Тема: Загальні закономірності метаболізму.

Актуальність теми:Знання основних закономірностей обміну речовин, ролі ферментів у цих процесах необхідні для розуміння регуляції метаболізму за умов норми і при розвитку патологічних станів.

Навчальнi цiлi:

Знати:основи медичної ензимології, механізми дії ферментів, основні закономірності метаболізму.

Вмiти: трактувати показники активності ферментів і енергетичного обміну , дії активаторів та інгібіторів.

Самостійна позааудиторна робота

При підготовці до підсумкового контролю необхідно:

1. Повторити теоретичні питання практичних занять №№1-12.

2. Повторити принципи методів, які використовувались під час проведення лабораторних досліджень.

Контрольні питання

Рівень знань перевірте за прикладами завдань, які наведені нижче:

1. Для нормального метаболізму клітинам необхідні макроергічні сполуки. Що належить до макроергів?

A. Креатинфосфат; B. Креатин; C. Креатинін; D. Глюкозо-6-фосфат;

E. Аденозинмонофосфат.

2. Яке із тверджень про оптимальне значення рН для α-амілази слини вірне: а) 6,8 – 7,4; б) 7,2 – 8,0; в) 3,5 – 5,5; г) 0,5 – 3,5; д) 1,5 – 2,5.

3. Хворий, 55 років, госпіталізований в інфекційне відділення з діагнозом вірусний гепатит. Підвищення активності якого органоспецифічного ферменту печінки буде спостерігатися в сироватці крові пацієнта?

A. Сорбітолдегідрогенази; В. Кислої фосфатази; С. Лактатдегідрогенази; Д. Холінестерази;

Е. Креатинкінази

4. У хворого 60 років є клінічні ознаки інфаркту міокарда. Визначення активності яких ферментів сироватки крові підтвердять діагноз?

A. Лактатдегідрогеназа,трансаміназа, креатинкіназа; В. Глікозидаза, амілаза, ліпаза;

С. Протеїназа, фосфатаза, глюкокіназа; Д. Гемсинтетаза, альдолаза, гексокіназа

Е. Гідроксилаза, аргіназа, карбангідраза

5. Як змінюється швидкість розщеплення крохмалю в ротовій порожнині при:

1) збільшенні концентрації крохмалю:

а) неухильно зростає; б) не змінюється; в) знижується; г) зростає до певної межі

2) збільшенні концентрації α- амілази:

а) неухильно зростає; б) не змінюється; в) знижується; г) зростає до певної межі.

3) при рН= 8,2:

а) неухильно зростає; б) не змінюється; в) знижується; г) зростає до певної межі.

4) при температурі 38⁰С:

а) знижується; б) підвищується; в) максимальна.

6. У ЦТК в одній з реакцій має місце конкурентне гальмування при наявності інгібітора:

а) назвіть цей інгібітор; б) напишіть рівняння реакцій, яку гальмує цей інгібітор;

в) назвіть фермент і кофермент; г) який механізм дії інгібітора?

Література

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Заняття № 4(27)

Тема: Специфічні шляхи обміну окремих амінокислот.

Актуальність: Перетворення вуглецевого скелету амінокислот відіграють важливу роль у взаємозв’язку різних метаболічних шляхів. Порушення їх зумовлені здебільшого генетичними дефектами, що зумовлює розвиток патологічних станів вже в ранньому віці. Знання біохімічних механізмів, які лежать в основі розвитку таких захворювань, необхідні для своєчасної профілактики, діагностики та лікування.

Навчальні цілі:

Знати: біохімічні шляхи обміну окремих груп амінокислот за умов норми, причини порушень та критерії діагностики.

Вміти: визначати залишковий азот крові та інтерпретувати одержані результати.

Самостійна позааудиторна робота

В зошитах для протоколів:

• Скласти схеми обміну амінокислот: гліцину, цистеїну, метіоніну, фенілаланіну, тирозину, триптофану.
• підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи «Кількісне визначення залишкового азоту крові»

Контрольні питання

1. Декарбоксилювання амінокислот. Біогенні аміни, їх функція, механізм інактивації.
2. Обмін гліцину і серину.
3. Обмін сірковмісних амінокислот. Реакції трансметилювання.
4. Обмін фенілаланіну і тирозину.
5. Спадкові порушення обміну амінокислот: фенілкетонурія, алкаптонурія, альбінізм, хвороба Хартнупа, цистиноз.

Самостійна аудиторна робота

• Дайте відповідь за схемою:
• Амінокислота → Біогенний амін → Біологічна роль
• Заповніть таблицю

• Виконайте лабораторну роботу «Кількісне визначення залишкового азоту крові» і захистіть протокол.

Принцип методу. Залишковий азот крові визначають в безбілковому фільтраті після осадження білків крові і з наступною мінералізацією безбілкового фільтрату концентрованою сірчаною кислотою. Азот всіх досліджуваних фракцій у вигляді аміаку зв’язується з сірчаною кислотою і утворює сульфат амонію, який з реактивом Несслера дає сполуку жовто-оранжевого кольору. Інтенсивність забарвлення пропорційна концентрації аміаку, а значить і азоту в крові.

Хід роботи.