішення щодо оцінювання роботи приймає комісія.
Захист курсової роботи
Захист курсової роботи може відбуватися:
- на засіданні ПЦК (присутні 2-3 викладача комісії);
- під час наукової конференції;
- перед навчальною групою;
- на засіданні методичного об'єднання вчителів школи.
Оцінка знижується, якщо в роботі:
- не виділено і необґрунтовано проблему дослідження;
- не сформульована мета, не вказані завдання дослідження;
- план роботи непослідовний, не виділено вузлові питання проблеми;
- відсутня самостійність у розробці теми;
- курсова робота зведена до простого переказу або переписування джерел;
- порушено логіку досліджень; у викладі матеріалу є повтори, приклади носять випадковий характер;
- дуже обмежене коло вивченої літератури;
- є помилки в цитатах, неправильно вказані джерела висловлювань;
- зустрічаються орфографічні і граматичні помилки;
- порушено правила складання бібліографії;
- зовнішній вигляд роботи неохайний.
ВИСНОВКИ
Досвід роботи викладачів Вищого навчального комунального закладу «Білгород-Дністровське педагогічне училище» Одеської області щодо виконання студентами курсових робіт підтверджує високу ефективність зазначеного етапу навчання.
Курсова робота – важливий чинник удосконалення теоретичної та практичної підготовки майбутніх педагогів. Розширення наукового світогляду, формування навичок самостійного дослідження, а також вивчення, узагальнення і поширення вітчизняного та зарубіжного досвіду безумовно надає допомогу випускникам у професійний діяльності, створює умови для творчого підходу до роботи. Для певної частини випускників курсові роботи є першою спробою зробити самостійний крок у науку. Спілкування з керівниками в процесі виконання курсової роботи сприяє розширенню їх світогляду, а в подальшому – збереження зв’язків із сучасною наукою.
ДОДАТОК 1
ДОДАТОК 2
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Заступник директора з
навчальної роботи
____________ П.В. Рєка
«___»__________ 20 __ р.
ПЛАН-ГРАФІК
ВИКОНАННЯ курсов ОЇ РОБОТИ
студента____ курсу спеціальності ______________________
____________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Тема курсової роботи_________________________________
| № п/п | Етапи виконання курсової роботи | Термін виконання завдання | Примітка |
| 1 | Вибір та затвердження теми курсової роботи, з’ясування об’єкта і предмета дослідження, визначення мети і завдань дослідження. | ||
| 2 | Виявлення і відбір літератури з теми, її вивчення. | ||
| 3 | Складання попереднього плану курсової роботи. | ||
| 4 | Виклад теоретичної частини курсової роботи. | ||
| 5 | Підбір методик дослідження, анкет, тестів тощо. | ||
| 6 | Проведення дослідження, вивчення та узагальнення досвіду роботи. | ||
| 7 | Формулювання висновків і рекомендацій. | ||
| 8 | Оформлення списку використаної літератури та додатків. | ||
| 9 | Технічне оформлення роботи, рецензування, захист. |
«___» _____________ 20 __ р.
Підпис керівника___________________
ДОДАТОК 3
Проблема Що треба вивчити з того, що
раніше не було вивчено?
Тема Як це назвати?
Актуальність Чому дану проблему треба
вивчати на сучасному етапі?
Об’єкт дослідження Що розглядається?
Предмет дослідження Як розглядається об’єкт, які
нові відносини, якості,
аспекти, функції, розкриває
дане дослідження?
Мета Який результат дослідник
хоче отримати, яким
він його уявляє?
Завдання Що треба зробити, щоб мета
була досягнута?
ДОДАТОК 4
ВАРІАНТИ
ДОДАТОК 5
ЗМІСТ
| В СТУП ……………….……………………………………... 1. Закономірності та принципи сучасного виховного процесу .………………………………………………….. 2. Класики педагогіки про умови ефективності організації колективної творчої діяльності учнів……………………………………………….……. .. 3. Оптимальний вибір і ефективне застосування КТД в процесі формування особистості................................... 1.3.1 Умови ефективності при організації і проведенні КТС…………………………………………………..…… 1.3.2. Форми КТД в сучасній школі………………............. 4. Учнівське самоврядування та його роль в організації КТС…………….……………………..…........ ВИСНОВКИ………………………………………………… СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІ ТЕРАТУР И…………. ДОДАТКИ | 3 5 9 14 1418 22 29 30 |
ДОДАТОК 6
З М І С Т
| ВСТУП…………………………………………………………... РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ………………... 1.1. Філософські основи системи національного виховання ………………………………………………………... 1.2. Зародження, становлення і розвиток національної системи виховання …………………………………………….. 1.3. Етнопедагогіка – основа національного виховання………………………………………………………. 1.4. Національні і загальнолюдські духовні цінності, шляхи і засоби їх формування …………………………………… 1.4.1. Моральні, етичні та естетичні положення національного виховання………………...……………………. 1.4.2. Національна свідомість і самосвідомість ……………..... РОЗДІЛ 2. РОБОТА З РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ПІД ЧАС ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ …………………..................... 2.1. Аналіз ефективності проведення національного виховання в початковій школі ………………………………… 2.1.1. Урок, як основна форма реалізації національного виховання ………………………………………………………... 2.1.2. Позакласна робота та її вплив на формування національної свідомості ………………………………………… 2.1.3. Робота в сім’ї, як перша ланка національного виховання ………………………………………………………... 2.2. Аналіз стану роботи з національного виховання в школі №1 м. Білгорода-Дністровського ……………………………… ВИСНОВКИ ………..…………………………………………... СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..……………… ДОДАТКИ | 3 5 5 8 10 12 12 14 16 16 16 19 22 26 29 30 |
ДОДАТОК 7
ЗМІСТ
| ВСТУП……………………………………………........................ РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ОСНОВІ АКТУАЛІЗАЦІЇ ТА ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ……......................................................... 1.1. Поняття про педагогічні технології……………... ………... 1.2. З історії виникнення педагогічної технології..................... 1.3. Класифікація педагогічних технологій………..................... 1.4. Перспективні освітні технології…………………………… 1.4.1. Постулати навчальних технологій успіху….................... 1.4.2. Ідеї проектної технології ……………………………….. 1.4.3. Поняття «інтерактивні технології»……………………… 1.4.4.Інформаційно-комунікативні технології навчання …….. РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В РОБОТІ З УЧНЯМИ 3-Б КЛАСУ БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКОГО НВК «ДНЗ-ЗОШ І СТУПЕНЯ» ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ…….. 2.1. Констатуючий експеримент ……………………………….. 2.2. Формуючий експеримент ………………………………….. 2.3. Контрольний експеримент ………………………………… ВИСНОВКИ ……………………………………………………. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………. ДОДАТКИ | 3 5 5 7 9 11 11 13 15 17 18 18 21 27 29 30 |
ДОДАТОК 8
| А | Б | В |
  15
|
  5.5
|
  9
|
| вибір % |
- співпав з ідеалом - не співпав з
ідеалом
А – юнаки; Б – дівчата; В – юнаки і дівчата разом
Мал. Збігання і не збігання вибору учнів
ДОДАТОК 9
| № з/п учня | Оцінки за виконання творчих завдань | При цьому: 1 – завдання виконане повністю; 2 – завдання виконане частково; 0 – завдання не виконане. |
| 1 | 2 | |
| 2 | 0 | |
| 3 | 1 | |
| 4 | 0 |
Протокол спостережень може мати і такий вигляд:
 Ознака
вимірювання
Об’єкт
вимірювання
| 1 | 2 | 3 |
| 1. | |||
| 2. | |||
| 3. |
Результати експериментального навчання учнів із виявлення проблем та формування проблемних запитань.
| № з/п учня | Проблему виявлено | Сформульовано проблемне питання | Виконані всі завдання | Виконані всі запитання у всіх варіантах |
| 1. | + | - | - | - |
| 2. | + | + | + | - |
| 3. | + | + | + | + |
ДОДАТОК 10
Мета: визначити активність учня на різних етапах уроку.
Дата _________________
Школа № ______ м. _____________________________
Клас ________ учень (учениця) ____________________
Викладач _______________________________________
Тема уроку _____________________________________
| Етапи уроку | Активність учня на уроці | ||||
| Піднімає руку, щоб відповідати | Уважно слухає | Ретельно виконує завдання | Задає питання | ||
| уточнюючі | проблемні | ||||
| Опитування домашнього завдання | |||||
| Пояснення нового матеріалу | |||||
| Закріплення вивченого матеріалу | |||||
| Інструктаж домашнього завдання | |||||
ДОДАТОК 11
Вищий навчальний комунальний заклад
«Білгород-Дністровське педагогічне училище» Одеської області
_______________________________________________________
(повна назва кафедри, циклової комісії)
КУРСОВА РОБОТА
з _____________________________________________________
(назва дисципліни)
на тему:________________________________________________
_______________________________________________________
Студента (ки) _____ курсу ______ групи
напряму підготовки__________________
спеціальності_______________________
__________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
____________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала ________________
Кількість балів: _____Оцінка: ECTS ____
Члени комісії ________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ __________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали
м. Білгород-Дністровський – 20 ___ рік
ДОДАТОК 12
Вищий навчальний комунальний заклад
«Білгород-Дністровське педагогічне училище» Одеської області
предметна (циклова) комісія викладачів музично-теоретичних дисциплін
(повна назва кафедри, циклової комісії)
КУРСОВА РОБОТА
з методики музичного виховання в школі
на тему: Роль музично-дидактичних ігор на уроках музичного мистецтва у молодших класах
Студентки 4 курсу групи
напряму підготовки 0202 Мистецтво
спеціальності 5.02020401 «Музичне мистецтво*»
Бундєвої Н.С. .
(прізвище та ініціали)
Керівник викладач методики музичного виховання в школі Шевельова О.Ю. .
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала ___________________
Кількість балів: ______________Оцінка:ECTS_____
Члени комісії ________________ ___ П.В. Рєка _______
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___І.М. Герасимова__
(підпис) (прізвище та ініціали
________________ ___А.Л. Ковальова___
(підпис) (прізвище та ініціали
________________ ___Н.О. Воєвода .
(підпис) (прізвище та ініціали
м. Білгород-Дністровський - 2014 рік
ДОДАТОК 13
ВСТУП
Демократизація суспільства, національне відродження, розширення економічної самостійності України зумовили необхідність докорінного перегляду підходів до механізму реформування національної свідомості на основі проектування новітніх освітніх систем. У цих умовах система освіти повинна не тільки подолати свою внутрішню кризу, а й, оновлюючись, забезпечити якісно новий рівень загальноосвітньої, професійної, наукової підготовки громадян, всебічний розвиток кожної людини як особистості і найвищої цінності суспільства.
В останні роки розробляється принципово інший підхід до проблеми розвитку особистості у площині парадигми гуманізації та гуманітаризації змісту освіти.
Виховання покоління, на долю якого ляже складне завдання розбудови нової незалежної, демократичної України, потребує серйозного оновлення - як змісту освіти, так і організації навчально-виховного процесу.
XXI століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави на найближчі два десятиліття вимагають глибокого оновлення системи освіти, зумовлюють її випереджувальний характер.
Основні принципи реалізації реформування закладені в Державній національній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття"):
1) пріоритетність навчання - формування нового відношення до освіти з боку суспільства;
2) демократизація освіти – наділення автономією закладів рішенні основних питань їх діяльності;
3) гуманізація освіти - ствердження людини як вищої соціальної цінності;
4) національна направленість освіти – полягає в єдності освіти та національної основи;
5) неперервність освіти – досягнення цілісності та послідовності в навчанні та вихованні;
6) єдність навчання та виховання;
7) багатофакторність та варіантність освіти – можливість широкого вибору форм навчання. [23, с.2]
Програма являє собою важливий етап в реформуванні системи освіти.
Всі ці напрями в оновленні та вдосконаленні сучасного уроку актуальні і на сьогоднішній день. Тому тема курсової роботи "Пошук шляхів вдосконалення уроку в початковій школі" є актуальною.
Об'єкт дослідження – шляхи вдосконалення сучасного уроку.
Предмет дослідження – нестандартні підходи до організації навчально-пізнавальної роботи учнів на уроці.
Мета роботи – дослідити основні принципи і шляхи вдосконалення уроку в початковій школі на сучасному етапі.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан педагогічної теорії та практики щодо нестандартних підходів до організації навчально-пізнавальної роботи в сучасній школі.
2. Обґрунтувати методичну доцільність використання нестандартних підходів до уроку.
3. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність диференційованого підходу та системи нестандартних уроків на навчально-виховний процес початкової школи.
Гіпотеза – нестандартні підходи до організації навчально-пізнавальної роботи учнів на уроці сприяють формуванню творчої особистості школяра.
ДОДАТОК 14
ДОДАТОК 15
2.1 Констатуючий експеримент
Дослідження проводилося на базі Білгород-Дністровського НВК «ДНЗ-І ступеня» в 3-А та в 3-Б класах. Першим етапом дослідження було проведення констатуючого експерименту, метою якого було вивчення наявних педагогічних явищ, а саме рівень знань учнів з природознавства при навчанні без застосування інтерактивних технологій. В експерименті брали участь основна група (3-Б клас) і контрольна група (3-А клас). При проведенні спостереження за роботою учнів 3-Б класу на уроці було виявлено високий рівень знань і активності дітей. Робота вчителя мала чітко сформовану мету, використовувались різні форми і методи навчання, за виключенням інтерактивних.
З метою перевірки рівня знань учнів були використані тестові завдання, які складалися з 12 питань і включали матеріал попередніх тем: «Зелене диво Землі - рослини», «Будова рослин», «Дерева, кущі, трав'янисті рослини», «Різноманітність рослин у природі». Оцінювання проводилося за 12-тибальною шкалою згідно вимог щодо оцінювання письмових робіт. Результати проведеного тестування представлені у вигляді діаграми. Слід зазначити, що до проведення тестування в 3-А класі проводилися уроки з використанням інтерактивних технологій, чого не спостерігалось при проведенні уроків в 3-Б класі.
Результати тестування показали, що рівень знань дітей 3-А класу вище за рівень знань учнів 3-Б класу загалом на 1-1,5 балів. Безумовно, результати в обох класах були високими і різниця була обумовлена передусім недостатньою роботою над матеріалом протягом певного часу. Бесіда з вчителем дозволила зробити висновок, що інтерактивним технологіям приділялося недостатньо уваги на уроках природознавства, що насамперед пов'язано з недостатньою кількістю часу, матеріальною базою в школі.
2.2.Формуючий експеримент
На основі аналізу констатуючого експерименту було проведено формуючий експеримент. Разом з вчителем була спланована система роботи з учнями. До цієї системи були включені розробка уроків, занять, індивідуальної роботи, спрямованої на перевірку гіпотези та здійснення завдань дослідної роботи.
Формуючий експеримент почався через тиждень після проведення констатуючого. Першим його етапом було проведення одного уроку з природознавства з використанням лише деяких інтерактивних вправ, а саме «Очікування», «Мозковий штурм», «Аналогії», «Хвилинка фантазії», «Робота в парах», «Мікрофон». Перед виконанням певного завдання було пояснено правила виконання вправи, а потім і послідовність виконання завдання. У результаті було затрачено набагато більше часу на організаційні питання, але спостерігався високий рівень активності дітей на уроці, розуміння навчального матеріалу. Також діти самі залучались до аналізу відповідей товаришів, тим самим було вирішено питання дисципліни на уроці. Даний прийом роботи був підготовчим до оцінювання один одного при роботі у парах або групах. Було помітно підвищення інтересу до уроку, так як діти більше спілкувалися між собою, вчилися оцінювати роботу один одного, бути «вчителями». Разом з тим в процесі взаємодії на уроці в учнів розвивались такі якості як уважність, доброзичливість, почуття колективізму, чесність. Перший етап мав організаційну спрямованість, але результати були позитивними та помітними.
Метою наступного етапу формуючого експерименту було проведення уроків із використанням інтерактивних методів навчання. Ці уроки включали в собі такі інтерактивні методи як «Мозковий штурм», «Два-чотири-всі разом», «Мікрофон», «Незакінчене речення», також інтерактивні вправи: «Криголами», «Склади квітку», «Асоціативний кущ», «Інформаційна пилка», «Екологічний суд» (рольова гра).
ДОДАТОК 16
Методичні рекомендації
1. Перед початком гри треба зацікавити дітей її змістом, визначити умови проведення гри, познайомити з правилами, розподілити завдання.
2. Кожна гра повинна бути забезпечена необхідним для її проведення обладнанням та інвентарем.
3. Необхідно привчати дітей контролювати свої дії та сили у грі. Тому доцільним є аналіз гри, успіхів і помилок її учасників.
4. Треба пам'ятати, що дітей старшого дошкільного віку в більшості приваблюють ігри з поділом на команди, ігри-естафети.
5. Самоконтроль, стриманість, впевненість у своїх діях, спокійний і зацікавлений стан – ці якості допоможуть вихователю вчасно вирішити конфліктну ситуацію, яка виникла, встановити рівновагу.
6. Перед початком гри обов'язково треба наголошувати на необхідності чітко дотримуватись правил.
7. Бесіда, роз'яснення, навіювання про норми і правила поведінки під час гри - неодмінна умова виховання моральних рис особистості.
8. З дошкільниками необхідно постійно вести розмову про моральні якості особистості: доброзичливість, людяність, взаємодопомогу, чесність, витримку тощо.
9. Гравців, які поводяться грубо, недисципліновано, можна тимчасово виключати з гри.
10. Бажано пари дітей або команди укомплектувати однаковими за фізичними можливостями і підготовкою дітей.
11. Не слід протиставляти успішність дій більш сильних слабким гравцям.
12. Слід попереджувати прояв хвалькуватості, неповаги до товаришів.
13. Не можна щоб гра викликала негативні емоції.
14. Вихователь повинен багато уваги приділяти невпевненим у собі дітям, підбадьорювати їх.
15. Вихователь повинен допомагати дітям переборювати труднощі, страх.
16. Вихователь повинен уміло використовувати методи стимулювання: заохочення і покарання.
ДОДАТОК 17
ВИСНОВКИ
Використання елементів ігор спортивного характеру та спортивні ігри в старшому дошкільному віці мають виховне значення і повинні мати певне місце в режимі дошкільного закладу.
Ігри спортивного характеру впливають на формування таких моральних якостей дошкільників: гуманізм, шанобливе ставлення до оточуючих, почуття особистої честі і гідності, колективізм, товариськість, дружба, свідома дисципліна, цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, ініціативність, мужність, витривалість.
Для того, щоб ігри спортивного характеру оптимально сприяли формуванню і розвитку моральних якостей особистості дошкільника необхідно, щоб дотримувалися умови:
- вихователь добре знав техніку гри і методику навчання спортивним іграм дітей дошкільного віку;
- під час навчання іграм спортивного характеру вихователь повинен вести роз'яснювальну роботу з дітьми із формування у них знань про загальнолюдські моральні цінності;
- під час ігор вихователь слідкує за дотриманням правил;
- вихователь повинен негайно розв'язати конфліктну ситуацію під час гри;
- вихователь повинен попереджати нетактовне поводження дітей під час гри;
- вихователь повинен використовувати засоби заохочення і покарання для гравців; стимулюючим засобам часто виступає влучне слово, своєчасна допомога або втручання під час гри.
- після гри необхідно залучити дітей не лише до аналізу гри, а й до аналізу поведінки окремих гравців та вболівальників.
Щоб ігри спортивного характеру мали більш дієвий виховний характер, вони повинні організовуватися з дошкільниками регулярно.
ДОДАТОК 18
ДОДАТОК 19
ВІДГУК
на курсову роботу студента ІV - ___ курсу спеціальності_________________________
прізвище, ім’я, по батькові) .
Тема курсової роботи: ___________________________________
Зв'язок теми з актуальними проблемами початкової освіти, дошкільного виховання ___________________________________
_______________________________________________________
Теоретичне і практичне значення роботи _______________________________________________________
_______________________________________________________
Критичне і творче використання наукової і методичної літератури ______________________________________________
Якісна і кількісна характеристика зібраного матеріалу, рівень його аналізу ____________________________________________
Характер практичної, експериментально-дослідної роботи _______________________________________________________
Характер висновків і узагальнень __________________________
_______________________________________________________
Додатки ________________________________________________
_______________________________________________________
Список літератури _______________________________________
_______________________________________________________
Грамотність ____________________________________________
Естетичне оформлення ___________________________________
Загальний висновок ______________________________________
_______________________________________________________
Оцінка _________________________________________________
Викладач _______________________________________________
ДОДАТОК 20
Стандартні мовні звороти, що використовуються в основній частині курсової роботи
| Змістові елементи тексту | Стандартні мовні звороти |
| 1 | 2 |
| Огляд літератури: а) вказівка на джерело інформації 1 | Деякі автори пропонують… Дослідники (учені, фахівці) дотримуються думки, що… У різних джерелах наводяться… Учений… вважає (висловлює думку, зазначає, переконаний, наголошує), що… На думку вчених (дослідників, науковців, фахівців галузі…), … Більшість авторів зазначає (вказує, підкреслює), що… |
| Інша група вчених дотримується протилежної (іншої) точки зору щодо… | |
| б) посилання на авторську інтерпретацію | Автор дослідження звертає увагу на… За нашими спостереженнями,… Дотримуємся дещо іншої думки… На наш погляд,… На нашу думку,… На перший погляд,… |
| Посилання на вже відому інформацію | Відомо (загальновідомо, загальновизначено, звісно), що… З офіційних джерел відомо, що… З історії розвитку галузі… відомо, що… Нагалаємо, що… Як відомо, … Як правило, … |
| Авторське припущення | Виходячи з…, можна зробити припущення, що… Для підтвердження… Здається,… Можливо,… Можемо стверджувати, що… У даному випадку можна стверджувати, що… |
| Наведення прикладів, фактів | Аналогічний приклад: Іншим прикладом є… Наведемо кілька прикладів… Для доказу цього подаємо приклад… Спробуємо навести приклади… Як приклад… |
| Авторська впевненість | Автор вважає, що… Доцільно буде нагадати, що… Автор наголошує на тому, що… Безперечним є той факт, що… Вважаємо за потрібне сказати (зазначити, наголосити, підкреслити), що… Безперечно, що… Тому вважаємо, що… Варто зазначити, що… Зважаючи на це, ... Зважаючи на суперечливість різних підходів щодо проблеми…, ми вважаємо очевидною перевагу… Звичайно (зрозуміло, очевидно, цілком зрозуміло), що… Наголошуємо, що… Необхідно зазначити, що… Потрібно (необхідно) наголосити (зазначити, врахувати), що… Як бачимо, … |
| Вказівка на зв'язок з попереднім | Аналіз наведеного матеріалу дає можливість… Аналіз розглянутого матеріалу свідчить про… Виходячи з вищевикладеного (вищезазначеного),… Вищенаведені факти дають підставу стверджувати… Загальний аналіз свідчить, що… З огляду на вищесказане (вищезазначене),… З прикладів видно, що… З цього випливає, що… На підставі… можна вважати, що… Проведене дослідження свідчить про те, що… Розглянуті приклади доводять, що… Грунтуючись на положенні про…, Як було вже зазначено, ми… Як вже згадувалось,… Як показало дослідження,… Вагоме значення для нашого дослідження має (мають)… Важливим є також питання… |
| Привернення уваги до інформації | Варто звернути увагу на… Для наочного висвітлення… Зауважимо, що… Звернемо увагу, що… Зупинимося (ще) на… Надзвичайно важливим для… є… На окрему увагу заслуговує той факт, що… Не менш важливим є… Окремо варто виділити… Зупинимося на… Перейдемо до… Особливої уваги заслуговують (потребують)… Певну роль у… відіграє такий чинник, як… Розгляньмо ще… Варто розглянути… Стрижневим для вирішення цієї проблеми є такий підхід:… Цікавим (з точки зору…) є… |
| Узагальнення, підсумок, висновок | Аналіз… дозволяє зробити такі висновки:… Аналізуючи матеріал, можна дійти висновку, що… Аналізуючи помилки, приходимо до висновку, що… Підводячи підсумки, хотілося б зазначити, що… Підсумовуючи результати здійсненого дослідження (аналізу), зазначимо (підкреслимо, можна зазначити, можна підкреслити, необхідно зауважити), що… Підсумовуючи викладені точки зору,… Розглянувши наведені факти, можна зробити такі висновки… Узагальнюючи сказане, треба зауважити, що… |
| Логічна послідовність під час викладення інформації | Спочатку… Насамперед потрібно зауважити, що… Завдяки тому, що… Виходячи з розуміння того, що… Таким чином,… Щодо питання про… Однак… Виходячи з того, що… Незважаючи на те, що… Крім того,… По-перше,…; по-друге,… У свою чергу… Беручи до уваги…, На закінчення… Говорячи про…, Тепер розглянемо… Торкаючить питання про…, Обгрунтовуючи точку зору про…, |
Методичні рекомендації з підготовки,
Дата: 2018-09-13, просмотров: 461.
