Недостатність двостулкового (мітрального) клапану органічного характеру є результатом ревматичного ендокардиту. При цій ваді внаслідок неповного змикання стулок клапану кров під час систоли лівого шлуночка частково повертається в ліве передсердя. Ліве передсердя при цьому розширюється. Під час діастоли вся ця кров з лівого передсердя поступає в лівий шлуночок. Це призводить до розширення лівого шлуночка та його гіпертрофії.

Порушення кровообігу довгий час не наступає в результаті мобілізації компенсаторних властивостей організму. За Ф.Я.Китаєвим, компенсація досягається завдяки захисному рефлексу, який йде з лівого передсердя, легеневих судин, стінок легеневих артерій і викликає спастичне скорочення капілярів малого кола, тим самим зменшуючи застій крові в ньому. З часом ліве передсердя стає слабшим, відток крові з передсердя затрудняється і тиск в ньому підвищується, що веде до застою в малому колі та ретроградно підвищується тиск в легеневій артерії та правому шлуночку. В свою чергу, це викликає посилену роботу правого шлуночка, який гіпертрофується і розширюється. Застій поширюється на судини великого кола кровообігу.

Клінічні ознаки.

Клінічна картина залежить від вираженості вади і кількості крові, яка повертається з лівого шлуночка в передсердя, якщо вона не перевищує 15-20 % ударного об’єму серця, будь-яких помітних порушень гемодинаміки не виникає.

Хворі на протязі декількох років, коли вада знаходиться в стадії компенсації, не мають скарг. З розвитком декомпенсації з’являються задишка та серцебиття після навантаження, відчуття важкості та неприємних, ниючого характеру болей в серці, швидкої втомлюваності. При наростанні симптомів правошлуночкової недостатності з’являються відчуття важкості та болей у правому підребір’ї внаслідок збільшення печінки та розтягнення печінкової капсули.

Огляд. В стані компенсації суттєвих змін виявити не є можливим. Далі, у зв’язку з декомпенсацією, відмічається ціаноз губ та слизових. Верхівковий поштовх, за рахунок гіпертрофії лівого шлуночка стає розлитим, зміщується вліво і вниз. Якщо вада виникла в дитячому віці, то може спостерігатися серцевий горб.

Пальпація. Виявляється посилений, розлитий верхівковий поштовх. Він визначається у п’ятому, іноді, у шостому межребір’ї назовні від середньоключичної лінії. Посилення верхівкового поштовху - один із найбільш постійних симптомів мітральної недостатності .

Перкусія. При перкусії виявляється зміщення границь серця вверх і вліво. Серце збільшується вверх за рахунок збільшення лівого передсердя, а потім за рахунок розширення дуги легеневої артерії. Вліво серце збільшується внаслідок гіпертрофії і дилятації лівого шлуночка. З розвитком декомпенсації, за рахунок гіпертрофії і дилятації правих відділів серця, наступає зміщення вправо правої границі відносної тупості серця.

Пульс зберігає нормальну величину або змінюється дуже мало на всіх стадіях мітральної недостатності.

Аускультація. У діагностиці мітральної недостатності аускультація відіграє головну роль. Характерними і обов’язковими ознаками недостатності мітрального клапану є послаблення першого тону на верхівці і наявность систолічного шуму. Послаблення першого тону пояснюється порушенням напруги лівого шлуночка та механізму захлопування мітрального клапану на початку систоли (відсутність періоду замкнутих клапанів).

Ступінь послаблення 1 тону відповідає ступеню мітральної недостатності. При значній мітральній недостатності і вираженій регургітації перший тон може бути відсутнім і замінений систолічним шумом

Відповідно до цього, може прослуховуватися патологічний додатковий 3 тон. Він утворюється в результаті швидкого заповнення лівого шлуночка кров’ю з лівого передсердя, що переповнене, при цьому коливання стінок лівого шлуночка підвищується.

Тон на легеневій артерії акцентований і може бути розщепленим або роздвоєним, внаслідок підвищення тиску в системі малого кола кровообігу.

Найбільш важливою і постійною ознакою мітральної недостатності є систолічний шум, що виникає в результаті регургітації крові з лівого шлуночка в ліве передсердя через отвір між стулками мітрального клапану, що зімкнутий не щільно. Зазвичай шум краще всього вислуховується на верхівці серця, але не рідко місцем найкращого вислуховування систолічного шуму при мітральній недостатності є область проекції лівого передсердя, що включає в себе третє, четверте та п’яте міжребір’я зліва від середньоключичної до середньом’язової лінії. Шум проводиться вверх і вліво в підм’язову область. Нерідко шум вислуховується і зі сторони спини зліва- під кутом лівої лопатки.

Характер систолічного шуму при мітральній недостатності залежить від : 1) величини і сили регургітаційної струї, 2) наявності деформацій анатомічних структур на шляху зворотнього кровотоку. Найчастіше систолічний шум має дуючий характер. Рідше шум набуває грубого тембру (при різних деформаціях стулок і сухожильних хорд). Систолічний шум, як правило, починається разом із 1 тоном або замість нього і займає всю або майже всю систолу (пансистолічний шум). Він краще виявляється у горизонтальному положенні (зберігається пульс і збільшується систолічний об’єм крові.)