МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОХОДЖЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ ТА ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ
для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”
спеціальності „Соціологія”
Затверджено
на засіданні кафедри
соціології управління
Протокол № 6
від 24 січня 2011 р.
Донецьк − 2011
Методичні рекомендації до проходження соціологічної практики та підготовки звіту для студентів 3 курсу освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” спеціальності „Соціологія” / Укладач: Н.Є. Мазіна − Донецьк: ДонДУУ, 2011. – 69 с.
Методичні рекомендації розроблені у відповідності до вимог галузевої компоненти стандартів вищої освіти з підготовки фахівців рівня „бакалавр” спеціальності 6.030101 за напрямом підготовки 0402 „Соціологія” денної та заочної форм навчання та внутрівузівського стандарту якості випускних робіт в ДонДУУ та з урахуванням основних вимог Національної доктрини розвитку освіти України, Державного стандарту вищої освіти, рекомендацій Центра гуманітарної освіти АН України, рекомендацій Міністерства освіти і науки України. Методичні рекомендації призначені для надання допомоги студентам у проходженні практики й підготовки звіту та містять основні вимоги щодо змісту та оформлення випускної роботи, організації її виконання, порядку захисту та оцінювання.
ЗМІСТ
| 1. | Загальні положення | |
| 1.1. Терміни соціологічної практики | ||
| 1.2. Мета й завдання передвипускної практики | ||
| 1.3. Бази соціологічної практики | ||
| 1.4. Зміст і характер діяльності студентів | ||
| 1.5 Організація діяльності студентів, форми та методи її контролю | ||
| 1.6. Положення про рейтингову систему оцінювання підсумків практики | ||
| 1.7. Обов'язки учасників практики | ||
| 1.8. Очікувані результати | ||
| 2. Документи соціологічної практики | ||
| 2. | Вимоги до оформлення звіту з соціологічної практики | |
| 3. | 3. Структура та зміст звіту з соціологічної практики студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” спеціальності „Соціологія | |
| 3.1. Методологічна частина звіту з соціологічної практики | ||
| 3.2. Процедурна частина звіту соціологічної практики | ||
| 3.2.1. Програма соціологічного дослідження | ||
| 3.3. Висновки та практичні рекомендації | ||
| 3.4. Нумерація... | ||
| 3.5. Ілюстрації та таблиці | ||
| 3.6. Додатки | ||
| 4. | 4. Організація та порядок захисту звітів з соціологічної практики | |
| Підведення підсумків соціологічної практики студентів | ||
| 5. | Додатки..................................................................................................... | |
| 5.1. Додаток А. Зразок оформлення титульної сторінки .......... звіту з соціологічної практики | ||
| 5.2. Додаток Б. Зразок оформлення змісту звіту з соціологічної практики | ||
| 5.3. Додаток В. Зразои бібліографічних описів | ||
| 5.4. Додаток Г. Необхідний об'єм вибірки для деяких способів формування вибіркової сукупності .. | ||
| 5.5. Додаток Д. Критичні значення статистичних показників.. | ||
| 5.7. Додаток Е. Типи виборок | ||
| 5.8. Додаток Ж. Календарний графік проходження передвипускної практики | ||
| 5.9. Додаток З. Зразок оформлення листа –замовлення га виконання соціологічного дослідження |
Загальні положення
Фахова практика студентів проходить в умовах суспільної трансформації в Україні, коли соціологічне знання, дослідницькі й аналітичні навички соціолога мають широке застосування. Впровадження у навчальний процес системи поетапної практичної підготовки студентів з послідовним нарощуванням рівня професійних знань та практичних навичок сприяє удосконаленню підготовники фахівців-соціологів у вищих навчальних закладах, забезпечує студенту соціалізацію у професійному середовищі й сприяє формуванню у нього адекватних уявлень щодо специфіки діяльності компетентного фахівця.
Дане положення визначає нормативно-правові та організаційно-методичні засади щодо проведення соціологічної – рівень 6.030101 «бакалавр, захисту звітів, встановлює порядок створення, організації і роботи членів комісії та забезпечує єдиний комплексний підхід до організації практичної підготовки, безперервності й спадкоємності навчання студентів.
Дане положення складено на підставах:
1.Закону України «Про вишу освіту», затвердженого Президентом України 17.01.2002 №2984-111;
2. Положення «Про проведення практики студентами вищих навчальних закладів України», затвердженого Міністерством освіти України (наказ № 93 ввід 08.04.93);
3. Методичних рекомендацій по розробці програм практики студентів вищих навчальних закладів України Головного управління вищої освіти Міністерства освіти України від 14.02.96 № 31-5/97;
4. Положення про проведення практики студентів Донецького державного університету управління, затвердженого рішенням навчально-методичної ради ДонДУУ (протокол № 4 від 08.04.06);
5. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення практичної підготовки студентів донецького державного університету управління.
Практична підготовка майбутніх фахівців-соціологів є важливою складовою навчального процесу й може розглядатися як одна із самостійних освітніх технологій.
Практика базується на наступних методологічних та організаційних принципах:
§ принцип єдиності теорії та практики;
§ органічний зв’язок з іншими видами навчаня;
§ єдність загальної концепції практики;
§ практична реалізація вмінь та навичок, набутих студентом під час навчання у ДонДУУ;
Практика надає студентові можливість ефективніше адаптуватися до майбутньої професійної діяльності, сформувати адекватну самооцінку, навчитися самостійно планувати свою діяльність, установлювати корисні ділові контакти зі старшими колегами, сприяє розвитку відповідальності за проведену роботу, удосконаленню комунікативних й організаторських здібностей, дозволяє відчути себе затребуваною у професійному сенсі людиною, орієнтує щодо вибору майбутнього місця роботи у виробничих колективах, управлінських органах, фірмах, організаціях.
Практика - це активна індивідуальна форма навчання студентів. Протягом практики у студентів виробляються вміння працювати самостійно, спираючись на індивідуальні плани й завдання. Це відрізняє практику від масових форм роботи під час теоретичного навчання. Практична підготовка майбутніх фахівців-соціологів є важливою складовою навчального процесу й може розглядатися як одна із самостійних освітніх технологій.
Фахова практика студентів проходить в умовах суспільної трансформації в Україні, коли соціологічне знання, дослідницькі й аналітичні навички соціолога мають широке застосування. Утвердження демократії й становлення демократичних інституцій, перетворення країни на сучасну європейську державу, перехід до ринкового господарювання зумовлює необхідність дослідження поведінкових закономірностей, які характерні як для великих людських спільнот, малих груп, так і окремих індивідів, що слугує забезпеченню успішності діяльності політичних та господарюючих суб'єктів. Проведення соціологічної експертизи потрібне для адекватного розуміння наслідків впровадження політико-економічних рішень і правових актів на різних рівнях державного управління. Демократизація громадського життя диктує необхідність постійного моніторингу суспільної думки, рейтингів партій і рухів, політичних лідерів. Знання споживацької поведінки, колективних уявлень та колективних переваг дозволяє підвищити
Терміни практики
Терміни й тривалість практики визначаються навчальним планом. Соціологічна практика проводиться у 6 семестрі. Усього на її проходження передбачено 162 години, у т.ч. консультації з керівниками практики на кафедрі, самостійна робота (розробка програми та проведення соціологічного дослідження, аналіз виконуваної роботи, робота в бібліотеці, ведення щоденника практики, підготовка звіту, складання диференційованого заліку тощо.).
Бази практики
Конкретним місцем практики виступають організації, підприємства й установи (далі «Організації»), з якими укладено відповідні договори.
Базамидля проведення соціологічної практики можуть обиратися:
підприємства й установи;
вищі й середні навчальні заклади;
державні органи управління різних рівнів;
проектно-аналітичні й експертно-консультаційні служби;
соціологічні служби й фонди;
соціологічні центри;
центри виборчих технологій;
фірми й консалтингові компанії;
служби системи соціального обслуговування населення;
фонди соціального страхування;
підрозділи служб зайнятості населення;
установи, організації, служби системи охорони здоров'я;
громадські організації і т. ін.
1.4. Зміст і характер діяльності студентів
Тема соціологічного дослідження, до якої підключається студент, визначається специфікою діяльності «Організації», у якій він проходить практику. Допомогу студентові в розробці програми дослідження надає керівник практики від кафедри. Якщо студент залучається до участі в дослідженні, що проводиться соціологічною лабораторією ДонДУУ, іншими «Організаціями» то обов'язковою умовою є докладне ознайомлення його із програмою соціологічного дослідження й залучення до активної участі на всіх етапах з наданням всієї можливої самостійності й ініціативи. Також студент може сам вибрати тему дослідження для самостійного проведення з орієнтацією на власні наукові інтереси(за узгодженням з керівником практики від кафедри).
При виконанні студентами великого обсягу робіт з розробки програми дослідження і його проведення можливе підключення декількох студентів до одного дослідження. У цьому випадку студенти пишуть один звіт з даного дослідження на всю групу.
При проведенні соціологічного дослідження студенти виконують усі види робіт, які були опановані ними під час навчання та практичної діяльності.
1.5. Організація діяльності студентів, форми і методи її контролю та оцінювання
Організаціяй проведення практики включає три основних етапи:
I етап - проведення заходів інструктивного характеру з ознайомлення студентів із цілями й завданнями практики та вимогами щодо їх виконання. Керівник практики від кафедри доводить до практикантів сутність основних вимог, нагадує про їхні права й обов'язки, надає рекомендації з виконання завдань соціологічної практики, висвітлює питання про форму звіту з практики й правила оформлення щоденника практики.
II етап - робота в «Організації»: проведення соціологічного дослідження (розробка програми дослідження й соціологічного інструментарію), ведення щоденника практики, збір матеріалів, необхідних для підготовки звіту, придбання нових навичок практичної роботи й нових знань.Консультативну допомогу студентам у складанні програми дослідження і його проведення здійснює керівник практики від кафедри.
ІІІ етап - підведення підсумків практики: оформлення й представлення звіту замовникові, на підставі чого керівник практики від «Організації» пише відзив про роботу студента. Представлення документів з практики на кафедру й виступ на заключній конференції.
Контрольдіяльності студентів під час практики здійснюється в двох формах:
• поточний контроль (тижневі звіти студентів щодо виконання роботи);
• підсумковий контроль (участь в заключній конференції).
Терміни проходження практики представлено в календарному графіку (Додаток 2).
Таблиця відповідності шкали оцінювання ЕСТS з національною
Очікувані результати
По закінченню практики студент повинен вміти:
§ самостійно визначити проблему прикладного соціологічного дослідження; оцінити дослідницьку ситуацію, місце та роль соціолога у ній; розробити програму дослідження та представити її замовнику;
§ організувати та провести конкретне соціологічне дослідження;
§ скласти та надати замовнику звітний документ за результатах дослідження; обґрунтувати та сфорумулювати практичні висновки та рекомендації.
Студент повинені знати:
§ практичні можливості застосування загального обсягу теоретичних знань з соціологічних дисциплін;
§ можливості міждисциплінарної взаємодії різних наукових дисциплін на прикладному рівні;
§ основи економічних та юридичних знань, що застосовується на усіх етапах організації соціологічного дослідження;
§ нормативні документи, що регламентують діяльність соціолога (Професійний кодекс соціолога)
Студент повинен володіти:
§ навичками застосування та використання основних методів збору та аналізу соціологічної інформації;
§ практичним досвідом роботи у якості виконавця та організатора у соціологічному дослідженні; соціолоога, що робить “у полі”, та соціолога-аналітика;
§ практичним досвідом спілкування з замовниками, керівниками організації.
Документи практики
10.1. Індивідуальний робочий план практики
Індивідуальний робочий план практики - це персональна програма проходження практики. План складається студентом до виходу на практику. У нього входить опис завдань, які студент планує вирішити під час практики. Завдання індивідуального плану соціологічної практики мають відповідати загальним завданням практики, що визначені програмою.
Якщо у студента виникають труднощі в оформленні індивідуального плану практики, він має звернутися за консультацією до керівника практики.
Індивідуальний план практики засвідчується керівником практики від кафедри. При виході на практику студент-практикант повинен представити даний план для ознайомлення керівникові практики від «Організації».
Щоденник практики
Щоденник практики - це спеціальний зошит, у якому фіксуються всі виконані в ході практики роботи й проведені заходи. Студент з першого дня перебування на практиці має записувати зміст і результати виконуваної роботи у щоденник. По закінченню практики щоденник надається на перевірку керівникові практики від кафедри.
Звітна документація
Позакінченню практики студент надає звітну документацію в «Організацію» і на кафедру та готує доповідь на заключну конференцію. В «Організацію» здається звіт про проведене соціологічне дослідження й розроблений інструментарій. На кафедру студент здає звіт з практики (у надрукованому й електронному вигляді), щоденник практики, відзив керівника практики від «Організації» і заповнену облікову картку, а також звіт, зданий в «Організацію», - в електронному вигляді.
а) Звіт для «Організації» з виконаного соціологічного дослідження.
Звіт містить у собі опис основних положень програми соціологічного дослідження (проблемне поле дослідження, об'єкт і предмет дослідження, мета й завдання, логічні схеми емпіричної інтерпретації понять і системного аналізу об'єкта дослідження, робочі гіпотези), опис методики пілотажного дослідження, а також аналіз його результатів; опис основного етапу дослідження та аналіз його результатів. Обсяг, зміст звіту й види подання (надрукований або електронний) можуть мінятися залежно від побажань замовника й визначаються за узгодженням з керівниками практики від «Організації» і від кафедри. Оформлення звіту в цілому відповідає оформленню змістовної частини звіту для кафедри. До звіту додається розроблений соціологічний інструментарій. Перед здачею замовникові звіт надається на перевірку керівникові практики від кафедри.
б) Звітні документи, що подаються на кафедру:
Звіт з практики.
Звіт є основним документом практики, у якому відбиваються всі виконані види робіт і перераховуються набуті студентом знання й уміння. Основною частиною звіту з практики є презентація соціологічного дослідження, що провів студент. У випадку проведення одного соціологічного дослідження групою студентів подається один звіт на всю групу.
Звіт з практики має наступну структуру:
І Методологічна частина (складаеться зі вступу та теоретичного викладення матеріалу)
II Процедурна частина (включає опис вибірки та інструментарію дослідження, основних складових програми та аналізу отриманих результатів)
ІІІ Висновки
IV. Практичні рекомендації
Список використованої літератури
ДОДАТКИ
(Додаток А. Соціологічний інструментарій
Додаток Б. Таблиці й діаграми за результатами дослідження тощо)
Відзив керівника практики від «Організації» про роботу студента.
Відзив складається керівником практики від «Організації». У ньому висвітлюються наступні питання:
• рівень теоретичної підготовки студента;
• оцінка особистісних якостей студента, його ставлення до справи;
• рекомендації з удосконалювання професійної підготовки студента;
• рекомендована оцінка роботи студента під час практики.
Відзив підписується керівником практики від «Організації» після здачі студентом звіту й засвідчується печаткою «Організації». Незавірений відзив не приймається.
2. Структура та зміст звіту з перед випускної практики студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” спеціальності „Соціологія
Звіт з передвипускної практики повинен містити: 1) титульну сторінку; 2) зміст; 3) вступ; 4) теоретичну частину, яка включає методологічне обґрунтування обраної теми та аналіз наукових джерел; 5) емпіричну частину, яка містить описання методів проведеного соціологічного дослідження, інструментарію дослідження, аналіз отриманих результатів; 6) загальні висновки; 7) практичні рекомендації установі, за дорученням якої виконується випускна робота; 8) список використаної літератури; 9) додатки.
До звіту в обов’язковому порядку додається заповнений щоденник практики а примірники анкет, які заповнені респондентами
Нумерація
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою випускної роботи є титульна сторінка, яка включається до загальної нумерації сторінок і на якій номер сторінки не ставиться. Нумерація (без крапки після неї) проставляється у правому верхньому куті починаючи зі вступу (сторінка 3).
ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ не нумеруються як розділи.
Номер розділу ставиться після слова „РОЗДІЛ” арабськими цифрами, після номеру крапку не ставлять. Потім із нового рядка посередині друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумеруються в рамках кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу й порядкового номеру підрозділу, між якими ставиться крапка. Наприкінці номеру підрозділу повинна стояти крапка, наприклад „1.3.” (третій підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Крапка в кінці назви підрозділу не ставиться. Відстань від назви розділу до підрозділу повинна бути 2 інтервали основного тексту.
Скрізь, де в теоретичному розділі йде мова про літературі джерела та наводяться думки різних авторів, повинні бути посилання на літературу.
У відповідних місцях тексту необхідно вказувати в квадратних дужках номер, під яким літературне джерело значиться в „Списку використаних джерел”, наведеному в кінці роботи. Наприклад: „На думку В.Ядова [5, с. 34].....”; „У теоретичних розробках вітчизняних науковців [4−12], [15, 18, 20] ....” і т. ін.
Якщо викладається дослідження або концепція автора, роботу якого студент не зміг прочитати в оригіналі, треба посилатися на джерело, матеріали якого використовувалися. Наприклад: „Оригінальну методику вивчення національної ідентичності розробила З. Сікевич (цит. за [15, с. 45])”.
Ілюстрації та таблиці
Зміст ілюстрацій та таблиць має доповнювати текст роботи, поглиблювати розкриття суті явища, наочно ілюструвати результати емпіричного дослідження, і тому в тексті на кожну з них повинно бути посилання з коментарем.
Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше, або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках випускної роботи, їх включають до додатків. На всі ілюстрації та таблиці винесені в додатки повинні бути посилання в тексті роботи.
Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, „Рис. 2.3” (третій рисунок другого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією по центру.
При візуалізації результатів емпіричного соціологічного дослідження найчастіше використовуються діаграми, гістограми та кореляційні плеяди.
Діаграми використовують головним чином для зображення співвідношень між величинами. Це засіб графічного зображення величин за допомогою фігур (секторів, стовпців і т. ін.), площі яких пропорційні цим величинам.
Гістограма − графічне представлення щільності розподілення (частотного розподілення), при якому кількість випадків у певній соціальній групі зображується у вигляді вертикальних смуг (стовпчиків, блоків).
Кореляційні плеяди є формою графічного відображення кореляційних зв’язків між параметрами, включеними в кореляційний аналіз. Ці параметри зображуються колами, у яких проставляють номери ознак або скорочено записується назва параметру. У центрі кореляційної плеяди зазвичай розміщують або найважливіший параметр, або той, який має найбільшу кількість значимих коефіцієнтів кореляції.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатку). Вгорі праворуч над таблицею пишеться слово „Таблиця” та її номер, який складається так само як і номер ілюстрацій. Заголовок таблиці розміщується нижче посередині. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблиця виноситься або в додатки, або ділиться на частини, що переносяться на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюється її „шапка” або „боковик”, а над перенесеною частиною пишуть: „Продовження табл.” із зазначенням номера таблиці. В таблиці, що демонструє результати емпіричних досліджень обов’язково потрібно вказувати одиниці виміру величин (відсотки, частки і т.ін.). Всі числа в таблиці треба наводити з однаковою точністю (до одного й того ж десятковому знаку).
Додатки
Додатки слід оформлювати як продовження роботи в порядку появи посилань на них. На сторінці вгорі посередині пишеться слово „Додаток” та його позначення. Для позначення додатка використовуються послідовно прописні літери українського алфавіту, за винятком Ґ, Е, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. На наступному рядку посередині розміщується заголовок додатка.
Додатки повинні мати загальну з роботою наскрізну нумерацію сторінок. Таблиці й ілюстрації, наявні в додатку, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад „Таблиця В.2” (друга таблиця додатку В).
ДОДАТОК В
Таблиця 1
Критичені значення для χ2 розподілу[1]
Розбіжності між двома розподілами можуть вважатися достовірними, якщо χ2емп досягає або перебільшує χ20,05.
| df | Рівень значимости p | df | Рівень значимости p | df | Рівень значимости p | |||
| 0,05 | 0,01 | 0,05 | 0,01 | 0,05 | 0.01 | |||
| 3,841 | 6,635 | 44,985 | 52,191 | 80,232 | 89,591 | |||
| 5,991 | 9,210 | 46,194 | 53,486 | 81,381 | 90,802 | |||
| 7,815 | 11,345 | 47,400 | 54,776 | 82,529 | 92,010 | |||
| 9,488 | 13,277 | 48,602 | 56,061 | 83,675 | 93,217 | |||
| 11,070 | 15,086 | 49,802 | 57,342 | 84,821 | 94,422 | |||
| 12,592 | 16,812 | 50,998 | 58,619 | 85,965 | 95,626 | |||
| 14,067 | 18,475 | 52,192 | 59,892 | 87,108 | 96,828 | |||
| 15,507 | 20,090 | 53,384 | 61,162 | 88,250 | 98,028 | |||
| 16,919 | 21,666 | 54,572 | 62,428 | 89,391 | 99,227 | |||
| 18,307 | 23,209 | 55,758 | 63,691 | 90,631 | 100,425 | |||
| 19,675 | 24,725 | 56,942 | 64,950 | 91,670 | 101,621 | |||
| 21,026 | 26,217 | 58,124 | 66,206 | 92,808 | 102,816 | |||
| 22,362 | 27,688 | 59,304 | 67,459 | 92,945 | 104,010 | |||
| 23,685 | 29,141 | 60,481 | 68,709 | 95,081 | 105,202 | |||
| 24,996 | 30,578 | 61,656 | 69,957 | 96,217 | 106,393 | |||
| 26,296 | 32,000 | 62,830 | 71,201 | 97,351 | 107,582 | |||
| 27,587 | 33,409 | 64,001 | 72,443 | 98,484 | 108,771 | |||
| 28,869 | 34,805 | 65,171 | 73,683 | 99,617 | 109,958 | |||
| 30,144 | 36,191 | 66,339 | 74,919 | 100,749 | 111,144 | |||
| 31,410 | 37,566 | 67,505 | 76,154 | 101,879 | 112,329 | |||
| 32,671 | 38,932 | 68,669 | 77,386 | 103,010 | 113,512 | |||
| 33,924 | 40,289 | 69,832 | 78,616 | 104,139 | 114,695 | |||
| 35,172 | 41,638 | 70,993 | 79,843 | 105,267 | 115,876 | |||
| 36,415 | 42,980 | 72,153 | 81,069 | 106,395 | 117,057 | |||
| 37,652 | 44,314 | 73,311 | 82,992 | 107,522 | 118,236 | |||
| 38,885 | 45,642 | 74,468 | 83,513 | 108,648 | 119,414 | |||
| 40,113 | 46,963 | 75,624 | 84,733 | 109,773 | 120,591 | |||
| 41,337 | 48,278 | 76,778 | 85,950 | 110,898 | 121,767 | |||
| 42,557 | 49,588 | 77,931 | 87,166 | 112,022 | 122,942 | |||
| 43,773 | 50,892 | 79,082 | 88,379 | 113,145 | 124,116 |
Таблица 2
Критичні значення коеффициенту ранговой корреляції Спірмена[2]
| Кількість пар рангів | Верогідність помилкиα | Кількість пар рангів | Верогідність помилкиα | ||||
| 0,05 | 0,01 | 0,001 | 0,05 | 0,01 | 0,001 | ||
| 0,829 | 1,000 | — | 0,398 | 0,510 | 0,618 | ||
| 0,745 | 0,893 | 1,000 | 0,362 | 0,466 | 0 570 | ||
| 0,691 | 0,857 | 0,952 | 0,333 | 0,429 | 0,534 | ||
| 0,683 | 0,817 | 0,917 | 0,311 | 0,402 | 0,501 | ||
| 0,636 | 0,782 | 0,891 | 0,294 | 0,380 | 0,475 | ||
| 0,618 | 0,754 | 0,867 | 0,279 | 0,361 | 0,450 | ||
| 0,580 | 0,727 | 0,823 | 0,254 | 0,330 | 0,415 | ||
| 0,555 | 0,698 | 0,801 | 0,235 | 0,306 | 0,385 | ||
| 0,534 | 0,675 | 0,793 | 0,220 | 0,286 | 0,361 | ||
| 0,518 | 0,654 | 0,760 | 0,207 | 0,270 | 0,341 | ||
| 0,500 | 0,632 | 0,741 | 0,196 | 0,257 | 0,324 | ||
| 0,485 | 0,615 | 0,724 | 0,160 | 0,209 | 0,265 | ||
| 0,472 | 0,598 | 0,709 | 0,139 | 0,182 | 0,231 | ||
| 0,458 | 0,583 | 0,694 | 0,087 | 0,115 | 0,148 | ||
| 0,445 | 0,568 | 0,679 | 0,062 | 0,081 | 0,104 |
Таблица 3
Таблица значень функції Лапласа при разних значеннях t
| Φ | 0,68269 | 0,95000 | 0,95450 | 0,99730 |
| t | 1,96 |
Таблица 4
Критичне значення для t-ррозподілу Стьюдента
| Объем совокупности | Вероятность ошибки | ||||
| 0,20 | 0,10 | 0,05 | 0,02 | 0,01 | |
| 1,310 | 1,697 | 2,042 | 2,457 | 2,750 | |
| ∞ | 1,282 | 1,645 | 1,960 | 2,326 | 2,576 |
ДОДАТОК Е
Типи виборок
ДОДАТОК З
На проходження практики
[1] По: Сидоренко, Е.В. Методы математической обработки в психологии. – СПб.: Социально-психологический центр, 1996. – 350 с.
[2] По: Паниотто В.И., Максименко В.С. Количественные методы в социологических исследованиях. – Киев: Наукова думка, 1982. – С. 259.
[3] Виконується на бланку організації
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Дата: 2016-10-02, просмотров: 181.
