Тема: Загальні закономірності метаболізму.

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Література

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Методична вказівка до підсумкового заняття з модуля 2

Тема: Загальні закономірності метаболізму.

Актуальність теми:Знання основних закономірностей обміну речовин, ролі ферментів у цих процесах необхідні для розуміння регуляції метаболізму за умов норми і при розвитку патологічних станів.

Навчальнi цiлi:

Знати:основи медичної ензимології, механізми дії ферментів, основні закономірності метаболізму.

Вмiти: трактувати показники активності ферментів і енергетичного обміну , дії активаторів та інгібіторів.

Самостійна позааудиторна робота

При підготовці до підсумкового контролю необхідно:

1. Повторити теоретичні питання практичних занять №№1-12.

2. Повторити принципи методів, які використовувались під час проведення лабораторних досліджень.

Контрольні питання

Рівень знань перевірте за прикладами завдань, які наведені нижче:

1. Для нормального метаболізму клітинам необхідні макроергічні сполуки. Що належить до макроергів?

A. Креатинфосфат; B. Креатин; C. Креатинін; D. Глюкозо-6-фосфат;

E. Аденозинмонофосфат.

2. Яке із тверджень про оптимальне значення рН для α-амілази слини вірне: а) 6,8 – 7,4; б) 7,2 – 8,0; в) 3,5 – 5,5; г) 0,5 – 3,5; д) 1,5 – 2,5.

3. Хворий, 55 років, госпіталізований в інфекційне відділення з діагнозом вірусний гепатит. Підвищення активності якого органоспецифічного ферменту печінки буде спостерігатися в сироватці крові пацієнта?

A. Сорбітолдегідрогенази; В. Кислої фосфатази; С. Лактатдегідрогенази; Д. Холінестерази;

Е. Креатинкінази

4. У хворого 60 років є клінічні ознаки інфаркту міокарда. Визначення активності яких ферментів сироватки крові підтвердять діагноз?

A. Лактатдегідрогеназа,трансаміназа, креатинкіназа; В. Глікозидаза, амілаза, ліпаза;

С. Протеїназа, фосфатаза, глюкокіназа; Д. Гемсинтетаза, альдолаза, гексокіназа

Е. Гідроксилаза, аргіназа, карбангідраза

5. Як змінюється швидкість розщеплення крохмалю в ротовій порожнині при:

1) збільшенні концентрації крохмалю:

а) неухильно зростає; б) не змінюється; в) знижується; г) зростає до певної межі

2) збільшенні концентрації α- амілази:

а) неухильно зростає; б) не змінюється; в) знижується; г) зростає до певної межі.

3) при рН= 8,2:

а) неухильно зростає; б) не змінюється; в) знижується; г) зростає до певної межі.

4) при температурі 38⁰С:

а) знижується; б) підвищується; в) максимальна.

6. У ЦТК в одній з реакцій має місце конкурентне гальмування при наявності інгібітора:

а) назвіть цей інгібітор; б) напишіть рівняння реакцій, яку гальмує цей інгібітор;

в) назвіть фермент і кофермент; г) який механізм дії інгібітора?

Література

Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Заняття № 4(27)

Тема: Специфічні шляхи обміну окремих амінокислот.

Актуальність: Перетворення вуглецевого скелету амінокислот відіграють важливу роль у взаємозв’язку різних метаболічних шляхів. Порушення їх зумовлені здебільшого генетичними дефектами, що зумовлює розвиток патологічних станів вже в ранньому віці. Знання біохімічних механізмів, які лежать в основі розвитку таких захворювань, необхідні для своєчасної профілактики, діагностики та лікування.

Навчальні цілі:

Знати: біохімічні шляхи обміну окремих груп амінокислот за умов норми, причини порушень та критерії діагностики.

Вміти: визначати залишковий азот крові та інтерпретувати одержані результати.

Самостійна позааудиторна робота

В зошитах для протоколів:

Скласти схеми обміну амінокислот: гліцину, цистеїну, метіоніну, фенілаланіну, тирозину, триптофану.
підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи «Кількісне визначення залишкового азоту крові»

Контрольні питання

Декарбоксилювання амінокислот. Біогенні аміни, їх функція, механізм інактивації.
Обмін гліцину і серину.
Обмін сірковмісних амінокислот. Реакції трансметилювання.
Обмін фенілаланіну і тирозину.
Спадкові порушення обміну амінокислот: фенілкетонурія, алкаптонурія, альбінізм, хвороба Хартнупа, цистиноз.

Самостійна аудиторна робота

Дайте відповідь за схемою:
Амінокислота → Біогенний амін → Біологічна роль
Заповніть таблицю

Амінокислота

Продукти обміну

Спадкові хвороби

Причини

Прояви

Виконайте лабораторну роботу «Кількісне визначення залишкового азоту крові» і захистіть протокол.

Принцип методу. Залишковий азот крові визначають в безбілковому фільтраті після осадження білків крові і з наступною мінералізацією безбілкового фільтрату концентрованою сірчаною кислотою. Азот всіх досліджуваних фракцій у вигляді аміаку зв’язується з сірчаною кислотою і утворює сульфат амонію, який з реактивом Несслера дає сполуку жовто-оранжевого кольору. Інтенсивність забарвлення пропорційна концентрації аміаку, а значить і азоту в крові.

Хід роботи.

1. Отримання безбілкового фільтрату

В сухі пробірки наливають 1,8 мл дистильованої води. Потім додають 0,2 мл крові, 0,3 мл 10% р-ну вольфрамату натрію (або ТХО) і 0,2мл 2/3 н р-ну сірчаної кислоти. Суміш в пробірці ретельно перемішують, залишають на 15 хвилин і фільтрують в суху пробірку.

2. Спалювання

1 мл безбілкового фільтрату відмірюють в термостійку пробірку, додають 3 краплі концентрованої сірчаної кислоти і 3 краплі пергідролю. Вміст пробірки обережно випаровують, а потім нагрівають до отримання безколірного мінералізату.

3. Фотометрування

Мінералізат охолоджують і додають до нього 10 мл води, 6 крапель 50% розчину їдкого натрію для нейтралізації кислоти по лакмусу і 0,5 мл реактиву Несслера. Одночасно готують контроль. Для цього до 10 мл води доливають 6 крапель 50% розчину їдкого натрію і 0,5 мл реактиву Несслера. Фотометрують проти контролю на ФЕКу при синьому світлофільтрі в кюветі на 5 мм. По готовому калібрувальному графіку знаходять відповідну кількість азоту.

Розрахунок проводять за формулою:

А х У х 100

Залишковий азот крові = ------------------- мг/100 мл, де

0,2

А – кількість азоту, знайдена по калібрувальному графіку в досліджуваній пробі, мг/мл,

У – загальний об’єм крові, отриманий після осадження білків крові (дорівнює 2,5 мл);

0,2 – кількість крові, взятої для аналізу, мл.

Коефіцієнт перерахунку в одиниці СІ (ммоль/л) дорівнює 0,714.

Література

Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Заняття № 2

Тема: Взаємозв'язок обміну білків, ліпідів, вуглеводів.

Актуальність: Взаємоперетворення білків, ліпідів та вуглеводів лежать в основі забезпечення організму енергією та метаболітами, які використовуються для потреб, що лежить в основі підтримання гомеостазу організму.

Навчальні цілі:

Знати: Взаємоперетворення вуглеводів, амінокислот та ліпідів в організмі людини.

Вміти: пояснити біохімічні показники біологічних рідин для оцінки метаболічних процесів.

Самостійна аудиторна робота

1. Складіть схему синтезу глюкози з аспартату.

2. Складіть схему синтезу аланіну з глюкози.

3. Складіть схему синтезу жирів із вуглеводів.

Література

Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 5 (1)

Тема:Структура, функції і катаболізм нуклеїнових кислот.

Актуальність: Нуклеїнові кислоти є хімічною основою спадковості. Знання структури, властивостей і механізмів передачі генетичної інформації необхідні для розуміння суті генетичних процесів, які протікають в клітинах.

Навчальні цілі

Знати: структуру і функції нуклеїнових кислот та їх мономерів.

Вміти: пояснити біологічну роль нуклеїнових кислот.

Самостійна аудиторна робота

Виконайте наступні завдання:

1. Дати характеристику мононуклеотидів за наступною схемою:

напишіть формулу пуринового ядра і зазначте походження атомів в ньому,
напишіть формули пуринових основ, нуклеозидів і нуклеотидів і вкажіть тип зв’язку між компонентами,
напишіть формулу піримідинового ядра і зазначте походження атомів в ньому,
напишіть формули піримідинових основ, нуклеозидів і нуклеотидів і вкажіть тип зв’язку між компонентами.

2. Напишіть формулу динуклеотиду АМФ-ЦМФ і назвіть тип зв’язку між ними.

3. Напишіть формулу динуклеотиду дГМФ-дТМФ і назвіть тип зв’язку між ними.

4. Напишіть послідовність нуклеотидів одного ланцюга ДНК, другий ланцюг /./ АТГЦГЦТАГ /3 якої має послідовність /5

5. Перечисліть ознаки які характеризують просторову структуру ДНК (модель Уотсона і Кріка):

кількість ланцюгів –

направленість –

комплементарність –

відстань між основами у полінуклеотидному ланцюгу –

крок спіралі –

стабільність вторинної структури забезпечується за рахунок –

в нейтральному середовищі ДНК проявляє властивості (кислотні, основні, амфотерні) –

6. Дайте характеристику нуклеосом.

7. Які особливості структурної організації тРНК пояснюють їх функції?

8. Які особливості структурної організації рРНК пояснюють їх функції?

9. Які особливості структурної організації мРНК пояснюють їх функції?

10. Складіть схему розщеплення ДНП і РНП у ШКТ і тканинах.

Література:

Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 6 (2)

Тема:Метаболізм пуринових нуклеотидів.

Актуальність: Пуринові основи відіграють важливу роль як структурні компоненти нуклеотидів і нуклеїнових кислот. Знання метаболізму пуринових нуклеотидів необхідні для профілактики, діагностики і лікування патологічних станів, пов'язаних з порушенням обміну цих речовин.

Навчальні цілі

Знати: основні шляхи синтезу й розпаду пуринових нуклеотидів.

Вміти: визначати концентрацію сечової кислоти в біологічних рідинах і трактувати одержані дані.

Самостійна аудиторна робота

Дайте характеристику метаболізму пуринових нуклеотидів за схемою:

І.Основний шлях синтезу: АМФ і ГМФ.

Вихідна речовина (хімічна формула)

Проміжний продукт

Ферменти

Активатор

Інгібітор

ІІ. Запасний шлях синтезу:

Вихідна речовина (хімічна формула)

Проміжний продукт

Ферменти

Активатор

Інгібітор

ІІІ. Катаболізм АМФ і ГМФ.

Вихідна речовина

Проміжні продукти

Кінцеві продукти

Регуляторний фермент

Активатор

Інгібітор

ІV. Порушення обміну:

Причини

Прояви

V. Виконати лабораторну роботу „Визначення рівня сечової кислоти в сечі” і захистити протокол.

Принцип методу. Метод грунтується на здатності сечової кислоти відновлювати фосфорно-вольфрамовий реактив у фосфорно-вольфрамову синь, інтенсивність забарвлення якої пропорційна вмісту сечової кислоти. Кількість фосфорно-вольфрамової сині визначається шляхом титрування червоною кров'яною сіллю. Остання окислює фосфорно-вольфрамову синь і синє забарвлення зникає.

Хід роботи. До 1,5 мл сечі додають 1 мл 20% розчину карбонату натрію і 1 мл фосфорно-вольфрамового реактиву Фоліна, змішують і титрують 0,01 н розчином червоної кров'яної солі до зникнення синього забарвлення.

Для розрахунку вмісту сечової кислоти в сечі необхідно знати, яка кількість сечової кислоти відповідає 1 мл фериціаніду калію. Наприклад, на титрування стандартної проби, де до 1,5 мл стандартного розчину сечової кислоти (0,75 мг чистої сечової кислоти) додали 1 мл 20% Na₂CO₃ і 1 мл фосфорно-вольфрамового реактиву, пішло 0,81 мл фериціаніду калію. Тоді 1 мл фериціаніду (Х) відповідає:

0,75

Х = = 0,8 мг сечової кислоти

0,81

Розрахунок. Вміст сечової кислоти (в мг) в добовій сечі вираховують за формулою:

0,8 х А х В

Х = мг/добу, де

1,5

0,8 – маса сечової кислоти в мг, що відповідає 1 мл фериціаніду калію;

А – кількість фериціаніду калію, яка пішла на титрування, мл;

В – добовий діурез, мл.

Коефіцієнт перерахунку в одиниці СІ (ммоль/добу) дорівнює 0,0059.

Заняття № 7 (3)

Тема:Метаболізм піримідинових нуклеотидів.

Актуальність: Знання обміну піримідинових нуклеотидів необхідні для розуміння їх ролі та біохімічних основ патологічних станів, які виникають при їх порушенні в організмі.

Навчальні цілі

Знати: біохімічні механізми, які лежать в основі синтезу, розпаду і регуляції метаболізму піримідинових нуклеотидів.

Вміти: давати оцінку метаболітів синтезу та розпаду піримідинових нуклеотидів.

Самостійна аудиторна робота

1.Охарактеризуйте синтез піримідинових нуклеотидів за схемою:

Вихідна речовина (хімічна формула)

Проміжний продукт

Ферменти

Активатор

Інгібітор

2. Охарактеризуйте катаболізм піримідинових нуклеотидів за схемою:

Вихідна речовина

Проміжні продукти

Кінцеві продукти

Регуляторний фермент

Активатор

Інгібітор

3. Охарактеризуйте порушення обміну піримідинових нуклеотидів:

Причини

Прояви

Література

Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 8(4)

Тема: Біосинтез нуклеїнових кислот.

Актуальність: Генетична інформація з ДНК хромосом може бути передана шляхом точної реплікації або за допомогою рекомбінацій і транслокацій, що лежать в основі адаптації та мінливості організмів. Знання біохімічних механізмів синтезу нуклеїнових кислот необхідні для розуміння основних закономірностей, які реалізації генетичної інформації та регуляції цих процесів.

Навчальні цілі:

Знати: біохімічні механізми процесів синтезу нуклеїнових кислот,

Вміти: вміти пояснити причини спадкових захворювань.

Самостійна аудиторна робота

1. Дайте характеристику синтезу ДНК за схемою:

Перелік компонентів

Біологічна роль

Етап синтезу

2. Дайте характеристику синтезу РНК за схемою:

Перелік компонентів

Біологічна роль

Етап синтезу

3. Складіть схему синтезу ДНК на матриці РНК.

4. Напишіть сумарне рівняння синтезу ДНК і РНК,

Література:

Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 9( 5)

Тема: Біосинтез білка. Контроль експресії генів.

Актуальність: Відомості про структуру генетичного коду, його властивості, знання біохімічних механізмів, які лежать в основі реалізації генетичної інформації необхідні для діагностики, профілактики і лікування спадкових захворювань.

Навчальні цілі:

Знати: біохімічні механізми реалізації генетичної інформації, етапи трансляції та регуляцію цього процесу.

Вміти: пояснити причини спадкових захворювань.

Самостійна аудиторна робота

І. Напишіть рівняння активації амінокислот в цитоплазмі.

ІІ. Охарактеризуйте етапи трансляції за схемою:

Етап

Компоненти

Біохімічна роль

ІІІ. Наведіть приклади посттрансляційних модифікацій білків:

Білок

Суть модифікації

ІV. Охарактеризуйте вплив інгібіторів на біосинтез білків:

Процес

Інгібітор

Механізм дії

Практичне значення

Література:

Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Заняття № 10( 6)

Тема: Біохімічні механізми мутації та репарації ДНК. Спадкові хвороби та генна інженерія.

Актуальність: Знання біохімічних основ реалізації генетичної інформації необхідне для розуміння механізмів виникнення спадкових захворювань та застосування сучасних методів генної інженерії для діагностики та лікування молекулярно-генетичних захворювань.

Навчальні цілі:

Знати: біохімічні механізми ушкодження та репарації ДНК, основи виникнення молекулярно-генетичних захворювань і генної інженерії.

Вміти: пояснити причини і наслідки спадкових порушень обміну білків, амінокислот, вуглеводів і ліпідів.

Самостійна аудиторна робота

І. Охарактеризуйте генні мутації і процеси репарації ДНК.

Тип мутації

Механізм мутації

Механізм репарації

ІІ. Охарактеризуйте спадкові захворювання людини.

Захворювання

Причина

Наслідок

Література:

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 11 (7)

Тема: Структура, класифікація та механізм дії гормонів.

Актуальність: Регуляція процесів життєдіяльності організму, адаптації до умов зовнішнього середовища великою мірою перебуває під контролем гормонів. Знання структури гормонів необхідні для розуміння їх взаємодії з рецепторами і механізмів реалізації гормонального ефекту.

Навчальні цілі:

Знати: особливості будови різних груп гормонів, їх рецепторів та механізму дії.

Вміти: на підставі знань про структуру гормонів пояснити їх вплив на метаболічні процеси в організмі людини.

Заняття № 12 (8)

Тема: Гормони гіпофізу і гіпоталамусу, щитовидної та паращитовидної залоз.

Актуальність: Знання механізмів впливу гормонів гіпофізу та гіпоталамусу на функціонування інших залоз внутрішньої секреції необхідне для розуміння біохімічних механізмів порушень метаболізму, які лежать в основі розвитку патологічних станів. Гормонам щитовидної та паращитовидних залоз належить важлива роль в регуляції енергетичного та водно-сольового обміну в організмі.

Навчальні цілі:

Знати: хімічну природу, механізм дії, вплив на обмін речовин гормонів гіпофізу, гіпоталамусу, щитовидної та паращитовидних залоз.

Вміти:пояснити біохімічні механізми розвитку патологічних станів, які спостерігаються при гіпо- та гіперпродукції гормонів гіпофізу, гіпоталамусу, щитовидної та паращитовидних залоз.

Заняття № 13(9)

Тема: Гормони підшлункової залози. Цукровий діабет.

Актуальність:Гормонам підшлункової залози належить важлива роль в регуляції обміну вуглеводів, ліпідів та білків. Порушення секреції інсуліну зумовлює розвиток інсулінзалежного цукрового діабету - захворювання, яке зустрічається досить часто. Знання біохімічних механізмів дії гормонів підшлункової залози необхідні для розуміння порушень, які лежать в основі розвитку патологічних станів, пов'язаних з гіпо- та гіперфункцією цієї залози.

Навчальні цілі:

Знати: біохімічні механізми дії гормонів підшлункової залози.

Вміти: пояснити біохімічні механізми розвитку і ускладнень цукрового діабету, а також інших порушень функції підшлункової залози.

Заняття № 14 (10)

Тема: Гормони мозкового шару і кіркової речовини наднирникових залоз.

Актуальність:Гормони мозкового шару наднирників (адреналін, норадреналін) забезпечують адаптацію до короткотривалого і хронічного стресу. Гормони кори наднирників (глюкокортикоїди, мінералокортикоїди, андрогени) мають істотний вплив на різні метаболічні процеси, зокрема, глюконеогенез, водно-сольовий обмін, їм належить важлива роль в адаптації до стресових ситуацій, проявляють протизапальну дію.

Навчальні цілі:

Знати: структуру, механізм дії гормонів наднирників.

Вміти: пояснити вплив гормонів наднирників на різні метаболічні процеси, провести й оцінити якісну реакцію на адреналін.

Заняття № 15(11)

Тема: Гормони статевих залоз і плаценти.

Актуальність:Статевим гормонам належить важлива роль у забезпеченні репродуктивного здоров'я і регуляції метаболічних процесів, окремі з них мають добре виражену анаболічну дію, інші – підтримують гомеостаз кальцію в організмі.

Навчальні цілі:

Знати: будову, механізм дії статевих гормонів.

Вміти: пояснити біохімічні ефекти статевих гормонів за умов норми та при патології. Визначати продукти катаболізму (17-кетостероїди) та інтерпретувати одержані дані.

Заняття № 16 (12)

Тема: Гормони ШКТ. Ренін-ангіотензинова і калікреїн-кінінова системи. Ейкозаноїди.

Актуальність:Гормони з паракринною та аутокринною дією відіграють важливу роль у захисних реакціях організму, процесах травлення, регуляції метаболічних процесів.

Навчальні цілі:

Знати: структуру, механізм дії і біохімічні ефекти тканинних гормонів.

Вміти: пояснити вплив ейкозаноїдів, ренін-ангіотензинової, калікреїн-кінінової систем, гормонів ШКТ на метаболічні процеси за умов норми та при патології.

Заняття № 17 (13)

Навчальні цілі

Знати: потреби організму в поживних речовинах, їх біологічну роль в організмі людини.

Вміти: визначати вмісткальцію в сироватці крові і трактувати одержані результати.

Самостійна аудиторна робота

Дати характеристику мінеральних речовин за схемою:

назва елемента;
біологічні функції;
клінічні прояви підвищення чи зниження вмісту.

Виконати лабораторну роботу „Визначення кальцію в сироватці крові” і захистити протокол.

„Визначення кальцію в сироватці крові”

Хід визначення. До 4 мл робочого реагента для визначення кальція добавляють 0,05 мл (50 мкл) сироватки. Одночасно до 4 мл робочого реагента додають 0,05 мл стандартного розчину. Витримують 5-10 хв. при кімнатній температурі і потім вимірюють на фотоелектроколориметрі оптичну густину в кюветах на 10 мм проти контролю.

Контроль: до 4мл реагента добавляють 0,05 мл дистильованої води.

Вміст кальцію визначають за формулою:

Кальцій (ммоль/л) = Е _досл. Х 2,5ммоль /л

Е_ст.

Е_дос., Е_ст. – оптична густина, відповідно, дослідної проби і стандарту з концентрацією 2,5 ммоль/л.

Література

Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 18 (14)

Навчальні цілі

Знати: структуру, біохімічну роль, прояви недостатності та гіпервітамінозу жиророзчинних вітамінів.

Вміти: виявляти жиророзчинні вітаміни та аналізувати причини і молекулярно-біохімічні механізми виникнення патологій за гіпо-, гіпервітамінозів.

Самостійна аудиторна робота

І. Дайте характеристику жиророзчинних вітамінів за схемою:

Назва вітаміну (хімічна, фізіологічна)	Хімічна будова	Біологічна роль	Клінічні прояви	Добова потреба
			гіповітамінози	гіпервітамінозів

ІІ. Виконати лабораторну роботи „Вивлення вітаміну Е”, „Виявлення вікасолу” і захистити протокол.

1.„Вивлення вітаміну Е”.

Принцип методу. Спиртовий розчин α – токоферолу окисляється хлорним залізом в токоферилхінон червоного кольору.

Хід роботи. В суху пробірку беруть 4-5 крапель 0,1 % спиртового розчину α – токоферолу, добавляють 0,5 мл 1 % розчину хлорного заліза, інтенсивно перемішують. Вміст пробірки набуває червоного забарвлення.

2. „Виявлення вікасолу”.

Принцип методу. Розчин вікасолу в лужному середовищі при наявності цистеїну забарвлюється в лимонно-жовтий колір.

Література

Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 19 (15)

Тема: Водорозчинні вітаміни (В_1,В₂, В₃, В₆, РР, Н).

Актуальність: Водорозчинні вітаміни відіграють важливу роль в обміні речовин, забезпечують повноцінний розумовий і фізичний розвиток у дитячому віці та підтримують гомеостаз організму дорослих людей.

Навчальні цілі

Знати: структуру, коферментні форми водорозчинних вітамінів, біохімічні функції.

Вміти: аналізувати причини та молекулярно-біохімічні механізми виникнення та наслідки патологій при гіпо- та гіпервітамінозах водорозчинних вітамінів.

Самостійна аудиторна робота

І. Охарактеризувати вітаміни: (В₁, В₂, В₃, В₆, РР, Н) за схемою:

Назва вітаміну	Будова	Кофермент	Ферменти, реакції	Клінічні прояви гіповітамінозу	Добова потреба

ІІ. Виконати лабораторну роботи „Визначення вітаміну В₆„.

Принцип методу. Вітамін В₆ при взаємодії з розчином хлорного заліза утворює комплексну сіль типу феноляту заліза червоного кольору.

Хід роботи.До 5 крапель 1% розчину вітаміну В₆ додають рівну кількість 1% розчину хлорного заліза і перемішують. Рідина набуває червоного кольору.

Література

Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 20 (16)

Тема: Водорозчинні вітаміни (С, В₁₂, Р, Н, фолієва кислота). Вітаміноподібні речовини.

Навчальні цілі

Знати: структуру, коферментні форми водорозчинних вітамінів, біохімічні функції.

Самостійна аудиторна робота

І. Охарактеризувати вітаміни: (С, Р, В₁₂, фолієва кислота) за схемою:

Назва вітаміну	Будова	Кофермент	Ферменти, реакції	Клінічні прояви гіповітамінозу	Добова потреба

ІІ. Виконати лабораторну роботи „Кількісне визначення вітаміну С в сечі”.

Визначення вмісту вітаміну С в сечі дає уяву про забезпеченість організму вітаміном С, так як спостерігається відповідність між концентрацією вітаміну С в крові і кількістю його, що виділяється з сечею. В нормі за добу виділяється 20-30 мг або 113,55-170,33 мкмоль/добу. У дітей рівень цього вітаміну знижується при захворюванні цингою, а також гострих і хронічних інфекційних захворюваннях.

Хід роботи. В стаканчик або колбочку відмірюють 10 мл сечі і 10 мл дистильованої води, перемішують, підкислюють 20 краплями 10% розчину НСl і титрують 0,001 М розчином 2,6-дихлорфеноліндофенолу до стійкого рожевого кольору. Кількість вітаміну в сечі розраховують за формулою:

0,088 х А х В

Х = , де

Х – кількість аскорбінової кислоти, мг/добу;

А - об'єм розчину 2,6-дихлорфеноліндофенолу, витраченого на титрування сечі, мл;

В – середня добова кількість сечі (для чоловіків -1500мл, для жінок – 1200 мл);

Б - об'єм сечі, взятої для титрування, мл;

0,088 – коефіцієнт для перерахунку отриманих результатів в одиниці маси (1мл 0,001 М розчину 2,6-дихлорфеноліндофенолу відповідає 0,088 мг аскорбінової кислоти).

Література

Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 21 (17)

Навчальні цілі

Знати: біохімічний склад крові та пояснювати їх біологічну роль.

Вміти: аналізувати стан здоров'я людини на підставі біохімічних параметрів плазми крові.

Самостійна аудиторна робота

І. Дайте характеристику біохімічних компонентів плазми крові за схемою:

Компоненти	Біохімічний ефект	Норма	Діагностичне значення

ІІ. Виконати лабораторну роботи „Визначення вмісту білка біуретовим методом” і захистити протокол.

Література

Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

4.Скляров О.Я. Клінічна біохімія. – Київ: Здоров`я, 453с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 22 (18)

Навчальні цілі

Знати: закономірності обміну речовин у форменних елементах крові і їх біологічну роль.

Вміти: визначати вміст гемоглобіну в крові і трактувати одержані дані.

Самостійна аудиторна робота

І. Дати характеристику еритроцитів і лейкоцитів за схемою:

Клітини крові	Особливості будови	Метаболічні шляхи	Функції

ІІ. Виконати лабораторну роботи „Визначення гемоглобіну крові гемоглобінціанідним методом”.

Принцип методу.Гемоглобін при взаємодії з залізосинеродистим калієм (червона кров'яна сіль) окислюється в метгемглобін (геміглобін), який з ацетонціангідрином утворює забарвлену сполуку геміглобінціанід, інтенсивність забарвлення якого пропорційна кількості гемоглобіну.

Хід роботи. 0,02 мл крові виливають до 5,0 мл трансформуючого розчину (готують з набору перед застосуванням і зберігають в посудині з темного скла) в пробірку і добре перемішують. Через 10 хвилин вимірюють на ФЕКу при 500-600 нм (зелений світофільтр) в кюветі з товщиною шару 10 мм проти сліпого досліду (трансформуючого розчину), на спектрофотометрі при довжині хвилі 540нм або на гемоглобінометрі. Стандартний розчин вимірюють при тих же умовах, що і дослідну пробу. Розрахунок проводять за допомогою калібрувальної кривої або за формулою:

Нв (г %) = Е_досл_. Х С х К х 0,001, де

Е_ст.

Е_до<

Дата: 2016-10-02, просмотров: 217.

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒