Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Зміст і позначення складального креслення
Складальне креслення - документ, що вміщує зображення складальної одиниці і інші дані, необхідні для її складання (виготовлення), контролю.
Такими даними є:
- зображення складальної одиниці, що дає уявлення про розміщення та взаємний зв'язок складових частин, які з'єднуються за даним кресленням;
- відомості для забезпечення складання і контролю складальної одиниці;
- розміри, їх відхилення та інші параметри і вимоги, які повинні бути проконтрольовані за складальним кресленням;
- зазначення про характер та методи з’єднання деталей;
- зазначення про спосіб виконання нерознімних з'єднань (зварюва-ння, паяння);
- номер позицій складових частин блока за специфікацією;
- основні характеристики виробу (за умов необхідності);
- габаритні та приєднувальні довідкові розміри.
Основний напис складального креслення повинен бути виконаний за стандартом ГОСТ 2.104 - 68. Найменування виробу і позначення повинно бути однаковим для схеми електричної принципової, переліку елементів, специфікації і складального креслення.
Методика розробки складального креслення
Складальне креслення повинно вміщувати дві проекції вузла з електрорадіоелементами, які виконані зі спрощенням графіки.
Послідовність розробки:
- вибрати масштаб, накреслити рамку, обрис проекцій і основного напису, передбачити місце для технічних вимог над основним написом;
- накреслити проекції ЕРЕ у відповідності з компонуванням ДП із спрощенням. Якщо радіоелементи мають оригінальне установлення, то необхідно викреслити додаткові види на вільному полі креслення [21];
- нанести габаритні, установлювальні, додаткові розміри;
- скласти специфікацію, позиційні позначення ЕРЕ за схемою будуть записані у графі "Примітка";
- написати технічні вимоги згідно з рекомендаціями [11].
Спрощення у складальному кресленні
Дозволяється складальне креслення оформлювати з деякими спрощеннями:
- друкований монтаж ДП не показувати;
- кріпильні отвори однакового діаметра показувати перетином ліній координатної сітки;
- елементи на боковій проекції плати допускається показувати загальним контуром за максимальним габаритним розміром;
- ЕРЕ викреслювати умовно, у спрощеному вигляді з урахуванням габаритних розмірів у масштабі складального креслення;
- позиційне позначення ЕРЕ показувати виносними лініями;
- використовувати позиційне позначення ЕРЕ замість позицій складального креслення;
- спрощено або умовно показувати кріпильні деталі [21].
Технічні вимоги
Технічні вимоги складального креслення повинні вміщувати:
- позначення розмірів для довідок;
- варіанти установлення ЕРЕ;
- заходи електроізоляційного захисту і додаткове кріплення електро- радіоелементів;
- спосіб складання, марку припою;
- технічні вимоги до монтажу;
- відповідність позиційних позначень схемі електричній принципо -вій;
- спосіб вологозахисту вузла;
- місце для таврування вузла;
Специфікація
У відповідності зі стандартом ГОСТ 2.108-68 до складального креслення додається специфікація, яка виконується на окремих листах формату А4. При великій кількості складових частин виробу специфікація може розміщуватися на декількох листах, у нижній частині кожного повинен бути основний напис відповідно стандарту ГОСТ 2.104-68 (додаток Б).
Складові частини виробу і КД вносяться у специфікацію у відповідні розділи, які розміщуються у послідовності:
- документація: складальне креслення, схема електрична принци -пова, перелік документів, пояснювальна записка;
- складальні одиниці: вносяться складальні одиниці, для яких виконані креслення;
- деталі: плата друкована, деталі кріплення, радіатори та інші;
- стандартні вироби: за ГОСТ, ОСТ;
- інші вироби: за ТУ, каталогом, прейскурантом;
- матеріали.
Найменування розділів підкреслюють і відокремлюють вільними рядками. Пропонується резервувати рядки і номери позицій.
Запис розділів "Складальні одиниці" і "Деталі" виконують у порядку зростання номерів позначень.
Запис розділів "Стандартні вироби" виконують за групами виробів, а у межах груп в алфавітному порядку найменувань; у межах найменувань; у порядку зростання стандартів; у межах кожного позначення стандарту - у порядку зростання основних параметрів.
Запис "Інші вироби" виконують за групами в алфавітному порядку найменувань, а у межах найменувань - за номіналами.
Приклад запису розділу "Матеріали" наведені у [27].
Контрольні питання:
1. Якими методами конструюють друковані плати?
2. Як розрахувати діаметри контактних площадок?
3. За якими параметрами розраховують ширину провідників дру -кованої плати?
4. Якими методами виготовляють друковані плати?
5. Як класифікуються за структурою друковані плати?
6. Яке обмеження за кількістю шарів існує для багатошарових склотекстолітових плат?
7. Які матеріали використовуються для друкованих плат?
8. Наведіть переваги друкованого монтажу.
9. За яким стандартом установлюють радіоелементи?
10. Скільки класів точності існує для друкованих плат?
11. Як вибирають типорозміри друкованих блоків?
12. Які співвідношення сторін плат використовують при конструюванні?
13. Які кроки координатної сітки вибирають при конструюванні друкованих плат?
14. Наведіть приклади оптимальної товщини друкованих плат.
15. Як підвищити ефективність екранування провідників плати?
16. Як виконують провідники шириною більше 5 мм?
17. Що включають технічні вимоги на кресленні друкованої плати?
18. Які спрощення допускається при оформленні складального креслення друкованої плати?
19. В який розділ специфікації на складальне креслення друкованої плати вносять елементну базу?
Дата: 2016-10-02, просмотров: 283.