Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
При цій ваді спостерігається більш закруглений контур лівого шлуночка і збільшення розмірів серця вліво і помірно вверх. При цьому “талія” серця стає зглаженою і серце набуває, так звану, мітральну конфігурацію.
Електрокардіограма.
Шлунковий комплекс вказує на перевагу лівого шлуночка: в першому стандартному відведенні і лівих грудних V5 та V6 збільшений зубець R і маловиражений зубець S. В третьому стандартному відведенні і правих грудних V1 і V2 зубець R низький, а зубець S виражений.
Фонокардіограма.
На верхівці серця реєструється систолічний шум спадаючого характеру, який починається одразу слідом за ослабленим першим тоном. Шум займає більше половини систоли. Разом з цим, над легеневою артерією відмічається збільшена амплітуда другого тону.
Особливу форму представляє синдром пролапсу мітрального клапану, при якому стулки, чи одна з них, прогинаються до порожнини лівого передсердя. Фонокардіографічно, в другій половині систоли, реєструється систолічний екстратон (клік), до якого приєднується тон, який зменшується і досягає другого тону. При вираженому пролабуванні стулки може реєструватися пансистолічний стрічкоподібний шум і тоді синдром пролапсу мітрального клапану не можливо відрізнити від недостатності мітрального клапану.
Звуження лівого передсердно-шлуночкового отвору – мітральний стеноз.
Причиною цієї вади завжди є ревматичний ендокардит.
Звужений мітральний отвір є перешкодою для вигнання крові з лівого передсердя в лівий шлуночок. Тому для підтримки нормального кровообігу підключаються ряд компенсаторних механізмів.
Гемодинамічні порушення та механізми компенсації.
При мітральному стенозі частина крові, яка не встигла пройти в лівий шлуночок, затримується в лівому передсерді. Ліве передсердя, на збільшення в ньому об’єму крові, реагує посиленням та подовженням систоли лівого передсердя. Ці два механізми: зріст тиску в лівому передсерді та подовження систоли лівого передсердя є найпершими та найважливішими при мітральному стенозі. Вони дозволяють зберегти на протязі певного часу нормальний об’єм крові, що проходить через мітральний отвір за одиницю часу і таким чином компенсує ваду.
Але компенсаторні можливості лівого передсердя дуже обмежені і тому слідом за ослабленням його сили розвивається застій крові в малому колі, а потім в судинах та органах великого кола кровообігу. В легеневих судинах та капілярах тиск досягає 50 мм рт. ст. та вище замість 25 мм в нормі. В цих випадках вступають в дію нові компенсаторні механізми – збільшення кількості функціонуючих артеріо-судинних анастамозів в легенях. В подальшому гіпертрофується, а потім розширюється правий шлуночок. Потім при ослабленні правого шлуночка розвивається відносна недостатність трьохстулкового клапану з появою над ним систолічного шуму і позитивного судинного пульсу. Потім наступає м’язова слабкість правого передсердя з розвитком застою в судинах великого кола кровообігу із зменшенням застою в малому колі. Застій в печінці призводить до її збільшення з подальшим переходом в цироз. У хворих з високою легеневою гіпертензією гирло легеневої артерії може бути розтягнутим і з’являється діастолічний шум відносної недостатності клапанів легеневої артерії (шум Грехем-Стілла), який прослуховується по лівому краю грудини з епіцентром у другому міжребір’ї.
Лівий шлуночок серця не зазнає яких - небудь суттєвих змін, так як при стенозі мітрального отвору в нього поступає мала кількість крові.
Клінічні ознаки мітрального стенозу.
Скарги. При вираженій картині вади скаржаться на різку загальну слабкість, задишку не тільки при фізичних навантаженнях, але і в спокої, приступи задухи ночами, кашель, кровохаркання, серцебиття, боль в області серця, перебої в серцевій діяльності, набряки, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота (застій крові в великому колі кровообігу).
Загальний огляд.
Відмічається синюшність кінчика носа, вух, ціанотично-рожеве забарвлення щік, акроціаноз (facies mitralis). Якщо вада розвинулася в дитячому або юнацькому віці, може бути серцевий горб. Частіше при цій ваді відмічається недорозвиток, який виникає через хронічне кисневе голодування. В ліжку хворі приймають вимушене підвищене положення. При огляді шиї, в період декомпенсації, спостерігаються набухлі яремні вени. Верхівковий поштовх не змінюється, спостерігається пульсація під мечовидним відростком, в підложковій області (поява патологічного явища – серцевий поштовх), що є проявом гіпертрофії і дилятації правого шлуночка.
Пальпація. Верхівковий поштовх пальпується в п”ятому межребір”ї досередини від лівої середньоключичної лінії. У випадках значного збільшення правого шлуночка поштовх зміщується вліво. При пальпації серцевої області визначається струс грудної клітки в області абсолютної тупості зліва від грудини- діастоличне тремтіння, “діастолічне котяче муркотіння” внаслідок проходження крові під тиском через звужений отвір. Пульс малий, м’який, різний на обох руках. З появою миготіння передсердя він стає аритмічним, з’являється дефіцит пульсу.
Перкусія. Зона серцевої тупості збільшена вгору – за рахунок збільшення лівого передсердя і вправо – за рахунок гіпертрофії правого шлуночка. Вгору границя серця зміщується за рахунок лівого передсердя, його вушка та розширення дуги легеневої артерії .
Дата: 2016-10-02, просмотров: 227.