«Основні риси історичної освіти у ВНЗ.

Процес навчання історії та його закономірності»

1. Підготуйте короткий огляд (анотований перелік) нормативних активі, які містять концептуальні засади розвитку вищої освіти в сучасній Україні, визначають її пріоритети.

2. На відміну від середньої школи, де методична майстерність учителя в центрі уваги, у вищих навчальних закладах поширеним у викладацькому середовищі є «методичний нігілізм» - заперечення ролі й значення спеціальної методичної підготовки кадрів ВНЗ. Обґрунтуйте необхідність методичної складової у професії викладача вищої школи, склавши перелік з 10 найпосутніших вимог до методичної майстерності науково-педагогічних працівників вищої школи.

3. Існує низка визначень амплуа історика: історик-дослідник, історик-викладач, історик-популяризатор, історик-аматор. Доберіть яскраві факти й характеристики до образу історика-викладача, спираючись на визнані взірці лекторської майстерності (В.Ключевський, Т.Грановський та інші), випишіть свідчення, спогади, цитати з щоденникових записів, які яскраво змальовують образ історика-викладача.

4. На жаль, курс «Методика викладання історії у ВНЗ» ще не має достатньо широкого забезпечення навчально-методичною літературою. Користуючись каталогом університетської бібліотеки, складіть анотований список наявної літератури з курсу, обравши 10 найважливіших публікацій.

5. Вам довірено висунути на здобуття премії імені Михайла Грушевського кращий, з вашої точки зору, вузівський підручник з історії. Оберіть його з низки нині діючих і напишіть представлення на одержання нагороди (2-3 сторінки). У тексті слід подати відомості про автора (авторів) підручника, розкрити його переваги у порівнянні з іншими навчальними книгами, довести, що зміст, методичний апарат, оформлення підручника відповідають сучасним вимогам.

6. Спираючись на знання з методики навчання історії в середній школі та розроблені нею прийоми роботи з історичними поняттями, запропонуйте методику формування понятійного апарату студентів у вищій школі (нормативний курс історичних дисциплін оберіть на власний розсуд). Опишіть 3-5 найбільш ефективних, з вашої точки зору, прийомів такої діяльності.

7. Як відомо, хронологію називають градусною мережею історії. Майбутній учитель історії повинен вільно орієнтуватися в історичному часі, оперувати його категоріями. Запропонуйте 3-5 прийомів роботи над часовими уявленнями студентів-істориків, котрі б забезпечували високий рівень засвоєння знань з хронології.

8. Проконсультуйтесь зі своїм науковим керівником, який обсяг історичних понять повинні були засвоїти студенти в межах курсу, що ним викладається. З дозволу викладача проведіть перевірку рівня засвоєння студентами і володіння ними категоріальним апаратом, зробіть висновки і складіть рекомендації щодо роботи з історичними поняттями.

9. Зробіть моніторинг рівня хронологічних знань студентів (за домовленістю з викладачем). Порівняйте, що повинні знати студенти в межах нормативного курсу, і який рівень знань у них наявний. Запропонуйте рекомендації щодо роботи над історичною хронологією у ВНЗ.

10. Проаналізуйте зміст історичного матеріалу, що виноситься на обговорення студентів під час семінарських занять з нормативних історичних курсів та зробіть висновки щодо співвідношення фактичного й теоретичного матеріалу, репрезентативності усіх структурних компонентів історичних знань. Запропонуйте шляхи оптимізації планів семінарських занять.

МОДУЛЬ ІІ

Методи та організаційні форми навчання історії

У вищій школі

Модуль включає 12 лекційних годин, 12 - семінарських, 16 - самостійної та 14 - індивідуальної роботи. Всього – 54 години.

Основні програмні положення

Форми організації навчання історії у вищій школі. Лекція – основна форма організації навчального процесу у вузі. Сучасні вимоги до вузівської лекції. Типи лекцій (різниця в оцінках їх типології).

Практичні, семінарські, лабораторні заняття з історії, методика їх проведення.

Функції та роль перевірки і обліку знань у вищій школі. Методи контролю та самоконтролю. Форми і критерії оцінювання знань та вмінь студентів. Заліки, колоквіуми, екзамени. Рейтингова система оцінювання знань: проблеми і здобутки. Тестовий контроль у вузі: види тестових завдань, їх різнорівневість. Комп’ютерний контроль знань, перспективи його впровадження у навчання історії, види і типи комп’ютерних програм перевірки знань студентів, їх різних компонентів (фактів, уявлень, понять, зв’язків, закономірностей тощо).

Значення науково-дослідницької роботи студентів у їх професійному становленні. Роль викладача вузу в залученні студентів до наукової діяльності. Методика керівництва курсовими та дипломними роботами, проблемними групами та науковими гуртками. Формування у студентів навичок та культури дослідницької роботи. Поняття про методику історичних досліджень, основні етапи роботи дослідника (гевристика, вибір предмету дослідження, критика джерел, синтез історичного матеріалу, виклад результатів наукового пошуку).

Традиційні напрямки і форми історичного дослідження: історико– фактологічна реконструкція; історія ідей та ментальностей; історичні схеми (стадіальні, цивілізаційні, циклічні); тематичні блоки( економіка, політика, культура, релігія тощо). Інтуїція в історичному дослідженні.

Нестандартні форми навчання як спонукальний мотив до творчості та самореалізації викладача й студентів, засіб організації особистісно зорієнтованого навчання, збагачення досвідом творчості.

Види, форми, структура, особливості нетрадиційних навчальних занять.

Інноваційні технології у лекційних курсах історії (лекція - діалог культур (наукових шкіл), інтегративна лекція).

Види нетрадиційних семінарських занять у вищій школі (семінар – експедиційне дослідження, семінар – історичний суд, семінар інтелектуальна гра «Дебати», семінар–прес-конференція, семінар – круглий стіл, семінар-аукціон знань, групова форма навчання, робота в динамічних парах тощо). Модульне навчання та його підсистеми.

Нетрадиційні форми навчання як засіб впровадження нової філософії освіти, переходу від зовнішньої до внутрішньої мотивації навчання (самомотивації), реалізації принципу опосередкованого викладання (викладач – консультант).

Орієнтація інноваційних технологій викладання історії на гуманістичний підхід, структурування навчального процесу на солідарній основі, вибір пізнавальної альтернативи.

Викладач вищої школи, його роль і місце в науковому і громадському житті держави. Право викладача на вибір форм, засобів, методів та прийомів роботи.

Посадові обов’язки викладача вищої школи. Вимоги до громадсько-політичних, історичних, психолого-педагогічних знань та умінь викладача історії, його особистих якостей.

ЗМІСТОВІ МОДУЛІ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.1